Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Будьмо мудрими. Будьмо один за одного”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ В.А. ЮЩЕНКУ

Слово Просвіти, №51 за 2007 рік

Вельмишановний Вікторе Андрійовичу! Ми, працівники науки і культури, громадські і державні діячі, добре ознайомлені зі станом справ на Українському радіо, оскільки давно ведемо тут свої авторські програми, висловлюємо глибоку занепокоєність подальшою долею цього без перебільшення стратегічного інформаційного об’єкта нашої країни. Немає сумніву, що Національна радіокомпанія України опинилася під реальною загрозою свого існування через недалекоглядність керівників відповідних урядових установ і відомств. Ні офіційні листи з цього приводу на адресу найвищого керівництва держави, ні публікації в пресі, що рясніють заголовками на кшталт “Українське радіо черговий раз волає: “SOS!”, ні парламентські запити жодного разу не знаходили найменшої реакції урядовців на кризові явища НРКУ, бюджет якої, до речі, складає приблизно 5 % (?) бюджету Польського радіо! На початку червня ц. р. у відкритому листі на Вашу адресу, вельмишановний пане Президенте, ми вже інформували Вас про неприпустимий випад проти УР з боку, як це не дивно, самої держави. Ішлося про необґрунтоване значне скорочення цьогорічних бюджетних коштів на трансляцію програм НРКУ, що сталося після перерозподілу їх на рівні Держкомтелерадіо. За таких умов, відзначали мив листі, УР змушене відмовитися від послуг Харківського, Броварського і Львівського радіоцентрів, що поширюють сигнал, зокрема на середніх хвилях, та повністю від Миколаївського центру. В тому ж листі ми наголошували, що внаслідок такої вимушеної відмови, яка спричинить невикористання середньохвильового ресурсу, з’явиться реальна загроза інформаційній безпеці України, позаяк виникне підстава для перерозподілу частотних присвоєнь на міжнародному рівні, і наша держава втратить цей частотний ресурс та перспективу впровадження в ньому цифрових технологій. І як у воду дивилися! У ролі своєрідного експропріатора безцінного надбання країни виступила (хто б міг подумати!) Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка своїм рішенням позбавила УР ліцензії на низку частотних присвоєнь у цьому самому середньохвильовому діапазоні. Такі дії, без сумніву, виходять за межі здорового глузду. Адже неприпустимо, щоб одна державна установа обмежувала кошти на поширення програм, що спричинило зменшення охоплення радіосигналом території України ледь не на половину, а інша, державна, хоч і позавідомча установа, скориставшись ситуацією тимчасової незадіяності частот, відбирала їх у державного радіо з метою перепродажу комусь іншому, хто платитиме. Мовляв, діємо за законами ринку. Але це вже не ринок, коли, прикриваючись ним, державні структури нехтують національними інтересами і “дерибанять” стратегічні об’єкти своєї ж держави. Це вже більш ніж тривожний сигнал про безглузді дії на державному рівні! При цьому слід мати на увазі, що позбавлення УР частотних присвоєнь відбувається за умов обвального скорочення обсягів поширення програм державного радіо у мережі т. зв. проводового мовлення, яке за радянської доби було базовим і заручником якого виявилася НРКУ. Нагадаємо, що загальна кількість радіоточок скоротилася з 16,6 млн у 1991 році до 5,4 млн на початку 2007 року. До того ж, Національна рада ви дала понад 400 ліцензій на проводове мовлення іншим телерадіоорганізаціям. Тим часом намагання Національного радіо вийти зі своїми програмами у верхні діапазони УКХ (FМ) практично не дають результату — виставлені на конкурс частоти дістаються комерційним радіостанціям, а проект програм модернізації мереж поширення передач НРКУ, надісланий на погодження Нацради, залишається без розгляду. Крім того, вилучені в Українського радіо частотні присвоєння передаються іншим радіостанціям, абсолютно байдужим до захисту національних інтересів держави. Так, 50 кіловатний передавач у Петрівцях Одеської області, що ретранслював на частоті 765 кГц Першу програму УР на Одеську область, Придністров’я та частину Молдови, нині перебуває у власності Одеської юридичної академії і поширює передачі “Радіо “Маяк”, “Дойче Велле” та “Радіо “Свобода”. На відібраній частоті 106,8 МГц у Полтаві транслюється “Взрослое радио”. Наведені приклади — яскраве свідчення того, що один із видів сучасного мовлення — ефірне — стає недоступним для УР. Зокрема, популярна Третя програма УР (“Радіо “Культура”) поширюється одним УКХ передавачем на частоті 72,86 кГц з радіусом дії до

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин