“Свій до свого по своє” — такий був девіз кооперативного руху”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ РІЧКИ БИСТРИЦІ
Слово Просвіти, №52 за 2008 рік
Секретар “Просвіти” Микола Матківський
Попри утиски, грабовецька грома$ да залишилася вірною своїй нації, міцно трималася власної церкви й обряду, своїх організацій, установ і товариств.
Велику роботу з вихо$ вання національної свідо$ мості проводило товарис$ тво “Просвіта”. Було відкрито філії “Просвіти”, почали виникати різні громадські організації. По селах створювалися читальні. З архівних джерел дізнаємося, що “Головний виділ товариства “Просвіти” у Львові дає дозвіл на заснування читальні “Просвіти” в селі Грабо$ вець 2 січня 1894 року”. Першим головою читальні “Просвіти” обра$ ли Антона Княгиницького. Серед засновників о. Іван Охрімович, Ге$ оргій Савчин, Давид Дутчак, Лук’ян Грабовецький, Василь Чумбей, Іван Боденко, Василь Гаврищук, Данило Бойчук. Голова читальні “Просвіти” Ан$ тін Княгиницький — шляхетний ук$ раїнець, він мав юридичну освіту, працював для загального добра. Все своє майно (100 моргів землі й 20 моргів лісу та господарські бу$ дівлі) він записав на стипендіаль$ ний фонд для грабовецьких селян$ ських дітей, що після закінчення народної школи хотіли далі про$ довжувати освіту. Майно слід було продати, гроші покласти в банк, а відсотки витрачати на стипендії.
Приміщення читальні “Просвіти” в с. Грабовець
Виконавцем заповіту призначили Головний виділ товариства “Про$ світа” у Львові. Він розпоряджався майном. При читальні “Просвіти” діяли театральний гурток, хор, гурток сільського господаря, гурток “Рід$ ної Школи”. Театральний гурток
Свято обжинків у Станіславі
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
