Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Будьмо мудрими. Будьмо один за одного”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

ПРОСВІТЯНИ В ПАРЛАМЕНТІ

Слово Просвіти, №51 за 2007 рік

Як поєднати просвітницьку ро6 боту з політичною? Як ставляться до української національної ідеї народні обранці? На ці запитання відповідають просвітяни — депута6 ти нового скликання парламенту. Віктор ТЕРЕН: “ДУЖЕ БАГАТО ДЕПУH ТАТІВ ДАЛЕКІ ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ” Віктор Терен — відомий український письменник, депутат Верховної Ради кількох скликань, представник фракції БЮТ у нинішньому парламенті: — У багатьох просвітницька робота з політичною не поєднується. Саме тому Україна й досі залишається лише територією, на якій колись жили українці. І я так скептично буду налаштований, доки до Верховної Ради приходитимуть ділки, для яких Україна — просто космополітична територія. Тому тут дуже важко щось робити для утвердження національної ідеї. Великі сподівання покладаю на новий уряд — що там працюватимуть особистості, яким Україна справді не байдужа. Поки що ж ситуація темна й безпросвітна. — Тобто багатьом депутатам марно говорити про національну ідею? — Більшості депутатського корпусу. Бо люди, які до глибини не розуміють, що таке Україна, є, на превеликий жаль, і в нашій фракції. Олена БОНДАРЕНКО: “МИ НАВІТЬ ЛЕОНІДА ГРАЧА ЗМУСИЛИ В КОМІТЕТІ ГОВОРИТИ УКРАЇНСЬКОЮ” Олена Бондаренко — журналістка за фахом (закінчила журфак столичного університету ім. Т. Шевченка), поетеса, політик, свого часу була заступником В. Чорновола на посаді голови Народ6 ного руху України. Депутат з фракції БЮТ. — Поєднувати просвітянську роботу з політичною в нашому парламенті, на жаль, досить важко, тому що значна частина депутатів — люди, далекі від національних ідей, від прагнення утвердити українську мову як державну. Чимало моїх колег з фракції БЮТ не є українцями чи росіянами. Скажімо, наш колега, вірменин за національністю, протягом двох місяців вивчив українську мову. Тож абсолютно переконана, що так звані “рускоязичні” депутати, які стверджують, що їм дуже важко вивчити українську, м’яко кажучи, лукавлять. Було б лише бажання. Адже це порушення Конституції, законодавства про мови — коли з трибуни парламенту, на засіданнях комітетів розмовляють іноземною. Це неприпустимо. І тому депутатам, що відстоюють національні цінності й насамперед мову як один із найголовніших чинників держави і самоідентифікації нації, слід над цим працювати. У минулому скликанні у Комітеті з прав людини представники Блоку Юлії Тимошенко та “Нашої України” наполягли на тому, щоб засідання велися українською. І голова Комітету Леонід Грач вів засідання українською. — А наскільки непросто проводити в парламенті рішення, спрямовані на утвердження української національної ідеї? Скажімо, так і не вдалося прийняH ти рішення про відзначення ювілею ІваH на Багряного. — Так, щодо ювілею Багряного не вдалося. Проте є результати нашої роботи уже в цьому скликанні. Ухвалювали рішення про перелік парламентських комітетів та предмет їхнього відання. І, зокрема, представники Партії реґіонів намагалися пере нести питання мови з відання Комітету з питань культури та духовності в Комітет з прав людини. А для чого це робили? Відповідь — на поверхні: щоб і далі розвивати тему другої державної мови. Тоді дві фракції нашої коаліції проголосували проти, і мовне питання залишилося у віданні Комітету з питань культури та духовності. Адже найболючіша проблема для нас сьогодні — захист української мови. — Тож можна сподіватися, що в парH ламенті вдасться щось зробити для утH вердження національної ідеї? — У коаліції є люди, свідомі свого обов’язку, зокрема і щодо захисту української мови. Про це часто говорить і лідерка нашої політичної сили Юлія Тимошенко. Спілкувався Петро АНТОНЕНКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин