Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Український шлях · “Отямившись і дещо зрозумівши, ми шукаємо рідних порогів, щоб вертатися назад, до отчого дому”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

Апостол правди і добра

Слово Просвіти, №51 за 2012 рік

Тривають заходи, приурочені до 290-річчя Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст. У Музеї книги і друкарства України відкрилася виставка, присвячена творчості великого гуманіста. Уні% кальні експонати — книжки — дібрані з власних фондів му% зею, з приватної колекції одного з найґрунтовніших дос% лідників життя і творчості Сковороди Олекси Мишанича, а також надані Національною історичною бібліотекою, Інс% титутом літератури НАН України, бібліотекою ім. Олега Ольжича тощо. На виставці представлено численні видан% ня творів мислителя різними мовами, рукописи його пое% зій, наукових трактатів, портрети Григорія Савича й ілюс% трації до його книг різних графіків, пам’ятні медалі тощо. Микола ТАБОРИТ Найцінніші експонати виставки — рукописи Григорія Сковороди, отримані з Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. З фондової колекції музею представлена Біблія XVIII ст., адже всі, хто читав і вивчав творчість Сковороди, знають, що він постійно звертався до Біблії. Він трактував її як джерело знань, мудрості, як пізнання світу. Власні думки про Біблію він висловлював у більшості своїх творів, найвідоміші з них виставлені на окремих стендах. За життя Сковороди не було надруковано жодної його праці. Перша збірка з’явилася аж 1861 р. в Петербурзі — “Сочинения в стихах и прозе”. Вона теж єна виставці. Перше наукове видання Сковороди здійснено 1894 року в 100-ту річницю його смерті. Його упорядником і редактором був Дмитро Багалій, а видало Харківське історико-філологічне товариство. Перед тим Багалій провів велику пошукову роботу у приватних колекціях, архівах Москви, Петербурга. Він зібрав багато матеріалу, якого вистачило на видання. Воно теж представлене на виставці. Ще одне цінне видання — 1912 р., підготовлене Бонч-Бруєвичем. Це том Повного видання творів Григорія Сковороди. Сюди увійшли, крім уже відомих праць, такі, що не публікувалися у першому ювілейному науковому виданні. Загалом 17 творів. Перший том відкриває життєпис мандрівного філософа, яке написав Михайло Ковалинський, учень Г. Сковороди. Ковалинський написав життєпис і в попереднє, 1894 р., видання. До творчості Григорія Сковороди неодноразово зверталися й українські письменники. Це і Тарас Шевченко (згадаймо лишень вірш “А. О. Козачковському”), Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Микола Зеров, Павло Тичина, Максим Рильський, Борис Олійник, Іван Драч, Валерій Шевчук і багато інших письменників. Наукове вивчення спадщини Сковороди започаткував Дмитро Багалій. 1926 року в Харкові вийшло його дослідження “Мандрований філософ Григорій Сковорода”. Пізніше його життя і творчість досліджувало дуже багато українських науковців. Першу спробу сковородинівської біобібліографії зробило Наукове Товариство ім. Т. Шевченка на початку ХХ ст. У Харкові 1968 р. і 1972 р. вийшла друком біобібліографія творів і видань Г. Сковороди, а найновіша — також у Харкові надруковано видавництвом “Акта”. Там нараховується уже понад 2200 найменувань. Це й твори Сковороди, видані впродовж останньої майже чверті тисячоліття, і досліджень про нього. Серед них дослідження Дмитра Чижевського, Володимира Ерна, Івана Іваньо, Петра Пелеха, Леоніда Махновця, Валерія Шевчука, Леоніда Ушкалова, Олекси Мишанича, монографії яких представлені на виставці. Не оминули оригінального українського мислителя увагою і художники, і графіки, листи яких також представлені в експозиції. Творчість Григорія Сковороди надихала і позначилася на творчості Василя Чебаника (зразки його шрифта), Богдана Сороки та інших. Твори Г. Сковороди — це ціла енциклопедія влучних крилатих висловів. Кілька десятків із них представлені в експозиції. Минуло стільки років, а дивишся, чи- Сторінка автографа притчі “Благодарний Еродій” таєш, і здається, ніби у нашому житті нічого не змінилося, хоч нас розділяє з тим періодом майже три століття. Усі його думки щодо моральних засад і вад людського суспільства нині такі ж актуальні, як і тоді. Виступаючи на відкритті виставки, “промоутер сковородинівських заходів”, доктор філологічних наук, доцент Переяслав- Хмельницького педагогічного університету ім. Г. Сковороди, член “Просвіти” Микола Корпанюк сказав: — Ми відзначаємо 290-ту річницю українського філософа і поета у високосний для нашої ментальності і духу рік. Він відходить і дуже швидко відзначатимемо 300-річчя. Гадаю, що його треба буде святкувати не лише на планетарному рівні, насамперед нам треба самим зреалізуватися.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин