“Що робити, щоб до зниклих мов не ввійшла українська, адже вона — одна з найбагатших?” · с. 10сторінка оригіналу ↗
«КРУГЛИЙ СТІЛ»
Слово Просвіти, №52 за 2007 рік
Ніна ГНАТЮК Фото Євгена БУКЕТА
Коли йшла на засідання “круглого столу”, який організували Міністерство культури і туризму України, Міжнародна організація “Жіноча громада” та Конґрес української інтелігенції, що відбувався в актовій залі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, пригадувалися слова незабутнього майстра сонетів і октав, невтомного творця і дбайливого охоронця мовних скарбів народу: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Якби Максим Тадейович жив досі, смутку і печалі майстра не було б меж: і виноградники повирубували, сквери, а нерідко й родючі поля позаростали бур’янами, та й сама мова так забур’янена, що вже не чистіша від сльози, а часто нагадує стічні води. Та й звідки чекати турботи про культуру, духовність, збереження мовного розмаїття, коли нерідко найвищі державні чини зі своїх всемогутніх трибун заявляють про те, що національна ідея не спрацювала, треба надати статус державної російській мові, бо наша рідна мова досі їм стає поперек горла. У просторій залі зібралися академіки, керівники і викладачі університетів, інститутів, учителі, письменники, журналісти, видавці — всі ті, кому болить мовна ситуація в молодій незалежній державі. “Українська мова в системі вищої та середньої освіти України” — такою була тема обговорення. Відкрила засідання член Президії МО “Жіноча громада”, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Юлія Солод. Вона наголосила, що утвердження державності української мови та її захист — то право і обов’язок громадянського суспільства. Але оскільки держава наша молода, громадянські інституції ще не скрізь працюють на повну силу, рівень національної свідомості у значної частини людей невисокий, тому, зважаючи на таку складну ситуацію в суспільстві, потрібна увага до цих проблем збоку держави. Мовне питання має турбувати і зобов’язувати до праці не лише науковців, просвітян, представників інших організацій. Це питання насамперед безпеки держави. Бо якщо преса, радіо, телебачення працюють іноземною мовою, коли навіть у парламенті країни з усіх тих, хто представляє інтереси держави, не звучить державна мова, то про яку безпеку йдеться? Недарма лідери Росії заявляють про те, що територія Росії там, де панує російська мова. Тут є над чим задуматися. Поет, народний депутат України, голова Конґресу української інтелігенції Іван Драч присвятив свій виступ багатству і красі рідної мови. Словниковий реєстр української мови налічує кілька сотень тисяч слів. Скільки у тому мовному океані слів полісемічних, що нагадують коштовні перли! Приміром, відомий український письменник, політв’язень Олесь Бердник назвав свою доньку Громовицею. Думалося, що це ім’я пов’язане з небом, громом. А виявилося, що громовиця — це трісочка з дерева, обпаленого блискавкою. Отож маємо знати й оберігати нашу мо-
с. 11 · сторінка оригіналу ↗
російськомовне населення там вивчило мову корінної нації і не твердить, що порушено його права. Отож знання мови годує людей. Так має бути і в Україні. Методист дошкільного навчального закладу зі смт Чабани Лариса Букоємська зосередила свою увагу на темі “Дошкільне дитинство: одна мова чи кілька?” Дехто звужує роль мови лише до засобу спілкування, але мова — найбільший культурний спадок попередніх поколінь, генетичний код нації, пам’ять народу. Саме вона створює духовний простір нації. Українська належить до 30 мов, що мають найбільшу демографічну базу в світі. Крім 10-ої статті Конституції України, ніде не захищено право виховувати і навчати дошкільнят рідною мовою. Так, діючий закон колишньої УРСР про мови гласить, що у дитячих садках батьки самі визначають мову виховання дітей — російську чи українську. І хоч закон неіснуючої республіки діє й досі, у цьому дитячому дошкільному закладі Києво-Святошинського району батьки знають: навчання і виховання тут саме українською мовою. Адже саме до 7 років дитина оволодіває мовленням, тоді ж формується характер, світосприймання. Роль мови тут важко переоцінити. Дітей залуча-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
