“Мистець сам створює закони, притаманні тільки його картинам”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
ПАЛІТРА
Слово Просвіти, №52 за 2007 рік
Галина БУДНЯК, член НСЖУ, м. Сокиряни Чернівецької області
Коли вперше зайшла на подвір’я Олеся Федоровича, мені здалося, що потрапила на казкову галявину чи на знімальний майданчик, де мав би народитися фільм про нашу не таку вже й далеку минувшину. Щось дуже знайоме і рідне війнуло в очі, що аж сльозою пройняло. І невеличка, схожа на стареньку чепурну бабусю, хатка, яку сторожить чудернацький лев, подібний до античних гомерівських героїв, і чимала купа хмизу, і клаптик скопаної грядки, що спускається в ярок, і годівничка для пташок, і високі яблуні та вишні — усі ці, так би мовити, атрибути сільського життя ніби перемістили мене в ті місця, де минуло дитинство, де ще молоді мої мама й тато, де ще живі бабуня, де велика родина за святковим столом… Поки я була в полоні несподіваних вражень від побаченого і власних спогадів, Олесь Федорович зайшов у низенькі двері, задраповані різнокольоровими клаптиками тканини, а через якусь мить вийшов з картиною. Натюрморт “палав” насиченими барвами, та так, наче крізь важкі хмари раптом засяяло сонце. Пейзаж “Зимові Сокиряни” в традиціях реалістичного мистецтва теж зігрівав душу світлими тонами. А майстер, бі-
Ганна КОЗАЧЕНКО, член правління Українського фонду культури
“Живи праведно, і продовжаться літа твої…” Шанують у нашому народі довгожителів, а особливо тих, які в поважні роки зберегли ясний розум і працездатність. Тож 90-ліття народного художника України Валентина Даниловича Бернадського широко відзначено в Криму, де живе і працює він ось уже багато десятиліть, і, як належить, у столиці. Музей сучасного мистецтва на Подолі експонував величезну виставку живопису майстра з власної колекції і пишався, що митець прибув на відкриття й особисто приймав захоплені привітання молодших колег і шанувальників. Трохи згодом 150 картин і малюнків різних років із майстерні художника представила киянам галерея “Шарм”, щоб і співвітчизники могли поповнити свої колекції. Адже творчий доробок Валентина Бернадського розлетівся по всьому світі. А найбільше — в колекціях сусідньої Росії. Уже в нинішньому тисячолітті, 2003 року йому, народному художникові України, присвоєно ще й звання народного художника Росії — за неоціненний внесок у культуру цієї держави. Валентин Данилович народився в селі Озеряне Бобровицького району Чернігівщини, а вчився, як і наш Великий Тарас, на берегах Неви, у майстерні Б. Йогансона. Навчання перервала Велика Вітчизняна війна. Отож зазнав і голоду після арешту батька та в Ленінградську блокаду, і самаркандської евакуації, і фронту. Тільки в живописі ласкаво усміхнулася йому доля. Усміхається й досі. 1950 року Валентина Бернадського направили викладати в училище імені М. Само-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
