“Українська держава входить до найстаріших держав Європи”. 5 · Читацьке віче · с. 5сторінка оригіналу ↗
2018 року давньоукраїнській державі Русь — 1180 років!
Слово Просвіти, №51 за 2017 рік
Василь ЛИЗАНЧУК, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету ім. І. Франка
Новітні дослідники Львівського національного університету ім. І. Франка, зокрема доктор юридичних наук, професор Ігор Бойко у статті “До питання про заснування Української держави” та кандидат історичних наук, доцент Ольга Щодра у науковій розвідці “Коли і де виникла Русь: проблеми початкового етапу формування Української державности”, які опубліковані у Віснику Наукового Товариства імені Шевченка (2017, число 58), залучивши зарубіжні джерела (візантійські, арабські та західноєвропейські), обґрунтували, що Русь (Київська Русь) уже була відома на міжнародній арені 838 року. Доцент Ольга Щодра та професор Ігор Бойко привернули увагу до багатьох джерел. Серед них такі. Арабський автор Ібн Хардадбех у праці “Книга шляхів і країн”, написаній не пізніше 840 р., розповідав про участь русів у міжнародній торгівлі. Він, зокрема, зазначав, що руси доставляли хутра у Візантію і платили за це десятину імператорові та в арабські країни через Хазарію, за що сплачували десятину хозарському володарю. Автор фракської (Бертинської) хроніки єпископ Пруденцій повідомляв, що після відвідин посольством русів Візантії у 838 р., метою якого могло бути укладення з імперією торговельної угоди, наступного, 839 року, руські посли прибули в Інгельгейм до короля франків Людовіка Благочестивого. “Баварський географ” — західноєвропейське джерело ІХ ст. — свідчить, що руси в середині ІХ ст. господарювали у Центрально-Східній Європі, вони були головним незалежним народом на землях між хозарами й уграми. Під “Руською землею або “Руссю” (давньоукраїнською державою) розуміли територію Середнього Подніпров’я, визначену містами Київ—Чернігів—Переяслав (землі полян, деревлян, сіверян). “Тільки до цих земель і міст вживали термін “Русь”. Ні Новгородська земля, ні Суздальська (як і решта приєднаних до Києва земель), на думку сучасників, Руссю не були”, — наголошує Ігор Бойко. У першому Новгородському літописі можна прочитати про поїздки новгородців “у Русь” (тобто в Київ, Чернігів або Переяслав). Так само “в Русь” їздили із Ростова, Суздаля.
Ольга Щодра слушно підкреслює, що “новітні спроби довести північне походження назви “Русь”, як і версія початкової північної Руси, з якою вони безпосередньо пов’язані, не мають переконливих аргументів”. Отже, на 838 рік уже повноцінно існувала високорозвинута, як для того часу, рання українська держава Русь — Україна. Роси, русини, українці — це історичні етноніми одного народу, мовою якого є українська, яка відома ще з VII ст. Треба знати, що не було однієї давньоруської мови, як це нав’язували й нав’язують маніпулятори загальноросійської єдності. Справжніми спадкоємцями Київської Руси стала Галицько-Волинська Русь, а не протомосковське Владимиро- Суздальське князівство. Володимир Великий хрестив не моксельців-московитівросіян, не Росію, бо її на світі ще не було, а Русь, тобто русичів. У ІХ—ХІІ ст. не існувало російського народу (великоросів). На заліській території (нинішня територія північної Росії) жили угро-фінські племена (мурома, меря, весь, мещера, мокша, жарова та ін.). Їх називали народом моксель, який згодом став основою московитів-великоросів. Із слов’янських племен (поляни, деревляни, сіверяни, дуліби, тиверці та ін.) в історичному розвитку утворився український народ. Отже, русиниукраїнці та московити-росіяни не одного роду-племені, це — різні етноси, і спадкоємницею Руси (Київської Руси) є Україна, а не Московія-Росія. Але як сусідам — треба жити у злагоді, порозумінні та мирі. Мир між Україною і РФ залежить тільки від росіян та європейської і світової спільноти. 2018 року виповнюється 1180 років давньоукраїнській державі Русь, яка вже на 838 рік була відома на міжнародній арені. З-понад 1180-річною історією Українська держава входить до найстаріших держав Європи. Логічно, що цю визначну дату потрібно урочисто відзначати на державному рівні, а для ЗМІ — це невичерпне джерело інтелектуально-естетичних, морально-духовних, національно-патріотичних публікацій, телевізійних і радіопередач. Чи усвідомлюють велич 1180-річної історії Руси-України очільники держави, політики, депутати Верховної Ради, інтелектуальнокультурні, громадські діячі, журналісти?! Нехай правдива, морально-національна історична пам’ять запанує у душі кожного громадянина України!
Держкомтелерадіо відмовив ТОВ “Форс Україна” у видачі дозволу на ввезення в Україну з території країни-агресора Росії книги Євгена Сатановського “Записные книжки дурака” (ТОВ “Видавництво “Е”, м. Москва). Наказ про відмову видано на підставі рішення експертної ради Держкомтелерадіо з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо зарахування її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України. Автор “записних книжок”, який позиціонує себе як підприємець, журналіст і письменник, намагається, за його власними словами, “описать все, что видишь, и все, к чему, похоже, все идет”. Його цікавлять проблеми пам’ятників на Русі: “После воссоединения Крыма с Россией уместнее было бы на самом деле памятник ВВП хотя бы с этого Крыма картой в простертой бронзовой длани поставить”. І питання свободи слова: “Российская пресса по сравнению со СМИ западными — честнейшая и свободнейшая на планете”. І недавнє минуле Росії, коли “после краха СССР и абсолютной зависимости-от треклятого запада… в 2000-х пришел во власть Владимир Владимирович Путин, и все изменилось в одночасье. Настал порядок, и поднялось все, и заколосилось, и пошло, пошло вставание с колен”. Але ще більше російського “підприємця, журналіста і письменника” цікавить сучасне і майбутнє України і її дружба з “треклятим заходом”, в описі яких автор використовує увесь набір пропагандистських кремлівських штампів: “фашисти, бендерівці, київська хунта”. Уявив себе пророком Моісеєм, Сатановський передрікав Україні розпад на анклави і міжнародну ізоляцію. Але сам же визнав, що його прогноз не справдився. “Расстроен ли этим автор? —запитує себе
Сучасні політико-ідеологічні процеси, насамперед інформаційна і військова агресія РФ проти України, загострили дискусію про історію формування української державності. Багато істориків колись і тепер посилаються лише на “Повість минулих літ” (Повість временних літ) — перше літописне зведення княжої давньоукраїнської держави Русь, укладене Нестором Літописцем у Києві в ХІ—на початку ХІІ ст. У цьому документі під 852 роком зафіксовано повідомлення: “В літо 6360 (852), індикта 15, коли почав царювати Михайло, почала називатися Руська земля”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
