Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Новорічні віншування · “Потрібно кожному — вмурувати свою цеглинку в міцний мур нашої спільної національної справи”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

Світлана Бреславська: Світлана Бреславська: На землі, між людьми, в душах, у серцях

Слово Просвіти, №52 за 2017 рік

Кажуть, у Стародавньому Римі Поетів прирівнювали до Пророків, дослухалися до кожного слова, як пізніше — до біблійного царя Давида і до його поетичної Книги Псалмів. Часи змінюються, відбуваються метаморфози і з пророками, і з поетами, та іноді з’являються такі поетичні рядки, пояснення яким знайдеш хіба що з плином часу, наче підсвідомість усе бачила, та Поетові важко бути пророком у своїй вітчизні… *** від нині за рік дочекати гойдаєш ясла а там — пусто лише худібка стоїть замерзла і триє царі з автоматами і звізда не світить щоб сліди не виказувати на снігу пішли пастерії на захід ангел сидить заплаканий макогоном калатає зазирає в макітру а там — Україна *** діти були як ангели в білих сорочечках колядували небо і зЕмля серед ночі ніжної в місті засніженому хто тобі ще заспіває наче цукерки розсипле іскрами з неба сину мій сину Божий крихітко там у минулому з леду колиска гойдається *** І хто тобі розкаже про Йордан, в холодній хаті зимне Водохреща, і хто тобі зізнається нарешті, що ти йому — як спраглому вода? що ти йому, як сонце у вікні… Як горобці на гілці полохливі, ми ще маленькі і такі щасливі на тій світлині, на брудній стіні. Подай мені мою гірку сльозу, бо ти мені… бо я тобі… бо нині дрозди червоне їли на калині, і плив подвір’ям сиво-чорний сум… І хто ми, що навпомацки зійшлись прийдешнє у минулому шукати? Як сиротина, плаче наша хата, яку не ми покинули колись… *** ти ще існуєш в думках чи уяві пам’яті хвилі пливуть кучеряві на схід вже не вирішую бути не бути зимний твій погляд вихором крутить як лід що тобі сниться такому одному я серед ночі приходжу додому сама вже не вирішую жити не жити кригою скріплює серце розбите зима Івано-Франківськ, 2017 Що побажати-напророчити українській землі, українському світу наступного року? Миру. На землі, між людьми, в душах, у серцях. Миру і спокою. Суспільству — злагоди, нашим очільникам — мудрості. Терплячості не знаю чи варто бажати, бо чаша терпіння нашого народу століттями стоїть переповнена і не дай Боже їй вихлюпнутись. Адже маємо надзвичайно складну історію. Мусимо її знати, закарбувати в пам’яті кожен урок. Нехай 2018 рік гідно відзначить дві пам’ятні для України дати — 150-річчя утворення “Просвіти” і 100-річчя Листопадового чину — першої спроби українського державотворення. Обидві події — це ті фундаментальні речі, на яких мусить триматися наше світосприйняття, повинні формуватися наші погляди і переконання. Потрібно докласти зусиль кожному — вмурувати свою цеглинку в міцний мур нашої спільної національної справи, щоб незаперечною істиною звучав рядок Василя Симоненка: “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” Будьмо разом! П ЕРЕДПЛАТА—2018 П ЕРЕДПЛАТА—2018 Вартість передплати Вартість передплати

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин