“Люди люблять цих птахів за вірність своїй оселі й навіть довіряють їхнім крилам власну долю”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ЦІКАВО ЗНАТИ
Слово Просвіти, №52 за 2008 рік
Фото Ксенії Гладишевої ка, то я полетів би й спочив! Це зай$ вий раз переконує, що від прадав$ ніх часів люди люблять цих птахів за вірність своїй оселі й навіть довіря$ ють їхнім крилам власну долю. Образ голуба любий і близький євангелістам. За свідченням Луки, Іван Хреститель побачив, як після охрещення Ісуса Дух святий зли$ нув на Нього в тілесному вигляді, як голуб… (3 : 22). У переказі єван$ геліста Івана це звучить так: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, з не$ ба… (1 : 32). Батьківщиною сизого голуба вважають Середземноморські країни, а це — південь Європи, Єгипет, Палестина, Туреччина. На$ зивають його ще й с к е л ь н и м голубом, бо влаштовує гнізда в кам’янистих урвищах, куди не за$ зирне гостре око шуліки і не дотяг$ неться кігтяста котяча лапа. Це знали й автори Святого Письма: “…будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться”
— Світив. — Мертвих бачив? — Бачив. — У мертвих був? У них зуби не боліли? — Ні болять, ні щемлять, мов залізні, стоять. — Щоб повік так у (ім’я) зуби не боліли, не щеміли, назавжди заніміли, як у мертвого. У народному соннику місяць та$ кож символізує багато: “Місяць — молодик, жених; місяць у хмарі — жених буде бідний, а коли ясний, то буде багатий”, “Як сниться комусь місяць на небі, то це прикмета ско$ рої любові”, “Як сниться місяць дів$ чині — то жених, а як жінці — то за$ лишиться вдовою”, “Коли чоловікові сниться ясний місяць, то його дру$ жина буде матір’ю, а коли хлопцеві, то він може посвататись із покрит$ кою”, “Вагітній присниться місяць — уродиться хлопчик, а сонце — дів$ чинка, а зорі — то будуть близнята”. За образом місяця передбача$ ли погоду: ріжками донизу (пере$ кинута чаша) — на дощ; почервонів — на вітер, зблід — на негоду. Від$ повідно під час панування місяця$ гнилуші не радили косити, заго$ товляти сіно й деревину для будів$ ництва, бо сіно пропаде, а дерево поточать шашлі. Місяць як символ світотворен$ ня часто зустрічається в колядках та щедрівках у складі тріади: сон$ це, місяць, зоря (зірки). Тут він символізує чоловіка, сонце — жін$ ку, зорі — дітей: “Ясен місяць — пан господар; красне сонце — гос$ подиня; дрібні зірки — то їх дітки”. Згодом місяць у піснях став симво$ лізувати парубка. Чудовий символ$ паралелізм: Ой ти, місяцю, я зіронька ясная. Ой ти парубок, я дівчина красная.
(Єремія, 48 : 28). Ця звичка вільних предків допомогла сизарям чудово пристосуватися до нових умов, зайнявши карнизи та балкони міських кам’яниць. Та й з харчем пощастило: навряд чи в Україні є хоч маленьке містечко, мешканці якого не годували б здичавілих го$ лубів. Справжніх же диких сизарів у нас можна бачити тільки в гірсько$ му Криму, де вистачає скель і ур$ вищ, та й зима тепліша. Обидва інших голуби, с и н я к та п р и п у т е н ь, або г р и в а ч, перечікують холоди у теплих краях. Восени, перед відльотом, сім’ї припутнів збираються у зграї й мандрують ланами на південь. У цьому вбачали волелюбність: “Ко$ зак, як голуб — знявся та й поли$ нув”. Частина летить уздовж Дніп$ ра і далі через Крим, інша — Кав$ казьким берегом до Батумі й Тра$ пезунда. Звичайно, з багатьма пристанками на відпочинок. Чи швидко? Відстань від Києва до Ял$ ти вони, не поспішаючи, долають за два тижні. Синяк і припутень у містах та селах ніколи не гніздують. Не маю$ чи нічого спільного зі звичайним си$ зарем, вони не знайшли в людини захисту й досі лишаються ласою дичиною. І зустріти їх не так просто, як зледащілих міських сизарів. Кри$ ються по лісах, особливо під час па$ рування та доглядаючи малечу. Си$ няк, чиє блакитно-сірувате забар$ влення відповідає назві, селиться в дуплах старих дерев. А гривач-при$ путень з білими плямами на шиї та крилах мостить гніздо на гілці або верхівці. Як і всі голуби, він майстер невеликий і просто складає сухі гі$ лочки, нічим їх не скріплюючи і не встеляючи. Назва ж “припутень” оз$ начає “дурник”, але це несправед$ ливо: мисливці розповідають, як важко помітити цього чималого, завбільшки з ворону, птаха. А влу$ чити — й поготів, бо стрімко летить поміж дерев, круто повертаючи збоку в бік. Коли ж весною з лісової хащі до вуха долине його гучне “гу$ у-гу-гу”, вважайте, що вам потала$ нило не менше, ніж почути багато$ разове “ку-ку” від зозулі, що віщує довге життя.
Багата символіка місяця не тільки в пізніших за походженням піснях про кохання та сімейне жит$ тя, а й у календарно-обрядових, родинно-обрядових піснях, зокре$ ма веснянках, весільних. Наприк$ лад, у весільному обряді з місяцем порівнювали не лише нареченого$ князя, а й коровай: Світи, місяченьку, з раю До нашого короваю, Бо такий наш коровай красний, Як на небі місяць ясний! Є чимало легенд про те, як з’явився місяць, чому місяць бу$ ває сумний або як на місяці виник$ ли плями. Подекуди вважали, що місяць — витвір нечистого. Бог створив сонце. Чорт і собі спробу$ вав, але в нього нічого не виходи$ ло. Тоді він украв кавалок сонця і з нього утворив своє сонце — мі$ сяць. А оскільки нечистий торкнув$ ся сонця, то на ньому відтоді є плями. Загальновідома біблійна легенда про Авеля й Каїна, пов’язана з плямами на місяці. У кримськотатарському фольклорі місяць символізує жінку (колись боги розпорядилися так, що жінку за неправильну поведінку відісла$ но на місяць). Деяких людей називають сно$ видами через те, що вони не вбе$ реглися згубного впливу місяця, коли він під час сну світив крізь вік$ но й спричинив несвідоме вста$ вання й вештання. Сновида, ка$ жуть, із заплющеними очима може блукати подвір’ям, вилазити на де$ рева й дахи, а тому не слід його гу$ кати в той час, щоб не впав і не розбився. Популярний вислів “медовий місяць”, пов’язаний із часовим проміжком стосунків одружених, символізує найщасливіший період життя.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
