Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Свій до свого по своє” — такий був девіз кооперативного руху”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

ЛІТОПИСИ «ПРОСВІТИ»

Слово Просвіти, №52 за 2008 рік

Олексій РОВЕНКО, вчитель-пенсіонер, с. Горохолина Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. На шляху Івано-Франківськ — Ворохта на лівому березі річки Бистриці Надвірнян$ ської, праворуч від Цуцилова Над$ вірнянського району розкинулось підгірське село. Це Грабовець Бо$ городчанського району. За даними розкопок, які прово$ див 1934—1936 рр. професор Ярослав Пастернак, околиці Гра$ бівця були заселені вже 1500 років тому. Свідчать про те відкриті док$ тором Пастернаком карпатські кургани та могили IV—V ст. Профе$ сор стверджує, що ті могили — перші слов’янські поховання на за$ хідноукраїнських землях. Про ба$ гату історію Грабівця свідчать за$ лишки двох городищ: одного кня$ жих часів, а другого — козацьких, а також монети ІХ—ХІ ст., знайдені місцевим селянином. В історичній літературі перша письмова згадка про Грабовець датується 1451 роком. 1650$го жи$ телі села брали участь у боротьбі з польською шляхтою. Вірогідно, що заклали село українські шляхтичі. Вони збудували церкву, що нази$ валася “шляхетською”. Пізніше спорудили другу церкву, яку нази$ вали “хлопською”. Богослужіння проводили позмінно — одної неді$ лі в одній церкві, а наступної — в другій. У селі кількісно переважали селяни із шляхетськими прізвища$ ми (Грабовецькі, Ясінські, Голин$ ські тощо). Ці люди — нащадки ро$ дів, що не зреклися рідної землі, розсіялися серед народу. У Грабовці був колись монас$ тир, у якому жив засновник Маняв$ ського скиту Йов Княгиницький, бу$ вав як його гість український пропо$ відник і полеміст Іван Вишенський. Збереглася назва одного з узгір’їв за селом — Чернече та твердження місцевих мешканців, що черешні, які ростуть в лісі за селом, — це за$ лишки колишніх монастирських са$ дів. 1873 року в Грабовці народився український вчений, професор Львівського університету Карл Га$ дачек — дослідник прадавньої культури Поділля й Опілля. За Польщі українська громада села зазнала національного і соці$ ального гноблення. Починалося все від спольщення прізвищ, на$ приклад, Грабовецький перекручу$ вали на Грабовецкі, Ясінський на Ясінскі. Але це не допомогло пе$ ретворити українця на поляка. Добре відомі з тих часів пересліду$ вання українських священиків, що вели метрикальні книги україн$ ською мовою. Так, пароха Грабов$ ця о. Володимира Лучківа за від$ мову вести ці книги польською мо$ вою засудили на кілька літ в’язни$ ці. Від кари його врятувала війна. Жіночий склад театрального гуртка Театральний гурток “Просвіти”. 1927 р.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин