“Голоси солісток ведуть нас у прадавню історію, малюючи дзвінким співом картину народження Ісуса”. · 12 Святкуємо! · с. 12сторінка оригіналу ↗
Зігрівалися музикою
Слово Просвіти, №52 за 2012 рік
Ольга КОЛОМІЄЦЬ, музичний оглядач
У Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України відбувся концерт народної музики, започаткований Миколою Різолем, народним артистом України. Микола Іванович Різоль народився у день Святого Миколая — 19 грудня 1919 року. Він — баяніст, педагог, композитор, народний артист України (1982), професор Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. Як педагог, виховав кілька поколінь музикантів-баяністів, серед яких і народні артисти України — Володимир Бесфамільнов і Сергій Грінченко, композитор і диригент Володимир Рунчак; заснував квартет баяністів, що проіснував понад 50 років і надалі триває його творча діяльність. Микола Іванович підняв ансамблеве народно-інструментальне мистецтво на найвищий рівень. Наш концерт розпочав молодий студентський колектив Київського національного університету культури і мистецтв “Гарнограй”, художній керівник Сергій Дідок. Молоді виконавці розпочали концерт із Віночка українських мелодій В. Попадюка. Ансамбль музик складається з двох скрипок, двох сопілок, двох баянів, акордеона, контрабаса та цимбалів. А на виконання ноктюрну Сергія Дідка “Ti a mo Mo-Ti-A” приєднується і солює свиріль. Третя п’єса “Буковинка”, де солістом є Назарій Яремчук — баян, виразна своїми буковинськими награшами, схожими на гуцульські мелодії. Та згодом сучасна мелодія вривається у п’єсу зі своїми доволі негармонійними акордами. Слідом за молодими і жвавими виконавцями виступає тріо “Козачка”, що освятило вечір колядками та щедрівками, які сповнюють оселі благодаттю. Тріо — Тетяна Школьна, Інна Карзанова та Анастасія Чумаченко, а акомпанував їм на цимбалах Володимир Польовчик. Голоси солісток ведуть нас у прадавню історію, малюючи дзвінким співом картину народження Ісуса, а дзвіночки в руках співачок ніби сповіщають про швидкий прихід Христа. Виконували: “А в конець стола сидить Миколай”, “Що то за пре диво”, “Ой в полі, полі військо стояло”, “Там високо в синім небі”. Концерт продовжив дитячий фольклорний ансамбль “Райгородок” Всеукраїнської асоціації молодих дослідників фольклору під керівництвом Сусанни Карпенко. Діти, вбрані в український народний одяг, нікого не залишили байдужими. У їхньому виконанні прозвучали колядки “Ой, хто, хто Миколая любить”, “А Божая мати”, “Прийшли паничі колядувати”, щедрівки “Дівко Галю, ми до тебе прийшли”, “На городі, на кургані” та кілька українських жартівливих пісень. Ще одна цікавинка концерту — каватина Фігаро з опери “Севільський цирульник” Дж. Россіні, тему, відому на весь світ, переклав О. Дмитрієв для народних інструментів. Звучання незвичне, та деякі моменти вражають, особливо швидкий темп наприкінці завдяки манері гри на домбрі — постійне тремоло, звучить навіть ще жартівливіше. Виконував ансамбль “Дивограй”, соло на баяні — лауреат міжнародних конкурсів Роман Онисків. Ансамбль “Дивограй” виконав Фантазію на гуцульські теми П. Терпелюка, соло на скрипці — лауреат міжнародних конкурсів Ольга Чорнокондратенко. Гуцульські мелодії вирізняються надзвичайною співучістю. Найчастіше партію соло виконує скрипка, флейта або цимбали. Мелодії притаманна зміна теми з повільної, затяжної, що виконується на скрипці, на жваву та жартівливу, де солюють цимбали. П’єса яскравий приклад цього, скрипка пані Ольги дуже добре знає людську душу, “ридає”, переповнюючи серця тугою та зображуючи далекі рідні гори, де луною кличе трембіта трембіту. Та зміна теми змінює і настрій. Характерне прискорення танцювальної мелодії наприкінці і яскравий фінальний акорд. Микола Іванович Різоль започаткував квартет баяністів
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
