Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Людина з письменної стає розумною...” П. Куліш · с. 7сторінка оригіналу ↗

СКАРБИ ДУХОВНІ

Слово Просвіти, №52 за 2007 рік

Петро БУДИЧ Цьогоріч — 125 років від дня народження І. Огієнка і 63 роки від дня смерті А. Шептицького, видатних українських теологів, мислителів, просвітителів, гро6 мадсько6політичних діячів. І Огієнко, і Шептицький дуже багато зробили для збереження та розвитку української духовності. Обидва дбали про піднесення національної свідомості українського люду. Між собою налагодили тісні зв’язки, підтримували один одного. Коли Огієнко потрапив у скрутне становище, Шептицький матеріально допомагав йому. Їх єднала безмежна любов до України. Іван Огієнко як міністр освіти, а згодом міністр ісповідань (1918—1922 рр.) домігся відкриття Кам’янець-Подільського українського університету, ректором якого працював, а також був причетний до заснування 1918 р. Української Академії наук. По всій Україні почали працювати курси українознавства. Огієнко вважав, що однією зі стратегічних помилок Центральної Ради було те, що вона прагнула будувати Українську державу без допомоги церкви. Він застерігав українську спільноту “берегтися почуття меншовартості. Це надзвичайно шкідливе почуття, яке руйнує національні почуття, а вкінці веде до винародовлення”. Огієнко, як і Шептицький, дбав про школи, освіту, культуру, українські видавництва тощо. Він упроваджував українську мову в навчальних закладах і у всіх сферах життя, стверджуючи: “Мова українська — це окрема мова в родині слов’янських мов. Мова літературно вироблена, соборна для всіх земель”. Й Огієнко, і Шептицький засуджували людей, які не служать своєму народові. Просвітницька діяльність Шептицького, як і Огієнка, була спрямована на піднесення моралі та духовності народу. Він вів скромне чернече життя, прибутки віддавав на народні потреби. Заснував церковний музей, який згодом став Українським національним музеєм. Митрополит А. Шептицький повчав священиків, як церква повинна виховувати християнські чесноти: “…християнські церкви в Україні мають сповнити завдання: дати українському народові єдність, мусять позбутися того духу розколу і ненависті, який спричинює, що українець українцеві — ворог. Усі, скільки нас є, мусимо зробити все, що можемо, щоб примиритися і в собі самих побороти розкол і ворожнечу супроти братів”. Шептицький висунув концепцію єдиної української церкви, гостро протестував проти руйнування польським урядом православних церков на Холмщині, Підляшші, Волині. Він вважав, що москвофільство — глибока рана на тілі української нації, спричиняє розбрат, роз’єднує українську спільноту, діє на користь чужинців. Вельми знаменна праця А. Шептицького “Як будувати Рідну Хату”. Митрополит відчув, що день волі українського народу настане. І він настав, хоч Україна за роки незалежності так і не стала українською. Але вона стане українською з мудрими та відданими керівниками, гідно буде пошановано наших справжніх героїв. У заповіті-дороговказі “Як будувати Рідну Хату” Шептицький вказує, що за допомогою Євангелії Церква прищеплює в душах людей почуття справедливості, ощадність, моральність, працьовитість тощо. Церква відіграє дуже важливу роль і в розбудові держави. Він пише: “Ясно, як на долоні, що Рідна Хата не повстане, коли українські самостійники не зможуть мимо всіх різниць, які їх ділять, завести поміж собою найбільшої єдності. До єдності у всіх напрямках, тому і до релігійної єдності”. Без такої єдності ми не зможемо побудувати сильну і багату Українську державу.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин