“Просвіта” сьогодні · “Ніхто крім нас Перемоги не здобуде і волі не принесе. Тому будьмо з “Просвітою” і будуймо разом!” · с. 3сторінка оригіналу ↗
Галина ДАЦЮК: “Будувати – почесно і відповідально”
Слово Просвіти, №50 за 2023 рік
Щиро зізнаюся, що надаю великого значення медалі “Будівничий України”, бо й не мріяла про таку високу нагороду ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Бо бути будівничою України – це не лише про відзнаку журналістської і громадської праці. Тут найперше про обов’язок працювати, не покладаючи рук і серця, на користь громади і держави. Будувати і розбудовувати, це глинка до цеглинки. Я бачила, як мої тато і мама будували власний дім – від основи до пофарбованих віконних рам. І зрозуміла, що спільна толока звісно велика сила, але при цьому ти особисто маєш щодня трудитися за цілу толоку, коли хочеш передати свій дім у спадок дітям і онукам. Я й сама років п’ятнадцять тому організовувала будівництво родинного будиночка мрії – на дачі під Києвом. Від фундаменту до вишневого даху спланувала і обрахувала будматеріали, довжину, висоту і на завершення навіть металевого півника прикрутила на горішньому віконечку, щоб будив світанки у Старих Безрадичах. Любили цей затишний будиночок, обшитий деревом, наповнений книжками, рушниками і тканими ряднами. Але п’ять років тому подякували йому і відпустили іншим людям. Та то про своє, приватне. А тут – про Україну! Тож, почувши своє ім’я серед нагороджених, відчула себе ученицею, яку несподівано викликали до дошки, а ти не підготовлена, аж щоки запалали, – було подібне кілька разів у школі, це той випадок. У короткому подячному слові пригадала настанови духовної патронки, будівничої і просвітянки Софії Русової – це у мене завжди напоготові. “У народа, що живе вільно, є дві святині: власна школа і власне військо. Школа дає зброю проти злиднів, проти приниженого стану серед других народів; військо
– то певна оборона незалежності й волі народу”, – писала Софія у “Пам’яті лицарів” (“Спогади”, 1930). На мою думку, Україна має ще одну святиню – “Просвіту”, яка вже понад півтора століття неусипно розбудовує державу. Саме “Просвіта” тче і утримує основу нації – українську мову, докладаючи до цієї основи живої матерії та божественної енергії. В усі часи “Просвіта” непохитно стверджувала: є мова – є нація. Без української мови в усіх сферах діяльності – держави не збудувати. Це буде розмитий хиткий організм, відкритий вітрам загарбництва чужинцями. Тож від того, наскільки міцно ми триматимемо і плекатимемо українську мову, залежить життя держави. Мовна стійкість – це зброя, щоб сьогодні вистояти. Тому хочу, щоб українська мова звучала з кожного хаймарса, байрактара, дрона, зенітки, самохідної установки, бліндажа, траншеї, з вуст рядового воїна і командира. Бо українська викликає лють і знесилює ворога, вона для нього смертельна цикута. А що для ворога смертельне – для нас життя! Про це з числа в число йдеться в тижневику “Слово Просвіти”, в якому маю за честь і радість працювати. Тому, дякуючи сьогодні за нагороду як аванс, бажаю мудрій україноцентричній Матері “Просвіті” многії благії літа. Бажаю твердості духа на багато літ рідному “Слову Просвіти”, життя якого, як і життя нашої мови, залежить від кожного з нас – передплатити і читати. Бо це джерело правдивої історії і наснаги, чесна газета серед одиниць мовно стійких. Вона лицарськи тримається, хоча, як що чесно, виживає, в умовах Великої війни, проте не припиняє будівничої справи. Стає “зброєю проти злиднів і приниження серед других народів” і “обороною волі народу”. …Світлину з нагородою я зробила на першому поверсі Національного музею літератури України, де вже десятий рік кілька невтомних жінок снують захисні маскувальні сітки на фронт. Поруч з прапором України, на якому підписи наших захисників з фронту. Ці жінки, як і воїни, що поставили підписи на прапорі, як воїни, що прийшли на 155
ліття “Просвіти”, як артисти, письменники, громадські діячі, музиканти, науковці – теж будівничі України. І бути серед вас щастя. Будувати – це творити щодня, щогодини, не заспокоюючись, що почнемо вже після перемоги. Ніхто крім нас Перемоги не здобуде і волі не принесе. Тому будьмо з “Просвітою” і будуймо разом!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
