«Просвіта» сьогодні · “Рідне Слово завжди було головним елементом національної свідомості”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Ухвала Головної Ради Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка
Слово Просвіти, №51 за 2019 рік
Місією “Просвіти”, яка ось уже 151 рік служить вірою і правдою своєму Народу, і надалі залишатиметься виховання духовної сили української Нації, спроможної захистити власну свободу й суверенітет України, творити цінності національної культури, обстоювати людську, національну і державну Гідність, утверджуючи для цього в усіх сферах життя національну ідею як основу поступу Української держави. Головні завдання на наступний 2020 рік зумовлені викликами і загрозами, які постали перед Україною: військова агресія Росії, активізація внутрішніх антинаціональних сил, складна соціально-економічна і демографічна ситуація, негативний вплив в усіх сферах життєдіяльності суспільства фінансово-політичного олігархату, необхідність консолідації всіх національно-патріотичних сил в інтересах Українського народу, задля збереження і зміцнення найвищої цінності — Української Державності. В умовах сьогодення визначальним принципом просвітницької діяльності є україноцентризм, вибудований на основі цінностей Свободи, Суверенності, Соборності, Справедливості і Гідності Української Нації. “Просвіта” наголошує, що заради перемоги, поступу і сталого розвитку Української держави, найпосутнішими обов’язками влади і суспільства, сім’ї і церкви, волонтерських, громадських і політичних організацій, представників усіх етносів і народностей, для яких Україна стала Батьківщиною, мають бути: повага до України і гордість за Україну; захист і розвиток її національної культури, української мови, єдиної української Церкви; обстоювання власної історичної пам’яті, національних святинь, народних традицій; дотримання Конституції України; одержима праця і боротьба з ворогами за українську Державність як визначальну духовну, ідейну, політичну цінність. Понад півторасторічний досвід звитяжної праці “Просвіти” для України, за національну культуру, українську мову, рідномовну школу, церкву, ідентичність засвідчує, що рідне Слово завжди було головним елементом національної свідомості, власного самовизначення та головним багатством національної культури, базовим складником української державності, основою безпеки і життєдіяльності Українського народу, Тому Головна Рада “Просвіти” звертається до державних, самоврядних, публічних органів та громадських і політичних інституцій, працівників науки, освіти, культури, засобів інформації, а також до просвітницьких організацій, щоби згідно зі своїми громадянськими обов’язками і службовими повноваженнями докладати максимум зусиль для успішного вирішення низки суспільно значущих питань, а саме: — забезпечити на всій території України безумовне виконання норм Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року щодо захисту, всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території країни. Настійливо впроваджувати в життя Закон України “Про забезпечення функціонування української мо0 ви як державної”; — правоохоронним органам,
органам влади, службовим особам, які несуть пряму відповідальність за виконання громадянами і публічними інститутами конституційних норм щодо захисту української мови, не допускати найменших проявів приниження, зневажання, нехтування, ато і дискримінації, навмисного спотворення української мови в офіційних документах, текстах, публічних виступах, створення перешкод і обмежень у користуванні нею. Особливу тривогу останнім часом викликають рецидиви лінгвоцидних явищ, нападів і вбивств громадських діячів, які обстоюють законні права українців на свою рідну і державну мову; — прийняти на найвищому політичному рівні Державну комплексну програму захисту, популяризації і розвитку української мови на період 2020—2030 роки; — з метою недопущення в подальшому порушень Конституції України Головна Рада ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка вкотре наголошує, що неодмінною умовою набуття громадянства України має стати володіння державною мовою, її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Знання і використання державної української мови як мови свого громадянства є обов’язком усіх громадян України, незалежно від етнічного походження і соціального статусу; — публічно осуджувати та вимагати звільнення із займаних посад службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, а також керівників установ, закладів і організацій, які ігнорують виконання нині діючого Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Нехтування нормами Закону державними службовцями, викладачами вишів, педагогами, працівниками культурних та інформаційних установ набрало масового характеру і є небезпечним процесом, особливо в період російської агресії проти України. Ситуацію погіршують власники і редактори телеканалів і FM-радіостанцій, друкованих засобів, які переповнюють російськомовним контентом телета радіоефіри, культурно-освітню сферу, свідомо нав’язуючи російську мову, перенасичуючи інформаційний простір російськомовною продукцією, фільмами, серіалами, низькопробними телешоу з ворожої нам країни; — просвітянам України необхідно активно реагувати, впливаючи на суспільну думку щодо постійних загроз, які містяться в спробах недругів України посилити русифікаційні процеси у важливих сферах життєдіяльності, коли російська мова перетворилася (вічно такою була!) в знаряддя експансії, а також московська церква, чисельна внутрішня п’ятиколонна агентура Кремля, які є інструментами агресії “русского міра” в Україні та деструктивним баластом імперського впливу РФ; — у ці тривожні для України часи важливо спільними зусиллями всіх державницьких патріотичних сил слід домогтися, щоби українська мова, яка є найбільшим національним скарбом і надбанням Нації, стала стратегічним пріоритетом державної політики і національної безпеки, визначальним чинником і головною ознакою ідентичності Української Нації, що історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення, дала офіційну назву державі; — необхідно створити, зокрема і для захисту та розвитку української мови, координаційну Раду з гуманітарної політики при Президентові України, зокрема ввівши до її складу представників таких громадських організацій: ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, Конгрес української інтелігенції, Товариство “Україна- Світ”, Українська Всесвітня Координаційна Рада, Координаційна рада Національних спілок України, Національна спілка письменників України, Всеукраїнський форум “Українська альтернатива”; — варто визнати наявність негативної тенденції погіршення знань учнів з української мови та літератури. У 2019 р. 53,981(16%) абітурієнтів з 339,753 не склали іспит ЗНО з цієї важливої націєтворчої дисципліни. Вимагати від МОН України вжити заходів щодо подолання цієї вкрай тривожної ситуації, яка склалася в опануванні учнями та студентами таких важливих націєтворчих чинників як українська мова та література; — у зв’язку з різким загостренням міждержавних відносин України з окремими членами ЄС та НАТО з питань мовної політики, звертаємося до відповідних органів центральної української влади з пропозицією нагальної необхідності розробки програми удосконалення вивчення державної української мови, а також історії України в школах, навчальних закладах, де навчаються діти національних меншин, які за результатами ЗНО (2019) виявили повну відсутність знань із зазначених предметів; — Головна Рада заявляє про хибну в Україні політику і практику законодавчої і виконавчої влади, спрямованих на звуження українського мовно0культурного простору в системі вищої школи. Достатньо помітними є намагання консервації русифікаційних навчальних процесів навіть у тих університетах, які наділені статусом “Національний”, особливо приватних ВНЗ. Вважаємо необґрунтованим і шкідливим для національної справи нормативне узаконення у вишах навчання іноземних студентів російською мовою за умов, коли лише кожен шостий отримує освіту викладовою українською мовою; — МОНу України необхідно якісно удосконалити (відповідно до національних інтересів, світового та європейського досвіду) концепції і зміст мовної, історичної, літературної та мистецької освіти, реалізовуючи їхній значний націодержавотворчий і людиноцентричний потенціал. Національна культура і мистецтво мають стати методологією освіти. Не допустити мінімізації на всіх її рівнях гуманітарної складової, коли зменшується кількість годин на вивчення української мови та літератури, національної культури, історії України, філософії, психології, педагогіки, вилучаючи, починаючи з початкової школи, музику й образотворче мистецтво як обов’язкові предмети, збіднюючи зміст художньої освіти передусім у педагогічних вишах; — міністерствам культури, освіти і науки виробити ефективний план дій щодо нарощування можливостей і впливу державної програми “Українська книга” в контексті національно0патріотичного і громадянського виховання, інтелектуального розвитку суспільства (в Україні на одну людину видруковується лише 0,5 книги); — нагадуємо представникам усіх гілок влади, що удосконалення гуманітарної політики держави у сферах науки, культури, освіти, інформації, системі національного виховання, формуючи громадянина і патріота, інтелектуальну і духовну особистість, можливе тільки завдяки ефективній протидії згубній зовнішній, а також свідомій внутрішній гуманітарній, ідеологічній, інформаційній інтервенції, впливу чужих нашому народу “цінностей”, які часто безперешкодно впроваджуються через ЗМІ, книгу, церкву,
Під час роботи Головної Ради. Виступає почесний голова СОУ Є. Лупаков
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
