Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Цей рух — пряме відображення нашої дійсності, зараженої вірусом моральної деградації”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

ГОЛА ПРАВДА FEMEN

Слово Просвіти, №52 за 2011 рік

Наталія АНТОНЮК ПРО ВІНКИ І ТРАДИЦІЇ Femen з’явився 2008 року. Лідери руху — Анна Гуцол і дві Шевченко — Інна та Олександра. “Прославилися” дівчата 2010-го: під час президентських виборів вони піднімали блузки на виборчих дільницях і розмахували транспарантами з написом: “Досить ґвалтувати країну”. Потім були акції проти жіночої проституції під гаслом “Україна — не бордель!”, “Немає води в крані — миюсь на Майдані”, “Грьобані БАНщики” — проти запровадження цензури в Інтернеті, проти масової загибелі мешканців столичного зоопарку — “Зооморг” тощо. А ще вони запам’яталися провокацією на Хрещатику біля Печерського суду. Коли зачитували вирок екс-прем’єру Юлії Тимошенко, активістки видерлися на балкон ЦУМу із плакатом “Ю і Я — одна уйня” та розкидали згори листівки “Включи розум! Зрозумій головне: Тимошенко = Янукович”. Вони завжди з’являються раптово. “Вона вискочила з-за вугла, як козак з маку”, — так іронічно описує Іван Нечуй-Левицький у “Кайдашевій сім’ї” появу Мотрі. Втім лідерки Femen втiлюють у собi нехтування народними традицiями, народною етикою i народною мораллю. “Оголені мотрі” на кожній акції — і в спеку, і в холод — завжди використовують один елемент акцентування уваги — вінок. Сплетений із квіток і трав, оздоблений яскравими стрічками віночок — один із найдавніших українських символів. Образ української дівчини неможливий без гарно увінчаної квітами голівки. Вінок — не тільки прикраса, а й символ українського життя. Вінок символізував чистоту і цнотливість нареченої. Якщо дівчина зазнала сорому до весілля, вона втрачала право його носити або на знак ганьби їй одягали половину вінка. Дівчата з Femen порушують цю споконвічну українську традицію, ламають стереотип української дівчини — чистої і скромної. Свідомо чи несвідомо Femen створюють образ звульгаризованої українки. Проводячи акції проти торгівлі жіночим тілом, їхній посил до суспільства — ми доступні. СВОБОДА І БЮСТГАЛЬТЕРИ Ідея протестувати тілом не нова: жіночі топлес-акції мають чи не столітню традицію. Ще в 1920-х роках ранньорадянський емансипаційний проект був позначений жіночими вуличними маніфестаціями з оголенням під гаслом “Геть (буржуазний) сором!”. Із 1970-х років і до сьогодні феміністки на Заході протестують, оголюючи груди, — це їхній виклик проти дискримінації. А навіщо роздягаються Femen? Активістка жіночого руху 23-річна Олександра Шевченко вважає, що жінці не можна сидіти і чекати, поки їй щось дадуть. Потрібно йти і брати. “Топлес — така форма протесту, яка розв’язує одразу дві задачі: по-перше, ми привертаємо увагу до певної проблеми в суспільстві, а по-друге, прагнемо зробити жінку вільною, бо роздягання — це алегоричний спосіб очищення, можливість зняти з себе всі заборони і стереотипи. Одяг відображає соціальне становище жінки: чим більше вона одягнена, тим більш пригноблена чоловічим світом. Найбільш закутані жінки у мусульманських країнах, де чоловіки дають “прекрасній половині людства” мізерні права. Тому ми хочемо зняти цю паранджу, точніше — українську сорочку, щоб звільнити жінку”. Для того, щоб привернути увагу, треба здивувати. Саме це золоте правило маркетингу використовує жіночий рух Femen, учасниці якого влаштовують акції протесту топлес. Уже три роки епатажні дівчата з провінційних містечок підкорюють столицю. Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, що таке Femen і яке його значення в українському соціополітичному просторі. За логікою Femen, роздягнувшись, жінка стане вільною. Але чи залежить рівень внутрішньої свободи від довжини спідниць і відсутності бюстгальтерів? Країнами правлять жінки у строгих ділових костюмах, а не дівчата у куцому одязі. А відверте вбрання пропагують продажний шоу-бізнес і деякі сучасні жіночі журнали: ловимо забезпечених чоловіків на сексуальне і коротке. “Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна”, — так лаконічно говорила Леся Українка. Олександра Шевченко переконує, що найефективнішим ненасильницьким методом є роздягання, бо це шокує, порушує стереотипи: “Спочатку було дуже страшно, важко зважитися на перший крок. Але я завжди роздягалася зі словами: “Якщо не ми, то хто?”. Потім зрозуміла, що нічого страшного не відбулося. Роздягання — не моральне зґвалтування особистості”. Вона вважає, що як жінка зробила все для зміни ситуації в нашій державі: “Це викликає гордість, бо мій крок “зачепить”, змусить задуматися, що з Україною і українськими жінками щось негаразд, коли вони готові роздягатися”. Справді, з українськими жінками щось не так. З Україною щось не так. Хоч Femen має войовниче гасло “Прийшла, роздяглась, перемогла”, але перемоги цього жіночого руху сумнівні — їм не вдалося скасувати жодного політичного рішення. Якщо боротися, то боротися до кінця. Але той, хто роздягається, налаштований не на боротьбу, швидше навпаки — на примирення. “СТО ДІЄВИХ ГРАНАТ” “Одного разу ми з дівчатами і Анною Гуцол влаштували у неї вдома “піжама-паті”, де напилися вина, наїлись цукерок і вирішили робити жіночий рух у столиці. Чомусь назвали його Femen. Це слово з латинської означає “жіноче стегно, кістка”, — розповідає Олександра історію виникнення Femen. Активістки намагалися організувати топлес-діяльність у Дніпропетровську, але через кілька днів після акції на ім’я ректорів навчальних закладів, де навчаються дівчата, прийшли неофіційні листи із СБУ, у яких рекомендували щось зробили із діяльністю студенток. У Дніпропетровську все “заглохло”. У Хмельницькому, звідки родом активістка Олександра Шевченко, Femen теж важко робити, бо, за її словами, “це мале місто, де важко ігнорувати суспільну думку”. Виходить, що у Києві моральні бар’єри занадто низькі? Femen має дві категорії активістів: армію “солдаток”, які готові у будь-яку хвилину вийти топлес, та велику кількість учасниць, які не роздягаються, а допомагають організаційно. “В усьому світі “солдаток” близько п’ятдесяти — це сто дієвих гранат. Щоб зробити великий вибух, тротилу теж треба небагато”, — впевнена Олександра. Лідери руху мають великі амбіції — підкорити Європу. “Зараз важливо зробили осередки Fe- men у європейських столицях, бо робити революцію з Хмельницького неможливо”, — переконує Олександра. Лідери жіночого руху планують розбудувати міжнародну мережу Femen та стати депутатами Європарламенту від Femen. Швейцарія, Італія, Ватикан, Франція — ці країни ввійшли до маршруту осінніх акцій протесту Femen. Протестували проти відомих своїми сексуальними скандалами політиків Сильвіо Берлусконі й Домініка Строс-Кана, а також проти патріархальної пропаганди Ватикану й проституції. “Месиджів” Femen в Італії не зрозуміли. Принаймні багатотисячна громада українських заробітчанок сприйняла виступи оголених українок як величезну шкоду для іміджу України. У Цюріху зі швейцарською активісткою Femen робили акцію протесту проти секс-індустрії “Жінка — не товар”. “Дівчині 27 років, у неї є маленька донька, яка не соромиться матері, а розповідає про неї діткам у дитячому садочку”, — пишається побратимкою Олександра. “У Європі така сама пуританська, дещо лицемірна спільнота, як в Україні. Вони також бояться роздягатися. Але європейці ліберальніші, у них є культура протесту”, — зробила висновок лідер руху. Femen “засвітився” в Америці: українки, які живуть у Нью-Йорку, провели акцію протесту проти свавілля влади над активістами Oc- cupy Wall Street. Також влаштували топлес-мітинг біля храму Христа Спасителя у Москві — таким чином вони підтримали російську опозицію. До речі, дівчата поводилися так експресивно, що охорона храму прийняла їх за “хворих” або “під чимось”. Перехожі умовили охоронців не затримувати українок. Femen також виступає проти чоловічого деспотизму і вимагає звільнення жінок мусульманського світу. Може, побачимо Femen у Саудівській Аравії? РАДИКАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ? Femen називає свою діяльність “гіперрадикальним ексгібіціонізмом”. Психіатри говорять, що ексгібіціонізм — це патологічна форма сексуальної поведінки, яка проявляється в отриманні сексуального задоволення внаслідок демонстрації своїх статевих органів у громадських місцях. Ексгібіціонізм буває помилковий (хуліганство) і справжній (патологічна сексуальна поведінка, коли хвора людина втрачає над собою контроль). Причини ексгібіціонізму — певні психічні розлади, захворювання головного мозку органічної природи, алкоголізм. Ексгібіціоніст прагне отримати від жертви певні емоції, найчастіше подив, страх або цікавість. Інша реакція не доводить його до задоволення і часто викликає агресію. Лідери Femen у своїх акціях не лише роздягаються, вони нерідко імітують перед громадськістю статевий акт. “Ми лякаємо політиків заради суспільного блага, підставляючи свої тіла на поталу міліції та СБУ”, — говорить Олександра. До речі, справжні ексгібіціоністи нерідко мають садистські нахили. Їхня діяльність — чи то хуліганство, чи то патологія, в будь-якому разі має в своїй основі психологічну дисгармонію. СПОНСОРИ В Інтернеті можна знайти чимало версій про фінансування Fe- men різними політичними партіями з України та Росії. Минулого року ЗМІ “зловили” разом Олександру Шевченко і екс-міністра України з питань надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрича. Інтернет-користувачі поєднують діяльність Femen з одним із публічних людей України — Вадимом Рабиновичем. Щодо фінансування жіночого руху північним сусідом: логотип Femen розробив відомий російський дизайнер Артемій Лебедєв. За словами активісток, це подарунок на їхній другий день народження. “Логотип як подарунок від Лебедєва — це не тільки приємна, а й знакова для нас подія, яка свідчить, що ми рухаємося у правильному напрямку”, — повідомила Анна Гуцол. Самі дівчата відмежовуються від питань фінансування. “Наша ідея, популярність і визнання у світі дають нам змогу заробляти гроші на розвиток жіночого руху та бути фінансово незалежними від будь-яких структур або особистостей, які б хотіли впливати на нас, — завуальовано відповіла Олександра. — Ми роздягаємось за ідею, а не за гроші. Це трагедія, що українські політики зганьбили своїми оплаченими мітингами ідею протесту”. НАЙБІЛЬШИЙ АФРОДІЗІАК — РОЗУМ “Українки пасивні. У багатьох головна ціль — знайти чоловіка. Українські жінки не емансиповані, не знають, що таке фемінізм, перебувають за спиною чоловіків, не хочуть бути вільними і дієвими громадянами своєї держави. Українки не бачать сенсу в самореалізації. Вони тяжко працюють, але готові йти на низькооплачувану роботу, за статистикою отримують на 30 % нижчу зарплатню, ніж чоловіки. Є такий міф: українки гарні і сексуальні, привертають до себе увагу вишуканим одягом, а європейки — непривабливі. Насправді найбільший афродізіак, який жодними куцими спідницями не заміниш, — розум і цілеспрямованість. Мені образливо, що українки цього не розуміють”. Ці гарні й правильні слова належать Олександрі Шевченко. Якщо найбільший афродізіак — розум, то чому Femen діє не на інтелект, а на інстинкти? Лідери жіночого руху не збуджують розум, а оголення грудей не призводить до соціальнополітичних змін. Якщо і є якийсь феномен у Femen, то лише в тому, що цей жіночий рух — пряме відображення нашої дійсності, зараженої вірусом моральної деградації.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин