Рідний край · “Не шукаймо різниці в поняттях “українське” та “кримське”, бо все це надбання і цінність нашого народу”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
СІМФЕРОПОЛЬ — УКРАЇНСЬКА СКАРБНИЦЯ
Слово Просвіти, №51 за 2009 рік
Бібліотека імені І. Франка
Дар’я ТАРАСОВА, студентка I курсу факультету журналістики КиМУ
Безкраї степи, широкі лани, могутній Дніпро й величні Карпати — це Україна. На півдні нашої країни — мальовничий півострів Крим. У сучасному адміністративному розподілі Крим — автономна республіка, тому має столицю — Сімферополь. Це місто засновано 1784-го, і цього року ми святкували 225-річчя. Назва означає “місто користі”, тому його герб — вулик із бджолами. Інший переклад — “місто-збирач” — віддзеркалює особливості Сімферополя: тут перетинаються всі дороги Криму. Хочу ознайомити читачів “Слова Просвіти” з найвизначнішими символами нашого міста. Кримський академічний український музичний театр — не лише осередок української культури в Сімферополі, а й одне з найпопулярніших місць відпочинку жителів та гостей міста. На його сцені поставлені “Наталка Полтавка”, “Кохання у стилі бароко”, “Запорожець за Дунаєм”, “Сорочинський ярмарок”, “Енеїда” та багато інших
Петро Смолін
Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл.
Дубенському замку вже понад 500 років. Тут бували гетьман Іван Мазепа, Пилип Орлик, світочі культури та літератури Тарас Шевченко, Оноре де Бальзак, тут шукали прихистку король Польщі Станіслав Август, а також жінка-гусар Надія Дурова, прототип героїні “Гусарської балади”… Як свідчать архіви, фортеці передував невеликий дерев’яний замок, який збудував князь Федір Острозький у XIV столітті. Коли ж з’явилася кам’яна твердиня, то її власники (князі Острозькі, Заславські, Сангушки, Любомирські) намагалися її розбудувати. Двоповерховий палац, який служив помешканням князям Острозьким, видався новим власникам незручним і затісним. До учасвистав. Театр завжди тепло приймає глядачів і не залишається без відвідувачів ні в свята, ні в будні. У жовтні цього року театру виповнилося 54. Нині тут плідно працюють народні артисти України Карпов, Андрусенко, Бойко; заслужений артист України Черников, заслужені артисти Автономної Республіки Крим Сухенко, Таранов та інші. Розвитку української національної самосвідомості сприяє діяльність вокально-хореографічного ансамблю України “Таврія” ім. Л. Чернишової. Цей ансамбль — гордість нашого міста. Творчий колектив багато гастролює, бере участь у міжнародних фестивалях. До ансамблю входять оркестрова, балетна, вокальна групи, солісти-вокалісти й інструменталісти-акомпаніатори. Головна художньо-творча мета “Таврії” — пропаганда національного українського класичного й сучасного вокального, хореографічного й музичного мистецтв. Із просвітницькою метою ансамбль дає концерти у школах і дитячих садках. 1 вересня 2004 року відбулося урочисте відкриття навчально-виховного комплексу “Українська школа-гімназія”. Будівля розрахована на 672 учні. До послуг вихованців — бібліотека з читальною залою, відеотекою, абонементом і відкритим доступом на 60 тисяч томів; актова зала на 500 місць з костюмерною і двома артистичними, радіорубкою; шкільті в перебудові запросили архітектора Доменіко Мерліні, який спеціалізувався на реконструкції старих палаців. Припускають, що над оздобленням попрацював архітектор Генрік Іттар з Мальти, який володів талантом маляра і майстра ліплення. Саме цим оригінальним ліпленням були оздоблені десять парадних і житлових кімнат першого поверху. Досі збереглися вакханки і сатири, що завмерли в танці. Любомирські частину палацу надавали гостям під час контрактових ярмарків, на які протягом 20 років до Дубна щороку з’їжджалися до 30 тисяч осіб, а населення самого міста в ті часи становило лише шість з половиною тисяч. 1794-го контракти перевели до Звягеля, згодом до Києва. Дубно почало занепадати, а палац втратив велич і пишність. Самі Любомирські програли у карти велику суму грошей і продали палац ураль-
Картина Миколи Тимчака ний музей; їдальня з обіднім залом на 200 місць; зимовий сад; кабінет психологічного розвантаження, процедурний стоматологічний, фізіотерапевтичний кабінет; спортивний ігровий зал з гардеробом, душовими; гімнастичний зал, басейн. Бібліотека закладу — найкраща шкільна бібліотека міста. Учні гімназії мають можливість безкоштовно працювати в Інтернеті. 2006 року школу зараховано до сотні найкращих шкіл України. Методологічна робота закладу побудована на засадах українознавства. Тут у великій пошані герої українського народу, українське слово, книжка, пісня. Співпрацюючи з Науково-дослідницьким інститутом українознавства, Українським гуманітарним ліцеєм Київського національного університету імені Т. Шевченка, Науково-природничим ліцеєм Києва, Економічним ліцеєм Києва, Львівською гуманітарною гімназією з поглибленим вивченням українознавства й англійської мови, гімназія набуває успіху та привабливості для кримчан. Повноцінне виховання неможливе без розвитку естетичних почуттів, без розуміння творів високого мистецтва. У гімназії створюють картинну галерею, в якій зібрано твори відомих кримських художни-
Українська школа'гімназія ському золотопромисловцю Яковлєву. Згодом права перейшли до його сина, офіцера гусарського полку. Пізніше замок купила княгиня Єлизавета Барятинська. Наприкінці ХІХ століття вона продала його державній скарбниці. Під час Першої світової війни палац зруйнувала австрійська артилерія. 1934 року польська влада відбудувала приміщення, і до 1939 року там розташовувались державні установи. Після приходу Червоної армії у замку розмістилися органи радянської влади. На початку 1950-х у Дубно перевели військову частину, яка користувалася палацом до 1986 року. Директор Державного історико-культурного заповідника Дубна, заслужений працівник культури України Петро Смолін розповідає, що 1993 року вкрай занедбаний замковий комплекс увійшов до складу Державного історикокультурного заповідника. Відтоді почалося його поступове відн овле ння . Виконано величезний обсяг робіт. Дах зробили, як у княжі часи, — із черепиці. Внутрішню ків В. Полянициної, заслуженого художника України Т. Шевченко. Є роботи і зарубіжних майстрів В. Кричевського та К. Росандіч. Свої творчі здібності діти мають можливість розвивати у студії образотворчого мистецтва, фольклорного співу “Росава”, театральній, вокальній студії, студії фотодизайну. У школі-гімназії — сильний педагогічний колектив: шість учителів-методистів, десять старших учителів. Також тут працює талановита молодь. Конкурс до навчального закладу високий — п’ять учнів на місце. У ньому навчаються не лише етнічні українці, а й діти інших національностей — 830 школярів. Кримська республіканська установа “Універсальна наукова бібліотека імені І. Франка” — найважливіший інформаційно-культурний центр Криму. 23 серпня 2007 року відбулося відкриття нової будівлі бібліотеки. Велична, святкова, вона прикрашає міську набережну, відповідаючи визначенню “палац книжки”. Площа приміщень складає 10,5 тис. м2. Це дало змогу розділити книжкові фонди міського абонементу на відділ “Дружба народів”, сучасні читальні зали, електронний читальний зал, Інтернет-центр, відділ “Рідкісна книга”, відділ реставрації документів. Бібліотеку оснащено сучасним обладнанням, що дає змогу її читачам отримувати інформацію за короткий час. Ця найстаріша бібліотека (третя в Україні), має унікальні фонди — пам’ятки культури, загальна чисельність яких близько 1 млн одиниць. Нове сучасне приміщення має визначний центр відродження культури і духовності. Бібліотека ім. І. Франка проводить величезну просвітницьку діяльність. На її базі проводять важливі зустрічі з реставрацію також проводили з огляду на минувшину. Завдяки власній будівельній бригаді вдалося прискорити відкриття палацу Любомирських. Замок має кузню, тож всі ковані витвори: ґратки на вікна, двері, ворота — зробили тутешні майстри. Є власна комунальна система, тож узимку в палаці тепло. Повсюди комфорт, затишок. Паркет, килими, ліпнина — “під старовину”. У палаці почали “обживатися” різні заходи, діє унікальна виставка старовинного весільного одягу і національних весільних обрядів. А невдовзі відкриється картинна галерея. Тут варто віддати належне уродженцеві села Ульбарів, Герою України, директору Львівської картинної галереї Борисові Возницькому, з ініціативи якопредставницькими делегаціями, свята української мови, літератури і культури багатонаціонального Криму. Організовують книжкові виставки, творчі та ювілейні вечори письменників, виставки картин кримських і українських художників, проводять дні української літератури і мови, Шевченківські дні. Бібліотека сприяє проведенню “Зльотів юних журналістів” тощо. Послугами бібліотеки користуються понад 22 тисячі жителів Криму — наукові працівники, викладачі навчальних закладів, молодь. Особлива гордість бібліотеки — колекція цінних та рідкісних видань, яка налічує більше 11 тисяч. Говорячи про українське в Сімферополі, не можна не згадати про всеукраїнську громадсько-політичну та літературну газету “Кримська світлиця”. Це єдина українськомовна газета в Криму. Вона щотижнева, виходить з 1992 року накладом 3 тисячі примірників. Фінансується з державного бюджету України. Газета сприяє національному відродженню українців Криму. “Кримська світлиця” містить багато рубрик, серед яких “Урок української”, “Крим — наш дім”, “Порадниця”, “Білі плями історії”. Додатково виходять “Джерельце” та “КримСПОРТ”. Редакція газети завжди готова співпрацювати з молоддю, підтримує й популяризує український руху Криму. Вулиці Лесі Українки, Миколи Гоголя, Михайла Коцюбинського, Київська, бульвар Франка — це Сімферополь. Багато вулиць, бульварів, парків цього міста названо іменами діячів української культури. У парку ім. Т. Шевченка стоїть пам’ятник великому поетові. Щороку 9 березня жителі й гості міста приходять із квітами до Великого Кобзаря, вшановуючи його пам’ять. Усе, що є в нас, — це кримські цінності, українські. І не шукаймо різниці в поняттях “українське” та “кримське”, бо все це надбання і цінність нашого народу.
го з фондів Олеського замку до Дубна буде передано чималу колекцію картин XVIII—XІХ століть і старовинних предметів. Допомогу Бориса Григоровича у відновленні дубенської замкової споруди важко переоцінити, як і сприяння академіка Миколи Жулинського, всіх небайдужих. У майбутньому належить спорудити каплицю, бо в палаці, навіть коли тут “стояли” військовики, діяла церква. На другому поверсі планують відкрити краєзнавчий музей. Розташується тут діорама облоги замку татарським військом. Усе це — реалії найближчого часу. Можливо, Дубенському замку нададуть статус національного, що сприяло б подальшому відродженню архітектурних пам’яток заповідника.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
