Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче 7 · с. 7сторінка оригіналу ↗

НА ПЕРЕМИЛІВСЬКОМУ КАЛЕНДАРІ З’ЯВИЛОСЯ НОВЕ СВЯТО – ДЕНЬ БАТЬКА

Слово Просвіти, №52 за 2006 рік

Попри те, що в українському календарі практично на кожен день припадає якесь свято, мешканці села Перемилівка, що на Рівненщині, переконані: у ньому не вистачає ще одного. Принаймні у своєму місцевому календарі вони його записали і вже шостий рік поспіль відзначають. Це День батька. — Ідея щодо такого дійства, — говорить один із його ініціаторів, директор Перемилівської загальноосвітньої школи І—ІІ ступенів Марія Бриндецька, — виникла насамперед у діток. Бо якось вони, почувши відому мелодію “Батько і Чарівна музика скрипки заполонила серця учасників святкового дійства ПОДІЯ 20 грудня 2006 року на митному переході “Рава-Руська” пластуни Львова отримали від польських скаутів-харцерів Вифлеємський Вогонь Миру. Вогонь уже пройшов шлях із рук у руки через Австрію, Словаччину та Польщу, а тепер скаутську естафету за допомогою пластунів перейняла Україна. На митному переході представники найвищого керівництва ZНР (Союзу Польських Харцерів) передали Вогонь керівникам Національної скаутської організації України “Пласт”. Стоячи разом у традиційному скаутському колі, пластуни й карцери заспівали різдвяні пісні, пісні-символи Вифлеємського Вогню. Потім вітали одне одного, дарували сувеніри й фотографувалися. Того ж дня Вогонь привезли до Львова та передали на зберігання у КРИТИЧНО …Подивилися ми на наше життя-буття, стан української мови в рідному місті — і вирішили провести серйозну розмову на засіданні “круглого столу” “Утвердження української мови як державної в сферах суспільного життя міста Іллічівська: здобутки, проблеми”. Зустріч провели в міськвиконкомі. Крім просвітян, були представники влади, депутати, керівники підприємств, установ. Основними доповідачами з питань освіти, культури, засобів масової інформації, діловодства, мови реклами й вивісок були просвітяни. Цифри й факти прозвучали вражаючі: жодної газети в місті українською мовою, в кіосках не купиш газети рідною мовою, української літератури в бібліотеках міста — до 30 %, вивісок українською мовою — 28 %, ЗАГС працює російською, культурні, спортивні заходи, позашкільні установи ігнору- ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО мати – два серця гарячі”, запитали мене: “Маріє Миколаївно, про свято матері ми знаємо, а коли свято батька?” Отож після цього подумалося: справді, чоловіки мають дві гарні пошанувальні дати – 6 грудня і 23 лютого, але тоді їх величають як захисників. А ось щодо “гарячого серця”, щодо батьківського оберегу родини, прихильності батьків до дітей, зрештою, їхньої самозреченості заради синів та дочок, — це окрема велична тема. Отож ми її вирішили втілити в реальність, започаткувавши День батька і провівши це свято наприкінці грудня шість років тому. Воно прижилося – і тепер це вже традиція. Не виняток і нинішній рік. Щоб перейняти досвід, на День батька, який пройшов у шкільному приміщенні (до речі, одному із найбільш довголітніх на теренах району – із 1913 року) в Перемилівці висадився поважний “десант” — практично усі директори навчальних закладів Млинівщини. І подивитися було на що. Зокрема на виставку предметів народно-прикладного мистецтва, виготовлених батьками й дітьми. За- Перемилівські батьки мають тепер “офіційні” подяки, які обіцяють зберігати “на видному місці” Щодо перемилівських батьків, то для них особливо приємним подарунком на завершення свята стали “дипломовані” подяки – за сумлінне виховання дітей, за активну участь у громадському житті, за безкорисливу допомогу школі, за мистецьку та духовну науку, за… Зрештою, таких “за” набрався не один десяток. І всі вони справедливі. І всі доречні для такого свята — День батька. — Побувавши на дійстві, до мене ніби повернулася молодість, — щиро зізнається найстарша мешканка Перемилівки Марія Санжар, активістка товариства “Просвіта” із 65-річним стажем. — Колись, ще за Польщі, батько водив мене на українські вистави. То було щось надзвичайно трепетне. А ще батько казав: “Все з душі може вивітритися, а ось мамина ласка та батькова наука – ніколи”. Справді так. І славна традиція у Перемилівці цю істину вкотре підтвердила. хват викликав оригінальний музей старовини, до створення якого також “приклали руку” батьки. А особливо талант перемилівчан проявився у мистецтві. Це засвідчили школярі, організувавши концертно-вітальну програму. Далі естафету перейняли імениті вихідці з сіл Перемилівської сільради, які прибули на свято з Рівного: композитор, заслужений працівник культури України Анатолій Андрухов і художник, голова Рівненської обласної організації Спілки художників України Феофан Бобрик. Їхні подарунки були зворушливі – дивовижний концерт оркестру народної музики “Древляни” і портрет Лесі Українки, на якому, зізнався автор картини, ще й фарби не встигли висохнути. Справжній подарунковий “букет” привіз до Перемилівки голова Млинівської районної ради Володимир Кислюк: книги, цукерки, футбольні м’ячі, музичний центр, касети з українськими старовинними і сучасними піснями. Євген ЦИМБАЛЮК z

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин