Без мови немає нації! · http://slovoprosvity.org.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
ЦЕ ЗАЧАКЛОВАНЕ СЛОВО «ЄДНІСТЬ»…
Слово Просвіти, №51 за 2008 рік
Микола ДРОБНОХОД, президент АН ВШ України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
Побутує думка, що ідея єднання укра$ їнської нації має реалізовуватися через розв’язання економічних питань, еконо$ мічне зростання, добробут тощо. Але це не що інше, як оманлива солоденька нажив$ ка, яка ніколи не спрацює. Адже людина від природи, як слушно зауважив М. Бер$ дяєв, шукає в житті не змісту життя, а благ життя. Тут треба додати — благ і насолод без будь-яких обмежень. То хіба можна у суспільстві, значною мірою морально дег$ радованому, вкрай роздертому матеріаль$ ною нерівністю, творити національну єд$ ність на тому, що роз’єднує людей у їхній біологічній еволюції, у конкурентній, часто нерівній боротьбі за виживання? Тим часом єдність нації, якщо вона має на меті зайняти гідне місце серед сильних націй світу, може ствердитися ли$ ше на основі високих морально-світогляд$ них цінностей, справедливості й непід$ робного патріотизму. І тоді нація постає як сукупність етносів, що проживають у дер$ жаві, об’єднуються спільними юридични$ ми нормами, правами й обов’язками (до них належить і володіння державною мо$ вою), мають духовну потребу жити разом, спільно рухатися до визначеної мети, пок$ лавши в основу цінності культури титуль$ ного, корінного для цієї землі етносу, в на$ шому випадку українського. З цього при$ воду Ю. Русов зауважував: “…механічне об’єднання різнорідних елементів, не об’єднаних у гармонійне ціле одним ду$ хом, однією ідеєю, дає не життєздатний організм, а нежиттєздатну потвору”. Звичайно, нам хотілося б мати 46 млн патріотів. Це було б добре, але — нереаль$ но. Адже патріотизм — це високоемоцій$ ний стан душі. І чи потрібно вимагати тако$ го стану від частини громадян, що тракту$ ють Україну лише як “країну проживання”? Мабуть, ні. Проте такі громадяни мають бути лояльними до цієї країни, сприймати існуючий тут лад, державні символи, мову, звичаї, морально-ціннісні норми. Це пра$ вило всіх цивілізованих країн, воно регла$ ментується законодавчо. Іншими слова$ ми, такі громадяни не повинні виявляти ворожого ставлення до країни, її народу. Сьогодні забезпечити собі омріяне майбутнє може лише сильна духом нація, що здатна протистояти навалі руйнівних глобалізаційних процесів, тим самим де$ монструючи національну гідність тих, хто ідентифікує себе з цією нацією. До речі, національну гідність відомий Фрідріх Шіл$ лер визнавав “найвищим ступенем мо$ ральної зрілості людини та найвищим ви$ міром людської краси”. У відсутності націо$ нальної гідності він вбачав головну причи$ ну кризи цивілізації, яка спричиняє розлад людської природи і довкілля, занепад ро$ ду і його звичаїв. Національне у державотворенні має глибоке сакральне коріння архетипу укра$ їнця — національні звичаї, традиції, симво$ ли, обрядовість, рідна мова, приписи й норми поведінки. Це наші енергетичні обе$ реги, обереги душі й тіла. Руйнуючи їх, ми відкриваємо нашу ауру дияволу, а відтак стаємо беззахисними. Важко, а то й не$ можливо очікувати допомоги від Господа, коли через зруйновані національні обереги душами оволодіває нечистий. Сьогодні тільки через розумову дегра$ дацію можна не знати чи не розуміти, що в основі кожної нації, кожної національної ідеї — чи китайської, чи французької, чи німецької — ставку зроблено на природо$
відповідну культуру корінної національ$ ності. На яку культуру має опертися укра$ їнська ідея, українська нація — запитання риторичне. Українське суспільство, аби зберегти свою державність і досягти бажаної якості життя, врешті-решт має усвідомити, що національне — це не чийсь винахід, ідея, а невідворотна нагальна потреба природо$ відповідної еволюції етносів, продиктова$ на законом єдності етносу і природного середовища як фундаментальної власти$ вості біосфери. Розуміння цієї істини — шлях до ство$ рення сильної держави, консолідованої української нації й прогресу; нехтування нею — шлях до хаотичного борсання в океані вічних проблем та занепаду. Особ$ ливо важливого значення набуває “націо$ нальне” у контексті майбутньої життєдай$ ної світобудови, у якій — збереження кра$ їн і народів за їхньою самодостатністю, а не за охопленням глобалізацією. Лише українські невігласи, не усвідом$ люючи свого інтелектуального примітивіз$ му, відчайдушно ганьблять національне та націоналізм — цю життєдайну ідеологію виживання і розвитку. Манкуртизм людей в українській владі — чи не найголовніша причина всіх бід і негараздів, з яких багата і щедра Україна не може вибратися. Якщо цього не зрозуміють українські манкурти і невігласи (певен, що це неймовірно), а ук$ раїнські патріоти не зможуть подолати цю гнилість суспільства, то реальною постає перспектива долі сучасної незалежної держави Україна подібно до долі Київської Русі, Козацької держави чи Української Народної Республіки. Ой, як не хочеться здійснення цієї ук$ раїнської традиції!
Закінчення на с. 3
ЕКСКЛЮЗИВ ВІД БОГДАНА БЕНЮКА
Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106
УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 903 361 грн. 00 коп.
с. 3 · сторінка оригіналу ↗
насолод Герой України Андрій Шев$ ченко, брати Клички, силач Вірас$ тюк, зірки шоу-бізнесу. А де ви ба$ чите чи чуєте про виховання у моло$ ді любові до праці? Це спричиняє, за даними соціологічних опитувань, те, що понад 30 % нашої молоді зовсім не хочуть працювати. Не національному єднанню, а розладу і протистоянню активно сприяють політичні шоу-програми Як наслідок, в Україні множить$ ся зденаціоналізоване плем’я. Ма$ ємо багато тисяч безпритульних, зростання дитячої злочинності, наркоманію, алкоголізм, раннє тю$ тюнопаління, безграмотність, жор$ стокість дітей і молоді, неприйнят$ тя українцями рідної мови, ціннос$ тей національної культури. У сус$ пільстві інтенсивно збільшується соціальне дно. Сьогодні Україна за чисельністю самовбивць, нарко$ манів, ВІЛ-інфікованих, хворих на туберкульоз тощо — європейський лідер. За рівнем підліткового алко$ голізму Україна посідає перше міс$ це у світі. За даними ВООЗ, 29 % підлітків в Україні щоденно вжива$ ють алкоголь. Друге місце у світо$ вому рейтингу займає Україна за дитячим курінням. Першість тут належить Росії. Дедалі збільшується кількість дітей, які не навчаються. Нас уже не шокує повідомлення, що діти з благополучних сімей вбили люди$ ну заради втіхи. Влада, на жаль, тут займає індиферентну позицію, хоч це величезна біда, і треба бити на сполох. Недогляд у справі виховання молоді (передусім віком до 7—10 років, коли на рівні підсвідомості формуються особливості поведін$ кових рис особистості) завдає ве$ личезної шкоди творенню здоро$ вої української нації як єдиної наці$ онально свідомої спільноти, що покликана досягти шляхетної мети свого життя й діяльності. Але, якщо бути об’єктивним, то сьогодні непросто виховувати у молоді національну гідність, коли в державі панують злидні, а корупція разом з непатріотизмом і немо$ ральністю влади дедалі більше де$ моралізує суспільство, небезпечно поглиблює прірву недовіри і відчу$ ження між народом і владою. Безу$ мовно, існуючий стан з вихованням молоді насамперед пов’язаний із загальнодержавним безладом, ре$ зультати якого бачимо щодня. Величезної шкоди молодому поколінню завдає сповідування су$ часним суспільством збагачення та насолоди як мети життя. А це не що інше, як ідеологія лібералізму. Сьогодні лібералізм розуміють як систему поглядів, згідно з якими соціальна гармонія і прогрес людс$ тва можливі лише на базі приват$ ної власності та свободи індивіда в економіці, в усіх інших сферах ді$ яльності. Егоїзм і єретизм лібера$ лізму, ігнорування морально-етич$ них норм і духовних цінностей у бо$ ротьбі за блага й насолоди визна$ чає цю ідеологію як вкрай небез$ печну й руйнівну. Це наближає лі$ беральну ідеологію до сатанизму, який об’єднує індивідів, що втрати$ ли будь-яку духовність у гонитві за матеріальними благами. Недарем$ но Ватикан заради спасіння людс$ тва оголосив матеріальну ненасит$ ність людини, до чого спонукає ідеологія лібералізму, гріхом. На жаль, людський розум щодо моральності й духовності в еволю$ ційному розвитку істотно відстає від розвитку матеріального забезпечен$ ня споживацьких інстинктів людини. Щодо України, то особливе за$ непокоєння викликає тут відсут$ ність принципової й послідовної політики держави щодо національ$
ного виховання, яке має формува$ ти не лише національну гідність і патріотизм, а й високі моральні й духовні якості. Сьогодні у владі не$ має жодної політичної сили, яка послідовно і системно опиралася бна національну ідеологію. Проте антинаціональних і антидержав$ ницьких сил тут не бракує. Неприпустимо, щоб в Україні було так багато манкуртів, у яких слово “національний” викликає іс$ терію. На жаль, це не лише п’ята колона із “Руського блоку” чи “Кримських козаків”, а й доморо$ щені малороси “колесніченки”, “ковтуненки”, “грачі”, “симонен$ ки”, “вітренки” тощо, які проводять фактично антиукраїнську, антидер$ жавну розкольницьку політику, що підпадає під відповідні статті Кри$ мінального кодексу України. Величезної шкоди національ$ ному вихованню та державотво$ ренню завдає нахабна антиукраїн$ ська інформаційна (і не тільки) по$ літика Росії з її претензіями на дер$ жавність російської мови в Україні, провокаціями, спрямованими на порушення територіальної ціліс$ ності держави, постійними образа$ ми й приниженнями українського народу. І це йде не лише від полі$ тичного клоуна В. Жириновського чи заклятих українофобів К. Затулі$ на, Ю. Лужкова та О. Дугіна, а й від представників найвищих ешелонів російської влади. Саме з їхніх вуст набули оприлюднення заяви про те, що Україна — це не держава, що Росія зробить все аж до вій$ ськового втручання, аби Україна не стала членом НАТО. А чи може бути ефективним на$ ціональне виховання в державі Ук$ раїна, де панує добре захищений російськомовний інформаційний простір? І коли на все це відповідні дер$
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
