“Людина — місток між небом і землею”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ПОДИХ ПРОСТОРУ
Слово Просвіти, №51 за 2008 рік
звичні нам сузір’я, а потім було просвітле$ не сонцем, яке не сліпить і не дуже гріє. Високість денних небес, так само безхмар$ на, сприймала спів душі, яка оповідала Бо$ гові про понівечений людьми простір. І ду$ малося про Шамбалу, що приховує здобут$ ки однієї з попередніх технократичних ци$ вілізацій, а потім — про околиці Києва уз$ довж доріг і новітні камінні мішки у центрі нашого міста, які сприймаються наругою над природою і красою. Життя наше складається так, що лише
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
