Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “Делегація просвітян Рівненщини на Х з’їзді “Просвіти” рішуче виступила за негайне ухвалення закону України “Про державну мову”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

У Рівному вшанували Бориса Тена

Слово Просвіти, №51 за 2017 рік

Василь Семенюк, Євген Цимбалюк, Василь Столярчук. Головували Володимир Пойдун, Тетяна Столярчук, Ігор Кучер, Людмила Мартинова, тепер — Людмила Тимчаюк. Острозьке районне об’єднання “Просвіта” одне з перших в області організувало просвітянський хор. Відродження Острозької “Просвіти” пов’язане з Острозькою академією. Очільниками були Валентина Шавронська, Марія Чубай, Анатолій Криловець. Активні просвітяни: Надія Захарук, Володимир Озимковський, Інна Гвізда, Галина Коханюк, Богдан Денисюк, Олександр Мазур, Василь Криницький. Нинішній очільник Острозької “Просвіти” Сергій Алєксєєнко захищав кордони держави у зоні АТО. У 1920—1939 рр. у Радивилові осередком “Просвіти” керував Федір Бортник. Серед діячів-просвітян, які уславили Радивилівський край, — такі видатні постаті, як лікар Модест Левицький, лікар-хірург Петро Шепченко. Просвітянські осередки діяли у селах Опарипси, Бугаївка, Хотин, Крупець. Ініціатори відновлення в районі — український краєзнавець, публіцист, педагог Максим Будько, поет Дмитро Суханов. “Просвіту” на Радивилівщині у 1988—1989 роках відродив Дмитро Кравець. Його найближчими соратниками були Ярослав Францішкевич, Микола Патрикеєв, Олександр Герасимов (був поранений на Майдані у Києві 2014 року); пізніше очолювали Микола Мошкун, Ігор Киричук, Ольга Климчук, Василь Сова. Створено 22 осередки. Активно співпрацює з луганською “Просвітою” учитель і депутат сільської ради с. Пляшева Павло Гогой. Тепер головою товариства у районі є Галина Гнатюк. У Рівненському районі до ІІ Світової війни вирізнялися своєю діяльністю просвітянські осередки в селах Омеляна, Олександрія, Оржів, Ставки, Колоденка. Третій період відродження “Просвіти” розпочався зі створення у 1988 р. Товариства шанувальників української мови. Активним головою була Люба Левчук. 1996 року “Просвіту” очолила методист відділу освіти Людмила Наглюк. У раді працювали Василь Хільковець, Юрій Долганов, Віктор Тимчук, Неоніла Диб’як, Володимир Марцинківський, Віктор Верега, Василь Добридник. Заслуговують на увагу сільські осередки під керівництвом Івана Торгуна, Гомона, В. Добридника, Зої Лустюк, Бориса Ющука, Оксани Сичник. Сучасною традицією стало щорічне відзначення свята української мови, культури та духовності у с. Пересопниця біля пам’ятника Пересопницькому Євангелію, спорудженому зусиллями Євгена Шморгуна. При осередку “Просвіти” у Білій Криниці понад двадцять років тому створено шкільний вокальний ансамбль “Криниченька” (керівник — Анатолій Перенчук). Нині районне об’єднання очолює берегиня народного музею у Білій Криниці Катерина Новак. У довоєнний період на Рокитнівщині діяли лише окремі осередки, про які мало що відомо. Від грудня 1993 року до кінця 2010 року Рокитнівське районне об’єднання “Просвіта” очолювала Віра Вівчар. Діяла рада “Просвіти” у складі Марії Любиш, Лариси Шевчук, Жанни Горанської, Галини Вежичанін, Касінії Наумович, Ніни Гучок, Валентини Щерби, Галини Ониськевич. За цей час до лав об’єднання долучилося понад тисяча членів. Із 2010 року “Просвіту” очолює Оксана Ярвісалова. Марія Любиш, учитель Рокитнівської загальноосвітньої школи № 3, уклала книжку “Святе почуття патріотизму”, видала 8 посібників із літератури рідного краю, в яких досліджено творчість письменників Рівненщини Миколи Берези, Юрія Берези, Любові Пшеничної, Миколи Пшеничного, Миколи Тимчака, Євгена Шморгуна. Ініціатором створення “Просвіти” у Сарнах у 30-ті роки був адвокат Іван Савчук. Навколо нього згуртувалося чимало прихильників української державності, шанувальників національної культури: інженери Михайло Бережнюк, Хижняк, працівник залізниці Прохор Шаламай, адвокат Борис Бабаєв, учителька Варвара Савчук. За наполяганням “Просвіти” у церковне життя впроваджувалася рідна мова. 1937 року “Просвіта” припинила своє офіційне існування. Іван Савчук потрапив у польську тюрму. Після нетривалого відновлення 1939 року почалися широкомасштабні репресії інтелігенції навесні 1940 року. У заслання потрапили члени “Просвіти” Іван Савчук, Володимир Чередниченко, Микола Городнюк та інші. Лише 1989 року Сарненська “Просвіта” відновила свою діяльність як Товариство шанувальників української мови імені Тараса Шевченка. Районну організацію, яка мала 22 осередки, очолила Раїса Болкуневич, 2005 року — Раїса Тишкевич, а з 2009- го — Людмила Лавор. Нині головою обрали Надію Свищевську, члена Національної спілки журналістів України. Сучасний період діяльності обласної “Просвіти” Нині просвітяни продовжують та примножують традиції просвітянського руху. Організовують творчі зустрічі з відомими громадськими діячами, письменниками, українськими вченими. Значну частину просвітницької діяльності займає висвітлення та пошанування героїчного минулого і сьогодення українського народу. Просвітяни, спільно з органами влади, обласним краєзнавчим та районними музеями, обласною науковою універсальною та іншими бібліотеками міста та області, обласними організаціями Національних спілок краєзнавців та письменників України, щорічно проводять традиційні просвітянські заходи, приурочені до визначних дат історії нашого краю та держави. Серед таких пам’ятних для українців дат — День Соборності України, День Державного Прапора України, День Конституції України, День Героїв Небесної Сотні, День матері, День Хрещення Київської Інна НАГОРНА, завідувач Літературного музею Уласа Самчука в Рівному Борис Тен (Микола Васильович Хомичевський) народився 9 грудня 1897 року в селі Дермань Здолбунівського району на Рівненщині. Батько — священик, мати — вчителька. Навчався у Дерманській школі, Клеванському духовному училищі, Волинському інституті народної освіти в Житомирі, Московському музично-педагогічному інституті. Вчителював, працював на музичній, театральній та музично-педагогічній роботі, був священиком, настоятелем Софійського собору в Києві, настоятелем церкви Петра і Павла на Подолі в Києві, викладачем латинської мови в Житомирському інституті іноземних мов та педінституті. Учасник Другої світової війни. 1929 року енкаведисти заарештували і засудили його до десяти років ув’язнення в сталінських концтаборах. Вина — належність до Української Автокефальної Православної Церкви. Згодом був ще й в’язнем гітлерівських концтаборів. Із 1946 року постійно проживав у Житомирі. Помер 12 березня 1983 року. Автор збірки сонетів “Зоряні сади” (1970), перекладів творів Гомера, Арістофана, Арістотеля, Есхіла, Шіллера, Міцкевича, Гете, Пушкіна, Шекспіра та багатьох інших класиків світової літератури. Лауреат премії імені Максима Рильського, член Спілки письменників України з 1957 року. У Дермані на будинку, де народився письменник, встановлено меморіальну дошку. Іменем Бориса Тена названо Рівненську обласну літературно-мистецьку премію, вулиці в Рівному, Острозі, Дубні, Здолбунові. Під час заходу презентували повість-есе про Бориса Тена першого лауреата Рівненської обласної літературно-мистецької премії імені Бориса Тена мирогощанця Миколи Пшеничного. Думками про життя та творчість Бориса Тена поділилися доктор філологічних наук, професор Ірина Захарчук, голова Рівненської обласної організації НСПУ Ірина Баковецька, письменниця Вікторія Климентовська, художник Віктор Гвоздинський, просвітянин Петро Давидюк, директор Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига. Талановита рівненська поетеса Лідія Гольонко під гітару чарувала присутніх власними піснями. На вшанування знаменитого земляка до музею завітали разом зі своєю вчителькою української мови та літератури учні Кустинської ЗОШ Здолбунівського району. Саме в їхньому селі колись служив священиком батько Бориса Тена. Діти читали сонети Бориса Тена та власні твори про письменника. У Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному запалили Свічу пам’яті приурочену талановитому письменнику-перекладачу Борису Тену з нагоди 120-ї річниці від дня його народження.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин