“Треба самим надихатися й інших надихати на захист України і нашого народу”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
ПРОЩАВАЙ,
Слово Просвіти, №52 за 2008 рік
стоке порівняння) перебувають і ті, хто давно вже вважає себе якщо не небожителем, то невразливим — точно. Ну, звичайно ж, я про наших політиків, які ніколи не втомлюють$ ся нас дивувати, а 2008 року пере$ виконали всі мислимі й немислимі ліміти “по здивуваннях”. Не встигли діти адаптуватися в школі, а батьки — привчити себе перевіряти домашні завдання у власних чад, як затишні родинні ве$ чори було безнадійно перервано безкінечними політичними теле$ шоу: Верховну Раду залихоманило, демократичну коаліцію повело “в нікуди” — 39 голосів від фракції НУ$ НС ухвалили вийти з помаранчевої спільноти, яка, виявляється, спіль$ нотою не була. Далі ви, дорогий чи$ тачу, самі добре все знаєте: чергові позачергові вибори мали відбутися 7, а потім — 14 грудня. Замість ви$ борів у листопаді відбулося звіль$ нення молодого і перспективного Арсенія Яценюка з посади голови Верховної Ради, а 9 грудня Володи$ мира Литвина вдруге обрано голо$ вою українського парламенту. Осінь і перший зимовий місяць нагадували жорстокий карнавал для обраних із безцеремонним зриванням не лише масок, а й усього того, чим би влада мала прикривати власну срамоту. Втім, натреновані Савіком Шустером ук$ раїнські політики давно вже перес$ тали відчувати сором: баба Палаж$ ка та баба Параска від Івана Нечуя$ Левицького — просто діти у порів$ нянні з високими достойниками, їхньою “правдивістю й послідов$ ністю” у словах і ділах, неконтро$ льованою лексикою і такими сами$ ми неконтрольованими емоціями. Особисто я почала думати про те,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
