Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
← Архів «Слова Просвіти»

Слово Просвіти, №51 за 1998 рік

16 с. · 16 записів · PDF у Вікісховищі ↗ · CC BY 4.0

Текст отримано з PDF і розділено на матеріали автоматично. Межі частини матеріалів редакційно не перевірені: окремий запис може містити кілька матеріалів, лише частину одного або службовий блок (наприклад, передплату). Першоджерело — сторінка газети в PDF.

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

А-РОЕ ітаде То РОЕ Оепто. (МИ Че і Ж со (5 У; ме Аа. РАНИ о чи КОВАЧ ЗРРа ЗА - ' - й "ПКт" й ре Ро ? 31 ре 5 З "о о іа жі по ФУ їй Мі голе о РЗОРОГО ЗУ Су о МОЮ РЕД НИ «Я о Р РРО - те «7 - Ж пу - РА чі з М - | дл - з 1 в ЗРО ГПЕТИИРИХ задаойо фазі я вай й її ' ми "М б : є і т ін я Ром , вонатат ж Ь "ої ЧИ | - - - г - їй й і і Рой еа'в а ям -щ з - Шон й; - я , 1 їш Р - - й я - ч - З я вай б ши ч'шіз з з і і - "йти а най о "а: зі б й і РИ ці й я ь, ч - тн , - ба - . "ЩІ к'яі"а 2 затв йо оцін ; ян и я з "и й жк важно! чі іа Ра ч - на - би заз Рі іа знов пе "і ен г им : г р, " - Мальти з ай Рон, яю, - - чи - "з п тай па ем | дя чо - ч реч кн, бр нік внік йо вн Р "Й а ба а нон гово вон я " і й іно г з ' Р ї |в . и 4 й б тій - М а РТ" БР жі вої вжи я цРр'ч. А й й я у і чо б з Фр з "жо - й ч "б. РР зн б . й тів Р кож я чо я б м я : - - 4 зі зв Г . М, 1 чи», в : ? п щі мі не | і цій ой я. і ' нащо Р чи ч - "І ка» 'б-я " яв о Р чен и чи - оди і "р 29 й Рукд Мем нг б ю бою р а вия я рі бий з "і -об г - - .. ' - йшов | в М Р, Ре о -о и , хоч ' -и - - . з й є їв й аж ті й й - . ї шій а ш ь . й р ч і, - - Е -'ї - -'н я ання | чі ння ч- Шшат'ю й "обо м Ж в я аа й .-б - - тат з й й ї і - соді ч' ч тата - " "и Р "й г - іт - і й ь і б Р ї б й щи печу і . чий я з нн б нм - М з пи ач о Ре Р ль р о чи Аж сота і ром Рок я б м мм моб, - ан М зоч б Р ч б ; й іч б и "и |. ні и .Рує АВ иа Ру - ч "бе и іні и ігр Р жу тв пу ь б ч й : я о "а яти г. чи "| й | і пі Н чи, -б Р що йотоотов ок ії , ен о ноток й з кі пилочця - " - - ою " - - "РО -- ян С М. - є - ан ка - - "інно "оо юн и аль РИ сю ': ли - і нь в " "і бі "и чай кети РР Аби ді Рі Р | 5 - - "вію чі - й - що, и и ч - чн, й . фі ьо їз з жо логш й "б 1 - г ь п г РУ - . Шк з ай 1 - поточ ой ян : Р б ий а - ч з в . і Ран, б но "и он жо, ій - РИ, Ру «и чу чи больові . ча М "а б і " - й " боями й ва й п Р - он а б то жо ЯГо - іч б у 7) - Чи 4 що - - Мн и - чі і "и - ай чн - б - а - ла і, - |. "ж і" " яз й їі й а т - , Ро 7 і й г п : ча - ь и Й я ' я - - Споконвічна боротьба українства за право мати свою державу закінчилася проголошенням незалежності України. Здавалося б, душі десятків мільйонів поруба- них, замордованих, розстріляних, повішених та померлих у вигнанні можуть уже впродовж семи років спати спокійно. Але спокійно вони не сплять Бо не будується країнська Україна. Бо не для українців вона будується - будують для себе яничари | варвари. Мета їхня -- знищення українського духу, української мови і культу- ри, тобто українства як нації, -- довершується уже в незалежній державі. Попри зусилля тих, хто залишився ж українцем, поперек дороги їм міцно і зухвало стали ті, заг. Хто державу будує не українську, а яничарсько-вар- . - - варську: за назвою нібито українську, за формою -- | російську, а за духом -- варварську. Обгрунтовувати | сказане можна прикладами і аргументами з будь-якої . - - сфери нашого суспільного життя. Ми торкнемося лише - однієї сфери -- реклами у столиці. Яничари у столичній рекламі Кияни і гості столиці не могли не помітити, що в «рекламному сенсі» наша столиця починає нагадувати українську столицю. Адже рекламні щити, вивіски на . | установах, рекламні плакати у метрополітені виготовля- | | ються з написами на них здебільшого українською | | || мовою Можналише здогадуватися, що зовнішня рекла- ЗЯа е- Києві перебуває під чиїмось пильним контролем, бо По-різному зустрічали в Україні сьомі роковини Незалежності: одні щиро святкували, сподіваючись, що труднощі -- минущі, а державний народ дасть собі раду, інші сочились отрутою і злорадством -- мовляв, люди не визнають вашого свята. Треті, - -аїх найяскравіше представив у своєму вистута голова Верховної Ради О. Ткаченко, - 7 ЖИР якбитакогоконтролю небуло, то вся рекламна продукція - 77 булабне українськомовною. 2 . Дореклами маєстосунок, як правило, молодьта люди З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ. А молодь та люди з вищою освітою у пря ь іч Києві є вщент зрусифікованими, атому українцями вони себе не відчувають. Цим денаціоналізованим особам зовсім байдужа доля української мови. Будучи українцями, української мови вони не люблять. Якщо навіть українською мовою вони певною мірою володіють, воліли б переробити Незалежну Україну навласний копил-ретроградським, прокомуністичний, антиконституційний, завернути її назад - - у «колиску трьох братніх народів»... А на світлинах, що нині прикраша- ють нашу першу полосу, ви, дорогі читачі, бачите людей небуденних, які вирішили святкувати День Незалежності разом із Кобзарем. Представники Товариства «Просвіта», славного Українського козацтва, Всеукраїнського об'єднання християн, духовенства, Асоціації фермерів України та інші дл вирушили до Канева. Як зазначив Ігор Ліховий, генеральний | директор національного музею-заповідника ім. Тараса Шевченка, | хлібороби пошанували Кобзаря хлібом нового врожаю, зворуш- ливим вінком, сплетеним із колосся жита, пшениці, серпневих квітучих соняхів. Львівський хор співав про Україну, дівчата-степовички виконували улюблені Тарасові пісні, відкриті серця, щирі усмішки -- все це наш скарб, наші люди, які вірять, що, попри рик ми все, піднімуть Україну, в якій стане традицією святкувати День Є: Гезалежності разом із Кобзарем. З написати рекламне оголошення українською мовою ніколи не здогадаються Вони чули, що в Україні Конституцією проголошено українською мову державною. Але ж Конституція для них не вказівка. Саме за логікою сказаного діють тисячі авторів «реклами на стовпах». Їх можна зрозуміти. Вони не думають, а пливуть за течією, наче тріски. Лише якийсь дивак, один на всю столицю, рекламує ремонт телевізійної техніки державною мовою. Його оголошення, розтиражоване у комп'ютерному виконанні, висить на стовпах | стендах, Люди читають їх, постійно зриваючи паперові клаптики з телефонними номерами. Є у Києві рекламні яничари. Йдеться про видавців та редакторів багатьох столичних рекламних видань. | бЖжниююеннвнаананнвоо ко ооо 0 0002 5 Візьмемо, наприклад, рекламну газету «Киев на ладо- | Бони бод г. ро з 5 нях», яка щотижня вкидається у поштові скриньки всіх од зал ЛИ онко оо ДОНЮ» киян. З номерів газети не видно адреси та прізвищ авторів видання. Чи знають вони, що переважна більшість мешканців Києва є українцями? -- Знають Чи знають вони, що ва кияни добре розуміють українську мову? -- Знають Чи знають вони, що російська імперія віками здІЙСНЮВАала в Україні мовний геноцид? -- Безумовно, знають, як знають також, з якою метою це робили вороги України. Чи розуміють вони, що не може відбутися українське національне відродження і що не стане Україна українською державою, якщо українці не почнуть поважати свою мову користуватися нею? Звичайно - і т б ль «Ми. п чи о чи о а лк Завуч ю. я РИ МИ у У ян Й ? і, - й Р у Р Ра оч м - «З м ча ній пі ти ло - мч чули ні Ме мчч чі 4 ч. -. м кю нач соч ." І о б'ь'ь - " - ; ч п га Ан Роу ' г Р я я її Продовження на 53 с.
ЗБЕРЕЖІМО РІДКІСНИЙ МУЗЕЙ Прем'єр-міністрові України В. П. Пустовойтенку Шаповний Валерію Павловичу! Звертаємося до Вас у невідкладній справі. Мало не щодня українська культура зазнає нових втрат. Ось шщце один кричущий факт. За розпорядженням Київської упськдержадміністрації Мо 1645 від 6.08.1998 р. без погодження з дирекцією Державного музею книги та друкарства України зобов'язано керівництво Музею терміново звільнити корпус Ме 70 (нумерація Києво-Печерського історико-культурного заповідника) у зв'язку з передачею цього корпусу Українській Православній церкві Московського Патріархату. У корпусі М» 70 розміщені цінні фондосховища Музею (близько 52 тис. одиниць зберігання: стародруки ХУІ-- ХУПІ ст., рідкісні і раритетні книги ХУПІ--ХХ ст. зразки оригінальної книжкової графіки і мистецтва книги -- всього 20 млрд. грн. страхової вартості). Корпус М» 9 (колишня Лаврська друкарня), у якому розміщена експозиція Музею, з 1986 р. перебуває в аварійному стані, вимагає капітального ремонту, є пам'яткою архітектури доби бароко ХУПІ ст. Головне управління культури чар -- наукові працівники Музею підготували виставку «Речник правди 1 добра» -- до 80-річчя від дня народження О Т Гончара Та всі ці заходи, з відомих причин, перебувають під загрозою. Можуть не відбутися 1 наступні виставки «Мистецтво вітчизняної книги» (разом зі Спілкою художників), «До 350-річчя Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького в документах 1 друках» (разом з Державним історичним архівом У країни), «До 125-річчя НТШ» та інші Отже, з вищевикладеного стає незрозумілим І. Безпідставна передача корпусу М» 70 УПЦ, оскільки це приміщення не є культовою спорудою. 2. Термінове (до 15.09.1998 р.) звільнення корпусу М» 70, при відсутності підготовленого приміщення під фондосховища Музею. 3. Зняття діючої експозиції для виконання розпорядження про корпус М» 70). Просимо розглянути доцільність згаданих рішень, допомогти зберегти надзвичайно цінний Музей книги 1 друкарства, посприяти у вирішенні питання про ремонт корпусу М» 9 та Міськдержадміністрації (в особі В. Т. Ліновицької) вимагає негайно звільнити корпус М» 70, посилаючись на усне | розпорядження п. 0.0 Омельченка. Як відомо, гадготовленого приміщення з відповідним обладнанням, охороною Музей не має, але Управління схиляється до того, аби зняти діючу експозицію Музею (корпус М» 9) і там розмістити фондосхо- вище. Проте, наголосимо ще раз на тому, що фондосховища Музею розташовано в корпусі М» 70 з 1990 р. куди вони переміщені з неекспозиційної частини корпусу Мо 9, у | зв'язку з аварійністю будівлі і згідно з п. 157 розділу 4 «Інструкції з обліку та зберігання музейних цінностей», | якою забороняється використовувати підвальні приміщення ь і горища під фондосховища. Переконані, що з цим ознайом- лені працівники Управління. Дуже прикро, що все це відбувається на початку нового навчального року, коли найінтенсивніша пора відвідування Музею. Вже стало доброю традицією щороку у вересні розгортати виставку «Культура Київської Русі. Книгописання. Літописи. «Слово о полку Ігоревім», з якою охоче | знайомляться учні середніх шкіл, ліцеїв та гімназій м. Києва, тут проводяться тематичні лекції-уроки, Ведеться інтенсив- на робота з підготовки виставки до 200-річчя першого видання «Кнеїди» І. П. Котляревського, ювілейна дата якого теж у вересні, Спільно з Інститутом літератури НАН України та дружиною письменника -- Валентиною Данилівною Гон- Голова Конгресу української інтелігенції надання Музеєві додаткові площі для фондосховища Вважаємо, в той час, якв Україні закриваються бібліотеки, | музеї, будинки культури, -- подібний актє вандалізмом щодо української культури, 11 історії. Сподіваємося, що Ви із розумінням поставитеся до нашого клопотання 1 докладете зусиль, щоб зберегти Державний музей книги 1 друкарства України Орій МУШКЕТИК, голова Спілки письменників України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, академік, директор Інституту літератури НАН України ім. Т. Шевченка /вам ДРАЧ, народний депутат України, же Павло МОВЧАН, народний депутат України, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» Володимир ЧЕПЕЛИК, голова правління Спілки художників України ЧЕРНІГІВСЬКЕ ПРАВОСЛАВНЕ БРАТСТВО Б'Є НА СПОЛОХ, звертаючись по допомогу до Патріарха Київського | всієї Л. Григорович, П. Мовчана, В. Червонія, І. Драча Наша Церква на Чернігівщині продовжує втрачати те, що мало б належати ій по праву. Зокрема мова йде про Новгород- Сіверський Спасо-Преображенський монастир, реставрація якого здійснюється посиленими темпами про особистому контролі Президента України Л Кучми на гроші українських платників податків. Московська Церква нещодавно призначила нового єпископа Амвросія Паликопу з титулом «Новгород-Сіверський». Такий титул вікарного єпископа продиктований прагненням зайняти монастир. Ще раніше Із Житомирської єпархії УПЦ МП з цією ж метою приїхав ігумен Гурій Між тим, влада далеко не однозначно ставиться до питання передачі цього монастиря. Так, більше року тому заступник голови Новгород-Сіверської районної адміністрації п. Бунак пропонував єписко: пу Варлааму вжити ряд заходів для передачі монастиря саме українській Церкві А саме: приїхати до "овгорода- Сіверського І прислати одного священика та одного монаха Єпископ Варлаам Пилипишин, пославшись на відсутність машини, туди не поїхав і нікого не послав Пропозиції голови обласного відділення Всеукраїнського говариства «Просвіта» про створення в Новгород-Сіверському громади вірних Київського Патріархату а на нн 00 бі о повинна - че РР на базі місцевого осередку «Просвіти» були єпископом проігноровані. Новий голова обласної державної адміністрації Михайло Каскевич у розмові | з головою обласної організації Народного руху висловлювався негативно щодо имовірно! передачі монастиря саме УПЦ Московського Патріархату. Водночас він однозначно заявив, що : при єпископу Варлааму Пилипишину передачі монастиря нашій Церкві також не буде Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир відомий ІМенами святителя Дмитра Туптала (митрополита автокефалі Українсько-БіЛлоруської! Церкви у ХМІЇ| ст, архієпископа Лазаря Барановича, який мав на території монастиря свою резиденцію та друкарню, єпископа Варлаама Шишацького тощо Монастир цей має українську історію і має належати українській Церкві! На сьогодні монастир має Спасо-Пре-: ображенський монастир (архітектор Д Кваренгі), Петропавлівську церкву, ряд господарських приміщень Також варто зауважити, що в нашій єпархії є ієромонах Михаїл, яким у знак незгоди з моральною обстановкою, створеною єпископом Варлаамом, покинув Чернігів і виїхав жити у батьківську хату в Боранянський район України"Руси "Ріларета, народних депутатів Враховуючи зміну керівництва області, наявність у Новгороді-Сіверському вже аж двох храмів УПЦ Московського Патріархату при відсутності жодного УПЦ Київського Патріархату, при допомозі народних депутатів України патріотичного спрямування цілком можна домогтися передачі цього монастиря Українській Православній Церкві Київського Патріархату. При дійовому бажанні церковного керівництва Сподіваємося, що Ви вживете заходів | Для утримання української святині в Українській Церкві Для аргументації на користь передачі монастиря саме нашій Церкві треба згадати також, що Московський Патріархат має в області вже п'ять монастиріє Церква - ,анаша жодного. До того ж. | устинсь кий монастир, статут якого був ще Радою у справах реліпи зареєстрований с аме за Китвським Патріархатом, в результаті погурання тодішньої місцевої влади та при ПОВНІЙ ВІДСУТНОСТІ «пархіального ковського Пат ріархату ВС ПпІДСТави їобто нині ми маємо юридичні, п торичні моральні, дОмагатися | ІОВІ ород-( вер | | еЗКкОгГО -пасо-Преображенського М УРІаСТІ дере Управа Чермігівського Православмого братства УКРАЇНСЬКА КНИГА в СЕВАСТОПОЛІ -- ЗАВЖДИ ПРОЇЗДОМ? Як відомо, в Севастополі проживає сто тисяч українців. Половина їх визнають українську мову рідною, користуються нею всім'ях , читають українську періодику. Одначе в місті немає жодної бібліотеки де б достойно була представлена українська оригінальна, а також перекладна книга. Севастопольське товариство «Прос- віта» на доброчинних засадах створило українську бібліотеку. Сьогодні севастопольська «Просвіта» -- єдиний організатор інформаційного забезпечення українсько. мовних мас-медіа, просвітницької державотворчої роботи в місті. Завдяки просвітянам почали вивчати українську мову в міських школах, а в чотирьох з них функціонують українськомовні класи, діє український інтернат. Ними ж ініційовано створення української редакції на місцевому радіо ї телебаченні, в липи зазвучали українські дитячі передачі. В рік 130-річчя ювілею ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка севастопольці виступили з ініціативою про подальше розширення просвітницької роботи, інтеграції Севастопольського регіону в інформаційний простір України. А для цього державним структурам варто було б визначити статус офісу Товариства «Просвіта» як центру українознавства та народознавства. Севастопольці також звернулися до Центрального правління з прохання виділити кошти для забезпечення робот завідувача бібліотеки -- методиста українського народознавства. Адже сподіватися на допомогу міста марно - в бібліотечну мережу міста за рік надійшло лише 750 українськомовних книг, що скла-по 1,4 90 від всіх надходжень. Отже, українська просвітянська бібліотека в Севастополі -- наша загальна справа, просвітяни. У кого які пропозиції?! Чекаємо ваших листів. НАВЧАЮТЬ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНІ ПРОФЕСІОНАЛИ Освітній центр Товариства «Просвіта» всьоме завершив літню програму вивчення англійської мови «Вчителі англійської мови для У країни», організовану за проектом Українського Народного Союзу (СІ А ) при фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження». Навчання англійської мови трьох рівнів (низький, середній та знеокй проводи" лось у містах Вінниці, Херсоні, Харкові, Києві, Полтаві, Львові, Сокалі, Теребовлі, Бережанах та с. Мала Снітинка Сиївської області. Слухачі курсів (віком від І2 до 54 років) задоволені здобутими знаннями. Учитись було нелегко: 4 години занять щодия і додаткові домашні Завдання. Але тепер усі вільно можуть спалкуватись ані йійською МОВОЮ 3 ІНОземцями (Освітній центр після ПТИТЬОЇ перерви продовжує навчати української ділової мови. Замовник ку ресів української мови ПОВИН:Т організувати групу з 12 .15 осіб та укласти 1 демо Товарис гпо «| ІРОСВІТЯ» забезпечує навчання висококваліфікова пими викладачами потребі) для проведення занять та спой: сор З КОТО підтримкою ( при потребі), як) примиценням « ПМ надає Координаційний Комітет Допомо: ги Україні СПА (голова Володимир ЗО ТОомоОдюЮк. перший за гуПпИИк Роман Зоронка) (о уваги слухачів пропонується дві програми |) плове укроська мова |0ГоОдин 2) країнськя граматика і правопиє 50 година 3 я Зсеу країшське товариєтво з Просвіт га Український соціолого освітнім ЖІНОЧИМ Денор при 111 гримці Посол! ва СПА) оголошують пнаотрома 3 мяч Курено для бсаробітних жінок ІЗ можли! чим по Лог м працей уаштуУВаННЯ М ТА І. Українська ділова мова 10 гом 2 Ми Ії ОКО мова мі год З. Комп'ют рн новичмки 2 ГОМ - ід лимя ремоми прохо жен! - ПО тери ю при працеюлани ту ванни | анчаним бе АТ п дн ЙО ов Нора й
. 1 ння на друпи сторінці, (лово ПРОСВІТУ РЕКЛАМУ В КИЄВІ ЯНИЧАРИ І ВАРВАРИ М «): Закінчення. Поч. на 1 стор. ж, розуміють. Тоді чому ж вони видають свою рекламну газету державною мовою Роайсько: Федерації, а не державною мовою України? Чому, зрештою, вони порушують 10-у статтю Конституції та 6-у статтю Закону України прорекламу"? Адже редактори столичних газет : рекламних видань є людьми грамотними: вони добре усвідомлюють, що і для чого роблять Вони добре розуміють, що в Україні точиться запекла політична боротьба навколо питання: «Якою бути Україні справді українською чи укра-інською лише за назвою?» Власникитвидавці газети «Киев на ладонях» стали на бік тих, хто будує «Украйну», а не Україну Вони сприяють піквідації українства як наці Отже, вони є сучаснимияничарами Та хіба пльки вони. Добре відомим у столиці є рекламне видання «Пропоную роботу», засновником якого є ПІК «Робота плюс» Судячи з назви та реквізитів, газета гареєстрована як українськомовна А судячи з того, що в ній оголошенння українською мовою зустріти практично неможливо, «Пропоную роботу» є виданням яничарським. Його редактор ніби хоче сказати «Ви хочете державної! мови і національного відродження"? Так я вам, дурні малороси, дав українську назву І пюбуйтесь нею». Не відстають від уже згаданих газет інші яничарські видання «АМІ50О», «Ваканая» та «Експрес-об'ява» Ніби глумлячись над законом, взятими зобов'язаннями та над українцями, вони старанно називають сво! рекламні колонки та розділи по-українськи, а під ними -- жодного українського слова. Як же треба не любити свою мову, свою націю, щоб так цинічно зраджувати іх Раніше столичне видання «РІО» друкувало рекламу частіше українською. Тепер власники цієї! багатотиражної газети «броалі дурака балять» | майже повністю перейшли на «общєпонятний» Один розділ («здаюнаймаю») та виступи і рішення міської! влади з якихось причин залишилися українськими. Та це, мабуть, ненадолго ПЕ22 зд позиція / ниви й ії - РЕБЕЕЕНННЕНИ Р НЕ кодіституцяя. оп АЧИТЯ 10 - їй о ни даже пон ії кінний ПР Р ни сн - ДРВНИИ ИИ У столиці України є більше десятка рекламних видань і серед них жодного українського. Їх не варто тут перераховувати. З усього видно, що власники столичних рекламних фірм свою яничарську функцію донищення українського слова добре виконують 1 за це ім буде велика подяка від тих, хто будує плани перетворення України на ще одну російську державу Якби влада в нас була справд! українською, то вона знайшла б спосіб примусити рекламних яничарів поважати закон. Змуситияничарів любити свою мову і поважати свою націю неможливо, бо вони втратили національне коріння. Але примусити поважати закон -- можливо. Станеться це тоді, коли влада буде в нас українська, а не яничарська. Можливо, діждемося колись. Варвари у рекламі Невже варвари? -- здивується читач Йдеться про наших українських бізнесменів, які по-варварськи назвали сво! підприємства, кафе, майстерні тощо. Що можна алегорично подумати про людей, які найменували свою вимріяну справу не інакше, як «Петрошоп» чи «Бізон бі К'ю» | вимагають дозволу ПОВІСИТИ ВИВІСКУ З означеним написом над своїм коханим дітищем? Для того, щоб кияни мали уявлення проте, чи живуть вони в українській столиці, ачи у варварській, змушені дати повніший перелік зареєстрованих у Києві суб'єктів підпприємницької діяльності, вивіски з назвами яких постино красуватимуться перед нашими очима Стейк-хаус, Мак-драйв, Нон-стоп, ої Рімейк, Каделен: Таун, Елефа нт,Кенді, Стек, Бель Епок, Ріал Естейт енд Сервіс, Дженерал Сателайн, Амерікен Автомотів Ко, Амерікен Експрес, Кемпа Центр, Аль Джабаль, Бродвей Фешн, Капрічо, Брассері Ліоннез, Шато де Флер, Лас Вегас, Спліт, Віст, Шарман, Лайт Хаус, Бак Хаус, Ред-Грін, Фешн Клаб, Казино- Сі, Грін Гелері, Гранд Гелері, Д'Єскаль, Рест оф Бест, БіІЗІ-Бізі, Бутік Шантель, Ностальжі, ПЕФРЕДНІЛАТА Дарогі наші читачі / "на 1999 РОЗПОЧАЛАСЯ! Звеитаєшося до Мас, наших однодумцій, наших порадників, й нашої єдиної підтримки: передплачуйте «Слово Посбіти» Ї Наші | ПІ матешальні труднощі стальні, але п мета одна: українська моба, Українська держава, щаслиб шфомадяни Чкраїни. Отож дудьшо || | разом, дудьмо спіднборщями, стіймо 40 кінця! і Прнеднлатний індекс 306 75. на на / ик -- б рн, на б місяції Й У; дн - Пам яжнайте: с Слобо Пиосвіти» - йе гоматдянська Рест Клаб, Авто Хаус, Луверс, Меркатор- Поділ, Слан- Медіка, Радолта, Старт Аерос, Ентер Трейд, Елтус, Дімас, Далмнер, Стример, Рафако, Тріакон, Веспер, Юнар, Елар, Пімокс, Вімакс, Елтікс, Хілті ЛТД, Оппфар, дияд, Дубль Вінд, Сайенс Арт, Олді Ста: турс, Самур, Амоксен, Елітконтракт, Сервік, Смож, Альцест, Міралекс, Ібіс, Наві, Черч, Сетема, Каска-Їмпекс, Терра Софт Сервіс, Фламінія, Лабелла, Віяна, Інфо-Терра, ЮОжбор, Вікта, Віко-Маркет,. Квадро. Олюс. тер Двто, Енігма. Техновен, Віда опенроНа Євросет, Арредо Італія, Орлан Трейд, Метал Холдінг, Хаммер Плюс, Ампекс Мертінгер, Поділ Арта, Енестра, Скайд Вест, Анна- Дент, Август- Кий, Енерголайт, Екс-Трім, Еслі, Вірро, Ево, Віко, Веха-Юр, Сандора. Сорок п'ять народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду з проханням дати офіційне тлумачення статті 6 Закону України «Про рекламу» та статей 4 | 12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» щодо мови реклами, зокрема у рекламних виданнях. Конституційний Суд ухвалив, що це не є його компетенцією. Тоді у чиїй компетенції є приборкання рекламних яничарів і варварів та збереження честі і пдності української столиці? Виявляється, проблема реклами перебуває у компетенції Державного Комітету України у справахзахисту прав споживачів. Як Держспоживзахист дбає про мовні права українців Якщо відвідати магазини, кіоски, ресторани, пункти обслуговування у столиці, то можна переконатися, що деякі з них закон поважають Проте більшостікерівникам «закон не пісан». Власникам комерційних установ Закон про мови «вовсєнік чєму». ДА хіба їх хтось контролює? Хіба той же Держспоживзахист розробив механізм контролю? Для повнішого уявлення про роль Держспоживзахисту у справі українськомовної реклами наводимо недавній лист «Просвіти» на ім'я віцепрем'єр-міністра Валерія Смолія 7555-1 Редакція РОБЛЯТЬ Шановний Валерію Андрійовичу! Кабінет Міністрів має невдовзі затвердити Постанову «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами». «Просвіта» давала свої зауваження до Ії проекту. Проте вони розробником проекту Держспоживзахистом не враховані, що викликало у нас розчарування! глибоке занепокоєння Наслідки впровадження розділу означеної Постанови під назвою «Вимоги до розташування спеціальних конструкцій» будуть просто жахливими з точки зору реалізації 10-1 статті Конституції. Про що йдеться? Постанова унормовує проблему «розміщення» реклами, а в п. 27 згаданого розділу фактично йдеться про скасування вимоги отримувати дозвіл на «інформацію» (вивіску) про особу, розміщену на фасаді, біля входу (в'їзду), або про її продукцію на вітрині споруди, вякій ця особа займає приміщення Вивіска, як випливає із тексту п. 27, -- це також «інформація про роботу підприємства утому числі час роботи, повне юридичне найменування, профіль діяльності» тощо. Що означатиме процитована частина п. 27 на практиці? Це означає, що після прийняття Постанови все, що буде писатися на фасадах, не буде вимагати дозволу, а отже, все буде писатися державною мовою Роаїйської Федерації. У Києві жодна вивіска г жодна інформація написана нашою українською мовою не буде. Придумати таке можна було лише під тиском столичних рекламних кланів, яких не влаштовує українська Україна. Їм, бачите, потрібна «Украйна». Тепер про п. 28. Тут ідеться про те, що «знаки для товарів та послуг, у тому числі ті, об'єктами яких є логотипи (словесні позначення)», іноземного походження «можуть наводитись у рекламі мовою орипналу». Хіба Вам, Валерію Андрійовичу, не відоме обурення української громадськості з приводу засилля англомовної реклами у Києві та по вай багатостраждальній Україні? А хіба воно не відоме авторам проекту Постанови? Тов чому ж річ? | Ось як вирішують цю проблему брати наші «старші». Вони дозволяють використання у рекламі іншомовних слів у разі передбаченої законом реєстрації товарних знаків, логотипів та знаків обслуговування «в любом другом, кроме русского, написаний», але... Цитую «Приложение к постановлению правительства Москвь от 16 апреля 1996 г. Мо 335»: «.. При зтом вьшмсота и ширина букв в написаний любьх текстов, вьполненньіх не на русском язькке, должна бьїіть, как минимум, в два раза меньше по отношению к основному русскому написанию. Количество и методь реализации изображений товарньіх знаков и логотипов на иностранном язьке не должнь доминировать над текстом на русском язь(кке». Шановний Валерію Андрійовичу! Керівництво «Просвіти» просить Вас зробити все, аби запобігти прийняттю Постанови «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами» без зміни тексту її 27 | 28 пунктів. У цих пунктах приховано дозвіл писати, хто що хоче, як хоче і якою хоче мовою, тобто російською та англійською, аби лишень не українською Юрій ГНАТКЕВИЧ, , полова Київського об єднання «Просвіта» з РЕ Пер -"ачо м Й РР НОРАИ, С - - - ікла уч Ж зо

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

б-ки - -о і - Ба т ть "о Фан г - ен: ам ці и п че ЕР РР Рій и о «ПЛРООСВЯЧІЇ о: 1868-1998 блово ПРОСВІТИ ошо громодськість нині відзначає 130 літ заснування Товариство їні «Просвіта». Незабаром минає гокож ЇО років поновлення цієї визначної української організації Переяславський осередок -- невід'ємна частка Всеукроїнської «Просвіти», тож варто озирнутися на пройдений нею шпях Перші спроби зоснувоти осередок у повітовому містечку Переяславі, яке належало тоді до Полтавської губернії, ВІДНОСЯТЬСЯ ще дО початку нашого століття, однак самодержавно адміністрація не до- зволило тоді цього зробити У 1910-х рр. у Переясловському повіті мешколо кілька інтелігентних родин Зокремо троє братів Дорошкевичів - Олександр, Борис та Гліб, подружжя Мілковських -- Володимир та Інна, брати Холодні -- Григорій, Микола, Володимир, Петро, о також родини Гомоалій, Стефановичів, Мировичів, Міхновських, Ченцових, Шаолів, Лівицьких, Манжул, Біликів, Заболотних, Гайдуків, Захарченків, Кириченків, Тимощуків, Терещенків, Богоцьких, Науменків, Стороженків, Кулішів, Слюсаренків, Сениць, Касяненків та інших. Однак місцева адміністрація та їхні покровителі не доли змоги ТОДІ створити У Переяславі місцеву філію «Просвіти» Культурне життя міста й повіту розвива- лося ніби само собою -- кожний намаговся робити в міру своїх сил | можливостей, стихійно, так би мовити, но свій страх і ризик. Одні ширили рідне слово, беручи участь у театральних виставах та концертох, інші працювали в школах. При Переяславському Народному домі існував доволі чималий драматичний гурток, де ролі грали земські чиновники, вчителі, старші учні... Зокрема, ставились Шевченкові «Чозар Стодоля», «Невольник», «Наймичка» (останні твори поета було спеціально інсценізовано). Ставили також п'єси М. Старицького, М Кропивницького, Ї. Карпенка-Карого. Деякі з наших земляків самі писали невеличкі п'єси морально-просвітницького характеру -- Юрій Косяченко, Григорій Коваленко; Федір Заремба, Юхим Ілляшенко. Окремо варто назвати здібних виконавців ролей -- Євгенію Стороженко, Ольгу Холодну, Ганну Чепцову. Вони, до речі, тримали зв'язок із київською «Просвітою». До Переяслава приїздили популярні на той час актори - Віра Холодна, Поліна Самійленко, Наталія Дорошенко. Вчитель музики Михайло Левицький створив невелику хорову кооперативну капелу, часто приїздив зі своїм хором Нестір Городовенго, а наш земляк композитор Павло Сениця, коли приїздив на Переяславщину, зокрема у рідне село Дем'янці, дарував романси на слова Тараса Шевченка, Миколи Філянського, Микити Шаповала. Активним учасником цих вечорів був і брат композиторо -- Тарас Сениця. Відвідуволи Переяслав |і токі активні просвітителі, як письменники Панас Мирний, Микола Вороний, педагог-мовознавець Софія Русова та інші Як реальність Переяславська «Просвіта» постоло влітку 1917 р. Свого часу, чотири роки тому, місцева газето «Вісник Переяславщини» опублікувало низку матеріалів, присвячених Переясловській «Просвіті». Слід додати, що в останні роки проводилися й подольші дослідження цієї теми Так, уточне- 19, що очолював «Просвіту» в Переяславі ВІДОМИЙ педагог і літературознавець Олек: сондр Дорошкевич |видавов у 1918--20-х рр. журнал «Вільна українська школа»), а Варвара Чередниченко, молода письмен: ниця й учителька, бупа секретарем нашого осередку| ГІомічниками и секретарями Товориства були також Петро Шаоля то Володимир Чубук-Подільський СВІДЧОТЬ Орхівні документи, які зберігаються Про це в Центральному державному історичному архіві України б Києві, О токож українсько пресо від 1917 р «Киїасько земська га зетао», «Перея пПОвсСька гозети «Кіова Рода», гозета» 3 НИХ ПІДОМО, ЩО ло Персяг папа У просвітянських «правах, зокрема з питання українізації шкіп то гімно йи, приїздили час бід часу Софія Русова, ГІетро Хоподний, НИ о -- о - Григорій Коваленко та інші культурні й освітні ДІЯЧІ, які ДООре знали Переяслав і цікавилися иого історією та культурою. Переяславська чиросвіта» утворилася на базі гімназійного гуртка «Юнацька спілка» (до якого, зокрема, належав майбутній славетний архітектор Володимир Заболотний, сторіччя якого цього року теж відзначається) ГІезабаром до «Просвіти» приєдналась частина національ- НО СВІДОМИХ учителів, селян. робітників та спужбовців. Не завжди було легко молодій організації Консервативні сили чинили перешкоди як самій «Просвіті», так | формуванню за її участі укроїнських народних шкіп Але, незвожаючи на суворі умови й обставини революції та "громадянської війни, часто 3 ризиком не лише для кар'єри, для службовогО становищо чи здоров'я апе й для самого ЖИТТЯ, кількість таких шкіл та бібліотек зрос- Р 2 и Р р ЧІ ьо о и о -- ні чо й чию З аж - - 2» я , Чаші Чоо Чо - тала. Ї в цьому була заслуга саме «Просвіти». "Просвітяни вже й тоді організовували концерти, драматичні вистави, ювілейні вечори українських класиків та історичних діячів, реферати й лекції. Га початку 1920-х рр. «Просвіти» в УРСР були ліквідовані, а точніше -- «реорганізовані» у так звані «червоні просвіти», чи товариства «боротьби з неписьменністю». Проте й у таких формах українсько інтелігенція, й зокрема переяспавське вчительство, продовжувала добру и шляхетну традицію -- ширити рідне слово рідною мовою. Старі наші просвітяни писали підручники й складоли читанки для народу - Як для маленьких, так і для дорослих читачів, незважаючи на нових ідеологічних чиновників. Популяризувалися (де лише це було можливо) досягнення літератури й мистецтва. Але настали страшні 1930--1940 роки... Здаволось, що про Товариство «Просвіта» вже ніхто й не згадає. Здавалося, що все покрилося мороком забуття й неслави. Тим більше що основна масо активних просвітян зазнало репресій. Однак токе враження складалося тільки на перший погляд -- бо частино старожилів, зокрема вчителів, усе ж пам'ятала нашу стару класичну «Просвіту». Мені, наприклад, пощастило застоти декого Із цих людей |на межі 1950--60-х рр.) -- Петра Дремлюгу, Василя Гайдука, Пилипа Захарченка, Дмитра Іващенка, Натолію Івоненко... | хоч ця спадкоємна ниточка в нас но Переяславщині часом була вельми тоненькою, та все ж вона з'єднувала покоління 1910--20-х рр. з поколінням 1960--1970-х, сторіччя соме бо через усе наше згорьоване червоною ниткою Ппроходипа просвітянсько ідея збереже! (ня и оборони Украї! ІСЬКОГО Слова, духовності укроїнського народу М Тоети-шістдесятники. ЯКІ були | є духовно то кровно зв язані з ГЇереяславсь кими кроєм, часто цікавилися с гарою ГТереяславською : "Просвітою» добрим сло зом не роз згодуволи про це у своїх творах Серед них Спаніс пов Г. ЛьнІюЮКк ГЇоало Мовчан, Володимир Коломієць, Станіслав Вишенс КИЙ Микопа Пуговик і ЦІІЄ МОЛОДШІ 3 ж із іСРО рІСУМАН Ї Кк ТрОодмції «| Гетет б'Ть1» передавалися більшою чи меншою мірою ЧІ) ПОКОЛІННЯ ДО ПпОКОпІННІЯЙ 1 О АС ЖІ 19 / 0) Х ІС) 19780 КО, мМ г! ру,коли бупо ІОДдУуШОоОНО «друге відродження 1960-х рр», народжене «відлигою», панувала в Укроїні лиховісно «гвордія» Шербицького, У цей час романи про Товариство «Просвіта» жевріли хіба що в головах сміпивих одинаків ТО романтиків-одчайдух. Та навіть і ТОДІ в ТОКИХ часописах, як «Жовтень», «Дніпро», «Україна», інколи та й промайне згадка про давню «Просвіту». З приходом часів перебудови прокинулися надії но нову «відлигу». Ї тут мені хотілось би згадати один із цікавих епізодів порівняно ще недавнього часу Пізньої осені 1985 р. я, тоді ще молодий місцевий шевченкознавець, думав-гадав, як Гідно відзначити круглу дату - 140-річчя написання Шевченківського «Заповіту» в Переяславі 25 грудня 1845 року... Перекинувся про це словом із деякими науковцями | літераторами. Мало в кого було надії, що ЧО - о р ЕСТАФЕТА ПРОСВІТЯНСЬКИХ " оОЛліНЬ цей захід підтримають, оскільки офіційно дозволено тоді було тільки єдине Шевченківське святкування -- 9 березня, яке мало нозву «В сім'ї вольній, НОВІЙ» А всі Шевченківські дати й відзначення їх в деологічних вартових підпадали під великий сумнів чи й навіть заборону. Та все ж такий вечір нам, переяславцям, пощастило тоді провести, заручившись підтримкою Спілки письменників України. Місцеву владу було поставлено перед реольним фактом і їй НІЧОГО іншого не залишалось, як підтримати цей захід, цю ініціативу, що йшла явно не від неї. У зв'язку з цим пригадався ще один «просвітянський» спогад, який передував на півроку перед цим -- з нагоди 40-річчя святкування Перемоги. Вже традиційно ці заходи в Україні проводилися російською | тільки російською мовою (принаймні в 1 9/0-- 1280-ті рр. на Переяславщині -- це достеменний факті). Жодної української пісні, ЖОДНОГО українського віршо про бої, де полягли, крім бійців інших народів, ще й мільйони українців... | от овтор цих рядків підготував для святкування й пошанування Дня Перемоги косету з піснями на спово М. Рильського, М. Бажана, А Малишка. ГІ. Усенко, Г), Воронька ТО ІіІнШшИХ поетів і композиторів про Другу світову війну. Однак наші тогочасні мІСЦФвВіІ ВЛОСТЬІіМУЩІ знехтували цією ініціативою, уникли звучан: ня українських патріотичних пісень / А гому з наближенням 140-ї річниці «Заповіту» довелося діяти передбачливіше и далекої пядніше. Не буду зупинятися на ПІДГОТОВКИ ПНО дцетапях та проведення вечора, бо ГО повинна бути ЦІ ПО окрема Розповідь ї ДО ВОЛІ цікава, ЯК но мій погляді, але СЛІД сказати, ЩО пройшло Все яс крово, насиче НІО Адже зперше після багатьох рОкІів затискування, зомовчування. офіціо уУй до цен зурованого розкуто й ро Крилено в ГІереяс- зЗОВОНМО-ДдДИС ІилЛьоВваного га відбору при уобуті ПІСНІ (окрім ЗІДОМИХ У ім! '"О СЛОпаоО поета "ародний ЧМОТИсСІ України ІЇаало | ромовонко (не ОКО довно Ми "0 ЖоОГь "ТОрОТИПИ "Тетке) "ЧУА09 цей ве Пе; у нпкОопьним | «Ппросвітянським». ППОДІСФНИЛла Д( ІРх ЧКІ робили Свого ча у наші кориф! М, Ли енко. М Старицький, ОО. Піч ка, Б | ІНЧОеніко Ок "ОЛЯ ДОВГИХ 111 ОПО ТЯ м І11Є2/)| МУПВОННІО укТетих іНАПИПОСІ . дДУМмКкКаОхХ РАСУЦ1)С1І "РТОпІГгоний -«ПОПО «| Її етегірке 3 "'ЯМЛОсСь МоОпри ІЗДО мне відрозу, а поступово, захоплюючи серця 5 уми дедалі більше небайдужих людей Це відбувалося В УСІЙ Україні Не СТОВ ви 27 | Переяслав Окрім того, до створення у нашім ІНІЦІАТИВНОЇ просвітительської підштовхнули такі дві події Перша - це коли з Москви в 1984 - прийшов наказ-циркуляр, Підписаний тов Демічевим, церезнети описи експонатів інвентарні МІСТІ групи книги та кортки виключно російською мовою, що викликало обурення певної частини співробітників ноОшого музею-заповідникао. Хоча, звичайно, це обурення було тоді дещо глухуватим і поки що притаєним, бо люди ще не новожувались сповна відверто и організовано про цє заявити Друга ПОДІЯ СТОапась наступного, 987 О., КОЛИ НадіЙШЛО розпорядження, Цього разу вже з Києва, перевести школу Мо | на російську навчання, а також про ІПКВІДОЦІЮ ПедаоГгогіЧнОоОГО училища в Переясзберігало народних українських традицій у навчанні |училище перевели до напіІВЗДРОСІЙЩеноОЇ Білої Церкви) | тут на ДОПОМОГУ майбутнім нашим мову ПОВІ, яке чимало просвітителям прийшлти письменники-земляки. Незабаром С П. Мовчан, В Коломієць опублікували в гозеті «Літероагурна Укроїна» дві статті про спроби ПОДальшої русифікації України НО МІСЦЯХ. Думки переяславської громадськості тут розділилися, зав'язалася дискусія в пресі. Із початком 1988 р з'являється ряд перших, так званих «неформальних об'єднаньз Тельнюк, Виникає іІніцІОТИВНО група и у Переяславі 3 Вона чне мало навіть постійно! сталої назви хоч були пропозиції назвати -- «Криниця» або «Прометей». Ця група нолічувала приблизно 15--20 осіб і збиралася переважно приватно у котрогось із учасників Склада- ЛОСЯ Вона ІЗ деяких виклоОдоОчіІВ НОВОВІДКРИтого в місті філіалу педагогічного інституту, НОУКОВЦІВ іс торичного заповідника, входила гуди и частино робі ГнІМКІВ Звичайно. Ці ЛЮДИ ризикували бути підданими виробничим переслідуванням з попередженнями, ДОГОЦнОми чи звІЛЬНенННЯМмИиИ Адже не зовсім було зрозуміло, Куди |! як саме поверне наше Життя и ПОЛітТтика | от.на початку 1989 ., копи й Києбі ВІДО) новся першим у тановчим ЗІЗД НІ воОствореної рОМОДІ ЬКОЇ організачі! би Тов 'ристао українські її мови імені Тарасо Шевченко постало питоння про створення місцевих осі редків | ОВО иства І 6 квітня відбулися пі рші установчі збори Переяславі ькоОгО осередку ТУМУ НО ЯКИХ було исревожною Пбільшистю голосів обра" НО ГОПОпВоОгЮ8Ю нашого міськрайонного осередку Миколу Корпонюко - виклодоче "то укроїнської літератури Перея 11 С) 2 ( ькоОгО ФІ пали педо ОГІЧНОГО "І СТИ" 'УГУ ЯКИЙ ПОХОДИТЬ зі спаветного карпоте» «ого роду майстрів різьбярів Корпанієч "НО Яких Соого асу чимапо писало» " | "б укроїнмо КИ ПРресіІ | (ей пень був г она демета МЧНЯнНОмУ Дуже урочистим, са п | ч МОЖУ Но Падати "1 напередодні Тата. Ії м-ередку відбупась у но роамово 3 Мик: | ПОКу) | оОвкайлом кого бтонайпіпші Те адалеретевн" на ГІ ОВУ 1Ї|ор 4 -Ч «ГІросвіти» КоОг анюк майже водно «Їх | У АМАЧОПИ ми М еогегмчті тії Та" КОМУ 30 ай никаО жи тт тн ОВте питс ВДОЄ ПОНІ наб! зок Г цир кра КСП но ЗВ ру КО! мови СІчОС ТС культ
Воловик, Василь Гречка, Микола Фуртес, Петро Кравченко, Олексондр Мисюра та автор цих рядків. То було, ток би мовити, стихійна парубоцько громада, яку єднало пюбов до рідного слово | пісні. Те, що було в роки нашої юності, - не просто факт, 0 Одно 3 найпрекрасніших сторінок нашого життя, нашої молодості. | коли через дво десятки літ постало Товариство української мови, ми з якоюсь внутрішньою Кеїозіене; могли згодати про це Поява нової громадської організації в місті 1989 р. викпиколао неоднозначним резонанс, ПОДІЛИВШИ ОКТИВНИХ громадян міста, природно, на прихильників, супро- ТИВНИКІВ, ТИХ, ЩО ВОГОЛИСЯ Головними опонентами ТУМУу були партійні ідеологічні працівники, «ас тина пенсіонерів та вчителів, ПЕ РА ни нн і звон оанньнкаим нні чн і-й ПРИРИ ї ри анйненіййне доки ПИРАНИИЕН р інь слово ПРОСВІТИ ій ее щійшеійнеа- сосни ПР ше а ння бий прю щодня нання ннаньіИ а ен є. «Просвіта» має стояти на сторожі пам'яті я духовності свого народу. А це означає, що ми не повинні забувати своїх достомиників, своїх спаветних попередників Через різні обставини і причини свого часу наш осередок не зумів відзначити, як це належало б, навіть деяких «круглих» дат -- як-от 100-річчя від дня народження Миколи Хвильового, Максима Рильського, Василя Блакитного, 125 літ від дня народження Михайла Грушевського, 150-річчя Кирило- Мефодіївського братства чи й навіть 80-річчя Переяславської «Просвіти»... Звичайно, в наші нелегкі часи важко охопити всі ювілейні доти й пошанувати їх, але хоча б найголовніші | таки потрібно. Це ж саме стосується й боротьби за культуру та чистоту нашої мови, за її неухильне дотримання | «ПРОСВОУЯЧІЇГ 5»: 1868-1998 .енннннннквнаннвьниничноій ий он нова п че - - Ж ПЕР ПЕН р о ан ни й ПЕРА п - ПИ Р АН НЕ Р со ПЕРРО Хоч сама «Просвіта» здебільшого підтримує життєво необхідні вимоги вчительства й сприймає його біль, як власний. Розповідати про все це можна дуже багато. Та необхідно згадати й про тих людем, яких можно вважоти найактивнішими в Товаристві 1990-х рр. Передусім - це незмінний голова Переяславського осередку Товариства «Просвіта» (до 1992 р. ТУМу) Микола Корпанюк - умілий організатор, працелюбний, невтомний як у просвітительських справах, так і в наукових, дослідницьких. Учений-подвижник, справжній педагог, наставник студентської молоді. Його заслуги в збереженні, зміцненні й примноженні ядра осередку -- безперечні. Незважаючи на завантаженість у викладацькій та науково-дослідницькій сферах, Микола Павлович веде ше ненні НННЕННВ У ше й З ! - і " - і , С - моко Вияпипося що ми не помипились у на початку 1900-го р.,в окопогічному мітингу пом яті! хрести но кількох ЧОМ НА ТО В 3 роси ПІ води! виюрт 26 квітня та в інших заходах Та й пізНІШО, центрі міста но знак скорботи и пошонувом А ше пригодолося того дня, як мій ТОПВО копи п "Тереяс пап! появилися осередки РУХУ, ня тих наших земляків, які загинули в рок «Проходять по риш із юнацьких пліт Повло Копосник скозай УРП, «Козацького бротства», ТУМ не зали горору и голоду | мені армії, та я б і у - зу о , «Скільки літ я мріяв про цей день! | про те, що шався осторонь найгостріших попітичних ГО І нині ще приває боротьба Персяславсь устаю знову Я на а нас буде справжнє Говари 80, з пеликої громадських проблем сучасного життя КО! «Просвіти» за окопогію кульгури краю, останнім плац - пітери» |незабаром "авло Васипьович очо Щоправда, неоднозначно це « приймалося заловарненнях ОРЕ ОРЕ ан дарма у Бастиорта ії і | г і » пив | іерея( ПпоОаоюькими Сг оредок | іародного сТетітиих серед "атувови прог МИТИ МІ, Частина з нос за поновлення деяких стОри яНМХ храмів | Мови» так 09- я - г , - З -і Р і Ро руху України). Годі я відповів: «А пригадуєці, вапажає, що слід зосередитися виключно на пам'ятних місць, за поліпшення духовного и нозі здеклару- Павлу юю, В МОС ДВОДЦЯТЬ ЛІ? тому теж було купьтурницькім праці, осСкіІЛЬКИ МІСТЯ «Просвіти», матеріольного життя наших земляків и завоввде зкпититьяйй - і я «Й й ч С й з Товари: гзво «Повлово ватоаго»? Згадайі!» ка великим рахунком, усе ж сягає дапі, Ніж ми переживаємо «прова! нелегкі чоси Є творче просві- Справді в 1965-1970-х рр.час від чосу, зпободоенні суспільно полІтичиІ проблеми вистачає коштів, підручників, УНП СО ПІРС, КНИЇ тяжмсвжо кредо манже ЩОЛІ і а НІСД ОДІ іомуУ 3 Мапь( УпнІМЧИХ ик ОіЛльшШО ІцО появилися ДеякКІ НІО ВИ пПоОлІТИЧНИ Кіа жаль, ми не завжди є ПІДЛОИЛАКУ Олександр Дробата переяславських вигонів, а то и у пузі, пОНОД и Ггромодські об'єднання, портії, СПІЛКИ, місцевого вчительства остина педогогів унду | ; є - | . ПО | й У а воно) перебуває ще в полоні ці от, КОЛИ ЛТТО 1 остнь спільно рікою Трубежем |(бирався миСспОПпИиИКИЙ гурт комітети -: ОТОЖ «Просвіта» мас бути саме (та ине лиш р У - - а - збиравс | 1 мапових ЧОЇ тиха. як ботото вттичають людей щедрими дарами юнаків. Дехто з нас був студентом, інші - «Просвітою» Хоча ток вважає менша час-давніх Д ! 9 | чо , їмо обіцяють але?не дотримують свого слово. | Р РОН РОС АКЛЕ УРА ОМАН роопниками ГЇавло Копесник Володимир тинаО Товариство, однак частка правди В ПМ Щ ) рише-просвітянин зустрів своє 60-ліття, як 1 пасує стравжньому козакові: є діти, євикотханий сад, є страва життя. Щиро бажаємо йому щастпя-здоров'я на многії літа 1 надаємо слово. Редакція «СЛОВА ПРОСВІТИ» -- 24011989 року «Лпературна Україна» надрукувала статут Товариства шанувальників рідної (української) мови м. Тараса Шевченка. Із моїх нотаток ачня 1989 року: «Культура -- душанації, мова -- серцевина культури. Вона -- перший іостанній бастіон української свободи і майбутньої справжньої державності. З розв'язання мовних проблем розпочинається Українська національно-визвольна революція. зи Макі стояли н их ортодоксальних позиціях | утвердження Переяславську «Гросвіту» ось уже майже 4. 02. 1989 року відбувається Вишгой тео | вбачали в ТУМІ, на жаль, більше зла, аніж «Просвіта» має допомогти якнайширшим десятиріччя. родевха рамокеа конференція вже "узори | в бро Хоч у 1989-1991 рр Товариство з масам людей у тому, щоб авторитет Подружжя Товкайлів -- Микола й Рим- Товариства української мови. На початках ро ж » | офіційно іменувалося ще ТУМом, чимало укроїнської мови зростав. Великою ма -- організатори й ведучі художньо-беремося за проблеми освіти. Про себе ж рода . зб Те ж «П | 4 боку спокійно просвітянських вечорів і концертів. гомоніли: ТУМ -- перший крок до абсолют-ох ЗЛА і пюдей називало иого все ж «ТІрОсвітоОю», пегковаожністю є З нашого У р р р ; г: зм 5 "о | підкреслюючи, що вона не просто створена спостерігати, як нашу мову засмічують різні | Незважаючи на чималу родину та багато но, полтизної "оргачааци українства, оса | щойно, а таки поновлена Це було вельми «брифінги», «консенсуси», «шоу», «шлягери» клопотів у наш нелегкий час, Миколо Тихо-альтернативної КПРО-КЛУ на терені Вишам ! до речі, бо величні досягнення старої класич- | ітому подібні «перли» Однак маймо почуття | нович учить хлопчиків кобзарського дородівици Так воно І! сталося. Трохи о | ної нашої «Просвіти» -- «Просвіти» | Франка, о міри та делікатності, повертаючи до життя мистецтва, атакож майструвати старосвітські пізніше, 1/. 08. 1989 року, майже вам тм орви | Лесі Українки, М. Коцюбинського, С. Вастаровинні та діалектні слова, щоби не бандури, як заповідав духовний його учискладоміправлішня районного ТУМУ ствобо бі 5 | сильченко, Б. Грінченка, В. Самійленка ї сміявсясвітіз наших «слухавок», «здибанок», тель маестро Георгій Кирилович Ткаченко ренорайоннуоргамнання Народного руху, і 23 боготьох інших наших корифеїв, світочів | «поеток» -- Мо Ї і тому подібне. Поки що не |сто літ минуло цього року від дня мого у квітні 1990 року ламай було створенню Р українського письменства -- неможливо бупо вдалося нам вирішити питання про найме-народження). Римма Іванівна має справжній повнокровну ргионну організацію й | забути й не врахувати при наступнім посту- | нування хоча б деяких вулиць: повернення 0 дар актриси, педогого й уміло володіє ним партійного типу -- УРП. ззй пові вперед первісних або історичних назв їм чи скасуна сцені. З перших днів діяльності ТУМУ РЗЯЛИ ми ра 3 | Товариство української мови відразу 0 ваннядеяких випадкових чи недоречних назв. Своєрідною естафетою поколінь украна озброєння «Кобзар», життя і боротьбу зов поставило низку болючих, однак назрілих | Або - болюче питання міжрелігійних чи їнських патріотів для просвітян є наші почесні нашого Поета І Пророка. Перший успішний Р | питонь і вимог. Спершу далеко не всього | міжконфесійних незгод. Не хочеться про це з старійшини Товариства, які ставали на обомасовий захід -- святкування мого 175 зоні вдавалося досягти, однак крок за кроком писати тепер надто широко, бо це -- тема | рону української справи ще в 1940-і рр й роковитні: Ми шаром ТУМ нереду сти и ї поновлена «Просвіта» здобувала підтримку, окремої серйозної праці. Та й не завжди зазнапи за свої переконання поневірянь то політичною органвацією, бо політика, по- Кр | чабирала ваги й авторитету в суспільстві, булавцих прорахунках провина «Просвіти», переслідувань: Олег Іващенко, Юрій Гай-нашому, все те, що сприяє виживанню, ій зокрема, й у нашім місті однак уроки невдач теж слід урахувати дук, Петро Тарапон, Марія Білогрудова... утвердженню нації. ЗИ Передовсім було скасовано ганебний циркуляр, який забороняв вживати -оо мову в записах про прийом зкспонаотів до фондів історичного заповідника Щоправда, поборотися за повернення українського статусу школі Мо | довепося довше Аж через три роки рішенням нового уряду бупо ВІДМІНенОоОШ цей незаконний акт чиновницького самодурсетво Переяславський осередок ТОДІ налічував Усе ж варто сказати, що в поновленій Переяславській «Просвіті» 1990-х рр. було й чимало здобутків та приємних сторінок Хіба, наприклад, можна забути про участь наших просвітян-переяславців у величному святі 500-річчя Запорозької Січі у серпні 1990 р.? Уперше над знаменитим Дніпрельстаном ми тоді підняли український прапор. Хочеться також згадати низку вечорів, організованих переяспавськими Незважаючи на вже немолодий вік та стан здоров'я, вони є діяльними учасниками процесу українського відродження наших днів Варто згадати тих людей, які стояли біля колиски Товариства, хоча з тих чи інших причин потім відійшли від нього. Хто виїхав до інших міст, хто, поглинутий обставинами життя, не зміг сповна відДдДдатИиСЯ СПрОВІ «Просвіти», як це було раніше... Однак згадаймо їх: В'ячеслава Гнатюка, Ореста 17 лютого 1989 р. відбувся установчий з'їзд Товариства української мови ім. Тараса Шевченка на хвилі надзвичайного пориву, натхнення Втальне слово виголосив Олесь Гончар. Виступи -- один за другий яскравіший.. Лейтмотиви: О слово рідне, орле скутий», «О слово, будь мечем моїм!», «Сміливе слово -- то наші гармати, світлі вчинки -- то наші мечі». Після з'їзду все дужче політизувалися культурні, пОноОд двісті ЧОЛОВІК Трибуною Товариство просвітянами Передусім це щорічні Купчака, Василя Товкайла, Якова Дзюбу, ОСВІТНІ заходи з єдиною метою -- розбуди- Я | стала велика стіннівка в центрі місто ПІД шевченківські вечори (серед них і ювілейний Анатолія Тендітного, Павла Колесника, Івана ти національну СВІДОМІСТЬ. " чазвою «Рідне слово», де протягом 1989-- вечір 150-річчя написання «Заповіту» в 1995 р), | Синельника, Станіслава Дембіцького, Марію Після головного здобутку тих років -- ; | 19972 рр. мІСТИЛОСЯ багото друкованих та а також організація концертів до дня Неза- Карп'юк, Станіслава Ткаченка, Анатопія незалежність України від 24. 08. 1991 року Й рукописних матеріалів із питань культури, Пежності України, вечір до 125-річчя | Хмельницького та багатьох інших. Були, на -7 почалася хвиля спаду нашо! революції. мови, історії й політики «Просвіти», до 80-річчя битви під Крутами, жаль, і болючі втрати.. Свого апогею національно-визвольні зма- | Спочатку Переяславський осередок ТУМу цікаві літературні вечори, присвячені Іванові Так, у 1992 р. померла активна учаснигання 1989--1991 років так і не до сягли. часто звинувачували в тому, ЩО ВІН ІЗ сфери Франку, ПТантелеймонові Кулішу, Симонові ця, душа Товариства - Зоя Голиця... Незалежність 1991 року не була правнуєа культури та боротьби за повноваження й | Петлюрі, Євгенові Маланюку, Володими- Картина громадського й культурного пов'язана із самостиністю 1918--1921 років. упровадження в життя української мови рові Сосюрі, Софії Русовій, Ліні Костенко.. життя Переяславської «Просвіти» була б Це дало можливість «ліВИМмМ» (антидервтручається у сферу політики, тобто вихо- Слід також згадати про активну участьчленів далеко не повною, якби не сказати й про жавним силам) хазяйнувати у Верховній дить за рамки культурницької проці И Товариства З широких публікаціях на шпальтеперішніх активістів Говариства Їхоча Раді (1990--1994--1998 роки), блокувати справді, наші опоненти мали тут роцію РОКМеНеВО ПЕДА ОПО КОРУ МО СОВИХ більшість із них теж стояла біля витоків розвиток державотворення. Головна при- Однак необхідно сказати и про те, що в заходах - мітингах пам яті загиблих у війнах, нашого осередку) Окрім згаданих уже, це - чина спаду революції! -- занадто компро- 1989 р. та в першій половині 1990-го в померлих у голодоморах та репресіях.. Іван Сердюк, Василь Мартиненко, Григорій місна позиція національно-демократичних Переяславі ще не бупо НІ Руху, нІУРП А тому Усього перелічити -- неможливо. Але все ж Дубина, Григорій Остронос, Олена Розо-сил, української демократії. Її поступливість, ТУМ. маючи національно-демократичний | Варто згодати, що Товариство «Просвіта» | вик, Миколо Стеценко, Володимир Воловик, часом угодовство доведеться надолужувае - напрямок ! статус, брав на себе розв'язання було ініціОотОром реставрації могили лікаря Віктор Братчик Та їні ти роками тяжкою працею. | не пише культурних та мовних проблем, але Андрія Козачковського, сучасника и друга Часто матеріапи «Просвіти» друкують Через незавершеність політичних зміни громадських то політичних. Тобто, напри: Тараса Шевченка Цю ІНІЦІОТИ ВУ підтримали місцеві гозети «Вісник Переяславщини», знову грізно постала проблема мови. Зноклад, брати участь у черговій передвиборній ТОДІ Товариство охорони пом яток Іі міський «Папірус», «Діловий Переяслав» Свої ву двомовність-дВОЄДУШІЄ Нарізається на кампанії, у відомому Ланцюгові Соборності відділ культури Встановлено було також приміщення для просвітянських заходів нам мамо уми 4 з НН б 'бОб'беб ОО б'и-И ОїгОо поюб'язно надають молподіжно-народний Отже, епоха експанаї, вторгнення, аг- | рун гори ра зано Ор ії; по оте Ж а центр «Зустріч» директор Миколо рес, загарбання набирає нової якості. З Передплачуйте «Слово | росвіти» Сама і Андрієнко), районний будинок культури, му- Ок чому товавиство украцичмн нен -- і от | | ї зей кобзарського мистецтва «Просвіта» ім. Тараса Шевченка має бити , колективно, первинними осередками, отажнної на ареною труднощі та на сполох, високо тримати прапор визсюджуйте просвітянську газету. Ми 0 НИКОЧЯЗНОЦ А НОР ОС ПОН А ОА А - розпов Дер РУ й агуЧ'базаотоо 7 | РР українського відродження не вмирає люд.. Мова -- була, є і буде! -- першим іі єдині з своїй меті, о несемо Україні | Воскресіння «Просвіти», як і нашої духов останнім бастіоном української свободи. | ї Р г ря | | | ності, шириться. й «Слово Просвіти» Індекс 30617. Олександр ДРОБАХА, г и ра | я пи | Олег КОЛОМІЄЦЬ м. Вишгород Київської області - . ДО
-лша Р ні - 'аеаванненонньконнниннньсииния пренавнани зони | | тва ь.: | Чен кни . - іліального і Статути -- програмно-організаційні З огляду на це особливу ЦІННІСТЬ СсТтанотом Товариства «Просвіта», ЧИНМИ Ле до зржеча й зак рн Рено дені! документи Товариства «Просвіта». вить статутна діяльність Товариства, котра | 1939 р. Це ж підтверджують и Інші Тім лання засновування РР с стру В історії України багато визначних і вагостала концентрованою й матеріалізованою опосередковані факти. В матеріалах, підгоода "Зіганннк в похо у Оаз-й» мих явищ, подій, які відіграли важливу тогочасною українською ідеєю, спрямова- товлених до реєстрації читальні в с я6- жі кати тучних дхарльвіій фани мов роль у розвитку української нації, але ною на просвіту й розвиток -- становлення лунівці Руській за 1937 р., є доданий ( що За і че всі змінені в 1876 р ще Крім донедавна вони замовчувались або по-нації. Саме статути, що організаційно й було обов'язковим при реєстрації) статут ауборанциію ичурукуу пожен. над давалися тенденційно. Із здобуттям юридично оформили Товариство 1924 р. 11). У праці «Просвітній рух у Ро ягом 1877--1890 рр. (дог прос незалежності ий завдяки утвердженню «Просвіта», є предметом цієї джерело- Галичині...» Г12) цитуються параграфи рот аг ппеорурнаой Рийняття ог власної державності виникла МОЖЛИВІСТЬ | знавчої статті. цього ж статуту пекЛУАННГО б - Же о І б на здат відтворити в усій повноті 'сторичну правду, Донедавна просвітницька тема замов- Для повного з'ясування питання про загальних з са і кла са" Росатаь визм збагнути й дослідити ті сторінки, про які 4 чувалася. Відповідно | питання статутів кількість статутів Товариства необхідно (про що свідчать наді оваристьа) у наше суспільство або нічого не знало, або Товариства слабо опрацьоване, а зазначити, що в 1898 р. на загальни» ану папі Зміни (в ї «При ж мало викривлене уявлення публікацію їх зібрання буде здійснено впер-зборах було ухвалено певні доповненхан перерв є ай р (12. 03), | на : Це, зокрема, стосується й історії Това- шедо 130-річного ювілею Всеукраїнського ня до параграфа 2 чинного статуту від 0 188/2р.(02. З й б в "онкрети; пере риства «Просвіта». Пройшовши драма-товариства «Просвіта». 1891 р. (13). Збільшено членські внес- ОПОЛЕ РУ Чорну Та 188) рр своє тичний шлях розвитку, ця організація своєю Враховуючи те, що 8 ІстОоріографії чітко | ки. Однак ці зміни мали характер ЗНЕЗАВНЕЩИ ВСІ Зміни з виявленим недатокана подвижницькою діяльністю заслужилагідне не визначена (ІЛЬКІСТЬ статутів, доцільно редакційних правок у плані конкретизації ваним старулем: можна ЗРАИ конкрети; спіда місце в українській історії. А зароджувала-зупинитися на Цьому детальніше. окремих положень, а суттєво нового висновки, на основі яких | встановити датуче ся «Просвіта» у складних умовах Чи не в єдиній намповнішій праці, присвяваріанту статуту прийнято не було. Отже, вання вманденоко статуту ке іноземного панування. ченій Товариству, проф. С. Шаха (1) заз- |і після 1898 р. діяв статут від 1891 р. з І. Внесені зміни до статуту в 1876 б. прю З кінця ХМІЇ ст. західна частина зен8но, що Повариствоге;. " мінало... ста- | певним доповненнями в "другому; - відповідають лише ЗАРОНИ параграфів мом українських етнічних земель -- Галичина тут 5 разів» (2). Автор подає короткий параграфі ОР ЧАЮ тен Тобто зміни до діяль перебувала у складі Австрії. 1848 рік приніс опис 6 статутів, прийнятих у 1868, 1870, 1876, Кілька зауважень стосовно датування параграфів 9, 37, 38, 40, 41 ідентичні з шля» цій багатонаціональній державі певні 1891, 1913; 1924 РР. В інформаційних даних, статутів. Процедура їх юридичного офорположеннями відповідних "араграфів не-їх, д. демократичні свободи, закріплені в присвячених 60-літній діяльності організаці млення (саме це визначає критерій у датованого статуту. Однак внесені В; конституції. Настала нова епоха, котра (з перервою у 50-х рр.) відкривала народам імперії перспективи в розбудові власних національних культур і соціального поступу. Однак використання задекларованих можливостей залежало від рівня розвитку ії національної згуртованості конкретного народу. Українське суспільство Галичини в 50-- 60-х рр. ХІХ ст. у своїй основі становило майже неорганізовану, з низьким рівнем --- о нн нн Ре (3), посуті, підтверджено дані проф. С. Шаха. датуванні) традиційна -- це прийняття і СТАТУТИ доповнення до параграфів 36, 38, пунфі) 48, 50, 51, 53 нії ь зн, 11 | національної свідомості етнічну масу. Час- Однак ці джерела відносяться до кінця схвалення певно: редакції статуту на за- | «г»; 42, пункт «г» а зу і тина тогочасної української інтелігенції вже 20-х -- початку 30-х РР. І ніде немає чітко | гальних зборах Товариства, а також відповідають аналогічним у віднайденому П - і в першій половині ХІХ ст. чинила певні зазначеного положення про те, що статут. затвердження у відповідних державних (ЦДІАУ. Львів. - Ф. 348 оп 1 спр. 7628, дляль ій б М спроби для національного згуртування й 1924 р. був останнім, чинним до 1939 р., (інстанціях, після чого вони набували юри-с. 220-222). Тобто Віднайдений статут чаро (і і "ума культурницького виокремлення Русинів тобтодокінця діяльності Товариства. Вини- | дичної сили. Цей останній момент ії є немає підстав датувати 1876 р коРТА 1 | з краю. Створювались | відповідні організації, кає запитання: чив 20-30-х рр. булиприйняті визначальним у датуванні статутів. 2. Така ж ситуація із співвідношенням йшла й ; Ме такі як «Товариство греко-католицьких ще інші статути? До з'ясування ЦЬОГО спо- Отже, чинних статутів Товариства «Про-внесених Змін до статуту у 1881 р До-гас М З: НІВ», «Руська Трійця», «Галицько- | нукав ще і той факт, що в ЦДІА України світа» було 6, а саме: від 2.ІЇХ.1868 р., 16. | повнення до параграфів 1, 12 пункт «ав р - 4 го ; Руська Матиця» та інші. Однак дали вони (м.Львів) зберігаються статути «Просвіти», | ХІЇЇ. 1870 р., 14.Х.1876 р., 18.МІЇ.1891 р., 16, 19 пункт «е» ідентичні із текстом яма ПЕ. і елітарний характер, практично були відірвані датовані 1929 (Ї ст.) і 1933 (2 ст.)роками 17.1.1913 р.12.М.1924р. аналогічних параграфів у недатованом) ост РВЕ ВІД ОСНОВНОЇ маси народу. А з часом деякі 14). До того ж у протоколах загальних Для завершення загальної характерисстатуті. А зміни, внесені до параграфів ж У; ве | припиняли своє існування, інші зійшли на зборів Товариства (а саме вони приймали | тики статутної проблеми необхідно 2, 20, 31 у знайденому статуті відсутні бер - манівці москвофільства. Але визначений | зміни статутів) за 1929 р. зафіксована зупинитисяна питанні ідентифікації подано- (ЦДІА України Львів. б: Ф 348, оп 1, єпр. Шир І зв ними напрям | започаткована праця стали пропозиція про зміну статуту, подавалась го нижче третього статуту від 1876 р. /628, с. 406--407). Тобто віднайдений стабю і б. - одн підгрунтям для становлення ново-інформація стосовно статутної комісії (5) і У результаті тривалих ПОШУКІВ вдалося тут немає підстав датувати і 1881 р. за зби Е і з | ГО Покоління ІЗОРЕМВ будителів чаціцтр. . ЧМодо направлення проекту статуту філіям | виявити лише один примірник цього стату- 3. Зміни, внесені до статуту на загаль- - 8 б Цей Частина української інтелігенції й для обговорення |6). Отже, було прийнято ту, котрий, на жаль, пошкоджений. При (них зборах Товариства «Просвіта» від -ь | З бо університетська молодь, визнаючи себе рішення про необхідність зміни статуту. переплетенні обрізано нижні рядки деяких 02. 02. 1882 р., повністю відповідають нем Гі т часткою свого народу, піднявшись до рівня Забігаючи наперед, зазначимо, що но-сторінок, у тому числі втрачено і дату вІДПОВІДНИМ пОоОПОЖенням віднайденого збі | Пакту «дум мого духовної еліти, володіючи енергією и вого статуту прийнято не було. На загальних прийняття статуту. Однак, беручи до уваги статуту. Збігається також положення, за- Он Ро , потребою праці для народу, розуміла, що зборах, проведених у 1931 р., статутне конкретні факти, можна стверджувати, значене в протоколах Товариства, щ | ь-о або тільки духовне воскресіння забезпечить питання не обговорювалося. Воно було що знайдений статут прийнятий у період параграф 5/ є останнім параграфом ста | зна ; і ному майбутнє і зможе підняти його 40 поставлене лише наступного року, однак між 1876р. та 1891 р. Це аргументується туту (ЦДІА України. Львів. - Ф. 348, оп., 1, часі ТУ Рівня вільних європейських націй. Молоде знову без конкретних рішень |7). У 1933 р. тим, що: спр. 7629, с. 1--3) Пс | Р покоління шукало дійових шляхів і засобів, десятим пунктом порядку денного загаль- Ї. Текст | кількість параграфів відмінні 4. На загальних зборах Товариства засоб | завдяки яким можна було 6 пробудити них зборів Товариства передбачалося від відомих статутів. «Просвіта», проведених у лютому 1888р., (1870 галицький люд і сформувати з Русинськорозглянути питання зміни статуту. Однак 2. М. Творидло у своїм праці (14) обговорювалися зміни лише до двох заро; го етносу український народ зі своєю цього не було зроблено. Спочатку в залі зазначає, що «... в 1878 р, (15) параграфів. Із протоколів (через нечіткість пось національною СВІДОМІСТЮ, міцною зібрання звучали пропозиції про зняття з змінила («Просвіта». -- В. Г7.) статут, формулювання) неможливо зрозуміти, чи цих м історичною пам'яттю, згуртований навкопорядку денного затвердження статуту ї а на його Підставі зачала закладати ці зміни були прийняті і їх немає у недато- ПОЛО ло непереборної ідеї -- прагнення дожиття, пропонувалося провести тільки дискусію філії... ». Саме ці положення про філії ваному статуті (ЦДІА України. Львів. - але ДО волі, до поступу. Так зародився РУХ о стосовно проектів. Було подано інформай розгорнуті вперше в знайденому Ф. 348 оп , 1., спр. 7629, с. 199) ренні народовців-українофілів. цію про результати праці статутної комісії статуті. 5. Внесені зміни до статуту у 1881-1882 не Для реалізації усвідомлених завдань на- (8). Під час розгляду пункту 10 порядку 3. Наведені проф. С. Шахом у книзі рр.незмінювали суті положень відповідних цілей родовцям потрібна була організація, котра денного відбулася Дискусія з приводу дані (16) стосовно третього статуту параграфів, а пише їх доповнювали 1 КОМ" : по стала б осередком об'єднання однодумців ДОЦІЛЬНОСТІ прийняття статуту саме на цих ідентичні з положеннями виявленого, з кретизували. Помітні зміни торкалися пише елітак ІЗ числа інтелігенції, допомогла їм зборах, пропонувалося перенести це на саме: відмінено вступний, знижено річний | двох параграфів. Так, у 1881 р. у парагстату реалізувати свог прагнення та створювала пізніше, ав «... межичасі засягнути ще в з внесок; звичайні члени отримали право раф 1 додано слово апізнання», ЩО зазма можливість помножити зусилля, розгортій справі думки читалень і ширшого зага- діставатищомісяця одну популярну членську повернуло формулювання мети Товариб"- чаро,; нути широку просвітницьку роботу серед пу...» |9). Ів результаті через відсутність | книжку. тва до первісної його форми з 1869 р Гььно усіх верств і суспільних станів краю. - кворуму питання про зміну статуту не 4. Засвоєю «труктурою, мовою викла- 1882 р. змінено кількість заступників ІЗ 97" Засс 8 грудня 1868 р. у Львові було створено розглядалося | 10). ду, стилем, особливістю друку, за до 5-ти (параграф 31) кОм Товариство «Просвіта», яке стало масо- У протоколах загальних зборів за 1936 визначенням статутних положень Він Таким чином, можемо стверджува"" вн вою просвітницькою самоорганізацією р статутне питання відсутнє. найбільше подібний до статуту 1870 р. що аіднайдений, недатований АЙ Підневільного народу. Проіснувавши 71 Як випливає із наведених фактів, питан- Отже, знайдений статут міг бути написа- | мент -- це статут 1876 р. із вчесенмм в чи рік, Товариство своєю діяльністю викона- няпроприйняття нового статуту у 1929--1933 | ний! опублікований у 70-х -- поч. 80-х рр редакційними доповненнями, прийнятийі?" ато по надзавдання -- організувало українців рр. бупо не тільки актуальним, але й роби- ХІХст, у 1881 та 1882 рр. Конкретніше -- це мова видав до праці в царині духовній, чим викристалися конкретні кроки щодо практичного Однак внесені на загальних зборах редакція статут від 1876 р. датована 139 Р пізувало основи нації, підняло Русинів До | його вирішення. Однак новий статут так і Товариства (від 15 чераня 1976 р.) зміни | Саме цей документ і буде проама/чно і ня Рівня громадян, свідомих боротьби за не був прийнятий. Це можна пояснити як окремих параграфів статуту, що записані 4 ванов наступній частині. Текст стату" У бл свою державу. складною ЗзОовнІШНЬОЮ ситуацією у книгу протоколів організації, пише час- 1376 р. віднайти не адалося, очевидия " «тету Такого феномену було досягнуто за- (1929--1933 рр. - період натиску польсь- тково збігаються з відповідними парагра утраченнх | одяки подвижницькій роботі просвітян, «ОТРІ когошовінізму, горезвісної «пацифікації»), фами виявленого «татуту. Гоповно Розкриваючи зміст осмовмих статут і змогли адекватно ОЦінити реалі, визначи - так! певною внутрішньою боротьбою а збігаються Зміни, внесемі до параграфу положень доцільно згрупувати Ж У му б ти нагальні потреби и перспективи, що самому Товарис тві, Саме БАК АНКРАНІВАКОМ оче- 14 «Найменше 20 дійсних членів може з ООЗдіІПИ мета | засоби склад РУ | "Р забезпечило «Просвиіті» а скпадних умовидно, стапи на заваді примняття нового захованням законних приписта | за призадо орі анізаційна структура Товарж "в | мфтеч вах титвадатність, ДІЄВІСТЬ, загально-організаційно-програмного документа ленням центрального Змдіму утворити філію Сутність будь-якої організмі ул. став» народне ачананмя м успіх у реалізації по- Звідс м бмпливає, що Статут 1924 р. Оув Товариства ма підставі ЦЬОГО Статуту Філів вання та оріємі заці анзначають 39 кедучиєму Е й «м ставлених ціленм. останніла примнятим І затвердженим стату виомрає певну місцевість для сталого про статутах програмні цілі. що ГРУ" «ться | | - - фо З чайний З фон

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

чи декларованих меті | засобах. Ці дві структурні панки програмних засад є не пльки взаємозв'язані, але й взаємообумовлені, доречно їх подавати нероздільно. Крім цього, зміст мети і засобів її реалізації, взяті в історичному зрізі, дають змогу простежити етапи розвитку Товариства, мого рівень та потенційні можливості, здатність оцінити потреби суспільства й визначити шляхи їх реалізації. Характеризуючи цілі Товариства «Просвіта», розглядаючи їх динаміку, можна зробити висновок, що вони хоч 1 перебували в постійному розвитку, однак своєї корінної суті не змінювали, а лише що ша щь і Слово ПРОВІТИ М конференцій, лекцій, музмчних вечорів). У третьому статуті внесено ще пункт про організацію промислово-господарських те етнографічних виставок. Отже, саме в цей період Товариство однозначно визначилось як просвітницька організація, котра була зорієнтована на масовість, на залучення до співпраці якнайширших верств народу. Це підтверджується зниженням членських внесків, що передбачено в статуті від 1876 р. Наступним, третім етапом у становленні програмних засад став статут за 1891 р. Мета визначалась як просвіта і піднесення добробуту руського народу: Організаційно ПИКА ЗАДНЯ, У іри - о -- - че «ПРОСВУЯУПУЯ» са 130! аннннн ний а нні Р щ НОР АНИНО она т- економічну просвіту народу. В результаті внесених змін сутність Товариства не змінилася -- воно й далі зберігало просвітницький статус із відповідним розширенням сфери свого впливу. Четвертий, завершальний, етап у формуванні програмних орієнтирів становили два останні статути «Просвіти», прийняті у 1913 та 1924 рр. Хоч визначена в них мета, певні відмінності, однак, якщо врахувати викладені «засоби» їх реалізації, доходимо до висновку, що корінної, суттєвої різниці між ними немає. У п'ятому статуті метою Товариства Є «.... просвіта ї піднесення лише на культурницьку діяльність: Виступаючи на загальних зборах Товариства 5ІІ.1924 р., референт статутного питання В. Рев'юк зазначив, що «...зміни... продиктовані потребою вилучення зі статуту тих постанов, які стосуються економічної діяльності, тому що вони є анахронізмом. |з огляду на існування покликаних до цього установ, Товариство «Просвіта» займається тепер виключно просвітницькою діяльністю»| 18). Однак орієнтації, напрямки, зазначені в «засобах» останнього статуту, дещо спростовують наведені вище положення. По-перше, знято лише пункт «к», котрий мав конкретизували окремі її сторони. Це зміцніле Товариство, добившись певних культури те добробуту українського тільки економічне спрямування. Інші свідчення того, як Товариство опановуварезультатів, прагнучи суттєво поглибити й народу у всіх його верствах ! напрям збережені, в тому числій «б», «3», окремі по | ситуацію, чіткіше її розуміло і, розширити свою діяльність і підняти її / ках життя». Тобто організація визначила ї положення яких мають економічну підсумувавши досягнення, визначало нові пріоритети через зосередження в певні моменти на конкретних напрямках діяльності. Засоби не тільки розкривали шляхи реалізації цілей, але и доповнювали їх, давали реальне бачення механізму дії. Виходячи з цього, можна визначити ряд «ПРОС ет у формуванні програмних засад, - азначених у статутах Товариства. Перший статут визначив метою діяльності Товариства пізнання І просвіту ефективність, акцентує увагу в цьому статуті на економічній сфері. Тобто поняття «просвіта» конкретизується, набуває нового звучання. По суті положення статуту 1876 р. стосовно «засобів» збережені, однак окремі з них подані в більш узагальненій формі. Крім цього, внесено нові пункти, котрі відповідають економічному напрямку діяльності, як-то: - ведення економічної просвіти шля- новий пріоритет у своїй діяльності -- піднесення культури при збереженні просвітницького й економічного напрямків. Для цього введено нові пункти в розділ «Засоби» і відредаговано деякі старі. Серед нових (ст. М): д) організація масових народних заходів; ж) засновування видав" ничо-поліграфічних структур; пункт «з» розкриває новий погляд Товариства на шкільництво, де передбачено ведення вищої школи і певних господарських шкіл орієнтацію. Пункт «і» (виключно економічний) збережений у скороченому варіанті. По-друге, нові пункти, що визначили б нові положення стосовно культурницької праці, відсутні. Для цієї потреби відредаговано «л» та «н» пункти, у яких 7. Б економічний акцент змінено на культурницький. От і все. Отже, в статуті за 1924 р. економічний фактор не усунений, а обмежений, тобто народу. Цьому відповідали и «засоби», | хом повчання, допомога і надання порад тощо; н) проведенняконкурсів іпреміюванмова йде про звуження сфери економічної роси котрі передбачали збирання й публікацію при придбанні насіння, сільськогоспоня за твори письменства й «умілості». діяльності Товариства, ане про її абсолют- Лугав плодів усної народної творчості та друкударських знаряде, заохочування до праці, Ряд пунктів, розкритих у попередньому ну ліквідацію. Звідси випливає, що ех вання популярних періодичних видань із ощадності тощо; статуті, тут подано в новій редакції, зокресерйозних підстав розділяти ці два статути РЯБчоду і різних галузей науки, зрозумілих народу. -- творення власних економічно-госпощ ма, зроблено акцент на діяльності в стосовно програмних засад немає. Вони сан Звідси випливало, що Товариство на м дарських структур, таких як рільничо- культурницькому напрямі: становлять розгорнуту й максимально ро- | початку своєї діяльності мало науково-господарські спілки, крамниці, шпихліри г) передбачено організацію аматорсь- звинуту форму у визначенні програмних с зд освітній, елітарний характер, адже вивчати з тощо. ких вистав, ведення народного театру та орієнтирів організації, які охоплюють зл («пізнавати») народ, займатись видавни- До розділу «Засоби» учетвертий статут кінотеатру; основні сфери життя нації, за винятком ба жо чою справою могла тільки інтелігенція. політичної, але, по суті, безпосередньо | і Ї Широка масово-просвітницька робота не підходять до неї. Й передбачалася. Зазначені статутні поло- Розглянувши в історичному розрізі проши. ження символізували по суті першу грами статутів Товариства «Просвіта», ЗИ практичну спробу творення організації, можна зробити висновок, що ця організація ЗА котра мала на меті, задекларувавши мала тільки національний і просвітницький ад основні свої засади, зібрати однодумців, характер та зберегла його до кінця нога Е й | | які прагнули 6 працювати для народу існування. Однак поняття «просвіта» во | Отже, перший статут мав організаційно-необхідно сприймати в якнайширшому о... г С декларативне спрямування 1 був програм-розумінні цього слова -- тобто просвіта РУ " ним документом елітарної за характером різних верств українського народу о організації. (західного краю) в усіх важливих напряов Другому етапові у формуванні мети та мах суспільного буття. зали засобів відповідають два наступні статути Наступним важливим вузлом проблем, | поч (1870 р., 1876 р.). Пройшовши період зазначених у статутах, є склад Товариства що зародження, Товариство чітко визначи" «Просвіта». Він передбачав диференціацію . пось як просвітницька організація саме в членства на кілька категорій, які з розвиту цих двох документах. У другому статуті ком організації певною мірою моди- Б положення про пізнання народу відсутнє, а фікувалися, набували нових ознак. г МЛ. мету організації було зведено до поши- У першому статуті передбачено три й рення просвіти між руським народом: Коч категорії членів - «звичайних», «корес- | третій статут і повертається у визначенні пондуючих», «почесних». Відмінність між | цілей до первісного варіанту, тобто пізнання ВЕН першими двома категоріями полягає лише 1. и просвіти, - однак це вже не має щі «Просвіта» в м. Микулиліцяж в умовах прийому до організації. Якщо елітарного характеру: А «засоби» у двох . «кореспондуючому» належало самому статутах практично однакові. (Доречно внесено організаційний момент, котрим і) введено, крім створення бурс, звертатися до управи, то «звичайний» з | зазначити, що положення про «пізнання передбачено заснування філій, читалень ї 4 організацію дитячих дошкільних закладів, цього приводу отримував запрошення від народу», як складова частина діяльності опіку над ними. літніх таборів відпочинку тощо. Товариства. Всі інші вимоги до них еананені Товариства, присутнє (переважно врозділі Внаслідок внесених змін у 1898 р. до- В пункті «п» досить широко подано це: «Засоби») майже в усіх статутах, за винятповнено окремі пункти другого параграфу. розвиток закладів економічного спряму- - бути русином, тобто українцехії ех | ком другого.) Згрупувавши їх, можна Так, у пункті «б» розкрито механізм ве- вання -- взірцевих господарств, деревних 0 давати матеріальну і моральну підтримку виділити такі напрямки дії: дення економічної просвіти, а в пункті «д» шкілок, крамниць, шпихлірів тощо. організації й виконувати її ухвали. й -- видавнича справа, котре передбачати до ІСНУ НОГО МЄКОЛУКАС СЯ МО формулю- Як бачимо, в цьому статуті визначено «Кореспондуючі» і «звичайні» члени па як друкування власних видань, тек ! ванняпво «вказування джерел заробітку...» основні напрями діяльності «Просвіти» мали право: активного і пасивного вибору підтримку і розширення різних «корисни» У цілому ж зроблено доповнення тільки | найповніше. Вони охоплюють від 1913 р. та голосу на загальних зборах; вносити видавництв»; до 4 пунктів «а», «б», «г», «до таподвоєно просвітницьку роботу й у соціальній, і в пропозиції й запити на загальних зборах; - -- творення власних структуР "СУМУ членських внесків у параграфі 8. економічній, і в культурній сферах. бути присутніми на засіданні управи з до- 5 просвітницького характеру, таких як | Якабачимопекономічнаметорона Саме це положення і становило роз- радчим голосом; вносити пропозиції щодо з бібліотеки, читальні, бурси, а ЗГІДНО зі діяльності Товариства охоплювала поши- горнуто-конкретизовану форму визначе- - діяльності Товариства; ознайомлюватись статутом за 1876 р- - народного музею реннямекономурвихузнаньси є здійснення ної статутом мети Товариства, котравклюіз його фінансовою діяльністю; купувати Я є - здійснення різних заходів, КОТр! 6» практичних заходівщодо0раанізенннок резон лев ко просвітницької діяльності 9 за півціни видання «Просвіти» (це й . сприяли просвітницькій діяльності, збільз мих економіко-господарських структур, найважливіші сторони суспільного буття, обов'язок). що сприяло веденню більш раціональної господарської діяльності. Отже, економічне спрямування, зазначене в статуті, передбачало в прямій чи опосередкованій формі здебільшого шували її ефективність та спонукали до підтримки національної ваги справи (матеріальна допомога окремим представникам української інтелігенції, студентській молоді; організація наукових від яких залежить повноцінний розвиток народу (до речі, у п'ятому статуті вперше використано термін «український народ»). У зазначеній меті останнього статуту термін «добробут» знято й узято орієнтацію Звання «почесного» члена міг отримати кожний (національність не передбачена), Закінчення на с. 8 ЦШЦооо 7

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

зі Р уч -и нраре й | бТРОСВЯЧЯ» - 130! клово ПРОСВІТИ Частина зних (ст. за 1891 ,1913, 1924 рр.) зберігається в різних бібліотеках й архівах і є загальнодоступними. Статути за 1868. 1870та 1876рр. становлять бібліографічну рідкість і виявлені в єдиному примірнику. Перший статут Товариства (1868) зберігається в ЦДІА України. Львів - Ф. 362 оп. І, с. 196, арк. 5-6; другий (1870) - відділі ріднасної книги Львівської НБ ім. В, Стефаника НАН України (11 комп. 1-2/ АСПІ. 9217); статут за 1876 р. зберігається а особистій бібліотеці |. Франка (Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, відділ рукописів, Мо 1115 (комп. 10)). чив можливість створення читалень «Просвіти». Однак в організаційну структуру вони внесені не були. Роль судових органів виконували загальні збори та мировий суд. | Третій статут зберігає зазначені в попередньому центральні органи, а повітові структури замінено філіями (доречно зазначити, що можливість заснування філій передбачена ще в попередньому статуті). Трактування судових органів залишено без ЗМІН. Визначення центральних органів Това- У члени «Звичайні», «вспомагаючі» | «добродії» приймала центральна, а з четвертого -- головна управа. «Почесних» же членів іменували загальні збори на пропозицію головної управи. З розвитком організації та ускладненням суспільно-політичної ситуації в статути 1870, 1876, 1891 РР- - кількість категорій вносяться певні зміни, котрі визначають не змінено, однак замість членів «корес- ВИДИ членства. Починаючи з четвертого пондуючого» введено категорію члена ст., всі, хто був причетний до «Просвіти», «вспомагаючого». А в двох останніх пеподіляються на два види членів - членів редбачено нову категорію -- члена Товариства, про яких сказано вище, і членів «добродія», котра доповнила низку вже читальні. Статус останніх мав певні Закінчення. Поч. на с5о07 в кого є заслуги перед Товариством і на запрошення цю честь прийме. Права і обов'язки не передбачені. У наступних трьох статутах (далі ст.) -- існуючих. особливості. У вимогах до членів читальні зазначено про їх обов'язкову належність до української національності. Крім цього, У четвертому ст. передбачені й вимоги мо- рального характеру, порушення яких викликало позбавлення прав членства. Право прийому, як і виключення з членів читальні, надано управі читальні. Права та обов'язки члена читальні передбачали: брати участь у загальних зборах читальні з правом пасивного й активного вибору до управи читальні, котролювати її діяльність; користуватися друкованими виданнями, які є в читальні; отримувати допомогу, яку надаватиме читальня своїм членам; платити членські внески; брати участь у спільних заходах і нарадах. У п'ятому і шостому ст. додатково зазначалося, що члени читальні можуть бути обраними делегатами на збори філії і на загальні збори Товариства, де мають один голос. На зборах філіївони позбавлені права пасивного вибору, оскільки не є членами філії. Згідно із четвертим ст., права членів читальні поширювалися лише в межах читальні, а участь у загальних зборах і зборах філії не передбачена. Визначивши склад Товариства і засади, які лежали в основі членської структури, звуважуємо, що члени, котрі становили основу організації і відповідно мали вплив на зміст і напрями її роботи, повинні були бути українцями. Це по суті один із головних статутних моментів, що зумовлював організацію виключно національного спрямування. Закладена в структуру членства диференціація давала змогу організації збільшувати свій авторитет і розширювати соціальну базу й підтримку Товариства, не втрачаючи головної, національної, суті. Організаційна структура Товариства «Просвіта» з його розвитком та збільченням числа прихильників, із зростанням соціальної ваги організації змінювалася, набувала нових форм, поступово ускладнювалась і вдосконалювалась. з КО зо Згідно з пер- БЕ 3 Зо з 489 шим статутом, Товариство визнача- БЕ - ЗЕ хо Знею лось як одно- | зЖ-,ю | ступенева орга- | зм Го нізація. Керівними Р" ЗРИОЖО- Вважаємо за доцільне подати характе- ристику окремих категорій, прослідкувавши динаміку відповідних змін. Вимоги до «звичайних» членів передбачали: бути представником руської, а з п'ятого статуту -- української народності. «Звичайними» членами могли бути і різні українські організації. Вимоги до «вспомагаючих» членів: матеріальна підтримка організації (другий ст. визначає її суму -- мінімум 10 зол., одноразовий внесок або щомісячно по 10 кр.; третій і четвертий ст. визначили 50 кр. щорічного внеску; за п'ятим ст. одноразовий внесок сягав 10 корон, або щорічно по одному кр.; за шостий ст. суму внесків визначали загальні збори Товариства) або відповідна літературна Діяльність, яка відповідає цілям організації. Останнє по- ложення у п'ятому і шостому ст. відсутнє. Членом «добродієм» (з п'ятого ст.) могла бути особа лише української народності (а також організації, громади тощо), одноразовий внесок якої - 200 кр. або річ такої ж вартості. За шостим ст. суму внеску визначали загальні збори. У «почесні» члени приймали осіб за видатні заслуги перед українським народом або Товариством. Це визначення збережено в усіх статутах, починаючи з другого. На відміну від першого статуту, в наступних права и обов'язки різних категорій членів подані більш чітко і диференційовано. Повні, розгорнуті права передбачені лише для членів «звичайних». У другому і третьому ст. вони майже збігаються з правами «звичайних» членів, що були визначені у першому ст. з певними змінами редакційного характеру. П'ятий і шостий зафіксували конкретні доповнення, викликані організаційними змінами в Товаристві. Із введенням так званої репрезентаційної системи (1913) на загальних зборах «звичайні» члени володіли тільки правом пасивного вибору і дорадчим голосом. Однак на зборах філіальних вони мали вирішальний голос і право активного та пасивного вибору, а також право бути обраними делегатами на загальні збори, крім цього, отримували відповідні членські атрибути тощо. «Звичайні» члени -- це єдина категорія, для якої передбачено такі обов'язки: платити вступний внесок, який із третього ст. знято; платити місячні членські внески, а з третього ст. щорічні; сприяти своєю працею Товариству; виконувати рішення організації й визначені обов'язки. Останнє положення у четвертому і шостому ст. відсутнє. Члени «вспомагаючі» мали право: подавати до головної управи, у п'ятому і шостому ст. і до управи філії, письмові пропозиції щодо видавничої та господарсь- КО! діяльності Товариства; купувати 2 примірники видань організації за півціни, 7 третьому і шостому це відсутнє. «Почесним» чл. бупи забезпечені такі права: бувати на загальних зборах, а з п'ятого і шостого ст. - іна зборах філій, із правом виступу; подавати віДПОВІДНІ пропозиції; відвідувати засідання управи й подавати там відповідні пропозиції (у п'ятому -- шостому ст. участь у засіданнях управи не передбачена). Права вибору вони були позбавлені (це о нм ка о тя о и о Ин ткт Лю п о р нн б 4 ц б чик ою в нь т чо б ою тив чо - "Мі чу - органами були БОС АЖ з ЗО м загальні збори, котрі відігравали вирішальну роль, і Управа, яка вершила поточними справами. Спірні питання вирішував мировий суд. У наступному статуті організаційна структура змінюється, набуває нових рис, Керівні органи отримують статус центральних (загальні збори та центральна управа). На місцях діють органи периферійні -- збори й риства, передбачене четвертим статутом. Загальний збір та головна управа збережені в усіх наступних статутах. Керівні органи філій залишені без змін. В організаційну структуру Товариства «Просвіта», зафіксовану цим статутом, вноситься розділ, присвячений читальні та її керівним органам, якими названі збори читальні й управи. Саме в четвертому статуті організаційна структура Товариства набула своєї розгорнутої форми. Судовими справами вершив мировий суд. Це визначення збережено в усіх наступних статутах. П'ятий статут вносить певне доповнення в організаційну структуру Товариства «Просвіта» -- ревізійну комісію. Збір читальні отримує назву загальний збір. Крім цього, зведено нову структуру -- контрольну комісію читальні. Така структурна форма Товариства, визначена у 1913 р., була найбільш повною і остаточною, а тому без суттєвих змін збережена й у статуті за 1924 р. Зробивши загальний оглядовий аналіз статутів Товариства «Просвіта», маємо змогу прослідкувати динаміку, характер і напрям розвитку програмно-організаційних засад найбільшої, найвпливовішої і найпотужнішої української організації минулого. Це чудовий зразок національної організаційної думки другої половини ХІХ -- першої половини ХХ ст., яка зуміла не тільки зорієнтуватись у складних умовах іноземного панування, але й забезпечила існування організації, здатної розвиватися, вдосконалюватися, витримувати удари | суспільні потрясіння й вести народ до визначеної мети -- просвіти в широкому загальносоціальному розумінні, а відтак і до творення духових основ нації, через організаційне згуртування народу й вироблення загальнонаціональної психології, державницької свідомості. При підготовці цього матеріалу проведено фронтальний перегляд бібліотечних та архівних фондів на предмет виявлення текстів статутів Товариства «Просвіта», внаслідок чого віднайдено всі статути. . оч Фожію че ее Ми и - "и вийди "ни м ппльоо сор ОР РА ЗР, ль й що - км « . й я Товариство «Просвіта », мисячні б о ти Примітки /. Перський Степан. Популярна історія Товариства «Просвіта» з Ілюстраціями. ра Львів, 1932. 2. Там само. С. Мм4 3. ЦДІА України. -- Львів. -- Ф. 345 оп. І, с. 72, арк. 10. 4. ЦДІА України. -- Львів. -- Ф. 348 оп. Ї, с. 15, арк. 1--25; ф. 348, оп. І, спр. 21, арк. 1-46. 3. ЦД/А України. -- Львів. -- Ф. 348, оп. /, с. 160, арк. 185, 186, 189 210 б. Там само. Арк. 214, 717 /. Там само. С. 162, арк. 112. б. Там само. Ф. 349 оп. І с. 163, арк. 84--85. 9. Там само. Арк. 90. 10. Там само. 1/1. Львівський обласний державний архів. -- Ф. І, оп. 53, с. 10-54, арк. 78. 1/2. Просвітній Рух в Галичині. Який досві винесло з нього греко-католицьке д ух З венство? -- Львів, 1937. /3. Справозданє з діяльности Т. овариства «Просвіта» за час від / січня /898 р.до 31 грудня 1899 р. - Львів, 1899 -С 32 /4. Творидло М. Нарис /сторії просвіт на Галичині. Інститут р укопису ЦНБА ім. В. І. Вернадського АН! України. -- Ф. 1/4, Мо 23, арк. 15. 15. Очевидно, друкарська помилка, оскільки праця зберігається в машинописному варіанті. 16. Див.: Степан Перський. Названа праця. 1/. ЦДІА України, Львів. -- Ф. 348, оп. І, с. /628, арк. 221. 18. ЦДІ/А України. -- Львів. -- Ф. 348, оп. Пс 163 гар 71. Володимир ПАЩУК, Інститут українознавства ім. /. Крип'якевича НАН України Центральний державний історичний архів України, м. Львів В б бТ в чо зо М 4 чо ен ка б ль чу т ою екю " М 5 Хо УРОЖки павіо ока в Бересті на Поліссі 16.14 -« 16.12 Саме цей статут уперше передба- чи чл право отримали у п'ятому | шостому ст,). Права членів «добродіїв» (п'ять, шість ст.) ідентичні з правами «почесних» членів. м - поли о ОХ ща ж о -- аж рен т Еч ню інннит п

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

ит ПРЕ я рому ре првинааюанони нананннананананнаннннюнаннннаючничинннанн "М 1080 ОЧФОРЛЛАЯЗ, РЕПОРУ А ЖО | "є вні . ечадои | вікно відчинили... Турботлива людська рука останиим ни, Санкт-Петербурга. Велике враження дотиком відпустила на волю пташенятко справила володарка гран-прі харків янка | у широко розкритим дзьобиком. Літай 1 Вероніка Шут. Премію ій вручав наш співай, пташко! Така емблема і-го славетний земляк, лауреат багатьох Міжнародного фестивалю «Українське | премій Анатолій Солов'яненко, почесбельканто запрошує », який щойно, удні | ний голова журі фестивалю. святкування сьомої річниці Незалежності -- Давно не отримував такої насолоди України, відбувся в Донецьку. Цим фес- відспіву, як на цьому юному концерті, - гивалем стартувала програма зізнався один Із досвідчених донецьких «Обдаровані діти», розроблена Головмузикознавців. ним управлінням ОСВІТИ Донецької Було на фестивалі й дещо інше, варте | облдержадміністрації. уваги. Наприклад, така особливість: Зал Донецького театру опери те ба-премії одержували не лише виконавці, а лету ущерть заповнений. Фінал, |і їхні педагоги. Одного фестивального гала-концерт. Звучить музика, назива» дня вони зібралися за «круглим стоі З ють імена переможців. лом», щоб обмінятися думками з приводу Бо З пн 5. А в мене перед очима інший зал -- на | нової ШКОЛИ співу та ІНШИХ інноваційниї ооо 00 000 0: ко третьому поверсі Донецького обласного вокальних шкіл, методик, ідей. І це палацу дитячої та юнацької творчості. За | стало дуже цікавою подією. Свої погля- |роялем Павло Васильович Тютюнник. ди щодо проблем сучасного співу Іде репетиція. Власне, то не СТІЛЬКИ висловили народний артист України репетиція, СКІЛЬКИ спілкування Анатолій Солов'яненко, член журі Йоситі вихованців і педагога. Дарчук (Львів), гість з Санкт-Петербур- -- Тринко, пам'ятаєш, ми говорили: ме га. кандидат психологічних наук, голосом співаємо, а душею. Не забувай академік Петровської Академії наук Во-про це. лодимир Багрунов, зачарований красою Гордістю Червоноградського осеред- СВЯТОЇ Софії до пам' ятника а Ну ОТ, зараз краще. Добре, відпочинь. українського співу ( «українці -- співуча ку «Просвіти» є ХОР, заснованим восени Магдебурзькому праву, де після церков- Тепер ти, Мері. нація» -- Так ВИСЛОВИВСЯ він), голова 1989 р., яким І діє дотепер: Незабаром | ної відправи і виступу святійШого Патріарха Маленьку чарівну україночку змінтоє журі фестивалю народний артист України святкуватимемо його десятиріччя. З кож- | Філарета мети честь відкрити концертну |трохи старша дівчинка, що приїхала на | Микола Момот, директор Національного ним роком хор удосконалював свою програму духовними творами б Донеччину з Вірменії. Центру естетичного виховання молоді | виконавську майстерність. ЯКЩО З пот, Диригент керівник хору топом» реосико -- Справжній співець ніби перебуває в Мішістерства культури Грина Лаврош та | редку Товариства багато людей пішло в | та концертмейстер Галина Замятіна - Ір й реоуває іманИІстер ультури тр р ярі СЕ політичні партії, то чисельність хору чудові фахівці ! вОДНОЧАС фанати творчої | ПОЛЬОТІ, 7- знову чую слова педагога, 1, і; стабільна : 50--55 чоловік. За ці роки він роботи: за 9 років хор дав близько 150 | звернені до дітей. 7 Слухачам передається Фестиваль, як уже зазначалося вище, тричі здобував звання «Народними». концертів. ка цей стан, їхні душі теж відправляються називався «Українське бельканто запро- Хор аматорським, Існує на пожертви Крім концертної дідлекесця в перші роки з політ слідом за співцем. Наче не існує шує», але саме «запрошення» - національно свідомих громадян, активно | нашого вдродени со овариствогвнАну он звуку. ні вокалу, ні вокальної техніки. трансформувалося в «пріглашеніє». Сам горді підтримують нас міська влада, громадські певні суми на трансляцію першої! сесії ! Живе почуття ке є всім Але щоб техніка квиток сі мате бали були виготовлені зу Й та політичні організації міста. В репертуар! | на пам'ятки» Шевченкові у нашому | ув ру М, ел ТОК, ) р у ох ЗВ є понад сотня творів. народні, стрілецькі Та місті, на допомогу героям-чеченцям, на ніби скінчилась, щоб про Не забути, росіиською мовою, за «круглим столом», | ЗИ с | повстанські! ПІСНІ, класичні твори, колядки, організацтю екск рей, підтримку необхідно, щоб вона була досконалого. на урочистому рвіДдКрРИтТТІ свята було чути | яю | щедрівки, літургія св. І. Золотоустого, ІМ національної преси. Двічі гостювали в нас | Тому Павло Тютюнник, директор шког виключно російську мову. Державна лу- : ЗУПОЛІМІЛННН «Просвіти». на Різдвяні свята діти з Донеччини, ЩО |ли «Українське бельканто» Палацу нала тільки в піснях, що їх виконували 7 оСМИЄВР Географія наших поїздок досить широ- | сприяло зміциєним стосунків між містами- | питячої та юнацької творчості, постійно / учасники фестивалю, в поезіях школярів СВАа ка: Тернопільщина ! Ковель, Нововопинськ побратимами Червоноградом та шліфує 8 вності дітей. І ці здібності З Димитрова ріену навіс з Хо '; Володимир-Волинський, Берестечко ! Красноармійськом. Туди ж надіслали 250 ліфУЄ ЗА! дітей. І ЦІ ЗД р ; | ЕЕ Звенигород, Самбірщина і Радехівщина... | примірників підручників українською морозвиваються з кожним заняттям. освідчувались в любові до України. Один Я Р Повним складом ми двічі побували в | вою: | | | Ніхто, навіть сам педагог, ще незнає, ІЗ віршів так і називався «Шахтарська К ше Польщі серед української діаспори, Д8Іч! з Сьогодні, розуміємо, слід активізувет" |що одинадцятилітня Ірина Скаженик і | МОЯ Україно». А дорослі дяді і тьоті, В . 2 нм Красноармійську ! Димитров! на Донеч- | роботу осередку, на ГІДНОМУ івні | тринадцятилітня Мері Саргсянцстануть тому числі й начальник Головного М о чині, де виступали на шахтах, у парках та | відсвятку ро 130-річчя заснування 10ва" | лауреатами 1-го Міжнародного конкур управління освіти Валентин Тесленко оо, шахтарських селищах З патріотичною прориства «Просвіта», створивши відПОВІДНУ и У - б я, емонс вали СВОЇ знев і ЛрЙ - грамою. Здобупи прихильність тамтешніх | концертну програму, виступити з нею 1 за |су «Українське бельканто запрошує» демонетру ою зневагу до держав о | пюдем, знайшли друзів (а це було нелегмежами нашого міста, довести всім нНнедоперше млеце в молодшіи груп 1 перше в НОЇ! МОВИ. З | | де Я бе ко) | порозуміння з місцевою владою, не брозичливцям України! своїм перевертням середній. Але Павлу Васильовичу на ..Справжній спів глибинній суті тини, завжди прихильною до гостей із Західної та яничарем, що Україна була; Є ! буде гала-концерті довелося виходити на сцесвои -- це завжди спрямованість душі до с хи . україни, побували нов ронента самосчиномо ей на дерзенодав а |ну тричі, бо і третя його учениця -- любові і краси, це завжди - покаяння й о зу - « - . . - г т | ударів СРО ОТ Р а ПА Дума існя не вмре, не заги- |снадцятилітия Ольга Коваленко теж очищення. І для тих, хто співає, 1 для Мн, і : 3) - я ТА о и | концерти колядок у Будинку вчителя, Бустала лауреатом - друга премія в старшій п. хто слухає, - так вважає Павло пад | | до ДОдулни. ютюнник. зяи в церкві св. Миколая на Аскольдовій мо- Ре ц Можна називати інших переможців -- 77 РИ гилі, в Покровській церкві. У липні 1995 р. адміністратор пре Срна з | у фестивалі брали участь обдаровані діти Роза ІВАНЧЕНКО, - 1 ЗОРЕ | зе Коран уче85 УРА РАДИО ХОДІ ВІД народного хору « росвіта» |з Запоріжжя, Одещини, Хмельниччига Донецьк З НАШІ ДІТИ ЗВОРУШИЛИ СУВОРИХ АНІ ЛІЙЦІВ В Вже вдруге ау ам «Рідний всі країни колишнього Союзу -- це велике нетерпінням чекатимуть українських дітей З ДЛ край», що працює при росвіті», спорядполе ії люди з рушницями. Ми були зачарозгарними українськими піснями та чудовими МН жав українських дітей на навчанн нта велику вані краєвидами Києва: я запрошувала всіх знаннями. | - КЕЖЖЕ З екскурстину прогін до еликорритамі З родичів спеціально до себе подивитися фо- Звичайно, ми скучили за домівкою, але «СЯ М і відніданням ДІенекоендУєл о біля Парижа тоальбом. Тепер ми всі мріємо поїхати в залишаючи Кройдон, гостинних господарів, Р ЦЕ ми виру сера вто а родовюцнн сн Україну. Чи це можливо? Але головне -- ми, майже всі дівчата плакали. Хлопці ж мужньо У УЗОПОВИИВІНКХ го з районів Лондона хали, пере гинаю ги вчителі й господарі, в яких ваші ДІТИ ЖИтрималися. Плакали, проводжаючи нас, 1 | мл Па численні кордони, милувалися краєвидами вуть, хочемо сказати, що ви маєте скарб -- наші «батьки», які справді створили затиш- | "ЖК а невідомих креге ь 2 РИ У ваших дітей. Дуже задоволені їхньою | ну Домаютній атмосферу в колі британської о Й . Франція Звідси паром доставив нас до поведінкою й господарі помешкань, а я вра- -| СІМ І. і ро СВ берегів Великобританії. Паром -- ще веог жена їхнім розумом, кмітливістю, знаннями Єдине, що було радісне по переду, -- це пресою чезний багатоповерховий пароплав І1з великою кількістю ресторанів, кафе, магазинів, ігротек та іншими цікавими місцями, де ми провели дві швидкоплинні години. Усі, без винятку, діти, віком від 1 до 21 року, були за хоплені цією велетенською спорудою 1 не без жалю полишали 11 у місті нашої мрії - Лондот нас зустї річали та ставленням до дорослих і вчителів. Уявляєте, вони встають, коли відповідають, цілий день. Ді 1-Ленд -- це місто-казка, просять дозволу вийти пид час уроку,охайно місто див, атракціонів та карнавалів. Хоча скі модно вдягнені, всі мають дуже гарне збір на від'їзд було оголошено на шосту з почуття гумору. Не тільки я, але й інші годину вечора, діти зібралися тільки після | вчителі зауважили, які ваші діти освічені, сьомої. Поки що доводиться лише мріяти, вчать не тільки англійську, але й інші іно- щоколисьів Україні постане таке містечко, земні мови, добре знають нашу історію та де буде однаково цікаво | ітям, і їхнім культуру і багато іншого. Неймовірно! Наші батькам, і навіть дідусям та бабусям. діти зовсім не такі Ми хотіли 6, щоб наші Незабаром уся група збереться у | діти поїхали до вас і побували в школах, на «Просвіті», щоб згадати нашу подорож до аз уроках, пожили в сім'ях. Може, і вони ста- | Англії, обмінятися світлинами, переглянути | Дісней-Ленд у Франції. Там ми провели сон сней | учителі були висококваліфікованими й наші батьки сімей. де мешкатимуть діти Кожний Учні їх полюбили. Шсля занять та ланчу ми хвилювався чи добра буде його нова сім я, відвідували музеї, оглядали пам'ятки чи смакуватиме британська їжа, як налаго- РО гектури та історі, гуляли вулицями диться "спілкування англійською "Те як ондона або іздили до навколиштих міст гриватиме навчання Гепер кову Рроздавде ци про нутьтрохи схожими на ваших Найсуворіший відеофільм про наші пригоди та побаче ЧИ Як згодом з'ясувалось, У багатьох сім ях найзворушливіш митнашого перебування. критик у нашій школі -- це буфетниця в міста. - уже жили діти зінших краї Іспанії, Франції, Якось но кертвЕи тою запросила директор кафе; такий уже характер, вона абсоліотно | | Зпонії Але наших дітей гостинні господа рі | ШКОЛИ, а зестду ми Ищли з хвилювнимям. "всіма со ХАДІРИМА, й учителями -- ніколи не Ольга ШВЕД полюбили пайбільше Вони розповідали нам, Дітиз україни т школі навчались умер задоволена. П гострого язика бояться в керівникам, що таких чемних посланців у Ше Директор «Рідного кра АЯ Галина цисолі всі, Але про ваших дітей вона них ше небуло: діти всім задоволені, завжди Лемець витратила ака ЗСУ аби відгукується з особливою теплотою. Це, за все дякують, питають дозволу 1 Так організувати цю подоро»х. країн З Мара здається, вперше, за історію школи». багато знають | домашні завдання були нього Союзу стуДденняє СУТО АР ОМ і: чи І на очах у такого суворого директора гакими складними, що господарі-англтиці гому до нак ревно насторезуєн я о ми такої серйозної школи з'явилися сльози, дивувалися, як наші діти їх успішно виконуприве ли сотоаль о) ура підГОТУВАЛИ тут на наших очах теж забриніли сльози вали дітей, Аза вони 3) Уа доррегонакуниу що радості за наших дітей, за ті теплі слова, що с Кожний ранок починався Зі збору й ЯРУ собою країне еОЕмт упо о ми почули про Україну та наших вихованців. ЗЛ б, ин с. сечо ЗУ перевірки дома шитх завдань, рі зповідей про І з и замша до я пром и З Ак и Останнє, чим ми вразили наших учителів : з А роком зва о ОНКО Як З минулий вечір Вільний час діти проводили понува ПА кав ему Р щі лона це й і навіть сувору буфетницю, -е концерт, який РК Я и і й по рі зному. ХОДИЛИ В когель-бар, на диско» що розмова зуде Че рио: О1 де Щі не о ми організували в останши день перебувантеки в гості один до одного або просто зивмирато невжелкоь МЕРеко. ІННО НЕК ни рН Діти, які єсправді талановитими, подорожували містом дітей Я о дирентої М Ол нава улискуче читали монологи з Шекспіра, з Ранок присвячувався навчанню: в Кк ся хо ГУ подяку вати, що зма знаку птших англійських класиків та заспівали заоюмю с з- | Кройдонській і. Воно було дуже сер-до нас, привезли радою чудових ( ЩО 3 нашу українську є Тервону руту». Така подія, п йозним і цікавим. Діти, щшалежно від рівня альоом про ас Бена р 2 ни о як "Нема концерт, У ЦІЙ ШКОЛІ відбувалась з прафнієнавк ьк тань займались у різних групах; але В усіх уявлення про вашу країну: умали, уперше, і нас запевнили всі вчителі, що зп. оо нн ро ча Р - ї Ж.
Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗
Так і хотілося назвати статтю висловом голови УНКМО Володимира Рябіки: «Тут Молодіжні організації, а не люди...», але тоді ця грандіозна подія втратила б усю свою урочистість. Адже ЇМ Світовий конгрес українських молодіжних організацій уперше за історію незалежної України зробив спробу об'єднання всіх українських організацій, як громадських так івсього політичного спектру, тоді якна І СКУМО, що проходив 1992 року, не було жодного представника лівих. Та цього разу ліві, зокрема представники комсомолу з Дніпропетровська, по-своєму зрозуміли цю демократичність: чи то заради якоїсь дешевої реклами, чито справді через зневагу до своєї країни (на сьомому році незалежності!) вони проігнорували Гімн України та статтю 10 Основного ера чу, намагаючись комусь (0) довести, що наша країна... Та ні, мабуть, лише свою невихованість і незнання української мови. інша ж молодь на Конгресі виявилась патріотично свідомою, хоча | не зовсім толерантною: вигуками, своєрідними гаслами та свистом колеги | петровська були просто зігнані зі сцени.. Але я вже далеко забігла. Спочатку було слово... і цифра: ІМ СКУМО. Вся активна молодь України чекала на зустріч з колегами в Києві. І ось нарешті після вирішення всіх побутових питань це відбулося. На урочисте відкриття до починаючих і не зовсім політиків завітали вельмиповажні особи нашої держави: глава уряду Валерій Пустовойтенко, віце-прем'єр Валерій Смолій, глава Адміністрації Президента, а також голова Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України Євген Кушнарьов, міністр у справах сім'ї та мо- «віддати» свою посаду голови. для роздумів (хто зможе відповісти, нехай І Мені розкаже): навіщо створювати други парламент (УМПІ), якщо статутні завдання обох майже однакові? З молодіжним урядом ситуація інша. Починаючи з того, що Він, на щастя, й досі (до речі, цих організацій не дві). А молодь і справді вимагала об'єднання Слово ПРОСВІТИ Дуже цікавим був концерт, присвячений Дню Незалежності, на який зібралась уся молодь Старокиївського району, окрім самих делегатів СКУМ , ЯКІ В цей час памагалися поділити ліжка у готелях «Спорть | «Кооператор». Отже, оргкомітет, співголовами якого були Володимир Рябіка, Валентина Довженко та Євген Чолій, попрацював на славу: була чітко розроблена робоча та культурна програма для делегатів, а та- структури. Узурпація влади УНКМО відбулася «легальним» шляхом. Костянтин Шихальов, . Член комітету молодіжних організацій гіІВЩИНИ: | чел СКУМО - приблизно ХХХ з'їзд комсомолу, як за радянських часів. Не вистачало лише сауни з басейном. А взагалі ця зустріч показала, що більшість молоді може просто «ля-ля» без вироблення якихось конкретних рішень, націлених на вирішення реальних проблем: житло, робота, відпОЧИНОК, ТОЖ у цілому ситуація не зміниться на краще. Сподіваюсь, що все ж таки я помилився. Олександр Задорожний, голова Спілки української молоді: - ЇУ СКУМО, який відбувся 21--23 серпня 1998 року, нагадував І СКУМО, який був проведений у Харкові в 1992 році. Організатори всілякими методами намагалися нав'язати делегатам свою ПОЗИЦІЮ. Цього разу їм це вдалося більш успіШНО, аніж на ІЙ СКУМО. Сергій Ставінчук, член Спілки хрис- тиянсько-демократичної МОЛОДІ України: - ТУ СКУМО зробили добре, зроблять ще краще. - Оксана Цикова, голова «Молодої Громади»: -- Конгрес вдалий. Уперше після виборів зібралася молодь УСІХ МОЛОДІЖНИХ напрямків. Перед нашою організацію нині СТОЇТЬ питання вступу в УНКМО, на цей момент ми більше схильні до негативної ВІДПОВІДІ. В цілому на Конгресі кожний зміг висловитись. Повна демократичність, але на секціях панували тільки однобічні дум- Ки. Андрій Філіпчук, Юрій Цібій, чле- лоді Валентина Довженко. Чесно кажучи, незважаючи на всі сподівання делегатів щодо такого візиту, У привітанні звучали тільки загальні фрази такого змісту: «Все погано, але ми працюємо на покращення». | лише прем'єр-міністр грунтував свою доповідь на наочних прикладах | реальних цифрах. Він пообіцяв більшу підтримку молодим сім'ям в 1999 році, хоча, як відомо, цифра було, а оргкомітет має дар пророцтва. ни Української молодіжної групи: г На кінець залишається єдине питання: - Було багато цікавих моментів. Хотів (можливо, Тому, що його радником з чи варто було об'єднувати найактивнішу | би побажати всім успіху в досягненні посмолодіжних питань є прем'єр молодіжного молодь України на три дні за більше ніж тавлених цілей. Особлива подяка уряду Костянтин Захаренко?). На що Ва- 200 тисяч гривень держбюджету для при-оргкомітету. лентина Довженко відповіла більш НІЖ йняття езолюцій, що були розроблені до -- На цьогорічному конгресі все було зрозуміло: «Виживе найсильніший». Може, того. Чи все ж краще НЕ б залишити ЦІ чудово. Організатори працювали добре І 19С | ЗМІНЮЄТЬСЯ, але в політиці ВСІХ ПОКОЛІНЬ | гроші у «чоловіка дружини Президента Чоказали справжню українську гостинність. головним залишається закон джунглів. для батьків дітей України»? Учасники також не витрачали безглуздо Було також цікаво спостерігати, як ми, ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЦЯ РОЗПОВІДЬ БУЛА 19с 8 суперечках, а працювали досить делегати, проголосували за виділення БІЛЬШІ Б'ЄКТИВНОЮ, Я ВИРІШИЛА ЗА-активно. Це призвело до швидкого приняття рішень. Бажаю всім учасникам більших коштів на підтримку нас, за парламентів. Але чомусь вважаючи, що це питання має вирішувати прем'єр-міністр -- сподіватися на краще Адже в нас є Вапільгове оподаткування для працюючих ОКРЕМИХ ДЕЛЕГАТІВ: гостям та вам щастя і успіху. лентина Іванівна Довженко, роботою якої студентів, за збільшення стипендій, за вступ Володимир Щербаченко, заступ- Олексій Пий, в.о.голови уряд задоволений, чергові обіцянки збу- України до НАТО. Після чого голова Кон- | ник голови Української Студентської Чернігівського Молодого Руху: - ТУ СКУМО -- це найвдаліша за останні 4--5 років спроба зібрати представників у сіх молодіжних організацій. Алена цьому все і скінчилося. Майже не було змоги знайомитись | спілкуватися з учасниками Конгресу. Секції були перетворені в СМІХОВИСЬКО. Тільки секція співпраці між молодіжними організаціями була робочою. Всі інші -- то було переливання води. Тавсежя хочу подякувати організаторам СКУМО, що така ПОДІЯ відбулася. Сподіваюсь, що всі ми ще зустрінемося до 2000 року. Бажаю всім щастя, кохання Та плідної праці на користь нашої неньки- Спілки: - В цілому я задоволений ходом конгресу. Хотілося б також відзначити непогану організацію заходу і демократичність представництва. Щоправда, на жаль, прем'єрміністр не знайшов за рік пару годин, аби безпосередньо Відповісти на запитання учасників цього представницького |і високоповажного зібрання. Ще прикро вразило те, що організатори Конгресу забули про окрему освітню секцію, чомусь включивши обговорення освітніх питань в економічну секцію. Вважаю, що болючим освітнім проблемам треба було Ддувати молодіжний центр, прийняти закон про молодіжні та дитячі організації та існує цілісінькі 5 відсотків МОЛОДІ, задіяної в цих самих молодіжних організаціях -- Хот ІГеу ТИ з руках якої наше майбутнє. Після привітань ми мали довгоочікуваний Фуршет, який залишив незабутні спогади. Че потрібно було розшукувати великих мурах у далеких експедиціях для того, щоб побачити навалу термітів. Скоріше варто було приєднатися, що ми і зробили. Та ось на з'явилась чи не найважливіша частина Конгресу -- робота в секціях, яких було п'ять: співпраці між ференції ганізацій при СКУ Євген Чолій зауважив, що тільки в нашій країні бачить вирішення таких питань без представників законодавчої та виконавчої влади... Та схоже, що на це висловлювання мало хто звернув увагу. Складовою частиною вражень від СКУ- МО було пікетування «цього зібрання» представниками Молодого Руху та МО «Молодь -- надія України», що надзвичайно активізувалось у хвилини приїзду УРЯДОВОЇ делегації. Незважаючи на таку агресивну форму, пікетуючі вимагали молодіжними організаціями, виховна, розв'язання | справді болючих проблем: приділити особливу увагу. України! політична, економічна та інформаційна. «Підтримки ВР Указу Президента «Про Лариса Иолкіна, голова Ліги ОСЬ ТАКИМИ БУЛИ ДУМКИ ІНШИХ. АдА На жаль, з емпіричного досвіду можу деякіпитання по дерегуляції підприємниць-української МОЛОДІ, член оргкомітету ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ВЛАСНУ ДУМКУ. РОЗПОВІСТИ лише про три з них, але, кої діяльності», відміни загальновійськового СКУМО: - ТУ СКУМО -- це зібрання молоді, яке використали державні структури для організації силового тиску на молодіжні інформацією з колегами, маю враження, що була на всіх. Усі секції можна було об'єднати в одну велику під ча380ю «молодіжне життя». Задавались Одні й ті самі запитання, давались такі ж однакові відповіді. Та це й не дивно, адже 8 молоді однакові проблеми незалежно Від основного напрямку роботи: отримання освіти, екологічна обов'язку та виділення коштів на створення професійної армії, зниження платні за проживання в гуртожитках». ДИФІРАМБИ ІМЕНИННИКУ, або ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ПРО НАС ДБАЮТЬ! факти, а вони, як ві омо, річ уперта. Ось, для прикладу, Олена ГАЛУШКО Мабуть, від слова дода шлях нелегкий, проте Громадсье 4ЛиИСЯ молодіжні організації яких | М ззах оте | оо ж пером лазня Ва прис є кий фонд Св. Андрія рвозванного успішно подолав його взяти хоча б боту Фонду про малозахищених та малозаі набравши таких обертів, напевно, вже не збирається | безпечених, Робота з ветеранами -- особливий напрям діяльності Фонду. Організація надає їм матеріальну допо- зупинятися на осягнуто - УТ А утому могу, ліки, влаштовує Олагодійні концерти. Ну хто зізнається, що краєм вуха не чув про благодійну це| | | організацію? Заради сотень щасливих дитячих очей було організо вано Хіба ви не були у червні минулого року на Співочом свято Великої Різдвяної Ялинки, новорічні вистави у Театрі Полі, на Печерську, де проходила грандіозна акція «Територія юного глядача та в цирку, благодій! ІС СВЯТО ДИТЯЧОЇ преси на А»? Чи вже забули про музичний марафон «Я люблю своє Печерську та інші. | УІсто» в Палаці спорту та про спортивно-музичне шоу Фонд СВ. Андрія Первозванного взяв участь у фінансовій «Любов врятує світ» у спорткомплексі «Олімпійський»? ЕТу підтримці наукового зіорання, присвяченого 70-річчю пер- І, напевно, тоневи горлали «Я иду» 1 «Сер енько моє-е-е» на ШОЇ сеукраї СЬКОЇ правописної конференції, аотже, він сольниках Олександра ГТІономарьова та рка Юрченка. не байдужий ло проблем сучасного правопису - Так, вине помилилися. Саме Фонд Св. АндріяПервозван- Ну а що стосується молоді, то тут розмова особлива ного в рамках акцій «Незалежній країні -- відродження Якщо вам не досить переліку тих благодійних акцій, згада- СВЯТИНЬ» та «Молодь -- за здоров я, красу і радість життя» них вище, то додам, що при Фонді працює Молодіжний влаштовував ці та багато інших шоу, парламенти та молодіжний уряд. Р. 5. по темі. Мені також хотілося 6 кинути невеличкий промінець світла на ситуацію з молодіжними парламентами. Першим свою сесію провів молодіжний парламент України, який Нині очолює Олексій Кляшторний. Цей проект було є о - б АР ляко - хи "ються « ле КГ» задумано як Інноваційний, тобто депутатаклуо, здорутки їКОГгО не ВИ терпу юОоться чис ченними лнсСке ми могли, стати як представники А все почалося з 24 квітня 199? року, коли п будо пн - ан У и Абувся. а док, молодіжних організацій, так | молодь. не зареєстровано «Громадський фонд Св. Андрія ПервозванномінІ-фу лу еред! ом А зу: столи , а на ос чадо о! задіяна в них. Тому марно обговорювати го як громадську непридбуткову організацію, діяльність ЯКОЇ о року планується грандіозний конкурс «Студент Києва скільки організацій складають МАПУ До покликана сприяти становленню нашого міста як столиці - яв Мо зн а, , З | європейського рівня». ож сумнівів нема: ромадський фонд - в. Андрія Пер того ж сесія не була закритою і запрошу- Відразу ж вухо ріже слово «неприбуткова». Згодом це зозванного -- найактивніша та АНА з найищіативніших вались усі бажаючі. Через лотири місяці неприємне відчуття подвоюється, коли до нещасних органів | організацій міста Києва Це й вирішило долю почесно; Провів свою сесію Український молодіжний слуху доходить перелік цілей, намічених цією організацією: | відзнаки «Людина року -- 97» у номінації «Місія хоброї парламент, який нині очолює Володимир відродження національних святинь -- раз, налагодження волі», Гепер нагорода органічно довершує інтер єр кабінету Березовський. На ІМ СКУМО постійно міжконфесійного миру та злагоди -- два, допомога дітям-президента Фонду Анатолія Андрійовича Коваленка наголошувалося на тому, що до складу сиротам, пенсіонерам та валмдам -- три, турбота про молоде Що ж, там їй і мисце, УМГ! входить більше організацій, ніж до покоління -- чотири і т, п у складу МПУ. Ситуація, СПОДдІВаюсь, «Занадто багато па себе беруть», -- подумає хтось і Оуде Гамма РОМАНОВА зрозуміла.. А тепер Володимир Бере-абсолютно. неправий. Підтвердженням цього є численні
Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗
- РР РР ань-нни п Й ан МОЛОР;І ТПТРОСВЯЗІ СЯ...» При р Б нано виною п вв і ах г нано кл нн «Вашему вниманию предлагаєтся свежий номер газеть Звичайно газета київська є ростиськомовною «Майдан Пезалежності» У вестибюлі станції газетний лоток. 3 українськомовних видань -- лише «Галицькі контракти» (є таки!). Легко впізнаються київські випуски популярних ще за часів імперії московських газет, але знову таки російською мовою. Виходимо на оновлений Хрещатик через славнозвісну «трубу» Як швидко спливає час, треба передзвонити друзям А ось і телефон-автомат, синенький такий, компактний, і слухавка так і проситься до рук. Ще й так красиво підписано: « ТУ України М»... Безкоштовно викликають- А який ввічливий: «Вставьте карточку».(?!) Може, мені ввижається? Та все це не сон -- новенький телефон- ОСТАННІЙ СОЛДАТІМПЕРІЇ Минають плин змінює обличчя світу. 3 являються нові держа- роки 1 часу ви. а інші стають історією. От 1 ми святкуємо 7-у річницю нашо! (7) Держави Але що це за держава, якого народу" Чи справді ця держава є втіленням праг-поколінь українців до нень багатьох незалежності" А може, це тільки маска -- імперія жива, доки живий останній 11 солдат Чому солдат, адже хіба зараз війна? В нашій країні панує мир.. Давайте перевіримо. Вийдемо на ву- ЛИЦІ СТОЛИЦІ Києве Здається, ніхто не відбере в краси. Інколи хо- тебе твобї величної твоїми четься просто пройтися вулицями... Ота К, ПІШКИ опинився якось біля Маріїнського палацу Біля головних воріт зібралася група іноземців: напевно, чекають початку екскурсії Один з них звертається до вартового на вході українською мовою (адже він в Україні), але відповідь пролунала російською . «Дрібниця», -- скажете ви, Може, й так. За кілька днів зустрічаю їхнього гіда -- мого давнього приятеля. Скаржиться на проблеми з митниками -- іноземці накупили сувенірів. Краєм ока читаю заголовок одного з документів: «Разрешение на вьгювоз .. из Украймньт.» (?) Знов «дрібниці»? Досить з мене розпечених серпневим сонцем вулиць! Там, під землею, на станціях метрополітену ще збереглася прохолода! | Багато людей; усі кудись поспішають. Рекламні оголошення на стінах вагону наполегливо переконують придбати «екологічно небезпечну» (? - так і написано, ще й підкреслено червоним!) побутову хімію, а також виграти 100000 гривень у національну лотерею.. Кілька солдатів Національної гвардії жваво про щось розмовляють. Почувши українську мову, зупиняються на півслові, здивовано озираються.. Та потяг рушає далі. На наступній станції до вагону заходить чоловік з пачкою газет: автомат на центральній вулиці столиці України розмовляє... російською мовою. Набираю номер. Довгі гудки. Та, на щастя, західна цивілізація подарувала нам пейджер. Набираю номер оператора 1 знову чую «мову міжнаціонального спілкування» (в імперії), Передаю повідомлення, кладу слухавку. Ввічливий апарат нагадує: «Заберите карточку». ..Півгодини по тому. Петрівка. Найбільший книжковий ринок. Море книжок. Але чомусь -- російською мовою. Лише після довгих пошуків ви знайдете (а може, й ні) українські видання, ії то переважно підручники... «Вечір. Я вдома.. Радіорепродуктор (ЄМ я не слухаю) розпинається щодо успіхів Української держави.. Вмикаю телевізор. ..Більш ніж двадцять каналів. Але які з них ведуть мовлення українською мовою? Перший Національний, УТ-2, ІСТУ, Студія «141»? Та невже? Ось випуск новин. Висока посадова особа розповідає про проблеми в Українській державі.. російською мовою. Наступний сюжет -- кандидат у окрузі й т в депутати до Верховної Ради розповідає про порушення під час виборів у 221-му Вгадайте якою мовою? «Какая разница на каком язьке?» Різниця є... Порадувала Студія «151» доскона- лим перекладом фільму «Моя чарівна леді». Ї одразу засмутила анонсом серіалу «Рятівний патруль» (може, «рятуваль- ЧИЙ » ). І таких «дрібниць» безліч. Зібрані докупи, вони утворюють картину війни -- війни, яку ми програємо. В цій війні не падають бомби і не стріляють гармати. З ким ця війна, де наш ворог, де лінія фронту? Це війна з останнім солдатом імперії, що сидить у кожному з нас. І фронт проходить через душу 1 серце кожного. Ми не можемо програти цю війну, бо якщо ми програємо -- могутня військова техніка, показана на параді 24 серпня 1998 року, нам уже не допоможе врятувати майбутнє наших дітей. Імперія жива, доки живий останній солдат імперії. Пам'ятаймо про це! Євген КИСЕЛЬОВ і, хто випадково забрів на Хре- щатик увечері 22-го серпня, завчасно поринули в атмосфе- ру свята, ставши свВІДКаМИ ОС- танпніх приготувань до військового пара- Шезалежності України. Мабуть, тільки тоді можна було ду з нагоди /-і річниці отримати цілковите задоволентя від цього «спогаду дитинства» (який, до речі, в сяйві ліхтарів виглядав набагато цікавіше), адже з самого ранку 24-го головна була переповнена бажаючими по: бачити це дійство. Як і можна булочекати, люди невпинно просувалися в бік Майдану Незалежності, бажаючи безпосередньо звідти спостерігати за парадом. Наївні сподівання кияй та гостей столиці нещадно зруйтував міліцейський кордон перед Головпоштамтом НПайвідчайдутиніші жваво проривалися назад, але переважна більшість лишилася на СХОдах Хрещатика, 26, розчаровано зітхаютняї. І все ж навіть якщо згадати, що оркестр чув, напевне, тільки Президент на трибуні і телеглядачі, парад сподобався Але чомусь було грохи сумно. мимоволі зринала думка про ефектний заслій Для вседержавного розруху; такий собі захід РІКУ ВІДВОДУ очей ВІД «проблем насу ш них». Що ж, вже стародавні греки вивели формулу людських потреб: «Хліба та ВИДОВИЩ » ; Але повернімося до СВЯТКОВИХ ПОДІЙ Особовий склад продефілював оновлєт ним Хрещатиком, проїхали колони військової техніки під жартівливі вигуки з натовпу: «Ше все, і Збройних сил України», 1 помалу почали розходитис було на шо ПОДИВИТИСЯ. люди шо залишилося від малоя Адже вмісті Взяти хоча 0 ЧЕРГОВОЇ ДЕМУОГІЯ ЧИ СПРЯМО СЗЯЛІО. Михайлівський собор чи, знову ж таки, Андріївський узвіз, де вранці було небагато людей і можна було дивитися не лише під ноги, а й довкола. Га головним героєм дня був Хрещатик. Владу вже не ганили за марнотратство, гордовито оглядаючи відреставровану вулиціо і повторюючи всім відомі слова: «Це моє місто». | все ж молодь воліла радше повернутися додому 1 добре виспатися перед вечірніми концертами Якщо раніше можна було довго не ламати собі голову над тим, куди податися, то тепер можливість вибору багатьох просто-таки збивала з пантелику. Справді, хіба можна одразу збагнути, що краще: «ХХІ століття для України» чи «Незалежність. Європа. Майбутнє»? Такі сновигали весь вечір безупинні струмки молоді, що ніяк пе могла визначитися Все ж хотілося б висловити подяку організаторам за «поділ» концертних майданчиків. По-перше, це дещо розрідило натовп, а по-друге, дало змогу створити два «гуртки за інтересами». Європейську площу обсіли прихильники української «попси», традиційно гопаючи під добре-таки набридлі, але все ще улюблені пісеньки А от Майдан приємно вразив різноплановістю програми: від симфонічного оркестру, джазу «вживу», Пкардійської Терції, Тараса Петриненка до ВВ та Олександра Пономарьова. Проте молодь ніколи не буває цілком вдоволеною, і багато хто нарікав, що Ірина Білик «не дійшла до сцени на Майдані». Кульмінацією свята традиційно став фейєрверк. Отут-то й здригнулися серця усіх присутніх. Справді, можна було нічого більше не робити, крім цього 15-хвилинного піротехнічного шоу під безсмертну музику Вагнера... Що ж, це треба було бачити 1 чути, а отже, без коментарів. Свято наближалося до свого логічного завершення, але обстановка загострювалася, бо всі якнайшвидше прагнули дістатися додому, З тролейбусів злітали «ероги», в трамваях ламалися двері, і лише «маршрутки» рятували спокій небагатьох спритних щасливчиків. Гаким було цьогорічне 24 серпня, Які на кожне свято, народ традиційно тусувався на Андріївському узвозі та на Майдатш, а міській адміністрації вже вкотре не вдалося розрідити натовпи. Приємно дивувала відсутність скляних пляшок під ногами (хоча святе місце пустим не буває -- їх негайно замінили жерстяні баночки), великої кількості п'яних або обкурених дітей та й здоровий надувний телевізор біля сцени виглядав набагато доречніше, ніж під час опери про Едіпа... Та досі коробить одна думка: свято скінчилося, а з ним і напускний патріотизм, який невідомо звідки з'являється раз на рік. Ми так і залишаємося незалежною Україною, що спілкується російською. Для більшості світу ми - колишній СРСР. Та й що таке «незалежністьь для нас самих? Для пересічного громадянина це поняття вкладається в три слова: «Україна. Оболонь. Динамо». І тепер, коли «Динамо» перемогло «Спарту» і гратиме в Лізі чемпіонів, можна сказати напевне: свято вдалося. Отже, будьмо! Катерина ТИМОФЄЄВА ОГОЛОШЕННЯ | Шановні читачі сторінок «Молодої Просвіти»! На нашу адресу надходять листи із запитаннями: «Чому мі використовуємо матеріал пише про гу Києві? Ми пропонуємо всім бажаючих по репонах надсилати свої інформаційні чи статті для того, щоб молодопросвітяни України могли ознайомитись з уама ПОДІЯМИ. і РУДУ ГО АОРООрЮВ Також ми відкриваємо рубрик «Інформація на замовлення», де визможете отримати відповіді на питання, що васцікавлять. | КА ОВ З - Отже, ми чекаємо на ваші листи з інформацією, запитаннями та відгуками за адресою: 252001, Київ-Ї, зав /лок Му- зейний, 8, «Молода Просвіта, Гурт». бів ч Й І) - - -
Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗
ПОАЄМЯМЯ ОАМОКРИЧІ ( 1080 ПРОСВ ПИ Степан Наливайко о ЧИГИРИН: АЛІСТО СВЯЩЕННОЇ ЧАКРИ Чигирин -- оспівана Тарасом Шевченком козацька стопиця часів Богдана Хмельницького, нині районний центр Черкаської області но річці Тясьмин, вписав чимало славних сторінок в українську історію Та як постала назваЧиги рин іколи, що вона означає - і досі достеменно не з'ясовано. Одні вважають, що нозво пов'язана зі сповомчагарі, тобто Чигирин - місце, поросле чагарниками. Другі схильні гадати, що в назві відбилося чигир-тра- 8 а, якась чудодійна, цілюща, але й отруйна рослина. Присвійний суфікс -ин у назві, кажуть треті, свідчить, що вона походить від особового імені. | як доказ вказують на Чигир-батироа, татаринд, згадуваного в деяких переказах. З чого й недвозначний висновок, що назва Ч и ги р ин -- на, жрець, полководець, воїни на колісницях, воїни на слонах, кінното й піхота. Неживі -- колісниця, стяг, шабля, щит, парасоля, казна ( ЧчОкра. Термін чакровартінставв індії досить поширеним прізвищем - Чакроварті абоЧокроборті (переважно в бенгальців). Гричому двоє зносіїв прізвища Чокроборті безпосередньо причетні до України, і обидва вони - бенгапльці. Один із них, Ачіт Чокроборті, став автором першого в Індії підручника укроїнської мови для індійських бібліотек, виданого 1980 року Другий, Джогоннатх Чокроборті, сучасний індійський поет і літературознавець, переклав бенгальською мовою давньоукраїнську епічну пам'ятку «Слово о полку Ігоревім» Більше того, вражений винятковою ву шкіру й носить синє вбрання) Ніханг и, яких сьогодні налічується до 20 тисяч, не Тільки добре знаютьчакр у, але й вправно користуються нею. Чакравних-- досить важке стальне кільце, схоже на диск із вирізаною серединою, з зазубринами по зовнішньому краю, відточеними до гостроти леза. Його розкручують двома пальцями и кидають - чакралетить у горизонтальній площині и при попаданні в шию може легковіДТЯТИ голову. Самечак рою,розповідає «Махабгарата», Крішноа зніс голову двоюрідному братові, цареві Шішупалі, своєму суперникові на руку й серце Рукміні, дочки царя Бгішмаки Компонентч ак ра відбився у військових термінах чакра-гоптар-- «воїн, який захищає одне з коліс бойової колісниці» Птюркського походження. (пор, укр. прізвищеГоптар; у санскриті подібністю цієї пам'ятки з довніми | 4 Проте існує четверто версія, найбільш гоптар--«воїн», «захисник», «охоронецьу) середньовічними епічними пам'ятками Індії : ; правдоподібно. Легенди мовлять, що но чакрі-гоп т а - «воєначальник», (він написав дослідження, де простежив | | (3) з місці теперішнього Чигирина, на перехресті «полководець», досл. «захисник/охоронець проаналізував ці паралелі Після святкувандоріг колись СТОЯВ колодязь, а біля НЬОГО ЧИ-царя», бо ч ої а є і означає ще й «цар», на 800-річчя «Слова», на якому побував | | ги р, колесо з черпаками - найпростіший «правитель» (пор. укр. прізвище Х о п т а; 4 автор першого в Індії перекладу давньоуко Зб ДР пристрій діставати воду для поливу полів та воно має те саме злачення, що й Го птар); раїнської пам'ятки, Джогоннатх Чокроборті 1. городів. Схоже, назву Чигирин до певної чакра-в юха- «круговаоборона»,коли 4 ще більше впевнився в невипадковій и і пн міри справді можна пов язати з водочервоїни для ЗручнІШОЇ оборони перед переваспорідненості індійського та укрОїнського | си о пальним колесом, це підтверджує найдавніша | || Чо ої со піна нвіа рю жаючим ворогом розташовувалися колом народів: «У Чернігові я почув весільні обря- 1) писемна пам'ятка стародавніх індійців -- БД лав А и ІДО такої тактики не раз вдавалися і запо: ові пісні українців, такі дапекі від сучасних и писувалася «Рігведа», землеробство було можливе тільки при зрошенні полів; життя людей і худоби теж залежало від наявності ВОДИ. 3 кількох місць у «Рігведі» ми дізнаємося про самі колодязі, стан їх, що вони собою являють. Зокрема, в мандалі Х (93.13) описується цей водопідйомний пристрій. До мотузки прив'язувалося кілька глеків, з допо- МОГОЮ колеса вони опускалися в колодязь, О Тоді, наповнені ВОДОЮ, пІДіЙМаЛИСЯ, ВвИПОрожнювалися і спускалися знову, Весь цей пристрій називався гхотічак ра,де гхаоа- 71-- «глек», д Чак Рро- «колесо», «коло», «круг» |СРС, 200, 204). Цей спосіб діставання води без особли. вих змін дожив до нинішніх часів -- саме так г тепер дістають воду в Північній Індії, особливо в Пенджабі. Збереглась і назво гх о - тічакр ав значенні «КОЛОДЯЗЬ», ХОЧО дослівно озночає «колесо з глеками» Тобто гхотічокро-колодязь-нещоїнше як сучасний чигир, о самесловочиги р 7 новітня трансформація санскритського ч ао- «ро, яке в сучасних новоїіндійських мовах, зокрема в хінді, прибрало формчакр,чоа: «ар ,чоккар,учахар|може вимовлятися т'якчехершучохручархтощо. Принагідно зазначимо, що на Дону словом чи г и р якраз і означається колодязь, о район Дону 7 9ДИНн ІЗ найдавніших ареалів розселення індоарійських племен З другого боку, санс критськегхатічо- « р о дозволяє по-новому поглянути й на наше слово «коподязь», при тлумаченні яко- ГО слід нОСсОмМПперед виходити з наявності У чьОму словаколо |те ж саме, що йкопе- С о), спорідненого із саонскритським чак ра Компонент-тя з ь тоді пов'язується з дієсловом «тягти», «витягати». Тобто первісно коподязь " це коОЛлоОТтяЯгГ, витягання НОДИ З ДОПОМОГОЮ кола//колесо, Доказів цьому ми бочимо багато | В Україні, Де іСНУВОЛИ В дОвнинуУ м досі існують різноманітні за архітектурним оформленням ІИПИ КОЛОДЯЗІВ, але принцип у них однаковим -- вода питягається при допо мозікОоОЛесСа див Катері орга М | Ук ратеська К., 1996) Проте слово чакраовиявлає-но лише до криниця СТОС УнНОК набагато КОЛОДЯЗЯ, ВОНО Ма о щ оч я - вісн ватажка, царя, захисту (пригадаймо, як У ГОГОЛІВСЬКОМу «Вії» семінарист Хома Брут обводив себе магічним колом, аби вберег- Тися від нечистої сили). Колесо з найдавніших часів було в Індії символом суверенної централізованої влади. Зображення колесо як символу такої незалежної влади знойшло вияв і в сучасній Індії, ставши емблемою на її державному прапорі. Чакратакож - метольна зброя, диск, неодмінний атрибут сонячного бога Вішну та його земного втілення -- Крішни. Вішну -- захисник світу, Всевишній, ічакра -- емблема його. Вона має шість або вісім спиць, що символізує захист ним шести (чотири сторони світу, верх і низ) або восьми сторін світу, бо, окрім чотирьох основних сторін світу, індійці знають і чотири проміжних Кола чи колеса з шістьомо чи вісьмома спицями зустрічаються ще на печатках долини Інду |так звана хараппсько культура), а також на трипільських | пізніших пом'ятках на території України. Через це Вішну, який входить до трійці (трімурті) верховних богів індуїзму (інші двоє -- Брахма й Шіва), має численні імена, одним із компонентів у яких Є ЧакраЧакраюдга-«Озброєний чакрою», Чакрешвара--«Бог/Владика чакри», Чакравата «Наділений чакрою» |досл. «Чакровитий») Чакрін- «3 чакрою» (досл «Чакрівник», «Чакрун»), ЧакрадгараЧакрапані Чак: рабгрітЧакрахасто--всі чотири імені мають однакове значення «Чакродержець» Чакру, найдавнішу зброю Індії, тримаком'яні боги но храмових ють у руках скульптурах, Та ПОМЦІКОВІШе Те, що вона збереглася ДО СЬОГОДНІ -- У ТОК ЗВОНИХ НІ- ханг ів Ідосл «крокодилів»|, яких можна нНОЗзвати індійськими « запорожцями» Ніха |- би Одно з МІДдГОПЛУЖені СІКХІВ, ООЇНСЬКОГО брати ІнО, ПОМ ПРОВОДЯТЬ СІ с0ртонське жи! ІЯ, НІКОЛИ не ОдДружмюоться, знають лише воОтиську спрову й носять жовто-бпакитно вбрання (таку Є КО)ГІЬ Теї ІНУ СИМИОЇ ІК МОНО) Гі І Крішна ІС) МОГО сторшинм Тео Бальоір першим має темно-синю оборву Шкіри Й НІМІ; же) Ті иорання б ЦО У Урі ААСТІ ІІ )РІСУТС) «коловий танок» |пор. болг. коло) чакранкіТт-- «вішнуїт», «крішнаїт», досл «прикрашений колами»; чакра-г уччха-- «дерево ошока», священне в індійців, вважається деревом бога кохання Ками; цвіте запаошними оранжево-червоними маленькими квітами, зібраними в кетяги За повір'ям воно відразу розквітає, щойно його торкнеться ногою молода ДІВЧИНО, ЯКО Невдовзі вийде заміж. Індійські жінки п'ють настояну на його листі воду, щоб запобігти зурочен: ню дітей; чакравакао так звано «брахманська качка», За повір'ям, самці й сомки чакраваки неможуть залишатися на ніч разом, коли розкриваються сині лото- Си (У «Махабгараті», до речі, часте порівняння очей Крішни з синіми потосами, що вкрай показово й важливо). Приречені но розлуку, самець і сомко перед настанням ночі жалібно кричать. Слід зазначити також, що слово вка, яке входить у наозвучак вер вакоа, з санскриту означає «чапля», «журавель» й широко відбите в укроїнській гІДРОНІМІЇ і топонімії. Різновид його -- бака (пор укр прізвища Б ака Бакота) Зчакрою пов'язано чимало важливих СОціольних понять і уявлень калоочак ра "7: досл. «Колесо часу», апегоричне уявлення про часяк колесо, що перебуває В ПОСТІЙНОМУ русі. Своїми обертами воно наближує для живих ІСТОТ їХНІЙ ЧчОС, визночений долею. поки життя не добіжить КІНЦЯ, Дгормача- Кк р а ДОСЛ «колесо закону/ді орми», особливо в буддизмі и джомнізмі Буддійс ька чакра коЛлесомає 5 спиць, що символізує ВОСЬМИСТУПеневиЙй тет ьмирічний| ШИЯХ ДО СПОСІННЯ, Чак ровалоа ПОДВІЙНЄе КІЛЬЦЕ ГІ, ЯКІ формують ЗОН8НІШНЮ ГІ риф рію буддійського всесвіту, в центрі якої стоїть гора Меру |Сумеру, Шумеру; ФІ обливо ЧОожпиВвУ КОЛЬ ВІДІ! равов ОДрмМІН чакравоаор.і | ДОСЛ. «ТОМ що обертаг колесо». «кКолоОовертун» ТУ У Давній ІНДІЇ ОЯМОЧОВСЯ МОГУТНІЙ ЦО, імпераотор. копе: а МИСТ КОЛІСНИЦІ КОТЯТЬСЯ сидо крою до крою ПУЛАГІІ В "ІДЕ НО 31 РТ Когорн-кетніоеїві" Ч 1 Кк оце оОРрТІН МУСИВМмМОТИ | 4 ОТрисбутів, Сіла жипих С |АА (ожИиПпих. КІ С РІААН І 11 ЧАС Гм РТе і могутність. С ім живих атриї! Мт це дружи РЕ «Рігведа», деякі міфи якої складалися й на розькі козаки, роблячи таке коло, наприклад, мелодій, але такі близькі до піс ень, ЩО ИЙ ДОСІ ро землі Лавньої України, з якої у | ТИСЯЧОЛІТТІ глибинніший | важливіший ЗМІСТ Санскрит 3 возів); З! (о) є (9) (ор Лі Гео р -- «правитель лунають но індійських ВесСсіплях» Мовлячи ж Ж Ро До н. е.- до Індії вирушила частина подає 16 значень ЙОГО, серед яких «колесо», округи», досл «тримач чакри»; «Чакра» -- про свою роботу над перекладом «Слова Ус індоарійських племен. А ці племена, судячи з «ДИСК», «округа», «ВІЙСЬКО», «понування», сучасний індійський орден за ВОЇНСЬКУ дДОо- Він зізнається: «Я виявив у ( лові» СТІЛЬКИ | УСЬОГО, добре знали водочерпальне колесо. «царство», «гончарний круг», «вир», «цикл», блесть ТОЩО. СЛІВ, так схожих на санскритські! Робота У «Рігведі» досить часті згодки про найпростіші «обрій» тощо ЇЗ5ЕО, 200). В індуїзмі чакра Входить чакра їв багато інших термінів, над «Словом» була для мене відкриттям водопідиомні пристрої. У Пенджабі, де за- "77 СИМВОЛ Сонця, влоди, воїна, племінного зокремао,чакра-мандала-- «Хоровод», НОВОЇ країни, напрочуд сСсхоОжОї на мою батьківщину» Обидва носії прізвища Чо к роборті МОЮТь імена, що сходять до епітетів Вішну Крішни: А ч і т, або А ч " ю т, досл «Непохитний», Ф Джогоннатх хінді -- Д ж оганна т х) «Цар/Влодика світу» територія сучасного штату Оріса | Одісо| Якроз г: вважоється «землею бога Джаган нотха», тобто Вішну див ношу статтю про Одесу в «Спові Г"Іросвіти» за пютий| Шікаово и те, ЩО на СЛОВ янськомУу ГрОумнті термінчакрава ді раварт рат. Як прізвище він вигулькує в г грашному для слов'ян ЙО Року бе й ОТОЖжНнИии чад к Ін, вІДОМВСЯ у рОрмІ КО ПО(ВЕ Гій на КиївВсСьк гУСЬ Р ринупи татаро-монголи ПІД чОС Оборони "ЗОНІ, яку очолив обоярин Є впатій Колов рат Це им ПОКОЗоОвВІШе, ЩО Й сома назва МІСТАа, ЯКе ВІН ЗОХМЩОВ, ПОВ ЯЗУЄТЬСЯ З ВОІНСЬКИМ станом-кшат рІЯямиИи,якІіНО СВОЄОЗІ щачення МОЮТЬ І другу назву -раджанья Тобто в ГОКОМУу 003! нозво Р "3 0ОнНньвь тлумачиться бВоїнь У водозборі Дніпра (Херсонс ька область| просто маємо річку Ко п оворот, інакше К о ПО б род, яка очевидно, повя ЗУЄТЬСЯ вирами або колодязями, а назв гипу К о ПОДЯЗіІКОоОЛПпОоОДдЯяжЖнекол одяЯяз3- ний тощо дуже Оагато водозборі Дніпро и Сівер ЬКОГО Дінця див й повник ПІДроОніІмІВ України) Д, сить рясно компонент ч аокравідОбОмвся В ІНДІМСЬКИХ ІЛеНОХ і Ппотзвишах ЧІ кро! «жо р 0 -- мя ЦОря ! назва ІОри Чакрао пирщеномо оеноОаник ОДНІЄЇ! З ел тиних течій У Махараштрі (ХІІ ст) Ч ок рапан ЩО тта, досл. «Доний Чакрапані», тобто В ШнНУ ВІН ин У ХІІ -Тї. | З85ТОДроОм кер «рр,ран,Ри! пП0оОць ) уморведи КІДІМСЬКОЇ нТетегетії модициНни А ШПнамчиа жк 0 ОО Аля Демі . КОГО) Тори Лахабгаратою) І М | КАМ Син Крішни В «І ке НІ СКО 1 НИ М М 11096201 0 Сомаді и ХІ г) ( 1 ж мена Чакі о |купець | Ч о і ріВна | | ) 1 | 11 Кк ІЙ пОЗЖ ( 1 М ОМ М" " Й ет К | | . МИ ЗКУ "11111 ї» К. МІХ п Х А | 1 І ЛАГІЄІ , ьаії
Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗
ЛЮ! ц | у і і рамону «теї 110 У МШІТОТІ Маді 9 Про чої чо ч і ик 1 і - Ї чі чі і "мі п ння ою з ж ---о МІОТЄЛЛЯИМ Р у рн А Р ор «І а ; ГГ ІЗортОою значиться б Я ХДдІіІ- р І М, паниший Ь с ПЛ я У 1ГОдУЄТЬСЯ Ббако уб язку зб Україні, МИЛА Болоховська земпа Я ОАЧІСКРИЧІМ зи ж и інн НН ожини нан и -й (47). Дружину Бальвіро//Білдея звали Р є - воті, брота-Реват, ботька- Рай - вот діда - Ре в а |усі імена пов'язані із ши | оч В -а ій; шій - - - г тяд як я я г Е : че з «ПТ ня - ча -фіто г і ; я й. - Ше - за, ай ситне - є Ме - «чні ПРОРРИ к зо жа -ВНодн й - ри б о-ви дію - пн Йо б попі є - зни - ПР - Р У . - й ре ЧР чі ч; ПТ и рий е и 2 бізяржо от л-б я з ч: ї 4 «т з 0 злннйнунюиь | о , - б ції б-ю - че й - : і б - чт анна оз зирчоо а РУ - - -и й ; зн іі Ре - с і г іш ч'и-п-ю-о- - ч з - и з оч М ну цит М нують ідо макс ЗПИНЕМ я ша т і ч коаійнь і - в ДРУ з ій зацій ШЕ З я Р З на - І, поширення прізвища Чорний, отже, й найбільшого поклоніння Чорнобогові / / Вішну-Крішні. Поклоніння Біпобогові-Баль- б Міс "| 14 - ' у чок РК МА ле ) Кк ) і я т , б . й 5 У СЮДИ м | Ч - Урно МетГе «"РДотТетіТо "Мо численні козацькі и су: значенням «багатс го») |(Тоходила Р еваодеву, чиїм атрибутом є плуг оз землеробський Р . її ія КАТІ ТО Пю це а ю 3 З Ч ' РР й - : . : 3 і Р ій аріІн «4 | сОєнІі укроїінмські прізвища Болох-Вог рез Сураштри, де жили ядоВви, З яких симвоп, судячи з прізвища Біли и, ТУТ бупо лізновид спова ча к о » Тобто ноя наозпа пох Ь пох Р Р значає «Місто чакри» або «Копове МІСТО» Мч з Ач | побудоване у формі копаО, як це маємо и на пльських Пох епеннях| е зкорнага р - о а деєх . «Один» Це МІСТО розтошованеое уттар Прадеш Цікаве те що поноО "Пав ШТО Б лоно геритори племені кіІчаків, о прізвище К | ч о к СЬОГОДНІ ПОбутує в українців, А КОПОомМиИІ назва ЯКОЇ зокремо геж може арв ззуватися З КО пОом'чокрою,живе кій ХОЧ І заочний, знамомийм ігор Кічок РРМУ Кічак мов токож полководець, згодуванийм у «Махабгароті». Пвнічніше нинішнього Делі, столиці Індії, є священна Курукшетра, граодиція, описано в «Мо і) |млЇ ше прощі) Ч о попе, де и ВІДОУПОСЯ, ВВОЖжОЄ вісімнодцятиденно омтво хобгароті». Тут є Тір кратіртхо нозвано ток нібОмто через те, що саме тм Крій на зомахнувся своєю бо- Те ПОЛКОВОДЦЯ КОУРОВІВ що Больвір виступав "Та боці воїна Б іногодоємо кох ровів, ТОДІ ЯК Крішна -- НО боці | андавів| Аль Біруні хорезмійськийм астроном, історик ! вчений (9 / 3-- 1039) У своїй розлогій енциклопедичній праці «їЇндія» І|ЛІМАМ знаменитим пише, зокремо, що шоноване в НДІ МІСТО Танешар ( Стханешвар| має саого ідола на Ім Я Чакраосвомін, | обленого 3 брон зи У зріст ПЮОДинНИ АВТОР ДОДС1ЕЄ, що тепер ця статуя воляєтьСся но ПЛОЩІ В м | азні, куди 1, разом З ІНДІЙСЬКИХ божеств,привіз мусульманський завойовник РмМахмуд Га зневі ПІСЛЯ ПОХОДУ НО Індію м аме інШИМИ СКУПЬПТураоми ВлохБолоховець Вопохове ць тощо Одинадцятою в списку йде країна «Х є - "умант променистий»; про неї мовиться, що ТУ Ахріман сотворив чоклуНнІО яту, яких не можна не співвіднести з племенем я ду одним із п'яти ведійських племен, згадуваних ще в «Рігаеді», ввожається, що я Ду вирушили до Індії саме з Північного Причорномор'я. Пізніше, вже в «Махабгороті», фігурує Я д у, родоначальникя довів, що виявляють тотожність з пітописними я т - вягоми Яду, ім'я якого справді означає «провидець», «чаклун», «жрець», був сином Орахманки Деваяні і царя-кшатрія Яяті, чиє ім'я співвідноситься з литовським я УА «бик». А якраз із ядавів походили, за епічною традицією, Крішна й Больвір, поклоніння яким но різних рівнях рясно засвідчується в довніи і сучасній Україні. П'ятнадцятою названаХ апта-Хінду(їноСапта-СіндгуабоСаптоа -Сіндгава, досл. «Семиріччя»), яку дослідники пов'язують із Пенджабом, «П'ятиріччям»; а Аратта індійських джерел охоплює Сінд і Пенджаб, який «Велесова книга» знає під назвою Пандеб | останньою числиться країна біля витоків ркиРанхо, що правиться без правителів (ЗМ, 111-115). Р а н х а «Авести» ототожнюється з річкою Раса «Рігведи». Відзначається, що ця країна без назви міСсТИТЬСЯ «На краю Світу», тобто, очевидно, далеко від місця, де записувалися «Рігведа» и «Авеста» - цілком може бути, що саме походили Крішно | його брат 1 яко виявляє гпДроОнімно-ТтоОпПоОНніІМмНнІ ПОролелі з Україною Дмитро П у т р е н к о (58; сотня Голтвинська). Санскр. путроац|(хінді - пу тр) «син». У Бужинській сотні служив козак Степан Синенко (35), прізвище якого, очевидно, утворене не від «синій», 0 ВІД «син». Пор. також прізвище юної художниці з Полтави - П у тря, яко передчасно пішло з життя | основною тематикою картин якої була ІндіЙСЬКО, Олекса Ш у л о (29; курінь Осавульський), іван Ш у лик -- сотник Жаботинської сотні (39) Санскр. ш у л а «гостро або копючо зброя», «спис», «тризубець Шіви». Через ш ул у, свій атрибут і зброю Шіво мав епітет Шулін-- «Тризубник», «Наділений тризубом». Син Шіви -- богвійни Сканда-Картікея своїм атрибутом мав списо з тризубцем на вістрі. Санскр. ш у л а споріднене з укр. шило. ЛазарКудин (47; Вереміївська сотня). Сонскр. кунда тотожне я д у//джаду - «чародій», «чаклун», «маг», «жрець». Епітети Вішну-КундаКундераїіпор. українські прізвища КундераКундіренко). Рукміні, дружина Крішни, народилося в Кунд іні, столиці царства Відарбги. Місто Кудиннаявне серед так званих Болоховсь- КИХ МІСТ, ЯКІ МОЮТЬ СВОЇХ ІНДІЙСЬКИХ ДВІЙНИКІВ Різновидтермінукудин-- чудині(пор. укр. чудочудесаккудесник). . Радкоболоховець|42; Смілянська сотня). Той же корінь, тільки в слов'янській поширене мало, більше -- трохи північніше від цього ареалу. Це й зрозуміло, бо Чорнобог -- пастушницьке й воїнське божество, що символізують лук і стріли, щит і шабля, дандо й чакра -- атрибути Вішну-Крішни У світлі цих фактів особливу увагу привертає епітет Вішну-Крішни - Чакрін із тим самим суфіксом -/н, що й у назвіЧигирин (чин). Суфікс цей неабияк поширений у санскриті, особливо коли йдеться про богів та зброю, властиву їм. Про Шіву, чия зброя і атрибут тризубець-шула, вже мовилося -- він моє епітет Ш у л і н, «Тризубник», «Наоділений тризубом». Індра, чия зброя і атрибут громово стріла-ваджра, має епітет «Ваджрін», «Ваджрівник» «Наділений ваджрою». Я м а, чий атрибут і зброя кий-д а нда-Дандін, «Наділений києм-дандою» тощо. | соме епітет Вішну-Крішни - Чак - р і н, «Чакрівник», «Чакрун», «Ноділений чакрою» виявляє найбільшу фонетичну і смислову відповідність назвіЧигирин, хоча чакр ін у санскриті має ще значення «сомодержець, імператор, монарх», «правитель округи», «гончар», «олійник», «Змія» тощо. Ця подібність епітета й назви буде ще більшою, коли зважити, що первісно назва козацької отолиці звучцаланеЧигирин, аЧигрин. Що засвідчує | відома поезія Тараса Шевченка «Чигрине, Чигрине..» | якщо й сьогодні в укроїнській міфології, фольклорі, пам'ятках, назвах, іменах та прізвищах простежується стільки слідів, трансформації, що й у санскр брах-, від якого утворений термін брахман- «жрець», «індуїстський священик» і який первісно означав «козати», «промовляти». Через що знаменита Болоховська земля означає Волхвовська, Жрецька земля. Терміниболох та волохтотожні, мають однакове походження і значення. Перелік цей можна продовжити. Існування прізвища Кришненко у запорозьких козаків, наприклад, сотник Воронківської сотні Переяславського полку Богдан Кришненко /333/, два Ївани Кришненки в різних сотнях Черкаського полку |064, /2) передбачає існування й імені Кришна, від якого ці пов'язаних із Вішну-Крішною, то наші предки, поза сумнівом, добре знали ці божества и поклонялися їм, яскравим свідченням чого є згадка про них у «Велесовій книзі» та існування і нині в Черкаській області міста Вишнопіль. Отже, наші предки знали й основний їхній символ - ко ло,колесо, диск учакр у, яка символізувала Сонце, захист, незалежну централізовану владу. Тому цілком природно, що в назві козацької столиціЧигиринамогло відбитися слово чакра, сучасні різновиди якого в мові хінді чакаручаккарчахарчахрчарх) напрочуд близькі дочигир. Ценетюркське, а індоєвропейське слово, найдавніші пи- місто Тане цар, про яке згодує Біруні, теж розташоване в раомоні Курукшетри, де и місце прощі Чакратір т Той ріруні ( «Бріхат- СОМХІТИ» ІНДІЙ ЦЯ Варахаміхіри (М! ст.) щодо робити стату! різних через це вона ий названа останньою в списку. Є певні підстави пов'язувати авестійську РанхутарігведійськуРасу з українською Р о с с ю, яка концентрує довкола себе могутній індоарійський, ба навіть арійський пласт. У цьому плані пока- ЗОВО, ЩОІВ «РІ! веді» кілько розів згадуються «далекі краї» Зокрема, в цій пам'ятці мовиться, що Індра привів Яду і Гурвашу до Індії з «далеких кроїв», а Яду, як ми вже знаємо, пов'язаний із ядавами та ятвягами Ще з одному вИиПОДдКУуУ «Рігведа» ПОВІДОМЛЯЄ, що демонічне плем'я пані викрало в Індри - символи багатства й достатку, х а же цитує уядки З того, Як саме належить богів, зокрема у Вішну «ІДОЛО Ві шйну РОДИ обо двома рук восьмируким 3 ВІСЬМОМА, чотирмо Якщо о в одній руці ВвмісСТИ ме"! УТеїке! Ї, У залізну палицю, у третій ами робиш другій - золоту або пує ВОДУ П ІА! Г У - ь-Ї СУ СА Ї рима . юЮ 1 ь ШИ Ї ; п У Кк ; ) чакру й мушлю. Я: Р цо робиш иого чотириру МОГО КОрів ким, то відкинь лук і стрілу, меч і щит. Якщо й сховало в «далеких краях» за річкою Ра прізвища утворені. Наявність у тому ж Чер- (| семні свідчення про яке маємо ще в єРігведі» - робиш його дворуким, то нехай права са Ісучасне прочитання -- Р а с). Остання коському полку козака на мя К ришко (ч акр а), «Авесті» ча хр а), давньогрецькій рука ніби зачерпує воду, а ліва тримає згадка тим цікавіШа, що в Черкаській об- Шамш у р, де прізвище Шамш ур має к икло с) та латинській (ц иклу с) мовах. мушлю» |Бируни, | 35) пасті, коло Ржищева, є населений пункт ГП а-очевидну індійську паралель і означає Ш а б- Проте, як засвідчують давні джерела ніІіКкКОРрча,йозпосеред запорозьких козаків п я, спонукає гадати, що їм я К ришко і Є засвідчено ім'я та прізвище Паникар// Поника р в ІНДІЙЦІВ ТОаКОЖ поширене тією ланкою, яка звязує його з Крішною Козаки з іменами КришкоКриско, ноОзву Ч О Кк р а носипаколись цІЛаИ країна У так званій «Географі цній поемі» «Авести» Бфируни -- Бируни, Абу Рейхан. Йндия. М, згадується країнаЧ ах ра,дечахрапрізвище ІПанікар Креско засвідчені й у Чигиринському полку, /005 іронським відпОвІДНИК Ссанскритському ч ак - Таким чином, наведені факти засвідчують, скажімо, К р и с к о Яненко (39; сотня ОМ - Зороастрийскоя мифология. СТБ, роАхурамаздаверховне божество що від словачак ра творилися не тільки жаботинсько), Креско Напиводенко (5/, /908 ДОВвніх іранців, послідовно творить їб найважливі соціальні терміни, але и імена і, що СОТНЯ Голтвинська) Фіксуються тут і прізвища і ві5 со Реєстр В/йсько Запорозького /649 кращих кроїн | місць проживання, 2 но особливо важливо, назви. Що дає підстави К р и ш е н к о Грицько (29; курінь року К, /995, противагу йому злий демон Ахріман витво пов'язувати з цим словом і назву Чиги рин Осовулівський) Крисенко Лесько (36; СРО -- Санскритско-русский словарь. М, рює всілякі гріхи, які поширює в цих країнах Гроте підстави для цього маємо й на сотня Боровицько) Крисенко Тимко 140; 1078 сотня Жаботинська). Сюди ж лягає і прізвище Крищенко, похідневідКришко Бальвір//Бальдев -- Білобог, Крішна Чорнобог, саме ім'я його означає «Чорний», Серед запорозьких козаків досить часті імена біланББілаш Біляк,якіЧерня, чЧернегаЧорниш,Чорнята,сьогодні звичніШІ для укроїнців як прізвища У Жаботинській сотні Чигиринського полку спужили козаки Онисько Білаш то Білаш "ичипоренко |40). Іван Че рнята-- обозний Чигиринського полку (2/), Гнат Ч о рня т а (35; Бужинська сотня) та Панас Чо рнишенко (45 Орлівська сотня) -козаки В Чигиринському полку засвідчено й прізвища черниченко,Черненко,Білан, Білецький Білушченкота інші Окремо слід сказати про прізвища Чо р- , Прізвище Чорний українському грунті У самому Чигиринському полку є низка індоарійських прізвищ, пов'язаних ЯКІЗ Вішну- Крішною, Бальвіром/Бальдевом, ядавами, гак | зіншими індійськими реаліями. Гіаведе- Тринадцятою 3О ЛІКОМ Ахурама зда створив кроінуЧахру, про яку зазначається, що в «Чахоі СИЛЬНнІМ причетніий ЦО Істини Аші, Дух Зло сотворив нег покутнийм гріх спапювання КкІЛЬКО ЗЕЇ -- Запукгії-Епоїй/8 В Дісіїопагу. Де!/рі, 1993 померлих». 3 чого напрошується мо деякі 3 НИХ бі Б лідтелй (85 Бужинська сотня) Старший брат Крішни Бальвір |Балвір, Бапбір) мав іїмя Б аль де в |санскр Бападевна, поета «МЛогутніи бог» або «Біпий дцесхвально стави бог р) УкроОїнським воріантом мого є Білдей я інший козак із подібним прізвищем -- Федір Ь озп'У ДАВ и -- СЛужиВв у (Тереяспавському ронський термін а ш а тотожний сонскритеьполку 1343; еДеариЦької «отнві а КОму артоао, що спонукає звернути увагу но С мдір р - | г, оце Б З і 5 а - "СОЗВу Ар атт а, а також ПІЗНІШУ А ртан Пор прізвище топол на ур довнао Сіндом що Артанія Україні, НИНІ 7 другого соні ЛЕ лада, 1ДеНі ва ЇНДІ! В Росії | Прізвище показове и тим, що -УПЕВвИиХх висновків "щовЧохріпобутував поховальний ; обряд, пов'я заний із спапюванням небіжчиків, звичай цей давнім іранцям був мапо власти: Зми, зате поширений у ІНДІЙЦІВ ТО слов ям, | " ЩО ТВОрЦі «Авести Ра лк о б ИИСЯ ДО вічеїко звичаю, " ЩО країні цій властива істина - А ша; третього с екретаоря Цілком можливо, - ний та Біпий тобто | поєднане 3 іменем Г о паолІіСОанНеСкКр Г опа «Гі і кі С) ПО веднс СТІ» а ан «КР ді - . | - ї - Двом РЕ, Й і нео с а "аку категорію | п а), одним із імен Крішни, рясного серед ку -- їх тут засвідчено 14, | за ними серед 16 "У"Уднорозово відзначають ТОКУ М би запорозьких козаків у ФОрмі Г упал, Г У залоГуполов,|Гупаленко. хоча полку ПОЛКІВ «Реєстру» ЧИМ ПОСІДОЄ Друге місце, поступившися пише Миргородському полку, де таких прізвищ 1 / Третім і четвертим ідуть "Полтавський полк -- 12 і Канівський - 10 В той же час прізвище Б І|ІЛИЙ ЗОВСІМ ВІДСУТНЄ в Миргородському І Канівському полках, а в ЩОДО деяких племен ГІівнічного При іорне и | "Юр я. Місцерозтошування я 7 жьЮ ІХ ДОС еменно ч"ув тановлпене, при ус й 16 Ї Чигиринському не в самому засвідчено, вони є В сусідніх Полтавському. Маник Широніс (35, сотня Омельниць- "Льки міІСЦеВвієСТтьЬ у хорасан! Шо це можливо, ! ін инішШНнІЙ гран) Ре 29 Зденй стар РЕНО КУН ев Санскр. м а н Кот Вовка А з Полтавському ТО "Чигиринському ПОЛКОХ іх МНЕ У ЗО НЕТ ТОК рО пає о Укроїни. | «перпина», «рубін» Пор Моаонік Гангу відповідно 2 і 5 Тобто прізвищЧорний " У9Ю виявляють стосунок ! Ме СТРУ ПИ бенгольським поет ХМІЇ ст, МанікБ он у цих чотирьох полках 22 з усіх 98, Другою в списку значиться а 5 0 - кан допад дДдгаийнй (1908--1956) - Відомий засвідчених У 6 полках; но решту 12 полків А Я ько Со ДІОїН ри Апоа оц з бенгапьс ький прозаїк, твори якого виходили Іх припадає 46, менше поповини Шо Ж дО як | 8рико, | Р линь. І "усь, і етері РОЙ, прізвища Б і пий, то їх у цих чотирьох полках лише / з усіх 34 в полках, тобто 1/5 3 чого и Висновок, що чигирино-поптавсько-миргородський регіон ареал «Сугдея й укроїнською а вОнех нувало місто ". у -, епько р евоа (59; | олтвинська СО гня), канцям МАЕТЬ ; - | просто Ре в а -- сотник Вереміївської сотні (46) Микита РевченкокКОЗак тієї ж Сотні МАО, Її Кк , | ке Ра риму, зокри На світлинах: неодмінний атрибут сонячного бога Вішну адавчшіуй тндтйській та сучасти українській символіці. МмикЇа ПЛИТІ а у по к) якому ГП иоОгГО Ілецші ие - І "й () ЗУгдейцяма ч: - а помсвятила «Белесс і (зл орийарі ліками ін нойбільшого | г) її 7-й і ер б с -- шини в ЕР ши по о г вн в че Н -
Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

п р маля дласат 4 УКР АЧОГИ Слово ПРОСВІТИ Дле царська «ласка» була немилосердною Указом 1781 року Шишаки з сотенного міста Миргородського полку було перетворено на позаштатне містечко спочатку Говтвянського повіту Київського намісництва, а згодом --: Миргородського повіту Полтавської губернії. Назва «козак» в офіційних документах тепер уже позначала не воїтна-лицаря, а заможного хлібороба-хуторянина. Станом на 1799 рік у Шишаках було вже 2418 мешканців Продовжен ня. бом, символіка якого є такою близькою духові козаччини -- лицарський хрест, під яким перекинутий півмісяць (найдавніший зразок такої! печатки, відомий нині, датований ще часом гетьманування Івана Самойловича -- 1673 р.). Які в Сорочинцях, Яреськах та інших містечках краю, збирають на свої майдани люд з уаєї округи шишацькі ярмарки -- на Вербну неділю, на Петрів піст та на Собор Архистратига Михаїла. Купували на тих Початок у ч. 7, 8 Це мальовниче містечко на славетній, овіяній козацькими піснями й щирим Гоголевим сміхом Миргородщині, над сріблястим Пслом, веде лік своїм дням з ХІМ ст. Як говорить народний переказ, «шишаками» колись називали круті, шишкуваті горби над Пслом, від яких містечко, що постало біля них, і одержало своє м'я. кріпацтва, коли зануртувала в душі його козацька вдача, коли не коса, що покірно підтинала жито для панських комор, а шабля, що грізно виблиснула проти осоружно! шляхти, з'явилася в селянських руках... Шишаки опиняються у складі спочатку Полтавського, а з останньої чверті Протягом ХІМ--ХМІЇ ст. Шишаки були звичайним селом у Переяславській землі, а згодом -- Київському воєводстві. Якіїіншим селам та невеликим містечкам Полтавщини, довелося зазнати ім шляхетської сваволі, -- особливо за доби «золотого спокою» другої чверті ХМІЇ ст., затієї доби, коли всевладним «державцею» Полтавщини був, як ми пам'ятаємо з розповідей про інші оселі краю, князь Ярема Вишне- »вецький. «Там жив Ярема, син Раїни, страшний руйнатор України.» -- пригадуються лаконічні рядки Ліни Костенко. По-справжньому новою добою для Шишаків, як і інших містечок Миргородщини -- Яреськів, Говтви, Сорочинців, Багачки, стали дні Хмельниччини -- ті дні, коли народ скинув із себе ланцюги ЧІЛНАДІЄВЕ і ось знову запрошують у гості прадавні Карпати. Біля річки Латориці, недалеко від міста Мукачеве, непорушно й гордо височіє шпилястий замок -- сучасний відомий чи не на всю Україну санаторій «Карпати», а навколо замку хати й вулиці привітної оселі -- старовинного містечка Чинадієвого, тепер селища міського типу Мукачівського району. Слід одразу нагадати, що історично назва «Чинадієве» була ім'ям лише одного з чотирьох передмість цього містечка над Латорицею. За народними переказами, саме в цьому передмісті «чинилися дії», тобто суди над винуватцями. Інші ж частини поселення мали не менш таємничі и романтичні назви -- Березник, Грабини, Новоселиця. Саме ж містечко ще з ХІЇ| ст. (перша згадка про нього датована 1214 роком, коли Закарпаття вже понад два століття перебувало в угорській займанщині) мало інше їм'я -- Миколай, на честь свого святого покровителя. В угорських документах ця назва відповідно передавалася як Сент-Міклош. Уже з середини ХІЇ| ст. Миколаєм заволоділа угорська шляхта. Так, 1264 року король іштван М подарував цю оселю разом суаднім містом Свалявою мапістрові Аладару за його військові заслуги в битвах із поляками. Навколо містечка було утворено домінію (підлеглу приватному власникові волость), до якої входило ще п'ятнадцять ал. За доби середньовіччя Миколаївська домінія не раз змінила власників Так, 138/ року вона дісталася баронському роду Перені, що мав тоді величезні володіння в Березькому та Угочанському комітатах (округах) Закарпаття Як і інші шляхтичі, барони Перені, бажаючи здобути від миколаївських міщан більшу вигоду, надали містечку у ХМ ст. магдебурзьке ХМІЇ ст. -- Миргородського полку. З 1670-х рр. у Шишаках утворюється й власна сотня, першим відомим сотником якої 1672 року став Григорій Горобець Не раз Шишаки опинялися в центрі кривавих, неспокійних подій Руїни. Так, 1658 року до містечка увійшли козацькі загони гетьмана Івана Виговського, що намагалися знайти кращу долю для ШИЛА АК ярмарках, за свідченнями документів козацької доби, переважно «дрібний крам, потрібний у господарстві» Таким самим лишався побут Шишаківі протягом ХМІЇ| ст, коли сотниками в містечку були Роман Лісницький, Іван Дросенко, Федір Яковенко, син Романа -- Микола Лісницький і, нарешті, -- Федір Клименко Годували мешканців хліборобст- Моєму найдорожчому другові Ю. С. присвячую України в спілці з Польщею та Литвою, а 1669 року -- війська гетьмана Петра Дорошенка, що довірився зі своїми волелюбними намірами турецькому султанові й щойно здобув перемогу над своїм суперником -- «вірнопідданим» царським лакузою «Івашкою» Брюховецьким.. Пам'ятають і дода шишкуваті горби над Пслом цих двох відчайдушних гетьманів, що будь-якою ціною намагалися повернути козацьку волю Україні, зрадженій царськими обіцянками та облесливими словами. Але проминула доба Руїни -- й ось уже настають Мазепині дні, коли Гетьманщина з краю войовничого починає перетворюватися на край європейської освіти та заможного козацького життя. Сотенну владу в Шишаках перебирає Пилип Борисенко. Міськими справами відає ратуша на чолі з городовим отаманом. З'являється в шишацькому діловодстві й печатка з гер- Миколай містом. Тоді ж було розпочато й побудову замку. Однак навіть замкові мури не змогли оборонити Миколай від воєн та ворожих нападів. Особливо тяжкою добою для містечка була середина ХМІ ст., коли Угорщині не раз доводилося ставати на бій з Туреччиною. Відомо, зокрема, що близько 1567 року Миколай було настільки розорено, що в ньому залишилося тільки три селянські двори та садиби «бірова» -- старости. Протягом довгих десятиліть повертало собі містечко давню красу й затишок, повільно множилося иого населення, зубожіле від нескінченних воєн та шляхетських сварок... 1612 року Миколаївську домінію було об'єднано з Мукачівською. Миколай фактично втратив свої колишні міські права й опинився під владою мукачівської адміністративної верхівки. 1669 року домінія знову змінила власника -- тепер ним став трансільванський княжий рід Ракоці. Князі Ракоці, що відчайдушно прагнули визволити Угорщину й Транальванію з тенет, які поволі накидала на ці землі цісарська Австрія, були улюбленими героями як угорського, так І українського фольклору Закарпаття. На Мукачівщині записано цлий ряд легенд про відважного «розбійника Раковція» -- князя Ференца Ракоці, що поклав усі сили на боротьбу з цісарськими вояками-«лабанцями» Але не судилося Ференцові Ракоці здобути перемогу. Тепер уже Закарпатська Україна во, скотарство, а особливо -- рибальство адже у Псліна той час, за даними тогочасних опиав, водилися «соми, щуки, окуні, лящі, в'язі, судаки, плітки, білизна, йоржі, лини, карад та раки». Були серед шишацьких мешканців ! чумаки, що привозили «з Криму аль», а з Дону та морських кіс рибу, «на продаж як у цьому повт, так І ВІНШИХ МІСЦЯХ». Напередодні скасування полково-сотенного устрою в Гетьманщині серед мешканців Шишаків нараховувалося: 8 «дворян | шляхетства», 20 різночинців, 6 священиків, 4 дяки («церковники»), 251 виборний козак, 264 козаки-підпомічники та 1/8 селян. Отже, як бачимо, головну частину населення містечка становили саме козаки. Чи нетому пам'ять про козаччину була такою живучою саме на Полтавщині, де навіть на початку ХХ ст наийпоширенішою національною самоназвою українського народу була назва «козаки»? щенної Римської імперії» -- Австрії. Мукачівська домінія з Миколаєм відійшла до цісарських маєтностей, а 1/28 року 1! було подаровано графам Шенборнам- Бухгаймам. 2 Аж до розпаду Австро-Угорської імперії Шенборни хазяйнували в Миколаї. Одна заодною в містечку, давніх привілеїв якого Шенборни вперто не бажали визнавати, оселялися родини німецьких колоністів Однак навіть і тоді українське населення в Миколаї виразно домінувало. Так, за переписом 1837 року містечко налічувало 605 мешканців, з яких 590 були «русинами» -- українцями. | Дещо пожвавилося життя Миколая у друпи половині ХІХ ст. Німецькі та угорські підприємці заснували тут декілька фабрик та заводів, зокрема фанерний завод, а пізніше, 1903 року, -- арникову фабрику Було відкрито й невелику залізничну станцію для перевезення лісу. На 1900 рік населення містечка становило 1472 особи, з яких 103 мали українську національність Розповідь про минуле Чинадієвого була б неповною без згадки про чудову пам'ятку архітектури містечка -- мисливський замок, побудований графами Шенборнами в готичному дусі 1890 року Зображення цього замку, поряд із яким росте букове дерево, а вгорі, на блакитно: му тлі, сяє золоте сонце, увійшло до затвердженого 1904 року герба містечка. Нарешті варто згадати и те, що уродженцем Миколая-Чинадієвого у ХІХ ст був визначний місцевий історик Іван Ду: Протягом ХІХ ст. життя Шишаків, як І інших позаштатних містечок Полтавщини, не вирізнялося особливими подіями. Діяли дві церкви й три школи, тепер уже чотири рази на рік відбувалися ярмарки, а щонеділі -- тижневі торги. Містечко поступово зростало: на кінець ХІХ ст в ньому нараховувалося близько трьох з половиною тисяч мешканців -- козаків, міщан та селян. Але не судилося колишньому сотенному містечку, як І! іншим оселям Миргородщини, забуття. Пролунав над краєм водночас веселий ї ущипливим, напоєний поезією народної пісні сміх Гоголя - побут козацького Миргородського повіту навіки закарбувався в народній пам'яті. Улюбленим місцем відпочинку и особливо роботи стали Шишаки на початку нашого століття для геніального вченого, першого президента Української Дкадемії наук -- Володимира Вернадського. Там, у містечку над Пслом, розкривав він таємниці «живої речовини», там закладав він основи свого вчення про ноосферу. «Я відрізняюся від своїх політичних однодумців тим, що вважаю відродження української мови величезним позитивним явищем», -- занотовував у щоденнику вченим. Такими є найголовніші ВІХИ ІСТОрії Шишаків -- стародавнього козацького містечка біля древніх шишкуватих горбів над «норовистим» Пслом, увічненим у словах великого Миколи Гоголя: «Крізь темне й світле зелене листя недбало розкиданих по луках осокорів, берез і тополь засяяли вогненні, вбрані в холод Іскри, и річка-красуня велично оголила срібні груди свої, на які розкішно падали зелені кучері дерев.» льній но дБ о Дій чи рення «Историческиє черть угро-русскиху, виданій родійською мовою в Ужгороді протягом 18 /4--18 // рр.,вінсміливо стверкорінним населенням Закарпаття є аж ніяк не угорці и неавстрійці, а саме ті зневажені, понево- -- українці, до яких із таким палом серця звертався його старшими су: джував, що справжнім лені «русини» часник Олександр Духнович Бо сво! то за горами -- не чужі Русь єдина, мисль єдина в вах 8 душі! Справдилися і віщування Олександра Духновича, і аргументи Івана Дулишкови: Вільна земля В Українській державі, а одна 3 найяскравіших перлин цього оповитого старовинними переказами прського краю ча" нині Закарпаття незалежній предківське містечко Чинадієве -- Володимир ПАМЧЕНКО, аспірант кафедри архівозмавства РО: ТУ | - - ; ; З її Із "и - - Ми -«нейріу В 2 нт РР й - - пи уаеьноній врожай ще НИМ ват 2 - - Р че -г - ЧЕР | --е «жання кити й еетажений 9 з о ри жезо й зе ій - чок
Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

ло Й Пбу зР - сей ліні йо аюво Р у ій Р йо . і Р. т "Лу РУ. Р. "о "г. у - У еРЕР РР, " Ру йтяй й г я Е і Рой Р й аб й й, їй і Р , й РІ ції шиї. цій г. з" - ДИТ і Ру" . - РРЕФРИ М, і и "ТТ я ТЯ на б оо г го "ав 7 г 4 Р Ра 7 М й й 7 ПЕВ У у Й Р ГІВ 7 22, ПИЙ Ех 27 ПУЛУДВ ПИЙ ПОРО ЛА 24 72 НД ій Ж 7 72 17 А й і РР Й Р Р / / 71 "Й і й пи й й Щ |. я р "і РІ - й Р Ро айя су 0 й ' ій гпу , Р и й ТИР, Р, ації і; РІ б гри и " Р ' 3 Р з тя , я ' - й - й п - Йя пу яї б Ли б ПР, Й йкойа і г, "й Р г "шт " "ій Й Р і Р їі ї'в Р я" : 1, Й рід РР ВО РРО й "РР ИЙ РИ РИ Ті ч'йітаї Й яд р жор яті ПИ 7/ Й жи Я, у ї тя я тій йУ Ре? "і Пай Йтя Й Ре и Ай о й "я ії я 7 й МИДІК КО» - у - т пу ятиая гі Й и ні "і Хі ", Й і Ра і, и шо , оз РИ пу п -е й и Й ГЕ 34 ДИ й? ГНІВ їй - м, ж і ЛУ 7 4 оні "7, " - ач. і б ль чи оч ч м. - КО Рп "Ки ' - чих чу чобіт лм « чі) З з Ра у - - - 1 - почи - «ь - З - У М й й нот и, -, У ен - і. ко - я "о чи Й п. о -б й чо й км " - ї - М «Ма. и м б - я б, б, зокю ом - р оч - "а 4 б чі -? - М Р Мч Р. ча Ли . і, УЧ "чем - М ко а «ль чу - чу . - я, и у оч ; б - б | нора ін, поь со чних | М сани іч учні . - Ч чу б . - б тю | Ю тм т 5 б - чо Є міста, які на все життя обираємо ми Є міста, які обирають нас й у віддяку стають часткою г" нашого єства, ВОГОНЬ уші людини надчутливо! -- агаттям творчого горіння, симфонію прекрасного, невідємною и органічною пюрові, запалений ними в митця, броститься відтак зроджує в ній невсипущу співзвучну гармонії тисячоліть Дура взаємопроростання-- із вектором у Вічність стає астральною оболонкою людини, залюблено! в своє місто, ) навзаєм; і тут уже ніхто не владен роз єднати поєднане небесами. Навіть по смерті Фізичній Митець у місті -- рідний син, а чи вигнанець"? Англія ХІХ ст. устами своїх каліфів на годину зреклася дарованих ій небесами геніїв - ! Байрона, и Уайльда, але найсправедливіший суддя - Часрукою Творця повернув іхніймена до золотих скрижалей найславетніших синів Туманного Альбіону -Стали свого часу вигнанцями рідно! Флоренції -- ЦІЄЇ! найяскравішої квітки у дбайливо виплеканому КВІТНи гу Італії -- найславетніші зі смертних світу цього, безсмертеї Данте Аліпєрі та Мікеланджело Буонарроті, але Іхпи вітчизна нині славить їх на весь Світ як наймогутніших велетів духа їз невмирущого племен! титанів, навіть стихійні вогнища одержимого Савонароли, що донна Ли нетлінні творіння їхнього Генія, неспроможн" ули заівмарити іхньої вселенської! посмертнотрааєлу ненки ави ядучим димом фанатичного невіглас - Монмарто. момаранет часу тримав на голодному пайку геній Моріса Утрілло, кидаючи зрідка до НІГ художника з лихварських сум убогі су, нині шле иому осанну як Одному з найнеповторніших ! нам! ніших ИОМУу аби Онмартрові, співців цього чи не найбільк паризьк б дочка столиці Франці, облюбованого здавен худо иками й поетами | Та повернімося поглядом до нашо! ойкумени, де ни талантами засіяно густо, помислом ! серцем сПРЯМОВЕ зеНи таки до доброго Старого Світу, ДЛЯ слави яко орять справжні мистецькі! дива еру ьвів.. Одне з найкращих міст Європи смаденькног Париж» -- так величають його Й ПОНИНІ, незважаю дна СьОГОчасний запуст, зрощений чедбальством нов и краси оарів у цьому еклектичному храм! гармонії Е тих обсипаним тиньком і зяючими віКОННИЦЯМИ ОСУТУ отичних б одекуди реставровуваних «під АМЕРИНЯ екз 'яж Удівель, як | перше, дрімає о що їй мак! скороспілих НН Хамового племен! Прима НОВі цілющі дощі і животоками змиюте» штучне, чашароване, аби відтворити первозданнє оневідає Саме Дощє у місті Лева єдиним володарем, (4 "Лінного впливу час Вінт слугує невтомним ВЕС ве Вічного супутника Простору, що ОДМ!Ря" СТ ВОНИ ИНКОВОЇ ПЛОЩІ Будь-якої пори року грудитатна ЮНІ спочинку, у кожен куток зазирне полощ Зазирне в гриви грізним левам біля МІСЬКО! італійським дворик, де на вічному при Сліпа Феміда, й скропить 1! холодни поем. Відьминою мітлою сонячних "НИМ 7 , по Зі і СТЬ величавої / своїй шляхетності вулиці РУСЬКО ругому. зелене світло невтомним трамваям /- ПеР МУ карській, дев'ятому Промчить косим кроком пбідникам старо! весело підморгнувши невгомонним 37 х менями СвІТЛИ кав'ярні на Вірменській. Позолотить стру апличок та -воо мою заніннннномининим мон "од ь учи - -- , ; . : -ь - нио-:|8| ди» 49 "9-94 ЗУ фо "ее ж - а - чл ; . щю- | за ча Ен |-К «Ла Рч - Р - і о. Г - чі сій --. - чайн 9 ч "чор го РР ч Р - РИ ; Р і--- ь і - зд) жо те - - Ли 7 ТР зт. коїваь тб ц пн «і а у ть. м "го че піни тить В со ет о | , --. . : мале шо Док мА р т п п - 4 о нано ІЧ жо с п - - мавсаані чан соти я - -ь - ло б Р и тя ть ь - я ччь зо -інь і РР с - ті оС ййть " оон. нати РОБ б ач чні ді о - 1 -- "кій рн ь й - - ч-о і-й о р Мн о шо мож рий ці ве пре - - - ант ре ч - о ь а | з ьо . д ії Да . Гу "нн ба ьо -и чі бнієе - ь йо. Іннніййв: і - б. Ре -- ,, . іконі тю віча ого - - РТ де ий "-г' літ сор бр Пт. ди ана оч . - - зорі чн "г ее ень: бі по - репу уч УЧИ .пно РЕ ВН РР РР ПР ни - сно веРЧЯОС Ж ее заодно прожене в суморок забуття заблудлого в межи: чассі жорстокого єзуїта. Батіжком блискавки, барабаном грому пожене до храмів науки цілу веремію вранішніх різнобарвних галасливих парасольок Зірве останній пожовклий лист на проспекті Свободи, і на мить угамувавшись, надає щирозеленої! весняної трави на газонах 7 просто посеред зими Львівські дощі. Ваш таємничий шепіт стільки всього озповість, що й вистачить дослухати тисячоліттям. Ви жо написали не одну патетичну сонату, якій не грозить жоден тлін забуття. Та є таки сила, здатна приборкати прописану 8 МІСТ просто так, без жодних протекцій, з дозволу лише незбагненної небесної канцелярії, природну стихію Пензель художника, його уява! | Художнику, володарю дощів у замріяному МІСТІ, якими картинами для галереї Вічності сниш ти наяву"? Повітрям яких сфертенерпи наповнюєш ти білий простір живого полотна, що воно починає жити у нашому СВІТ власним високим життям? Скільки каратів безсмертя урвеш ти сьогодні у Г ядущого?. Хай лише завше боронить доля тебе заблукати в одвічних дантових колах мирської суєти. Хай вона тобі дарує у храмі натхнення бодай один-єдиний штрих, що слугуватиме для втіхи вікам; твоє місто -- у твоги душі, Тив його теплому лоні, | вам затишно двом ПІД ЦИМ львівським необридливим дощем у його невихололій кав'ярні, ' наодинці -- зі своїми думами-мріями пре невловиму синю птицю творчо! удачі... зб ЛИ «Художник Ігор Грицай -- плоть од плоті львів янин. Львів -- місто його постійної присутності. Навіть у дальніх од нього далях Воно -- у зблиску очей, у миттєвому спалаху рум'янцю. У шляхетності поводження. У витонченості душі. У незрадливому служінні иому Ж, МІСТОВІ, 7- наділеним од Бога небуденним талантом. Власне, місто Лева, його осередді й розбудило отой вогонь натхнення, що дрімав би чи тлів потихеньку в усюдисущих безликих близнятах-«черьомушках» чи надбульдозерних «нових масивах» усесвітньої сучасної МІСЬКОЇ безликості, А тут щомиті душа з душею гомонить, І так приємно 1 невтомливо по життю їти, душа в душу зі своїм містом, від першого свого земного кроку.. Народився, отже, майбутній художник (чи художник майбутнього?.) у Львові 1952 року. І стежки життя вели молодого чоловіка, здається, не у храм мистецтва -- У храм науки: освітніми сходинками дійшов від студента вузу до викладача Державного університету «Львівська політехніка», став кандидатом технічних наук. Кар'єра «технаря» складалася и складається напрочуд успішно завдяки чрацелрвдосгь наполегливості й ВИСОКІЙ освіченості Га години невтомної праці завжди скрашувало незбагненне щемне почуття творчого горіння, цезгасного бажання самовираження. Наносив перші, ще тремтливі подихи барв на папір, - але ж яке чудесне свято забуяло на ньому, виплеснулось із душі веселим карнавалом назовні: довкілля ж бо яке, -- кожен камінь у місті, як своєрідна поема! Успішно освоїв техніку акварелі та гуаші, що своїм живим вогнем буквально виспівують неповторні міські пейзажі, вишукані архітектурні ансамблі старовинної забудови Львова | За два десятиліття творчих пошуків виробив власний орипнальний стиль письма, а аматорство поволі набуло високодосконалих профеайних ознак. Освоїв різні жан - ори -- від статичного натюрморта до жваво-динамічного пейзажу. Саме в останньому, на мою думку, здобутки в художника особливі. львів'яни та гості міста з перших виставок вітали крилатий талант митця, що з геніальною проникливістю зумів передати на картинах привабливо-специфічну ауру рідного міста Порохова вежа, екзотичні споруди скансена «Шевченківський гай» -- цітаїнші виставкові зали своїми колоритними інтер'єрами, м'яким ненав'язливим світлом творили з картинами художника справжнє містичне дійство: постаті на них, нанесені легкимімпреаюоністичним штрихом, здавалось, оживали, повнились веселим гомоном цілющих крапель невтомника-дощу, а їхня легка, дещо поспішна хода до теплих вогників осель нагадувала танець світлих тіней в арабесковому світі міських ліхтарів. й Затишна оселя на Брюховицькій у Львові, оддалік од гамору й суєти центру, - родинне гніздо Грицаїв. Хоча звідусюд наступають гамірні багатоповерхівки, тут царює затишок ! спокій На спнах -- картини, багато картин | запах кави з передпокою гостинні господарі Ігор 1 Дзвінка клопочуться на кухні За чашкою кави нам ще буде багато про що згадати -іпроКоломию, деГрицаї! відпочивали щоліта у родичів дружини, не оминаючи и нашу оселю, І про львівські останні «пльотки» НОВИНИ... А поки що ми з дружиною -- наодинці з картинами! вже вкотре споглядаючи їх, не можемо відірвати погляду, повнимося містичним трепе: том, душа вібрує, відгукується на величаве дійство барв. О, ці невгамовні львівські дощі, яка вних живлюща сила! ігореві картини, як нічи! ІНШІ, крізь роки нагадують мені той час, коли чудово й безтурботно мешкалось у Львові, --уних жива душа! знайомі запахи!ї жодної застиглості, академічної нерухомості -- є життя! І є життєвим неупин - ний, то веселий, то печальний карнавал Такі, як Мікеланджело чи Байрон, приходять раз у гисячоліття. Тая невипадково пригадав співця Монмартру ! Латинського кварталу Утрілло-- щось невловимо подібне є в його картинах ії в картинах Ігоря Грицая НІ, не внаслідуванні, нев стилі, нев штриху, інавіть не у барві - в умінні непомильно передати ауру великого міста, його шлющий озон старовини, за посередництвом природної стихії -- грози, дощу, снігу чи просто світла у вікні, зблиску коли чи вогника метушливої! парасольки; не важить, яку ще деталь назвемо: картина просто дихає , | ЕР рин 1-среаланюненнння бе ДЕН в її Вона живе Вона житиме довго. Вічно. | вічно житиме це місто. Бо живе і броститься його астральна оболонка -- горінням генія художника, який не Відає ТЛІну Івіну нІЙ, у цій оболонці, закарбувавісвій образ -- Володаря дощів у замріяному міст, аби повертатися сюди постино, крізь калейдоскопи втілень. | бути тут, із ним, завжди. Бо є таки міста, що обирають нас! | АКВАРЕЛІ До альбома п. Ігореві Грицаю Атланти днесь в кав'ярню подались, напризволяще залишивши небо; натившись, як 1 завше, без потреби, звалився з неба Бадус-пиячок у міста кам'яний мішок, ї втратить знов нагору як? -- не знає; б'є в тулумбас, о помочи благає; біг золотар по небу й налякався, як на землю глитнув; спаткнувся, втав ї цвяшки золоти розситав; вони впиваються в обличчя перехожит (тут рівні всі -- й убогі, 1 вельможі); стікають золотинками дрібними на брук холодний -- од сердець гарячих; (веселий час! пора весіль котячит!); там перехожий -- геть на пллігрима схожий -- проткнув похмуру поглядом хмарину, г й вона всміхнулася йому привітно; он 61д свтту десь почвалала чорна парасоля незворушна, а калабанька золота враз перекинулася Попелюшкою й-- мерщій навтьоки; (блаженні нетмущі спокою); хтось парасолю похапцем ховає, -- озолотити рідне місто намір має; із брамки випірнув -- немов фантом-- хлопчина, достоту дерев'яний Буратино, неквапом вийняв прутик-олівець й пустив на вулицю зелений пагтінець; сховавшись тд чужим балконом, так незворушно й досить переконливо, якийсь юнак в собі збудить Мпдаса зміг, -- озолотив цілунками супутницю від голови до наг; (яке, спитаєте, століття нині? | в якій се діється -- однаково! -- країнал?..) .а13 Вашої, заблуканої на Ринку душі, вилітаютьь райські птиці и зникають у напрямку Високого Замку... ..0еє ж, як не там, просушити крила-семибарвиці?"! Володимир ГЕРМАН - - - чо ч. ч » ок ою кю У КУ ро чик - и - о ть ча с ом А че ч нн б з я ли Я, ч я - -е - чь - нн ч. |і - б, о нь о о о о ч - р ливо Ор тих оч йно А чи Чо зач ЛЬ
Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗

Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу

а о бу ото зо рн лово ПРОМОНТИ Полетіли стрі гуси на ріки, Розтлели русу косу навіки. З народної пісні Весілля... Веселе, задушевне, різнобарвне українське весілля... Унікальний обряд, своєрідне колективне свято. ГОДІ знайти будь-який шший ритуал, у якому 6 зафіксувалося таке багате розматття жанрових форм -- пісенних текстів, побутових сцен, словесних діалогів, забавних ігрищ, танків, фольклорних сюжетів. Яквідзначає В. Скуратівський, витоки українського весілля сягають глибокої давнини. Перша писемна згадка датується 1096 роком. В основі весільного обряду закладені високі зразки виховних форм народної моралі. Ї коли ми хочемо вести мову про передачу кращих традицій у родинно-побутовій сфері, аж шіяк не можемо обійти саме весільної обрядо- ВОСТІ. М. Рильський, який завжди бережливо ставився до кращих традицій, відображенням космогонічних мотивів про світове дерево. У городі шерлія, А на шевлії палія, А на палі ластівка Звила собі гніздечко одноє, Вивела діТОЧОК 30 ДВОЄ. Первеє дитя -- Шетрусик, Другеє дитя --Палазя Досить виразно у весільних обрядах виступає символіка калини, що традиційно означає долю жінки. «Ламання», «рубання калини», «січеная калина» символізують перехід ВІД дівочого до жіночого стану: Попід садом бптая доріженька, Над дорогою посаджена калинонька. Туди ішов Василько із боярами Стала калина дорогу застилила Вийняв шабельку, став калиноньку рубати. Стала калинонька до нього промовляти: «Не за для тебе ся калинонька саджена, А за для тебе дівчина Галочка зряджена». Символ калини часто виступає у піснях, що супроводжують обряд комори, який тепер зовсім вийшов із ужитку: підтримував усе нове, прогресивне, з приводу весільної обрядовості писав: «Не забуваймо, що старовинний весільний обряд, від якого вже відпала церковна та загалом релігійна його частина, -- це створена віками і глибока своїм змістом народна драма, в якій є зерно дорогоцінної поетичної традиції і яку не можна відвести легким ії легковажним помахом руки, хоч би рух тієї руки і був продиктований пайкращими намірами». Особливу зацікавленість викликають пісні, які тісно пов'язані з самим обрядом і виконуються на весіллі лише при ньому. У них, як і в календарно-обрядових піснях, відобразилися риси дохристиянської релігії, матріархальні та патріархальні слементи, а також різноманітні нашарування давніх історичних подій та похристиянських вірувань. Натяки на таку історичну форму шлюбу, як купівля-продаж, коли молодий мав сплатити старшому братові віно, відчутиї в такій пісні: Татарин, братику, татарин: Продав сестрицю за таляр, А косу русу за шостак, А рум'яне личенько буде й так. Узагалі у весільній обрядовості братові, як 1 матері, відводиться одне з чільних місць. Мін одночасно виконує роль охоронця і «продавця» сестри-нареченої: фратчику, реміслечку, Сядь собі па кріслечку, нч-ісжіно Ніни -Нранноро занионнннннньмо закцоннноямо РР ОО Он Кі нні «Слово Просвіти» «Засновник -- Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Реєстраційне свідоцтво Ле 1007 від 16.03.1993 р. Відповідальний редактор Любов Голота ою они нені о С -- но ПИ - щи Січи, рубай, рубай, Сестри не дай. Бо сестра родима, За столом, як калина. Брат -- головна постать під час розплітання коси молодої: Виходить зіронька з-за гори, Виведи, братчику, сестроньку з комори, Посади "Її на стілець, Розплети "Її кісоньку під вінець. Велика роль відводиться братові і під час проводів молодої з рідної хати до чужого роду: Засвіти, братику, свічку, Да проведи сестрицю за річку! Засвіти, братику, восковую, Да проведи сестрицю за биструю! Перехід дівчини до чужого роду - Великий злочин супроти власного роду, тому в усіх весільних обрядах простежується боротьба двох сторін, яка показує, що «ні сама дівчина не віддається, а ні батьки не віддають добровільно, що лише з примусу, лише поступаючись силі, вона переходить в інший рід»": Британці гарчали, Прохорівці мовчали: Вхлатили Химочку Да й помчали. Споха матріархату найбільше відбилась у весільних піснях, звернених до матері. Мати виступає ГОЛОВНОЮ ДІЙОВОЮО особог на всіх сТтапах ресілля -- спрошує сусідів на коровай, бере участь у виготовлений гільця та розплітанни коси, Шеф-редактор Павло Мовчан Редколегія; Я. Гоян, А. Журавський, А. Погрібний, О. Попомарів, І. Ющук Редакція листується з сторінках повертає. пантя матеріалів вказувати читачами тільки па рукописи не прапо редагускорочення текстів. При, подачі просимо авторів обоп язково спій ідентифікаційний код. надіслані соОбоО газети 1 Залитас за та благословляє дочку чи сина до шлюбу, накладає на дочку весільний вінок, а під час покривання передає їй жіноче вбрання, виряджає дочку до чужого роду 1 з трепетом чекає звістки про неї від перезвян. Мати є символом добра, лобові, своїми магічними діями вона здатна наділити дочку здоров ям, щастям, долею: Кропи нас, мати, свяченою водою, Водою не водою, доброю доленькою. Віра в магічну силу слова 1 Дії Є основою весільної пісні, яка супроводить обряд виряджання матір'ю сина по молоду: Ой сип, матінко, овесець, -- Щоб наш овесець рясний був, Щоб паш Василько красний був. Під час весілля дотримувались Усіх процедур заклинального характеру. Язичницька віра в чудодійну силу магії простежується в обрядовій зустрічі тещеїо зятя, яка вітає його в одягненому навиворіт кожусі. Це стверджує відповідна обрядова ПІСНЯ: Слава тобі, Духу, Вийшла теща в кожуху: Який кожух кудлатий, Щоб такий зять був багатий! В. Охрімович вбачає в цих обрядодіях залишки язичницьких жертвоприношень: «кожух, перевернений шерстю догори, замінює барана чи вівцю, які приносились в жертву богам»"". Елементи магії та замовлянь, релігійно-міфічні поняття, значения яких тепер малозрозуміле, лежать в основі багатьох весільних обрядових дійств -- сватання, заручини, прощання з дівоцтвом (дівич-вечір), запросини на весілля, звивання ВІЛЬЦЯ, розплітання коси, обрядове одягання вінка та жіночого убору, випікання та краяння короваю, батьківське благословення на шлюб на посаді, виряджания молодих до шлюбу і зустріч їх після вінчання, звичай комори, перепою, перезви тощо. Так, важко тепер пояснити обряд «звивання вільця», в якому дослідники вбачають символ життя, Сліди язичницького поклоніння природі, сонячного культу переховали тексти коровайних пісень, в яких пісенні образи (печі, короваю, пшениці, коржа, перепечі) часто виступають як співучасники обрядодії: Пч наша регоче: Короваю хоче, А припічок посміхається -- Короваю дожидається. Для багатьох весільних писень хара терне змалювания природи в органічні й сдності з людиною. Так, шлюбна пара зображується у вигляді дерева, що ( Адреса "Слова Просвіти"; 252001, Київ-І, завулок Музейний, 8, (Всеукраїнське товариство «Просвіта» Ім. тел.228-01-30: Е-таїй: З.ОУО (Ф РКОЗ5УИУГТА. 0331209 | Видрукувано з готових фотоформ на комбінаті «Преса України» | Зам. Мо Індекс 30617 Під калиною спала, На калину ніжки склала, Каллпну торкнула, З калини капнуло Да на й здоровую голову, Да на її білую пелену, Да на П білеє лице, Наробила роду величче. У таких творах розкриваються високі моральні принципи народу на збереження честі молодої, яка, за народним світоглядом, уособлювала честь матері, усієї родини й узагалі роду Для весільної лірики характерне зіставлення переживань молодої з явищами природи. Так, символічний образ зрубаної верби, поданий у формі психологічного паралелізму, найтонше розкриває душевний стан молодої під час прощання з батьками, родом, дівуванням: За хатою, за свіІТЛлиИЦцею Стоїть верба із росицею А хто ж тую вербу ізрубає? А хто ж тую росу позбирає 7 А Іванко вербу ізрубає, А Марія росу позбирає Так само зворушливо звучить 1 пісня, що супроводжує обряд надівання на молоду білої намітки, яка асоціюється 3 білим цвітом: Ой куди ж ти, Марусенько, га й ходила, Що ти свою голівоньку забілила. Ой ходила я, дружечки, попід вишнев сад, Та й на мою голівоньку білий цвіт упав. А вже ж його ані змести, ні струсити, Треба його та й довіку доносити З особливою теплотою у весільних піснях відображені високі моральні риси -- пошанівок до батьків, котрі навчали уму-розуму своїх дітей: Оп не жалій ти, Марусе, Гри поклони, Тл вклонися своїй неньці Низько в ноги. Не рік, не два тебе ненька годува.14, Поки твої три поклони дочекала. Тож вклонімося до землі нашим батькам і збережімо довіку чистоту білого цвіту весільної заметілі. кандидат філологічних маук " Енциклопедія українознавства У - тот і- К 1994 - С 261-400 «ба, нографичи СКоОС обОз| у НнИиС. г І391 Лло«- С. 44. Тараса Шевченка, ітегсот. КІЕМ.ИА Наклад 3000 117) Мр ДО ДОМІ й
Емблема «Просвіта»Просвітянин