Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
4 «Просвіта» · “Ви нам слугували тим дороговказом, орієнтиром, маяком, на який ми рівнялися, щоб пливти далі”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

«Не бійтесь заглядати у словник»

Слово Просвіти, №52 за 2012 рік

У чудові зимові передноворічні дні Святий Миколай приносить подарунки не тільки чемним дітям, а й старанним дорослим. 20 січня 65 працівників Апарату Верховної Ради України отримали свідоцтва з навчального курсу “Українське ділове мовлення”, а також словники, “Кобзарі” та диски з записами українського фольклору та класичних творів від ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Надія КИР’ЯН Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА Щорічно в Апараті Верховної Ради України вже понад 10 років проходять курси поглибленого вивчення української мови та її практичного застосування. Цього року за пропозиціями працівників Апарату було сформовано дві групи. Разом з викладачем напрацьовано матеріали щодо практичного застосування української ділової мови в Апараті Верховної Ради, дуже багато конкретних прикладів. На цьому матеріалі готується книжечка для працівників. Завідувач сектору з питань державної служби та підвищення кваліфікації працівників Управління кадрів Апарату Верховної Ради України Микола Лещенко представив гостей підсумкового заходу — голову ВУТ “Просвіти” ім. Тараса Шевченка Павла Мовчана, відповідального секретаря Миколу Нестерчука і викладача Ірину Олійник. — Нам дуже приємно отримати свідоцтва з рук Павла Михайловича, голови “Просвіти”. Уже підготовлено новий закон про державну службу, він відтермінований, ми розробляємо типові профілі посад і однією з вимог є та, що держслужбовець повинен обов’язково володіти державною мовою, — повідомив Микола Михайлович. Організацією курсів, навчанням і підвищенням кваліфікації працівників Апарату Верховної Ради безпосередньо займається Любов Шевчук. — Підвищення кваліфікації у нас відбувається відповідно до плану. План формується на основі пропозицій керівників структурних підрозділів, при його формуванні враховуються результати щорічної оцінки державних службовців, яку щороку в січні-лютому проводять керівники, — розповіла нам Любов Сергіївна. — Дякуємо, що “Просвіта” йде нам назустріч у цих питаннях. Багато років із нами співпрацює Ірина Олійник, досвідчений викладач. Від працівників апарату про неї щонайкращі відгуки. До “випускників” звернувся Павло Мовчан: — Ми прийшли з дорученням від Святого Миколая, щоб у ці святкові дні привітати вас із закінченням навчального курсу. Викладач Ірина Олійник, яка працювала з вами протягом року, має колосальний досвід роботи. Вона навчала першого міністра оборони Костянтина Морозова, завдяки їй він так швидко опанував державну мову, усвідомлюючи, що держава має бути окреслена не лише географічними кордонами, а й мовно-культурними. Так, як прийнято у всьому світі. Нині все уніфікується, ми носимо загальноєвропейські стандарти одягу, людство переходить в одну знівельовану площину. Але в той же час нації чітко увиразнюються в своїх історичних і мовних коридорах. Наприклад, маленька Словенія, яка оточена з одного боку Австрією, а з другого Італією, має 7 с в о - їх національних каналів. Здавалось би, це завелика розкіш. Але вони їх боронять, плекають. Незважаючи на зовнішню інтеграцію, внутрішня духовна єдність викристалізовується. Це загальна тенденція. У кожного етносу головний принцип — бути собою. Я присвятив не одну працю ролі та природі слова й зрозумів, що слово може підказати інформацію, закладену на генетичному рівні. Не випадково давні греки виокремили його в категорію логосу, глибинну релігійно-філософсько-мистецьку категорію. Біблійний народ зрозумів, що слово — це Бог. Я неодноразово їздив в Ізраїль по благодатний вогонь перед Великоднем і дивувався, як держава, де є різні етнічні начала, об’єднана однією колосальною потугою — мовою, яка звучить усюди. А починалося її відродження від того, що один учитель у Ризі почав розмовляти мовою своїх пращурів і навчив цього й свою родину. Тепер його ім’ям назвали найбільшу вулицю в столиці єврейської держави, його шанують, бо він своїм прикладом показав, що треба повертатися до витоків, до себе. На цьому фундаменті збудували державу, зберігши найважливіше. Чому я зробив цей екскурс? Бо, перебувши 22 роки в стінах парламенту, на превеликий жаль, уже на фініші своєї політичної діяльності зіткнувся з колосальним невіглаством, яке пережив як власну трагедію. Я маю на увазі нещодавно ухвалений “закон” “Про засади державної мовної політики”. Група українських інтелігентів їздила до президента у Форос, щоб застерегти гаранта від його підписання, пояснити, чим це може закінчитися. Так і сталося — піднялося радикальне крило, “Свобода” прийшла саме на цих дріжджах. На мові спекулювати не можна, треба дотримуватися Конституції. Тому я дуже тішуся, що курси ве-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин