Рідний край · “З-поміж невеличких міст, чия історія дуже цікава та різнобарвна, є монастирське місто Васильків”. Сергій Шамрай · с. 10сторінка оригіналу ↗
«ШАМРАЇВСЬКІ ЧИТАННЯ» У ВАСИЛЬКОВІ
Слово Просвіти, №51 за 2010 рік
Євген БУКЕТ, фото автора Період 1920-х років став часом розвитку краєзнавства. Перебуваючи в контексті національно-культурних процесів в Україні, краєзнавство із заняття одинаків виросло до рівня державної справи. Чи не центральну роль у краєзнавчому русі того часу, як і загалом у процесі розвитку української історії, відігравала школа Михайла Грушевського. Михайло Сергійович 1923 року був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, у березні 1924-го із сім’єю переїхав до Києва. Професор історії, він працював у Київському державному університеті, був керівником історико-філологічного відділу. Очолював археографічну комісію ВУАН, метою існування якої було створення наукового опису видань, надрукованих на території етнографічної України в XVI—XVIII століттях. Під керівництвом Грушевського тоді працювало чимало талановитих науковців, видавалися книжки й наукова періодика. Але з 1929 року розпочалося репресивне нищення української історичної школи. Видатний дослідник проблем соціально-економічної історії України ХVІІ—ХІХ століть, історичної географії України, небіж Михайла Грушевського і його учень Сергій Шамрай був знищений сталінською машиною, як і багато інших світил української історичної науки. 1933-го він був звільнений із роботи і засуджений на три роки виправнотрудових таборів. На початку березня 1936 року закінчився перший гулагівський термін Сергія Шамрая. Він повернувся в Україну, оселився в Чернігові, де працював старшим референтом обласного управління народногосподарського обліку. Коли репресії досягли апогею, прокурор Чернігівської області підписав постанову про його арешт. Це сталося 7 серпня 1937 року. Другий вирок був винесений у Москві. Особлива нарада при НКВС СРСР 28 березня 1938 року постановила — 8 років виправно-трудових таборів. Науковець дізнався про це рішення уже на Колимі. 4 січня 1939 року С. Шамрая не стало. Результатом лише одного десятиліття роботи невтомного науковця стали статті і монографії “Козаки м. Полтави в 1767 році за Румянцівським описом”, “До
Виступає Світлана Панькова історії залюднення Степової України”, “Київська козаччина 1855 року”, “Селянські розрухи на Правобережжі в середині XIX століття”, “Духівництво в селянських рухах Правобережжя в середині XIX століття”, “Боротьба козаків Київської сотні з київськими монастирями та магістратом в XVII—XVIII століттях”, “Древлянські могили” та інші. Сучасні дослідники української історичної науки називають Сергія Шамрая “зіркою першої величини серед родини Грушевських, яку ще не оцінила гідно українська історіографія”. Серед краєзнавчої спадщини, яку встиг напрацювати молодий дослідник, помітне місце належить монографії “Місто Васильків (IX— XVIII ст.)”, виданій у третьому томі “Історико-географічного збірника” і окремо звичним для видань того часу накладом 55 примірників, 1929 року. Цю роботу й дотепер ніхто не перевершив. Цього року після кількох десятиліть заборон унікальна праця була перевидана і стала набутком громади міста Василькова, що на Київщині. Черговим етапом відновлення історичної справедливості і належного вшанування пам’яті видатного вченого стало проведення 16 грудня у Василькові науково-краєзнавчої конференції “Із роду Грушевських”, присвяченої С. Шамраю. Серед організаторів заходу — історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Історико-меморіальний музей М. Грушевського, Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Васильківська міська рада. Привітали учасників і гостей наукового форуму Васильківський міський голова Сергій Іващенко та голова Васильківського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Анатолій Марущак. Вітального листа від голови Національної спілки краєзнавців України, Академіка НАНУ, Героя України Петра Тронька зачитав голова Київської обласної організації НСКУ, професор кафедри новітньої історії Київського національного університету ім. Т. Шевченка Григорій Савченко. З доповідями в приміщенні міського Будинку культури виступили знані столичні науковці та місцеві краєзнавці.
Так, завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова розпочала зі штрихів до біографії учня і небожа Михайла Грушевського. Доктор історичних наук, професор Київського національного університету Григорій Казьмирчук порівняв студентські долі троюрідних братів Сергія Шамрая і Сергія Оппокова. Кандидат історичних наук, джерелознавець Ігор Гирич ознайомив присутніх з історичною школою Михайла Грушевського київського періоду, а провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Оксана Юркова розповіла, в який жахливий спосіб на початку 1930-х років історичну науку “радянізували”. Про різні сюжети з наукової спадщини С. Шамрая розповідали кандидати історичних наук Володимир Пришляк і Григорій Савченко, краєзнавці з Василькова Олександр Бабич і Олексій Шекера. А про те, яким цікавим для сільських учнів стало знайомство з матеріалами досліджень Сергія Шам-
Частина оборонних валів літописного Василева рая, поділився вчитель Саливонківської ЗОШ Васильківського району Олександр Грицай. За часів Київської Русі місто Василів (саме таку назву мав у літописні часи Васильків) мало першокласну фортецю, здатну розмістити за своїми стінами тисячне військо. У центрі міста піднімався невеликий дитинець (220х250 м), оточений могутнім валом, складеним наполовину із сирцевої цегли. Навколо величезний, майже 130-гектарний посад, який також був обнесений високим валом. У ХІІ столітті Василів був одним із стратегічно найважливіших київських передмість, але й досі вважається найменш вивченим. Багато поколінь дослідників були вражені рештками прадавніх величних споруд, що донині збереглися у непоганому стані. 2007 року за сприяння Васильківського міського голови Сергія Іващенка під керівництвом Інституту археології НАНУ були поновлені роботи з вивчення городища літописного Василева. Вони окреслили значну перспективу та необхідність подальшого наукового вивчення дитинця, викликали значний громадський резонанс, особли-
Учасники конференції знайомляться з експозицією Васильківського краєзнавчого музею
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
