Народний звичай · с. 8сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №52 за 2005 рік
Слово Просвіти, №52 за 2005 рік
НАРОДЖЕННЯ КАЛЕНДАРЯ Відривний календар стає тоненьким — наближається кінець року, тепер уже старого, що відходить у минуле, в історію... А далі? Новий рік! У кіосках, у книгарнях повно календарів будь-яких форм і розмірів — від невеличких листівочок до фоліантів із безліччю найрізноманітнішої інформації про прийдешній рік. Так, 1 січня настане новий, 2006-й, рік, що має нині міжнародний статус. Але ж…. У вересні святкували єврейський Новий рік. А ще є мусульманський, китайський, японський, ефіопський... То що ж це таке? “Світ ясний — мереживо казкове, світ ясний, ні краю, ні кінця...” Так писав Василь Симоненко. І справді, світ безмежний і надзвичайно різноманітний. Що не народ, то календар, а календар — це визначення часу, а за часом — хронологія. Хронологія пов’язана з астрономією, а астрономія — то рух планет, зірок, Сонця, Місяця... Тут день і ніч, доба і тиждень, місяць, за ними рік і літочислення, а там уже й епохи, ери. Скільки всього і як багато! І в усьому цьому найголовніше — вимір часу, визначення головної його одиниці. Такою одиницею обрана доба — час обертання Землі навколо своєї осі. Та навіть доба має двояку назву: астрономи визначають зоряну і сонячну добу. Визначення їх точної тривалості, сучасний високий рівень науково-технічного прогресу викликали потребу в більш точному вимірі часу, ніж доба, хоча поділ доби на години, хвилини й секунди знали наші далекі предки. Нині вчені вимірюють час до сотої і тисячної часток секунди. Та для вивчення атомних, ядерних, лазерних та інших фізичних процесів не те що тисячної, а й мільйонної її частки буває недостатньо. Адже — це важко уявити — за мільйонну частку секунди супутник переміщується на 1 см. Усе це призвело до того, що 1964 року Міжнародний комітет
Володимир Минович Нероденко завжди любив і пропагував справжню українську народну культуру,
мір і ваг за найменшу одиницю виміру часу прийняв атомну секунду, величина якої вимірюється частотою випромінювання атомів під час їх квантових переходів з одного енергетичного стану в інший. Одиниця, еталон атомного часу дорівнює майже 10 млрд. (9192631770) електромагнітних коливань, випромінюваних атомом цезію. З 1 січня 1972 року всі передові країни світу перейшли на вимір мікрочасу за допомогою атомних годинників. Про це слід знати ще й тому, що саме вивчення радіоактивності дало змогу великому французькому вченому П’єру Кюрі (1859—1906) відкрити радій і можливість визначення віку матерії, віку виникнення Землі. Завдяки радіоактивному методу ми маємо зразки порід із Місяця, ведеться підготовка до визначення віку Венери та Марса. Поняття часу стає доволі широким: ми нині маємо такі визначення, як “геологічний час”, “астрономічна хронологія” (від грецького “хронос” — “час”, “логос” — “знання”). Завдяки видату фольклорній царині почувається, мов риба у воді. Працюючи викладачем у Шевченковому університеті, прищеплював студентам відразу до манкуртства, розповідав їм, звідки вони є і хто вони в цьому світі, зазнавши за це звинувачень у націоналізмі. Попри всі переслідування, створивши 1958 року студентський український фольклорно-етнографічний ансамбль “Веснянка” (цей народний ансамбль і нині живе під його художнім керівництвом), Володимир Минович зі своїми вихованцями від-ному англійському вченому Ісааку Ньютону дані астрономічної хронології допомогли точніше визначити дати історичних подій у системах літочислення, що їх вивчає історична хронологія. Завдяки астрономічній та історичній хронології людство створило силу-силенну календарних систем, бо в різних народів і держав у різний час виникла потреба у створенні літочислення. З’являлися різні системи, які будувалися на подібних або різних принципах підрахунку часу, що призвело до виникнення потреби в стандартизації поняття історичного часу. Питання, з якого моменту починати відлік часу, поставало перед кожним народом, перед кожною державою. Нині широко використовується таке поняття, як ера (аеrа), що переважно буквально трактується як відрізок часу. Але походження цього слова доволі оригінальне: воно виникло з абревіатури — початкових букв слів латинської фрази “Ab exordio regni Augusti”, що означає “Від початку воцаріння Августа”. Йдеться про Октавіана Августа (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.), який у 27 році до н. е. став римським імператором, а титул Августа (возвеличеного Богом) йому присудив сенат при врученні верховної влади. Ер — безліч. Ери династій фараонів у Єгипті, імператорів — у Японії та Китаї, римських імператорів — в Італії. У різних народів існує роджував і пропагував українську обрядовість. Це він у 60-ті роки вивів на київські вулиці гурти з колядками та щедрівками, — відродившись, ця традиція нині поширилася по всій Україні. Народний артист України, заслужений працівник культури, кандидат геологічних наук Володимир НЕРОДЕНКО створив унікальний рукопис майбутньої книги “Українське небо”, публікацію якого починаємо з доброї згоди автора сьогодні і продовжимо в 2006 році. Українські звичаї, легенди, вірування і забобони, пісня і казка — все це в книзі Володимира Нероденка “Українське небо”. Слідкуйте за публікаціями “Слова Просвіти”.
dкілька ер від міфічного “створення світу”, хронологія яких не збігається. Широковідома сучасна ера від “народження Христа”. Мусульмани починають своє літочислення від так званої хіджри — часу переселення пророка Мухамеда (Магомета) з Мекки в Медину. От ми й дійшли до календаря. Основою календаря слугують відрізки часу, що визначаються періодами видимих рухів небесних тіл. Походить слово “календар” від римського (латинського) calendarium, що означає “боргова книжка”. У Римській імперії боржники мали платити відсотки у дні календ, що припадали на дні молодика (перші дні місяця). Тому вислів “відкласти до грецьких календ” означає термін, що ніколи не настане, адже поняття “календи” вживалося лише в середовищі римлян...
СКІЛЬКИ НОВИХ РОКІВ В ОДНОМУ РОЦІ? Однак повернімося до Різдва й Нового року, які вже невдовзі з’являться на нашому календарі. Ніхто з нас сьогодні не уявляє собі цих свят без прикрашеної ялинки. І, мабуть, небагато хто знає, що традиція прикрашати різдвяне дерево прийшла з Німеччини і сягає тих часів, коли люди поклонялися деревам, особливо — вічнозеленим. Листя або глиця з них не опадали, і це асоціювалося з безсмертям. Християни змінили цю традицію, пов’язавши її з шануванням Христа. Вважається, що першу різдвяну ялинку встановив 1834 року у Віндзорському замку принц Альберт. Багато ялинкових прикрас із християнською символікою, що їх можна побачити в наші дні, спочатку були язичницькими символами. Сучасна традиція зустрічати Новий рік 1 січня запозичена в римлян. Проте так було не завжди. Скажімо, в Англії Новий рік святкували 26 березня. А коли британський парламент переніс це свято на 1 січня, духівництво заявило, що це “крадіжка кількох місяців у Господа Бога”. В Ефіопії Новий рік і в наші дні зустрічають 1 вересня. Ця країна живе за іншим календарем, що відстає від загальноприйнятого григоріанського на 7 років і 8 місяців. За традиційною системою літочислення, рік тут складається з 13 місяців. 12 місяців мають по 30 днів, а 13-й — усього 5. Ці 5 днів усі громадяни Ефіопії працюють безплатно, а кошти, зароблені в цей період, спрямовуються на соціальні потреби. Можна ще багато розповідати про відмінності у відзначенні цих
Народний артист України Валерій Потьомкін у ролі Мороза свят за різних часів і в різних народів, але далі наша мова — про головного персонажа Новорічного свята.
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ? САНТА-КЛАУС? ДІД МОРОЗ? МОРОЗКО! Образ сучасного Діда Мороза — американсько-європейського — з’явився не одразу. У різних країнах цей персонаж формувався на підставі різних уявлень: на півночі — від гномів, у Центральній Європі — від мандрівних акторів чи розповсюджувачів новорічних подарунків (до речі, звичай дарувати щось на Новорічні свята пішов від Стародавнього Риму), у Східній Європі — від язичництва, від казкових і міфічних героїв.
Проте в основі все ж таки лежить міф про святого Миколая (“переможця” з грецької), який був єпископом у місті Мирі (нині Демра в сучасній Туреччині) провінції Лікія. Тому Миколай відомий ще як Миколай Мерлікійський, що став загальноєвропейським святим після того, як 1087 року італійські пірати викрали його мощі й перевезли до Італії. Коли після календарних і церковних реформ день Миколая (19 (6) грудня) наблизився до Різдва й Нового року, з’явився образ Санта- Клауса. Спочатку він був близький до образу католицького єпископа: червона шапочка, червоний плащнакидка... 1773 року в пресі вперше з’явився Санта-Клаус в особі Святого Миколая Мерлікійського. Формування образу Діда Моро-
ВОЛОДИМИР НЕРОДЕНКО “УКРАЇНСЬКЕ НЕБО”
Продовження статті з попередньої сторінки — фрагмент сторінки
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
