Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Виховати патріотичних людей, здатних організувати суспільне життя й розвиток держави, неможливо чужою мовою”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ОД ЖОРСТОКОСТІ СВІТ УРЯТУЄ ДОБРО

Слово Просвіти, №51 за 2007 рік

Микола ГНАТИШ, смт Калинівка Васильківського р ну Київської обл. Українці завжди були високоморальними людьми, але з плином часу в суспільстві нагромаджується дедалі більше жорстокості. Наш менталітет — доброта і щирість, ніжність і щедрість — змінюється на очах. Українська нація споконвіку відзначалася доброзичливістю. Українці не торгували людьми на невільницьких ринках, не закріпачували сусідів, не різали казанських татар, не зрівнювали з землею чеченських сіл. Доброту, милосердя поневолена українська нація розгубила за царизму в московській “тюрмі народів” та на шляху до комуністичного раю, бо радянське суспільство формувалося методом насильства і терору. З неймовірною легкістю нині грабують і вбивають людей. Продають дітей та людські органи, викидають на голодну смерть домашніх тварин. Усе це результат морального убозтва. У чому ж коріння жорстокості? Держава Московія розвивалася в лоні татаро монгольського іга, тож їй передалася азіатська жорстокість, а з Москви вона частково занесена на український ґрунт. Жорстокість походить і від самого вождя пролетаріату. Ленін запровадив червоний терор, організував голод на Україні 1921—1923 років. Усе в ленінському вченні сприяло втіленню в свідомість суспільства ненависті й жорстокості. Мораль і культуру, витворені століттями, комуністична ідеологічна інквізиція знищила, а нової не створила. У комуністичному “Інтернаціоналі” співають: “Весь мир насилья мы разрушим”, але жахливішого режиму, як ленінсько сталінський, у світовій історії не було. У п’ятдесяті роки, читаючи Тургенів ське оповідання “Муму”, дівчатка плакали. Плакали учениці, й читаючи поему Т. Г. Шевченка “Катерина”. Діти вміли співпереживати. А вже в 70 ті роки, вивчаючи ці твори, не плакали, а сміялися. Я намагався знайти причину моральної деградації в середовищі молоді й ді йшов висновку, що в сім’ях у 50 ті роки ще жила церковна мораль, яку батьки прищеплювали дітям. А в 70 ті ленінсько сталінський атеїзм нівелював духовність. Церква зробила дуже багато в сенсі духовного розвитку суспільства. Вона була джерелом культури, дружби, милосердя, взаємодопомоги. В одному з дворів Києва я спостерігав таку картину. Дівчинка років семи, насту пивши ногою на повідок собачки, била його і в такт ударів приказувала: “А заткнись, заткнись”. У дитячій колясці, яку молодий тато залишив біля магазину, заходилася плачем дитина. “Перестань выть, а то как дам, сразу заглохнешь”, — пригрозив тато синочкові, якому років зо два з половиною. Народне прислів’я каже: “Що посієш, те й пожнеш”. Жорстокістю можна виховати лише жорстокість. За кривавого режиму виробилася байдужість до потомства, посилилась жіноча жорстокість. Нещодавно на залізничній платформі “Малютянка” міліція підібрала щойно народжену мертву дитину, а матері й близько не було. Птахи, звірі старанно вигодовують і доглядають своє потомство. А люди, яким поруйнували душі, безжально чинять із власними дітьми. Далеко не останню роль у насадженні в свідомість українського суспільства жорстокості й насильства відіграє телебачення. Щодня демонструють передачі про грабіжництво, бандитизм, убивства, фільми пропагують культ злочинності. І протягом шістнадцяти років влада України не вжила заходів, щоб зупинити це моральне розбещення. Держава повинна відстоювати радіо й телебачення і спрямовувати їхню роботу на подолання важкого спадку комуністичного минулого, на відродження морального здоров’я нації та ліквідацію зла. Сім’я і школа повинні виховувати людяність, співчуття до людини, тварини, рослини. Од насильства й жорстокості світ урятує добро.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин