Культура · “Ніколи не пізно бачити — серцем, а мислити — свідомістю, а не гаманцем”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
СКУЛЬПТУРА МАЛИХ ФОРМ
Слово Просвіти, №51 за 2010 рік
ховиська з епопеї про Гаррі Поттера він не схожий, бо не агресивний. Галерея “Мистець” — не музей, то% му, зачудовано торкаючи пальцем тремтливо роздуті бронзові ніздрі, відчуваєш теплоту відливки, а себе — охоронцем природи, поці% новувачем усіх її унікальних форм. Звісно, хочеться біль% ше дізнатися про автора дракона. Зрозуміло, за прі% звищем Медведєв — зовсім не автор пам’ятника Шо% лом%Алейхему в Києві, тут інша стилістика. Виявляєть% ся, це син відомого живописця Віктора Медведєва Микола зая% вив про себе нарівні з відомими скульпторами старшого поколін% ня. Світобачення і бачення єд% ності форми і змісту крізь щіль% ний матеріал, придатний для скульптури, дозволяє глядачеві безпомилково розрізнити твори Юлія Синькевича, Юрія Багалі% ки, Миколи Білика. Поціновувач мистецтва сприймає як належне їхні лаконічні, виразні, неодноз% начні твори. Водночас прихиль% ники реалізму тішать серце тон% кою психологічною жіночою постаттю (“У затінку” — автор Аліса Забой), рвучкою точністю руху “Воротаря” Віктора Греча% ника, і завмирають притишено перед “Рибаком” Олександра Маслика. Можливо, ця робота —
одна із серії (адже поряд, так са% мо у бронзі, його твір “Велика риба”, що сприймається як но% возавітне посилання на першоа% постолів). Утім, саме той, який тримає на плечах сіті, є ловцем душ, бо спіймав глядача у власну його глибину: через цей твір здо% гадуєшся про давнє, ще досково% родинське “Пізнай самого себе” і відчуваєш незбагненність Лю% дини, яка є віддзеркаленням і водночас вмістилищем цілого Всесвіту. Філософські одкровення митців набувають і простішої пе% реконливої форми. Ще не торкнулася патина давнини “Піраміди часу” Воло%
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
