“Вирішують не окремі особистості, а командний принцип”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
ПАВЛО МОВЧАН: «ПОПЕРЕДУ — ВАЖКІ ШЛЯХИ І ВИСОКІ БАР’ЄРИ»
Слово Просвіти, №52 за 2007 рік
— Павле Михайловичу, як Ви прокоментуєте перемогу пома6 ранчевих блоків у Верховній Раді під час голосування за Прем’єр6 міністра Юлію Тимошенко? — Це давноочікувана перемога, суспільне очікування. Треба було лише пройти формальні речі. Отже, це відбулося, прем’єра обрано. Але не менш значуща справа — яка у неї команда. Адже ми знаємо, що вирішують не окремі особистості, а командний принцип. Залежно від того, як буде укомплектовано команду прем’єра, говоритимемо, чи відбудеться український прорив, чи ні. Принаймні він відбувся в дуже важливій політичній площині. Нарешті, на 17-му році нашого державницького життя, демократичні сили, об’єднавшись, здобули найважливіші позиції у законодавчій і виконавчій владі. Але тепер перед головою Верховної Ради, прем’єром стоять також великі проблеми. Без змін у Генеральній прокуратурі, без залучення судової гілки влади, без адміністративних реформ, без зміни всієї команди, яка є фактичним розпорядником обласних бюджетів (ідеться про голів обласних адміністрацій), очікувати позитивних зрушень дуже важко. Якщо Президент держави буде діяти так, як сьогодні, не узгоджуючи своїх позицій, знаючи, що потенційним лідером є не Кириленко, не Яценюк чи ще якісь особи з “Нашої України”, а Юлія Тимошенко від демократичних національних сил. І робити такі зміни, які відбуваються на наших очах. Наприклад, у Києві, коли призначають голів районних адміністрацій на догоду ненависній українському духу, українській інтелігенції, врешті, самим киянам особистості, якій надається формальна і неформальна підтримка. Тут виникає багато запитань — очевидно, що існують дуже серйозні бар’єри. Якщо ж ми разом працюємо — і Президент, і уряд, і Верховна Рада, тоді український прорив може відбутися.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
