Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“ Трипільське мистецтво символічне, тому художники лише відштовхувалися від зовнішньої подібності образу, залишивши його внутрішню суть”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

КНИЖКОВА ГРАФІКА

Слово Просвіти, №52 за 2008 рік

Петро НЕСТЕРЕНКО, кандидат мистецтвознавства На запрошення до участі у виставці від$ гукнулося майже п’ять десятків художників не лише з України, а й з Російської Федера$ ції, Білорусі, Казахстану й Німеччини. Вони надіслали півтори сотні оригінальних робіт, наповнених потужною внутрішньою енерге$ тикою, які ще раз засвідчили популярність екслібриса як цілісного графічного жанру. Деякі з митців — В. Гарбуз, А. Павленко, А. Буртовий з Києва, Б. Гурман зі Львова — давно розробляють тему сакрального пер$ шоджерела земної цивілізації. Їхні роботи стали окрасою виставки. Зокрема, киянин Володимир Гарбуз представив серію кольо$ рових ліноритів “Космогонія українського народу”, виконану ще 1992 року. Золота у трипільців не було. На трипіль$ ські знахідки колись майже не звертали ува$ ги. Найцікавіші Вікентій Хвойка продав відо$ мим меценатам Богданові Ханенку і Миколі Терещенку. Тепер вони зберігаються в Націо$ нальному музеї історії України. 2003 року в Тальянках просто з-під рук археологів було викрадено цінну ритуальну посудину IV—III тис. до н. е., давній “бі$ нокль”, як називають його фахівці. Ця риту$ альна посудина, згідно з однією з версій, бу$ ла призначена для поливання землі, інша версія, що до неї схиляється більшість нау$ ковців, полягає в тому, що “бінокль” — це ри$ туальні барабани. У світі їх знайдено лише з десяток. Особливість тальянківського “бі$ нокля” та, що він не мав дна. Велетенське п’ятиметрове скульптурне зображення де$ корованого розписом “бінокля” разом з чо$ тирма півтораметровими скульптурами бо$ гинь встановлено 2003 року в сквері Три$ пільської культури в м. Ржищеві на Київщині. Саме цей “бінокль” з ідентичною орнамен$ тикою взято за основу екслібрисів Елеонори Гершанович з німецького міста Нюрнберга та Анатолія Алексєєва з Черкас. В обох ви$ падках “бінокль” обрамляє шрифтовий на$ пис, який утворює закінчену композицію. Окрасою кількох декорованих композицій Василь Леоненко, 1948, Чернігів Павла Шами з Рівненщини також став магіч$ ний “бінокль”. А в екслібрисі Анатолія Бонда$ ря з Луганська посудина разом із трипіль$ ськими горщиками передає ідилічну сцену сільського життя. Представники Трипільської культури створили розвинене хліборобство, архітек$ туру, образотворче й ужиткове мистецтво. Основою хліборобс$ тва був культ Бика і Рала, подаро$ ваного Небом. Чи не його май$ стерно зобразив в екслібрисі Ва$ силь Леоненко з Чернігова: відда$ лік фігурка сіяча, за обрієм схо$ дить сонце. Під час спорудження посе$ лень трипільці використовували мідні та кам’яні сокири. Етапи ви$ дозміни від кам’яної до сучасної сокири спостерігаємо в іншій композиції художника. Ще один екслібрис відтворює дитячу іграшку — глиняного бичка на колесах. Цікаво, що ці твори мають чотиризначні номери: 1195, 1197, 1198. Це означає, що майстер за кількістю виконаних екслібрисів може претендувати на книгу рекордів Гіннеса. Зали$ шається додати, що всі три екс$ лібриси адресовано О. Поліщуку. Яскравий прообраз могуття й сонця — круторогий Бик — привер$

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин