Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Попри всі утиски радянської влади, Донбас утримував аспект свободи”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ДОНБАС ОЧИМА ЛЮДИНИ

Слово Просвіти, №51 за 2007 рік

торії України й Росії. Багато козаків було спершу втікачами, шукачами свободи. Поет Тимко (Хома) Падура (1801—1870) співав: Козак пана не знав звіка, Бо зродився на степах. Упродовж років до козаків приєднувалися у степу численні селяни, які рятувалися від політичних та економічних утисків на півночі. Наприклад, знаменита опричнина Івана Гроз0 ного завдала країні великої руйнації, і багато селян знаходило притулок у степу. Почасти у відповідь на вимогу поміщиків стримати пе0 реселення їхніх селян у вільний степ, на пів0 день та в інші реґіони, Московська держава в XVI—XVII ст. запровадила кріпацтво. Степ приваблював також злочинців і пе0 реслідуваних політично чи релігійно людей, які шукали собі притулку, тут “вони почува0 лися як риби у воді”. Економічний розвиток у степу, особливо у другій половині XIX ст., привабив сюди ба0 гато народу з Центральної Росії та України, який шукав вільнішого і кращого життя. На0 явність економічних можливостей спонука0 ла до переселення сюди і багатьох євреїв, причому вони заселяли й землі на захід від області Війська Донського, що були в межах зони осілості. Після розкріпачення 1861 р. зміцніли господарства дрібномаєтного дворянства і куркулів. Справді, селяни, більшість із яких була українці, обробляли значно більші зе0 мельні наділи, ніж російські селяни на пів0 ночі, і напередодні 1905 р. заборгованість у сплаті викупу за землю в Донбасі була наба0 гато меншою, ніж, скажімо, в Тулі. Саме то0 му місцеві українці загалом значно неохочі0 ше йшли на роботу в шахти і на заводи. Так само “вільний” степ не завжди від0 повідав своїй репутації в політичному ас0 пекті. Наприклад, формально демократич0 Мешканці землянки. Гришине, 1934 р. не врядування донських козаків у формі кругів і отаманів було значною мірою міфіч0 ним, утративши ту маленьку частку реаль0 ного, що була в ньому до того, як козаки опинилися під владою Москви. Романтичний образ степу також не був властивий Донбасу. Той, хто приїхав у Дон0 бас, був би розчарований, не знайшовши тут “солодкої гіркоти полину”, яку традицій0 но пов’язують зі степом. Донбас пахнув пи0 люкою і димом. Скрізь було “те саме — степ, заводи, шахти, степ”. Міфологія (і образ) вільного степу впли0 нули й на політику. Точнісінько, як козаки, З видання “Плакати А. Страхова”. Харків, 1936 ва Україна. Попри всі утиски радянської влади, Донбас утримував аспект свободи. Частиною “дикості” степу були міжет0 нічні конфлікти. У степу перебувало стіль0 ки різних етнічних груп, що він став полем битви постійних міжнаціональних воєн. Навіть уже тоді, як Російська імперія заво0 ювала південь і колонізувала його пере0 важно слов’янським населенням, степ (і Донбас теж) усе ще зберігав багатоет0 нічний характер”. Згідно з першим всезагальним переписом 1897 p., “етнічний” склад населення Донбасу (в Бахмутському, Слов’яносербському і Маріупольському повітах) був такий (у відсотках): українці — 52,4; росіяни — 28,7; греки — 6,4; німці— 4,3; євреї — 2,9; татари — 2,1; білоруси — 0,8; і поляки— 0,4. “Яким етнічно різним був Донбас, мож0 на побачити на прикладі українського поета Володимира Сосюри (1898—1965), який народився в місті Дебальцеве на Донбасі. Серед своїх предків налічував принаймні шість націй: серби, угорці, євреї, українці, французи і карачаї”. ПРАВДА ПРО СХІДНІ ТЕРЕНИ Японське ім’я Гіроакі Куромія стає дедалі ближчим для розумних і допитливих українців, які хочуть знати свою чесну, ніким не спотворену, але й не прилизану історію. Японець Куромія, як і сірієць Халебський, входять не лише в нашу пам’ять, а й у свідомість. Так і мусить бути. Якщо не писали своїх щоденників наші ледачі писарі, то добре, що хоч знайшлися педантичні чужинці. Якщо перебрехали і вифарбували в суцільно червоний колір історію Донбасу ідеологічні шарлатани, то дякуймо дивакуватому японцеві, якому зайшло в голову на писати правду про свободу і терор у Донбасі, і він зробив це, віддавши Україні десять

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин