Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Палітра · “Митець розкрив свою душу — подивіться, яка вона творча і живописна”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Чи буде музей Івана Марчука?

Слово Просвіти, №51 за 2019 рік

Найвідоміший у світі україн$ ський художник Іван Марчук пред$ ставив у столичному мистецькому просторі ARTAREA свою виставку “Секрети геніальності”, яка, за за$ думом митця, — остання в Києві. — Я зайшов у цю галерею, і коли побачив на екрані героїв Сальвадора Далі і Пікассо, то сказав собі, що дуже хочу бачити на цьому екрані свої картини. Представляю роботи, намальовані з 1965-го до 1980 року. Це був період, коли я попрощався з соцреалізмом і вирішив, що хочу бути не нормальним художником, не таким, як усі. Але яким саме, тоді не знав, — зізнався Іван Марчук. — На виставці представлено і ранні роботи, які ще мало хто бачив. Я починав з графічних робіт. Дуже тішився, що роблю те, чого не роблять інші. Поступово викристалізовувалася моя дорога. Думав, як це можна назвати. Так з’явився “Голос моєї душі”. Я радів, що немає професора за душею, що оцінки мені ніхто не ставить. І зрозумів, що таке свобода творчості. “Голос моєї душі” — це дерево, яке росте і пускає гілочки. А стовбур — це головний стрижень моєї творчості. Я ненаситний, одержимий. Все думаю, чого ще не зробив. Урешті став малювати з заплющеними очима. В дорозі зробив близько 400 таких малюнків. Там різні тваринки: подібні на коня, корову, кота, козу. Все життя дивлюся на картини. Дуже тяжко з ними розстаюся. Я жив у Нью- Йорку, а картини були в Києві. Плакав за картинами, а вони — за мною. Так само у Києві плакав за тими роботами, що залишилися в Нью-Йорку. З картинами я спілкуюся, бо окрім них у мене немає нікого, оскільки живу один. Мої картини “посіяні” по всьому світові, десь вони “проростають”. Хочу, аби була концентрація цих картин — близько 200 робіт, щоб люди могли ходити і постійно їх бачити. Мене питають про музей, але в Україні не хочуть цього музею. Його готові зробити в Туреччині, Литві, та не в Україні… Завершуючи період виставкової відкритості, І. Марчук презентував понад 100 робіт, які раніше ніде не експонувалися. Крім живопису та графіки митець представив на новій виставці пластичні твори, а також першу digital-інсталяцію за мотивами своїх робіт. Також художник провів кілька авторських екскурсій та майстеркласів з живопису. Іван Марчук — народний художник України, лауреат Шевченківської премії, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. У його доробку близько 5000 картин. За понад півстоліття творчої діяльності провів понад 150 персональних та був учасником понад 100 колективних виставок в Україні та за її межами. 2007 року Марчук увійшов до рейтингу “100 геніїв сучасності”, який склала британська газета The Daily Telegraph. “Іван Степанович зі своїм “пльонтанізмом” і магнетичними пейзажами, нефігуративними роботами, що так нагадують пісню самотньої, ніжно-сумної скрипки, з біографією “невизнаного генія” і навіть з вічною ноткою недолюбленості, недовизнання Батьківщиною в інтерв’ю й розмовах, давно став одним з непорушних складників бренда “Україна”, за яким ми судимо про себе. І, напевне, назавжди таким і залишиться”, — пише мистецтвознавець Алла Чердинцева. На численні прохання глядачів роботу виставки продовжили до 12 січня 2020 року.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин