Суспільство · “На жаль, суспільна ініціатива не знайшла розуміння й належної підтримки в центральних державних органів”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
Чи усвідомлюємо значущість Григорія Сковороди в його 300-ліття?
Слово Просвіти, №51–52 за 2020 рік
видання фундаментальної Сковородинської енциклопедії; вивести на широку аудиторію (театри, філармонії, телебачення, радіо) драматургію, читану й співану поезію Г. С. Сковороди. Громадський Організаційний комітет звернувся 5 лютого 2020 р. з листами, за підписом його голови О. Д. Бакуменка, до Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів України з пропозицією розпочати спільну системну підготовку до Сковородинського ювілею. До листів додано план передювілейних заходів. Для активізації підготовчої роботи й реалізації тих важливих заходів у загальносуспільному масштабі Громадський Організаційний комітет запропонував поєднати зусилля суспільної ініціативи й державних чинників. На жаль, суспільна ініціатива не знайшла розуміння й належної підтримки в центральних державних органів. Верховна Рада України прийняла Постанову від 4 листопада 2020 р. № 973-IX “Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди”, в якій проіґноровано план заходів, запропонований Громадським Організаційним комітетом. Судячи з тексту Постанови, її автори не мають належного уявлення про феномен Григорія Сковороди та його епохальну подвижницьку, культурну місію в українській історії й сьогоденні. Для прикладу, великого українського подвижника Сковороду можна порівняти з великим китайським подвижником Конфуцієм. Китайське суспільство осмислило й визнало морально-соціальне вчення Конфуція (Кун Фу-цзи) лише через 200 років по його смерті. А ще через 100 років Конфуціанство стало суспільною ідеологією розвитку Китаю. Тож ів українцях до 300-ліття свого Вчителя мала б визріти внутрішня потреба осмислити, засвоїти й запровадити в життя моральносвітоглядне вчення Сковороди – Сковородинство. А для цього українцям необхідно вивчати й застосовувати практичне Сковородинське вчення. Та чи готові усвідомити значущість Григорія Сковороди в його 300-ліття? У Постанові навіть не згадано про видання й популяризацію педагогічно-філософської спадщини нашого великого Вчителя. Натомість уже передбачено: “ремонт будівель” музеїв Г. Сковороди; “створення сучасної матеріально-технічної бази” навчальних закладів, названих ім’ям Г. Сковороди; “ремонт і будівництво доріг до об’єктів, пов’язаних з ім’ям Г. Сковороди”. Одначе “матеріально-технічне забезпечення та удосконалення інфраструктурного розвитку” тих об’єктів – це елементарні господарські турботи, якими постійно зобов’язані займатися адміністративні органи на місцях. А тепер виходить, що на ремонтах будівель і доріг “освоять” левову долю фінансового забезпечення ювілею. А як же тоді з вивченням педагогічно-філософської спадщини та її популяризацією? Як тоді українському суспільству осмислити, осягнути “важливість постаті Григорія Сковороди”? Щоправда, Верховна Рада рекомендує Кабінету Міністрів “у місячний строк з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 300- річчя з дня народження Григорія Сковороди”, а в “місячний строк з дня утворення організаційного комітету розробити та затвердити план заходів…”. Тож подаємо до майбутнього плану заходів пропозиції Громадського Організаційного комітету Суспільної ініціативи “Григорій Сковорода–300”: “Для системної підготовки до гідного відзначення на всеукраїнському й міжнародному рівнях у 2022 році 300-літнього ювілею Г. С. Сковороди та з метою популяризації його всеосяжної літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини, культурнопросвітницької діяльності й морально-світоглядних принципів подвижницького життя серед усіх верств українського суспільства й міжнародного загалу Громадський Організаційний комітет Суспільної ініціативи “Григорій Сковорода–300” визначив першочерговим завданням здійснення таких важливих підготовчих заходів: 1. З метою урочистого відзначення на загальнодержавному й міжнародному рівнях 300-ліття Г. С. Сковороди необхідно прийняти відповідну Постанову Верховної Ради України з внесенням Сковородинського ювілею до Календаря пам’ятних дат та ініціювати через Національну комісію України у справах ЮНЕСКО відзначення цієї пам’ятної дати на світовому рівні, а 2022 рік назвати Роком Григорія Сковороди. 2. Постановою Кабінету Міністрів України надати Всеукраїнським Сковородинським навчанням “Пізнай себе”, зініційованим Українським фондом культури й започаткованим 5 жовтня 2017 р. за підтримки МОН України, загальнонаціонального статусу з належною державною підтримкою для системного проведення їх повсякчас по всій Україні та в українських освітніх закладах за кордоном (Ініціатор, автор концепції, умов, програми Навчань – культурософ О. А. Шокало). 3. Створити на базі Малої Академії наук України Науково* освітній веб*портал “Григорій Сковорода” з метою висвітлення всієї бази знань про феномен енциклопедиста Г. С. Сковороди: літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини та здобутків українського й зарубіжного сковородинознавства; ознайомлення української та світової спільноти з усіма аспектами подвижницького життя й культурнопросвітницької діяльності мудреця; популяризація природовідповідного й культуровідповідного морально-світоглядного вчення – Сковородинства. (Автор концепції й структури веб-порталу – О. А. Шокало). 4. Перевидати Повне академічне зібрання творів Григорія Сковороди за редакцією професора Леоніда Ушкалова (Едмонтон- Торонто-Харків, 2011). 5. Підготувати й видати Вибрані твори Григорія Сковороди в новому якісному перекладі зі староукраїнської на сучасну українську мову. 6. Перевидати найґрунтовніші наукові дослідження спадщини Григорія Сковороди та художніх творів про подвижника (список підготовлено окремо). 7. Підготувати й видати збірник вибраних праць українських і зарубіжних сковородинознавців “Сковородинство”, де представити осягнення феномену Г. С. Сковороди з ХVІІІ до ХХІ століття (Укладач – О. А. Шокало). 8. Підготувати й видати ґрунтовний навчально*методичний посібник з вивчення педагогічної, літературної, філософської, музичної спадщини й життєвого шляху Г. С. Сковороди для педагогічних, загальноосвітніх, музичних закладів України. 9. Запланувати й розпочати наукове видання Повного академічного зібрання творів Григорія Сковороди з паралельною подачею факсиміле рукописних оригіналів та нових якісних перекладів зі староукраїнської й латинської мов на сучасну українську мову. 10. Запланувати й розпочати видання фундаментальної Сковородинської енциклопедії, де має бути підсумовано понад двохсотлітній досвід вивчення всеосяжної філософської, педагогічної, поетичної, композиторської спадщини мудреця-енциклопедиста і його культурно-освітньої діяльності в українському й зарубіжному сковородинознавстві та визначено належне місце Г. С. Сковороди в національній і світовій культурах. 11. Вивести на широку сцену (театри, філармонії) драматургію, читану й співану поезію Г. С. Сковороди. 12. Запровадити на Українському радіо й телебаченні регулярні передачі про Г. С. Сковороду з популяризацією його літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини. 13. Запровадити музичні програми (концерти хорового, ансамблевого, сольного співу та інструментального виконавства) з творів Г. С. Сковороди й творів інших композиторів на Сковородину поезію в Національній філармонії та обласних філармоніях України. 14. Інтегрувати вивчення літературної, філософської, педагогічної, композиторської спадщини Г. С. Сковороди на засадах його освітньо-філософської системи в уроки мови, літератури, музики, історії, природничих предметів. 15. Увести в навчальні програми музичних закладів України вивчення композиторської, музичної й співацької спадщини Григорія Сковороди. 16. Видати на CD й поширити в закладах освіти й культури та в Інтернеті аудіо записи поетичної, філософської та музичної спадщини Г. С. Сковороди. 17. Запровадити Всеукраїнський фестиваль дитячого музичного мистецтва “Грицева сопілка”. 18. Систематизувати й видати на CD та поширити в Інтернеті всю наявну фільмографію про Г. С. Сковороду. 19. Створити нові художні й документальні кіно-теле-фільми про феномен мудреця для регулярного широкого показу по телебаченню і в кінотеатрах. Зокрема, зняти художній кіно-телефільм “Варсава” (Легенда про Григорія Сковороду) за сценарієм Івана Драча й Віри Мельник, у постановці Сергія Маслобойщикова. Цей проєкт отримав Міжнародну премію “Коронація слова” за кращий кіносценарій та Міжнародну премію імені Григорія Сковороди. 20. Систематизувати й видати окремим альбомом усю наявну образотворчу Сковородіану (жи-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
