Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Святкуємо! · “На свята хотілося б бачити щось українське, а його немає”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

НОВИЙ РІК ТА РІЗДВО — ЩО В ТЕЛЕВІЗОРІ?

Слово Просвіти, №52 за 2011 рік

На Новий рік і Різдво оживають забуті мрії, ми віримо, що станемо кращими, сподіваємось на дива в майбутньому. Хо& четься чогось доброго і світлого. Збираємося родиною, святкуємо, а потім разом переглядаємо новорічні та різдвяні кіноісторії. Нині їх дуже багато — зарубіжні режисери продукують масові кінострічки до зимових свят, які часто не вирізняють& ся оригінальним і повчальним сюжетом. Тому сьогодні ми ра& зом із відомими українськими політиками та творцями слова обиратимемо гарне кіно на Новий рік та Різдво. са американським режисером Робертом Земекісом). “Незважаючи на легку і пригод/ ницьку форму, фільм має високу мо/ раль і просто переповнений духом Різдва. А ще я раджу на Святу вече/ рю обов’язково вимкнути телевізор, зібратися всією родиною за столом, де є 12 страв і, помолившись Богові, спробувати куті. Наступного дня всією родиною краще піти не лише у кінотеатр, а й до церкви, а потім привітати друзів колядками”, — такий святковий сценарій від Вік/ тора Уколова. Видавці та письменники брати Капранови вважають, що фільми “під свято” — жанр специфічний, тим паче в Україні, де “радянський спадок згадувати не хочеться, а ук# раїнське нове кіно, на жаль, не зні# мають”. Тому вони самі вирішили створити святкову історію. “На фільм грошей не маємо, тому це п’єса і називається вона “Дід Склероз”. Ми б її залюбки по/ дивилися, але, мабуть, це буде нас/ тупного Нового року”, — прогно/ зують брати Капранови. Прозаїк та видавець із Мука# чева Мирослав Дочинець любить “Вечори на хуторі біля Дикань# ки” та “Іронію долі, або З легкою парою!” (1976 року, російського режисера Ельдара Рязанова). “Образні ряди і монологи знаю напам’ять, ці фільми випроміню/ ють особливий настрій. Бо це біль/ ше, ніж кіно. Це радісно/сумови/ тий аромат таланту, принадли/ вий подзвін із дитинства і юнос/ ті”, — ностальгує Дочинець. Письменник з Івано#Фран# ківська Cтепан Процюк подивив# ся б про Новий рік чи Різдво фільм, якого ще не бачив: “Це була б висока романтична мелод# рама/алегорія про те, як Він і Во# на, український хлопець та дівчи# на, шукають шляху до держави/ Ельдорадо. Вони йдуть, омріяний шлях то з’являється, то зникає, їх переслідує всіляка нечисть. Але вони знаходять одне одного! Зна# ходять самих себе. Українське Ельдорадо всередині кожного з нас. Його лише треба побачити, хоч це нелегко”. А ось прозаїка і журналіста з Полтави Тараса Антиповича ну# дить від кіно: “Останнім часом терплю лише мультфільми. “Шрек”, “Кунгфу/Панда”, “Льо# довий період”… Усі ці шедеври ма# ють різдвяні випуски”. Прозаїк і поет Павло Вольвач зараз мало дивиться телебачення, переглядає лише новини. Але охоче подивився б гарний фільм: “Який? Ще не знятий, — щось та# ке, як в оповіданнях Василя Пор# тяка, наприклад. Або чорно/білий “Аккатоне” (фільм 1961 року, іта# лійського режисера П’єсра Паоло Пазоліні)”. Письменник Андрій Кокотюха не любить фільмів, проектів, програм, книжок, віршів тощо, створених спеціально під якусь дату. “Відвик дивитися телевізор саме на свята. Але пригадую, як років сім тому 1 січня по телевізо/ ру показали “Тутсі” (1982 року, американського режисера Сідні Полака): якісна комедія, але не су/ то новорічна чи Різдвяна. Отже, я б охоче переглянув старі добрі ко/

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин