Культура · “...Вона зачипає невидимі струни душі”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
АЛЛА ЗАГИНАЙКО. ЗУСТРІЧ ІЗ СОБОЮ
Слово Просвіти, №51 за 2009 рік
Галина ТАРАСЮК
Щедра обдарованість різнобічними талантами від Бога — не завжди велике благо для обдарованого. Радше — це кривуляста і терниста дорога до самого себе. У правильності цієї гіпотези переконала мене творча доля співачки, актриси, радіоі телеведучої Алли Загинайко. Ми познайомилася ще тоді, коли юна випускниця Дніпропетровського театрального училища Алла Загинайко переступила поріг Чернівецького музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської. Вродлива талановита драматична актриса, з чудовим голосом, надзвичайно пластична, одразу ж привернула увагу режисерів. Народний артист України Анатолій Литвинчук, тоді вельми вимогливий режисер театру, переконавшись на репетиції, що перед ним алмаз, хоч ще не огранений до досконалості, не роздумуючи, взяв Аллу в свій новий спектакль за п’єсою М. Куліша “Як загинув
Алла Загинайко
Гуска” на роль однієї з дочок головного персонажа. Звичайно, це була неабияка удача, однак Алла розгубилася: роль була характерною, а в рідному училищі її готували до амплуа лірично-драматичної актриси. Було лячно, але вона виправдала довіру режисера, а в собі відкрила ще одну грань. Зате в ролі Олени в спектаклі “Українські вечорниці” за творами Михайла Старицького Алла почувалася у своїй пісенно-танцювальній стихії. Потім були вистави “Шельменко-денщик”, де вона паралельно грала і Прісіньку, й Енжені, а в “Циганці Азі” її Феська була чи не найколоритнішим персонажем. Галя — “За двома зайцями”, Малина — “Запечатаний двірник”, фея у дитячому спектаклі “Зачарована фея”. Праця в Чернівецькому театрі була гарною школою професіоналізму. Вчителями її були такі знакові постаті театрального світу як народні артисти України Петро
Міхневич, Петро Нікітін, Вадим Нечипоренко, Алла Шеремет, Жанна Слободянюк. Весела щира степовичка гармонійно вписалася не тільки в колектив провідного буковинського театру, а і в культурне життя Чернівців. Згодом вона спробує свої сили і як редактор музичної телепередачі “Панно кохання”, і як ведуча й солістка філармонійного музичного лекторію, і як естрадна співачка, влившись у колектив відомого композитора Левка Дутківського. Праця в цих колективах розширила її виконавський діапазон, ознайомила з класикою, розкрила яскраві вокальні дані й заронила мрію стати професійною співачкою. У цій ролі її знали ще школяркою в рідній Олексіївці, що на Дніпропетровщині, й у цьому амплуа уявляли її й викладачі Дніпропетровського те-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
