Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“В Україні книжки для дітей спільно з авторами створюють 250 видавництв”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ СУЧАСНИХ ДІТЕЙ

Слово Просвіти, №51 за 2008 рік

Ніна ГНАТЮК Фото автора Микола Костомаров 1861 року писав: “Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності… Чим багатша, чим достатніша у народу література, тим тривкіше стоїть його народність”. Ці слова відомого історика згадалися мені під час роботи “круглого столу” з проблем дитячої літератури та книговидан$ ня, що відбувся у Національній спілці пись$ менників України. У вступному слові голови секції дитячої літератури, лауреата премії ім. Лесі Українки Анатолія Качана йшлося не лише про здобутки письменників, які пи$ шуть для наймолодших читачів, а й переду$ сім про проблеми з книговиданням і роз$ повсюдженням дитячої літератури. Раджу батькам уважно прочитати листи ув’язненого Василя Стуса до сина. Скільки там назв книжок його улюблених письмен$ ників, скільки порад, як і що читати. Адже без цього не просвітлієш душею, не ствер$ диш свої духовні орієнтири, людські чесно$ ти, не виростеш справжнім українцем. Як зазначив Анатолій Качан, наклади дитячих книжок надто малі, а тому повісті, оповідання, казки, вірші сучасних авторів майже не потрапляють до дитячих рук. Ко$ лись у “Веселці” книжки виходили 50—100$ тисячними накладами. Тепер про це годі й мріяти. Книжкових магазинів у селах і райцен$ трах майже не залишилося, мало їх і в сто$ лиці. Та й у тих, що є, прилавки заполонили дешевші російськомовні видання. Тож вони частіше потрапляють до дітей. Педагоги чимало говорять про шкоду комп’ютерної залежності вже з раннього ві$ ку. Як зробити, щоб дитина не відцуралася книжки, щоб завдяки сміливим, чесним, чистим, сильним книжковим героям вона і сама росла такою? В Україні книжки для дітей спільно з ав$ торами створюють 250 видавництв. Заре$ єстровано 400 періодичних видань, що ма$ ли б друкувати твори для дітей. Але ніхто зних не досліджує, не відстежує літератур$ ного процесу. Колись за публікаціями у журналах “Ма$ лятко”, “Барвінок” формували цікавий і пот$ рібний літературний щорічник “Дванадцять місяців”, на сторінки якого потрапляли най$ цікавіші твори. На жаль, цей щорічник, як сумно зазначив доповідач, “пішов на дно”. Нема тепер і масової всеукраїнської дитя$ чої газети, якою була “Зірка”. У дитячій драматургії — справжній го$ лод. Дуже мало виходить науково-пізна$ вальних видань для дітей, дотепного гумо$ ру, гарних ліричних віршів. Не варто забувати про те, що відбулася зміна поколінь. Дмитро Білоус, Євген Гуца$ ло, Анатолій Костецький та інші дитячі пись$ менники відійшли у вічність, а молодого по$ повнення в дитячу літературу надходить ма$ ло. Тому сьогодні дуже важливо не лише під$ тримувати молоді таланти, а й дбати про пе$ ревидання найкращих творів літературної класики, забезпечувати державну підтримку найталановитішим творам для дітей, спіль$ ними зусиллями письменників, видавців, працівників книготоргівлі, педагогів і бібліо$ текарів зробити все, щоб книжка потрапила до тих, кому вона адресована. Письменники І. Андрусяк, М. Людкевич, А. Качан, В. Рутківський, О. Гаврош Цікавим і гострим був виступ доцента, кандидата педагогічних наук Ольги Сло$ ньовської з Івано-Франківська. Письменни$ ця проаналізувала шкільну програму з ук$ раїнської літератури для середніх шкіл. Ми маємо потужну літературу. Якщо хо$ чемо виховати у дітей любов до книги, ук$ раїнської мови, маємо ввести до шкільних програм твори найцікавіші, найяскравіші, доступні для дитячого сприйняття. О. Слоньовська вважає, що слід у шко$ лах вивчати не співомовки С. Руданського, де є чимало народних вульгаризмів, а його прекрасну пісню “Повій, вітре, на Вкраїну”. Учням було б доцільно вивчати не “Гуси$ лебеді летять” Михайла Стельмаха, а його “Думу про тебе”. Усім відомо, який вагомий внесок Оле$ ся Гончара у незалежність України, збере$ ження і примноження духовності рідного народу, утвердження державності україн$ ської мови. А що діти знають про життєвий і творчий шлях класика української літерату$ ри ХХ століття, які його твори вивчають? Лише в 12$му класі введено до програ$ ми оповідання Олеся Гончара “За мить щастя” та уривок з роману “Тронка” — “За$ лізний острів”. А варто було б вивчати ро$ ман “Людина і зброя”. Ольга Слоньовська закликала розван$ тажити шкільні програми, забрати з них твори нудні, нецікаві. Від себе ж додам: се$ ред творів, рекомендованих старшоклас$ никам для читання, є все — і “Сталінка” О. Ульяненка, і “Щоденний жезл” О. Паш$ ковського, і “Польові дослідження з україн$ ського сексу” О. Забужко, а ось листів Ва$ силя Стуса до сина немає… Старший науковий співробітник Акаде$ мії педагогічних наук Зоя Шевченко нагада$ ла, що колись було три варіанти програм. І серед них однією з найкращих була з Інсти$ туту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ. Слід подбати про те, щоб кожен твір, особливо для найменших читачів, доповнювали гарні ілюстрації. Книжка для дітей має бути справжнім витвором мистецтва. Кандидат педагогічних наук Антоніна Мовчун наголосила: необхідно створити новий підручник з дитячої літератури. А де літературна критика, що тримає в полі зору тенденції розвитку цього важливого під$ розділу української літератури? Настав час письменникам, науковцям, педагогам зібратися й обговорити програму з української літератури у середній школі. Кандидат історичних наук Наталя Мар$ ченко зауважила, що у вищих навчальних закладах немає окремих кафедр дитячої лі$ тератури — їх приєднано до інших. А захист дисертацій з дитячої літератури? Варто ма$ ти і свій часопис з цієї проблематики. На вихованні дітей не можна заощаджувати. Відома поетеса, лауреат премії ім. Ле$ сі Українки Марія Людкевич, яка у Львові керує дитячою літературною студією “Джерельце”, підкреслила, що любов до книжки прищеплюється дітям з 2—3 років.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин