Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “У сучасній літературі бракує дідівського слова, до якого був би не втрачений інтерес”. Тарас Прохасько · с. 13сторінка оригіналу ↗

КИЇВСЬКИЙ ПІКАССО

Слово Просвіти, №52 за 2010 рік

Нещодавно в Національному художньому музеї України за сприяння Центру вивчення історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, Музею театрального, музичного й кіномистецтва України відкрилася виставка “Марк Епштейн. Повернення майстра”. току прогресивних починань мистецького життя того часу. Почав відвідувати художню студію Олександри Екстер, яка чи не першою познайомила київських митців із авангардним мистецтвом. Художниця стала вихователькою цілої плеяди видатних живописців: Давида Бурлюка, Вадима Меллера, Йосефа Чайкова, Соломона Нікрітіна, Сари Шор, Іссахара-Бера Рибака та інших. Це спілкування стало для Марка Епштейна доленосним — перші свої широковідомі графічні твори він створив саме в стилі кубізму. Йдеться про його роботи, виконані тушшю та пером: “Родина”, “Двоє”, “Кравець”, “Віолончеліст”. Сюжети багатофігурних композицій Епштейна, створених на початку 1920-х років, складно аналізувати: в них переважає не дія, а співприсутність персонажів. Авторська манера Марка Епштейна цікава та приваблива тим, що майстер не відмовляється цілковито від “літературності”, аби лише повправлятися у пошуках нової лінії та форми. У його творах поєднано аналітичний метод кубізму з тяжінням до сюжетності. Авангардне мистецтво сприймати важко. Доволі часто його химерний і прекрасний світ лишається закритим для пересічного глядача. Твори Пабло Пікассо та Хуана Гріса вражають майстерністю виконання, проте чи багато тих, хто насправді розуміє їхню глибину й трагічність? Багато хто може сказати, що від них віє холодом механічності. Графічні образи в стилі кубізму, створені Марком Епштейном, не лишають глядача байдужими й відстороненими: від них віє теплом і динамікою, драматизмом схоплених у діагоналях і дугах моментів людського життя. Чи не в цьому ховається не відсторонений від глибокої людськості творчий геній цього майстра? У середині 1920-х років Марк Епштейн звертається до зовсім нової тематики, втілюючи типові образи містечкових євреїв-ремісників. Митець вдається до синтезу умовної геометризації форм і цілком реалістичної манери зображення персонажів. М. Епштейн у серії графічних творів фіксує та увічнює світ штетлу — невеличкого єврейського містечка, що зник із приходом нового світового порядку на початку ХХ століття. Наприкінці 1920-х років М. Епштейн створив понад 100 станкових композицій, де зображав єврейських переселенців-колоністів. Передусім варто згадати про роботи “Старий рибалка”, “Повернення з поля”, “Селянин”, “Жінка, що годує козу”, “Важкоатлети”, “Циркачка з гирями”. Майстер гіперболізує тілесність, наділяє героїв вітальністю і первісною, архаїчною красою. Марк Епштейн не лише талановитий графік і живописець, а й талановитий театральний оформлювач. Очевидно, не обійшлося тут без впливу Олександри Екс-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин