Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“З рідною землею не зрівняється жоден золотий скарб”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

ПЕРШОПРОХІДЦІ ВЕЛИКИХ СПРАВ

Слово Просвіти, №52 за 2007 рік

Виступає голова обласної “Просвіти” Микола Федоришин україномовна книга — “Пересопницьке Євангеліє”, і перший вищий навчальний заклад — слов’яногреко-латинська Острозька академія з друкарнею, і перший повний текст “Біблії”, і перша “Граматика словенська”, і перший Острозький літопис українською, і перший авторський україномовний вірш Івана Журавницького з Теслугова. Тут і невмируща слава героїв Берестецької битви, і не менш героїчна десятирічна боротьба Української Повстанської Армії з німецькими окупантами і більшовицькими ка- Микола НЕСТЕРЧУК, заступник голови ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Фото Віталія МОРОЗА Відбулися урочистості, присвячені 90-річчю утворення Товариства “Просвіта” на Рівненщині. На свято у приміщенні Рівненського державного музично-драматичного театру прибули делегації просвітян від усіх об’єднань “Просвіти” області. Серед них сивочолі ветерани просвітянського руху і прекрасна молодь. У фойє театру було розгорнуто фотовиставку про важливі події діяльності Рівненської “Просвіти” та виставку книжкових видань. Театр розцвів теплими усмішками друзів, щирістю зустрічі побратимів-просвітян. В урочистостях узяли участь керівники обласної та міської влади, представники громадських організацій національно-демократичного спрямування та духовенство. Відкрив свято голова Рівненської обласної “Просвіти” Микола Федоришин. Зокрема, він наголосив, що серед українських земель Рівненщина посідала чи не найвизначніше місце в справі державного та культурного будівництва. Адже в активі краю десятки справ, означених словом “перший”. Тут і перша тами. Це — найпромовистіший підсумок творчої діяльності багатьох поколінь просвітян. У Рівному було створено перший в Україні осередок Товариства української мови 1988 року на виробничому об’єднанні “Азот”, головою якого став майбутній народний депутат України Василь Червоній. Саме просвітяни першими виступили на захист української мови як державної, ініціювали Закон “Про мови”. Із Рівненщини надходило найбільше пропозицій та доповнень до нього. Вагомий внесок до подальшого розвитку освіти і науки зробив професор Борис Степанишин — перший голова Товариства. Він написав близько десятка підручників для шкіл та ВНЗ, які відповідають рівневі сучасної європейської історіографії та теорії культури. Важливу роль у вихованні патріотизму, почуття гордості за рідний край відіграють культурні святині у Пересопниці Рівненського району, щорічне обласне свято духовності й культури біля пам’ятника українській першокнизі “Пересопницьке Євангеліє” і у Дермані Здолбунівського району — свято Світочів у музеї Уласа Самчука, а віднедавна — і в музеї Бориса Тена; Свято козацької слави у Пляшевій Радивилівського району, Козацький редут у Дубенському районі; Гутвинський меморіал УПА у Костопільському районі. Своє мистецтво продемонстрували просвітянські колективи Урочисте зібрання тепло привітав і благословив митрополит Рівненський та Острозький УПЦ Київського патріархату Євсевій. Найвищими нагородами Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка — медаллю “Будівничий України” нагороджено письменника, члена обласного правління, заслуженого журналіста України Євгена Шморгуна; ветерана просвітянського руху на Рівненщині, члена правління Рівненського міського об’єднання Євгенію Гладунову-Борейко; голову Рівненського міського об’єднання, заступника начальника Управління освіти Рівненського міськвиконкому Катерину Сичик. Когорту подвижників національно-просвітницького руху на Рівненщині відзначено почесними грамотами та подяками ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, а також грамотами облоб’єднання. Учасників святкового зібрання від Рівненської обласної влади привітав та вручив нагороди в. о. голови Рівненської ОДА Степан Павлюк. Робота Рівненської “Просвіти” дає свої результати. У місті один із майданів носить ім’я “Просвіти”, посаджено однойменний парк, встановлено пам’ятники Симону Петлюрі, Климу Савуру, полеглим за Україну. Найголовнішим досягненням просвітяни вважають те, що в системі освіти міста немає жодного класу з російською мовою навчання. У виступах просвітян звучала глибока стурбованість відсутністю державної національної мовнокультурної політики. Руйнується духовний світ українців, моральні закони, система звичаїв і традицій. У “Просвіти” роботи дуже багато: нести своєму народові Світло і Правду. Просвітяни біля пам’ятника Т. Шевченку. На передньому плані — С. Васильчук, М. Нестерчук, М. Федоришин

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин