Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
З блокнота письменника · “Наш обов’язок — зберегти надбання, створені до нас, і наповнювати мистецтво, а отже, і життя істинними духовними цінностями”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ ПІСНЯ

Слово Просвіти, №51 за 2011 рік

Зоя КУЧЕРЯВА, поетеса, заслужений діяч мистецтв України Слово впливає на душу звучанням, образністю, почуттями — тим, що вивищує його над буденністю. “Спершу було Слово…” І кожне слово — від простого до найвищого — БОГ — зі звуків. Світ наповнений звуками. Все в природі має свою мову: вітер, листя, ріка… І навіть сонячний промінь і сяйво місяця…. Музика впливає на душу гармонією звуків, їхньою експресією, енергією… Голос впливає на душу тембром, грацією звуків, гармонією високих і низьких тонів, інтонацією, таїною почувань. Поезія, музика і голос співака творять висоту звучання пісні, її неперевершену гармонію. Спів — творення звуків, яке захоплює слухача, торкається його почувань. Відбувається просвітлення душ, майже так само, як під час молитви. Люди стають кращими, добрішими від гарної пісні. Вона очищає світ, одухотворює його, протистоїть злу і мізерії. Світ залишив на віки неперевершену народну пісню — живий нерв, світло душі українського народу. Вона любила, колисала, тужила, раділа, молилась, оберігаючи від напасті. Зоя КУЧЕРЯВА БІЛЬ (диптих) — Виходите? — спитаю у трамваї. — Даруйте… — до прохожого звернусь. У відповідь — іронія безкрая. Стерплю. До неї болем доторкнусь. І може хтось не витримає болю, І може хтось Усім смертям на злість Почує слово РІДНЕ, наче долю, Й по-українськи раптом відповість. * * * Україно моя! Озовись, де ти є? На яких островах диха серце твоє? Чи в Канаді, чи десь Залишилось на днесь… Вже готова труна, Та без віка і дна… Хоч собою закрий! Хоч кричи, вовком вий!.. Усі народні пісні мали авторів, яких не обходила слава. За віки народні піснярі створили, а народ виспівав долю та історію рідної землі. Ми не знаємо їхніх імен. Лише поодинокі. Як легендарна Маруся Чурай. Ми пам’ятаємо Шевченка, Руданського, Петренка, Лепкого, Олеся, Старицького… І такі близькі ще, не віддалені — Дмитро Луценко, Андрій Малишко, Михайло Ткач… Тим часом з’являються нові імена, нові пісні. Час обере найкращі. Дмитра Луценка обрав час. Автор віршів до кількох сотень пісень, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Шевченківської премії… Безперечно, щоб пісня заполонила душу, запам’яталася і довго жила, — залежить не тільки від поезії. А й від музики і виконання. Тому маємо бути вдячними композиторам — І. Шамо, А. Пашкевичу, О. Білашу, С. Сабадашу, І. Покладу та неперевершеним співакам — Діані Петриненко, Дмитрові Гнатюку, Раїсі Кириченко… За те, що пісні злетіли з віршів Дмитра Луценка, як птахи… Найчастіше пісня починається з вірша. Вірш не тільки змістом, образністю мови, а й настроєм, почуттями, ритмікою, римою підказує мелодію. Композитор може використати цю поетичну мелодію для творення музики. “Осіннє золото” — довершений твір мистецтва. Ціле життя, наповнене радістю і болем, спогадами, автор вмістив у лаконічний пісенний твір. Кожна фраза викликає ніжний трепет душі й глибокі переживання. Чому говорять, що українська мова співуча? Бо, крім образності, ніжності, багатства синонімів, омонімів тощо, вона наповнена голосними звуками, які навіть у ненаголошених складах вимовляються чітко. Майже кожен рядок “Осіннього золота” завершується голосним звуком, що має надзвичайне значення для співу. Для вокаліста звуки а, о, я, ю — особливі. Вони дають свободу, в якій голос раюватиме, захоплюючи співом слухача. Так міг написати тільки українець, бо рідна мова в ньому — небесний звук. Вона невід’ємна від його мислення і почувань. Це про Дмитра Луценка. Перший заспів “Осіннього золота” малює не тільки сюжетну і почуттєву, а й зорову картину: “Багряний лист // В гаях кружля, // Шумлять отави молодо…” Уява малює повільне кружляння осіннього листя, п’янкий аромат осені. І хоча людині відведена тільки мить у цьому великому світі, однак у пісні нема трагедії… А я люблю, А я люблю, Люблю, як в юності. Скільки ніжної радості! І світлої, теплої печалі. Це тріумф почуття. Пісня дає людині наснагу до життя. “Осіннє золото”, напевно, вилікувало від депресії не одну душу. Чи передчував Поет щасливу долю свого творіння? Чи знав, що коли стане зорею, то ще довго на цій землі Запрошую поетів, композиторів, співаків і просто небайдужих людей до розмови про пісню, її значення для суспільства, рівень сучасної української естрад& ної пісні, мету розвитку цього жанру мистецтва.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин