Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“У наших спогадах про минуле важливе відновлення родової пам’яті”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

ТРЕТЄ ЖИТТЯ ІВАНА КОШЕЛІВЦЯ

Слово Просвіти, №52 за 2007 рік

1006-річчю з дня народження випускника Ніжинського інституту народної освіти, літературознавця в діаспорі Івана Максимовича КОШЕЛІВЦЯ присвятили Кошелі6 вецькі читання Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Ніжинський держуніверситет імені Миколи Гоголя, Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою та кафедра української літератури. третє повернення Івана Кошелівця в альма-матер. Уперше він переступив поріг вищої школи, приїхавши в Ніжин з Великої Кошелівки на Ніжинщині. Дипломований учитель української мови та літератури за правдивість поглядів зазнав переслідувань у період сталінізму. Опинившись за межами Радянського Союзу після Другої світової війни, наш земляк почав вільно розвивати власну творчість як літературознавець і перекладач, редактор журналу “Сучасність”, професор Українського Вільного Університету, дійсний член Української Вільної Академії та Наукового Товариства імені Тараса Шевченка. Літературно-критична думка Івана Кошелівця була альтернативою офіційному дискурсу, стверджувала у доповіді кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України Людмила Тарнашинська. Кандидат філологічних наук, науковий співробітник цього ж закладу Наталка Лисенко досліджувала проблемне наповнення та стилістичні аспекти концептуальної статті Кошелівця “Шістдесятники”. Саме таким терміном визначив громадську позицію українських інтелігентів того часу їхній однодумець у діаспорі. Знаковою постаттю в цьому колі був і залишається доктор філософії, письменник, правозахисник, редактор газети “Наша віра” Євген Сверстюк. Праця Кошелівця “Сучасна література УРСР” виявилася науковим, а не ідеологічним тлумаченням заслуг тих чи інших письменників, сказав він. Її автор періодизував українську літературу за чотирма поколіннями письменників. І найкращим романтиком став Микола Хвильовий, геніальним — Павло Тичина, стихійно національним поетом — Олек-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин