Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Нашого цвіту... · с. 6сторінка оригіналу ↗

УРОЧИСТОСТІ В ПЕРЕМИШЛІ

Слово Просвіти, №52 за 2006 рік

ЮВІЛЕЙ Недавно я побував у місті Перемишль (Польща), де разом з українською громадою взяв участь у святкуванні 50-річчя відновлення на цих теренах і загалом у Польщі організованого українського руху. Не робитиму довгого екскурсу в історію, аж до часів Київської Русі, коли ці порубіжні землі почергово були у складі то польської, то української держави. Ота сама ріка Сян, про яку згадується в нашому українському гімні, якраз тут. Вона ділить місто навпіл: на східну й західну частини. Цікава історична деталь. Коли влітку 1939 року два тоталітарні режими — фашистський Гітлера і комуністичний Сталіна — поділили сфери впливу, почали 1 вересня нападом на Польщу Другу світову війну і розшматували цю країну, то агресори зійшлися якраз на Сяні. На мосту через річку був німецько-радянський кордон. На західному березі — німецький рейх, на східному — радянський. 22 червня 1941 року німці перейшли міст… Восени 1944-го фронт перекотився через Сян на Захід. Але до сьогодення. Врешті, є міжнародний принцип непорушності кордонів. Є реалії: мільйони людей по світах — громадяни держав не своєї корінної нації — національна меншина. Це проблема, часто й трагедія, отака роздвоєність: бути лояльним громадянином своєї держави і не втратити національного коріння. Що ж відзначали українці Польщі? Визволення від наслідків іншої дати, 60-річчя якої припадає вже на 2007 рік. Це сумнозвісна операція “Вісла”, коли комуністична влада СРСР і Польщі провела “зачистку” прикордоння. Сотні тисяч українців із давніх українських теренів, а тепер — східних польських територій, були насильницьки переселені на північ і захід Польщі. Багато їх загинуло. Схожою була акція з виселення поля- СВЯТКУЄМО ків із прикордоння на схід СРСР, туди, куди їх відправляли на заслання ще російські царі — після повстань за незалежність Польщі у 1830 і 1863 роках. Через 9 років хрущовська ліберальна відлига в СРСР докотилася й до Польщі. Українцям дозволили повертатися на рідні землі. Поступово. На розорені рідні гнізда. І сьогодні це болюча тема. Влада країни, тепер уже члена Євросоюзу, не відновила історичної справедливості. Вона мала б полягати не лише в декларативному вибаченні перед жертвами акції “Вісла”, як це зробив Президент Польщі Кваснєвський кілька років тому. А в повному відновленні їхніх прав: національних, юридичних, культурних і, звичайно, майнових. Треба повернути колись забрані в людей землі, садиби, школи, народні доми, церкви. І все-таки українці святкують 50-річчя утворення 1956 року Культурного товариства українців Польщі, що з часом трансформувалося в ОУП — Об’єднання українців Польщі. Два дні тривали урочистості в Перемишлі, організовані місцевим відділенням ОУП. Центром свята став Народний дім. У перший день пройшла наукова конференція. Виголошено та обговорено 6 доповідей: про 50 років відновленої діяльності українських церков, шкіл, закладів народного мистецтва, культури. Продовженням конференції став мій виступ — журналіста з України, представника “Просвіти”. Я довго відповідав на численні запитання перемишлян. Люди дуже вболівають за події в Україні, висловлювали стурбованість тим, що у нас діється. У неділю після богослужіння в українських церквах міста (і православних, і греко-католицьких) продовжив ювілейні заходи великий концерт українського мистецтва. На сцені Народного дому виступили численні колективи: академічний і народний хори, ансамблі сопілкарів і бандуристів, ансамбль танцю “Аркан”. Цілий калейдоскоп талантів. Чудові костюми. Дуже високий художній рівень. Це тим більше вражало, що вся робота колективів, як і інших студій, об’єднань Народного дому ведеться виключно на громадських засадах. По завершенні концерту голова Перемишльського відділення ОУП Марія Туцька запросила мене на сцену. Я подякував переповненому залові за те, що люди тут, за межами України, зберегли українські пісню, слово, душу. І вручив Танцюристки з ансамблю “Аркан” видану нашим Товариством “Просвіта” ім. Т. Шевченка продукцію: книжки, касети, компакт-диски. Все це було із вдячністю прийняте для Народного дому, української школи міста. Пізніше пані Марія розповіла мені про школу імені Маркіяна Шашкевича, де вона заступник директора. Таких шкіл, на жаль, усього кілька на всю Польщу. Є ще, окрім Підкарпаття, на Лемківщині й Підляшші. Що означає — українська школа? Викладання тут ведеться, звичайно, державною польською мовою. А українською подають історію України, українську мову, літературу, які є в навчальній програмі цієї школи. Тепер порівняймо зі школою національної

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин