Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Моральний подвиг художника в тому, що ніщо не змогло зруйнувати його шани до української культури, мови, звичаїв”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

ВІН ПРИСВЯТИВ СЕБЕ МИСТЕЦТВУ

Слово Просвіти, №51 за 2007 рік

Внучка й донька Р. Глувка на відкритті меморіальної дошки на його честь ний голос, любив співати народні пісні, думи. Ця любов до музики пере далася синові. Він ще в дитинстві навчився гра ти на скрипці. Світлана Глувко, розповідаючи про батька, вказувала, що у його житті було дві музи — художнє мистецтво і музика. Аналізуючи художню спадщину Р. Глувка, кандидат мистецтвознавства Роман Яців відзначав: “…Музика інтегрувалася у саму матерію його твору… На структурно образному рівні музика виринає другим планом у загальному духовно інтонаційному ладі багатьох його творів”. За часів Польщі Олександр Глувко вів активну громадську та просвітницьку діяльність. Це не подобалося владі, його перевели до Кракова, однак і там він продовжував українську справу. 1939 року О. Глувка заарештували поляки і катували у в’язниці в Корці. Йому загрожувала страта, але початок Другої світової війни дав можливість вийти на волю. Хоч і не надовго. 1940 року його заарештували більшовики і вивезли до Сибіру. Дуже любив Ростислав маму — Надію з родини Савицьких, яка цілковито присвятила себе сім’ї та вихованню дітей. Після арешту Олександра Глувка його дружину з двома дітьми вивезли до Казахстану як сім’ю “ворога народу”. Ростислав Глувко згадує Кременець, його вулички, мальовничі околиці, умови життя і праці людей, відвідування церкви, Почаївської лаври, сімейні традиції, прогулянки, поїздки сім’ї на відпочинок. Він виїхав із міста тринадцятилітнім, але враження дитинства залишилися яскравими і чіткими, немов споглядав усе зовсім недавно. До спогадів дитинства він повертався у своїй художній творчості все життя. Не вдалося Р. Глувку приїхати за життя в Україну, яку любив синівською любов’ю, але він заповів поховати його в рідній землі. Донька Світлана привезла прах батька в урні до Кременця, і його останки знайшли вічний спочинок на Туницькому цвинтарі біля могили батька, поряд із друзями, знайомими, земляками. У Казахстані сім’я О. Глувка, як і сім’ї інших “ворогів народу”, змушена була тяжко працювати, жити в голоді й холоді. Єдиним шансом вижити в “радянському раю” для Ростислава було оголосити себе поляком, і він висловив бажання вступити до польської армії під британським командуванням. У спеціальному загоні він дістався Ірану, далі — пересильного табору в Габа нії, переїхав через Трансйорданію і прибув до Палестини, де залишався до 1947 року. Побував на екскурсії в Єрусалимі, відвідав біблійні місця, замки хрестоносців, залишки церков, відвідав Святе місто перед Великоднем 1943 року, був на Великодніх службах, зустрівся із священиком українцем та православними українцями, відчув, що він на світі не один, у нього були друзі за вірою, земляки. Ростислав Глувко побував у Єгипті, а далі разом з іншими через Середземне море, Гібралтар, Біскайську затоку прибув до Англії. У Лондоні Ростислав звернувся до Союзу українців, зустрівся з земляками. На початку 60 х став британським підданим. Він навчався у Гамерсмітській школі декоративного і прикладного мистецтва, яка мала широку програму фахової освіти. Вільний час присвячував музиці, театру, кіно і поезії — всьому, що формувало багатий духовний світ. Молодий художник мандрував парками й околицями Лондона, знав усі церкви і галереї, а збірки Британського музею вивчив до деталей, особливо зали мистецтва Єгипту, Сирії, Греції. Невдовзі все це знайшло втілення у його художній творчості. Він був старанним студентом, охоче студіював мистецтво, спеціалізувався на прикладній графіці. Через три роки навчання Ростислав Глувко став комерційним художником. Він включився в діяльність Секції українських мистців при Українському католицькому університеті в Лондоні, пізніше очолив її. Понад 20 літ працював у галузі книжкової графіки. Чимало книжок вийшло у світ, прикрашених його оригінальними обкла

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин