“Як тут не згадати нашого історичного · питомого терміна на позначення “вільного від · повинностей поселення”. Мова єдина · с. 6сторінка оригіналу ↗
ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН
Слово Просвіти, №52 за 2021 рік
51. ОФШОР / ОНШОР, ОФШОРНИЙ, ОФШОРИЗАЦІЯ, ДЕОФШОРИЗАЦІЯ Англізм офшор off-shore [ˌɒfˈʃɔ:]
і його суфіксальні похідники офшорний, деофшоризація, хоч і має фінансово-економічне термінне значення, широко увійшли в суспільний ужиток через навальну політизацію економічних процесів. Відповідно до термінологічного фінансово-економічного словника, офшор – це “центр спільного підприємництва, в якому існує пільговий режим для фінансово-кредитних операцій з чужоземними резидентами і в чужоземній валюті. Цей режим полягає в пільгових умовах реєстрації та оподаткування доходів” (5, с. 501).
Натомість оншор – протилежне економічне явище. Оншорну юрисдикцію здійснює “країна, законодавство якої стосовно заснування та оподаткування підприємств орієнтується на регулювання місцевої економіки та на контроль за підприємствами, котрі торгують і здійснюють інвестиції в межах країни” (5, с. 826).
Кажучи доступно, це один із методів “планування” податків або ухилення від сплати податків, в основі якого лежить законодавство держав, що частково або повністю звільняє від оподаткування доходи компаній, які отримані за межами країни реєстрації. Підставою для того, щоб вважати компанію офшорною, є відсутність у неї господарської діяльности в країні реєстрації (2).
Серед основних причин офшоризації*: намагання приховати свої доходи та скоротити податкові витрати; приховати ім’я реального власника бізнесу; пошук комфорту та захисту від нестабільної економіки чи рейдерства (10).
Не вникатимемо в тонкощі та різновиди офшорних операцій, що стали провідною формою політико-економічної діяльности українського олігархату, натомість зосередимося на соціолінгвальному трактуванні цієї лексеми, джерелі її виникнення та функціювання в українській мові.
Термін offshore сформульовано і запроваджено в обіг 1723 року в Великобританії. Ця подія відбулася в контексті одного з численних судових засідань у галузі комерційного права. Вислідом стало визначення принципів розташування компаній. Відтак його використано в одній з газет на східному узбережжі США наприкінці 50-х років XX століття. Ішлося про фінансову організацію, що перемістила свою діяльність на територію зі сприятливим податковим кліматом (2). Отже, походження терміна “офшор” етимологічно прозоре з огляду на значення цієї лексеми в англійській мові.
Складне слово off-shore
[ˌɒfˈʃɔ:] – це поєднання двох самостійних лексем off+shore зі значенням “що рухається в напрямі від берега; що розташоване на відстані від берега; an ~ wind вітер з берега” (АУС, с. 963).
Лексема off – омонімна й реалізована через різні частини мови:
як дієслово означає 1. розм.
припиняти (переговори тощо),
відступатися; 2. мор. іти у відкрите море;
як прикметник 1. далекий,
віддалений; 2. неврожайний (про рік); 3. другорядний; 4. вільний; 5. правий; 6. несвіжий;
як прислівник вказує на 1. відокремлення, відхід; 2. вимикання, роз’єднання апарата; 3. відстань; 4. скидання одягу; 5. припинення, завершення дії;
як прийменник вказує на
1. відстань; 2. усунення з поверхні; 3. відхилення від норми;
як вигук геть! (АУС, с. 961–962). Лексема shore [ʃɔ:] – це водночас іменник і дієслово, n 1. берег, узбережжя; 2. звич. pl. земля, країна; 3. прибійна смуга; 4. підпірка, опора, кріплення, підкіс; v (past i p.p. shored, pres. p. shoring) 1. сходити на берег; 2. спускати на берег; 3. вивантажувати; 4. пливти вздовж берега; 5. обрамляти; 6. підпирати; 7. попереджати, погрожувати; 8. пропонувати (АУС, с. 1294).
У нашому випадкові слово off
ужито в значенні давнього англійського прийменника від ХVI ст. (10), що вказує на відстань + лексема shore в першому значенні “берег чи узбережжя”, що, поєднавшись, метафорично передають поняття виведення коштів на острови (тобто за берег), що стає недосяжним для податкових органів. Кажучи нашою мовою – це безподаткова територія зі збитками для країни свого бізнесу.
Щодо правопису. З огляду на префіксальний спосіб творення цього слова в англійській мові, в українській – пишемо його разом і з одним ф, “бо в загальних назвах іншомовного походження при збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово, як маємо у словах імміграція (бо є міграція), інновації (бо є новації)” (6, с. 121).
В антонімних відношеннях із офшор перебуває термін оншор: прийменник on+shore, де on вжито на позначення “перебування на поверхні чи до поверхні предмета” (АУС, с. 965), тобто сплата нерезидентом податків у країні, де вівся бізнес, з огляду на місцеве законодавство.
На нашу думку, складений,
але прозорий термін безподаткова територія можна вживати як синонім до позиченого англізму офшор з огляду на його міжнародне термінологічне фінансово-економічне та юридичне вживання. Якщо в основі англізму лежить метафоричне перенесення місця (зокрема на острів) на бізнес-реальність, то в пропонованому питомому відповіднику прямо названо суть оманливої підприємницької діяльности, що полягає в несплаті податків країні, де творено бізнес.
Символічно, що першими авторами законопроєкту, де порушено цю вкрай злободенну проблему і вжито термін “офшорна зона”, були депутати-націоналісти Верховної Ради України VII скликання від ВО “Свобода” О. Тягнибок, О. Кайда, М. Головко, які зареєстрували перший протиофшорний закон 11 січня 2013 року (№1248), що внесений до порядку денного сесії аж 2 вересня 2014 року (№ 1655-VII): “Проєкт Закону про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування” (8). Публічно презентовано цей закон ще 10 жовтня 2012 року.
Відтак цей законопроєкт, за який не проголосувала Верховна Рада VII скликання, перереєстрували депутати-свободівці VIII
скликання Ю. Левченко, О. Осуховський, А. Іллєнко, Ю. Бублик, О. Марченко, М. Головко 28 листопада 2014 (№ 1112). Його знову внесли до порядку денного, а розгляд так і не розпочали в нашому наскрізь офшорному парламенті.
Цікаво, що авторка матеріялу про антиофшорні закони О. Германова спершу перераховує пізніші законопроєкти з цієї проблематики, а відтак наприкінці статті з дивним оцінним формулюванням додає: “Справедливості заради зауважимо, що перший антиофшорний законопроєкт було подано низкою позафракційних депутатів ще в листопаді 2014 р. Документ під назвою “Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування” (реєстр. №1112) навіть було включено до порядку денного сесії Верховної Ради, але далі справа не просунулася” (3).
Так от, “справедливости заради” всім нагадаємо, що ці “позафракційні депутати” – це свободівці і законопроєкт про деофширизацію вони зареєстрували ще 11 січня 2013 року (№1248). Правда, був ще перед ними законопроєкт із терміном “офшорна юрисдикція” Н. Королевської “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку з операцій з офшорними юрисдикціями” (18
травня 2012 р. № 10493 і 13 квітня 2016 р., № 4413) та “перелік офшорних зон, затверджений розпорядженням Кабміну від 23 лютого 2011 р. № 143-р.” (4).
Відтоді на проблемі вимивання коштів з України ми, як на вибухівці, спимо й досі, хоч у парламенті протиофшорних законопроєктів побільшало. Це також непроголосований законопроєкт від ВО “Батьківщина” “Про податковий суверенітет України та офшорні компанії” (12 квітня 2016 р., № 4381), “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо встановлення кримінальної відповідальності для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за підприємницьку діяльність з використанням офшорних зон та визначення підслідності злочину)” С. Міщенка (14 квітня 2016 р., №4439) (9).
Усі ці та інші законопроєкти насичені вживанням терміна офшор у різних синтаксичних валентностях: офшорне мито, офшорний статус, антиофшорний закон, офшорні особи, офшорна юрисдикція.
Отже, англізми офшор / оншор та їхні українські словотвірні похідники (офшоризація, офшорний та ін.) та синтагматичні відношення (офшорна зона, офшорне мито та ін.), зважаючи на термінне використання у фінансово-економічній царині, набули ширшого суспільно-політичного використання як пристосовані до лексичної системи української мови новоанглізми. Попри те, у певних контекстах варто використовувати і прозорі українські відповідники безподаткова територія чи територія без податку.
Як тут не згадати нашого історичного питомого терміна на позначення “вільного від повинностей поселення”, “пільги” – себто слободи, де населення не сплачували податків на млинарство, торгівлю й винокуріння, жили за власними звичаями, зберігали свій традиційний соціяльний устрій (7). Саме на цій основі у ХVII столітті, в час Хмельниччини, й розвинулася Слобідська Україна, про що оповідає блискучий дослідник цього краю Дмитро Багалій: “…йшли у городи на слобóди, себто на вільготи. Значить слово слобóда має тут значиння вільготи. Звідтіль взялося, певно, і назвисько слободські полки або Слободська Украйна, бо туди йшли люди на слободи – вільготи (1, с. 32), де вільгота – це “пільга, полегшення, відтермінування” (Гр. 1, с. 238), а слобóда “вільне від повинностей поселення…” (ЕСУМ5, с. 305), що в сучасній мові фонетично трансформувалося у звичну лексему свобода з розширеним спектром значення.
Література 1. Багалій Д. І. Історія Слобідської України. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. 308 с.
2. Бусол О. Деофширизація в
Україні у світлі нової світової тенденції.
3. Германова О. Де деофширизація?
4. Добрева Ю. Тенденції деофширизації в Україні. Практичні рекомендації щодо роботи з нерезидентами.
5. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л.
Фінансово-економічний словник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. 841 с.
6. Івасишина Т., Коркач І. Оффшор, оф-шор, оффшор чи офшор? Українська мова. 2006. № 2. С. 121.
7. Маслійчук В. Л. СЛОБІД-
СЬКА Україна.
8. Проєкт Закону “Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування”.
9. Проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо встановлення кримінальної відповідальності для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за підприємницьку діяльність з використанням офшорних зон та визначення підслідності злочину)”.
10. Чи завжди офшор це незаконно і лише для мільйонерів.
11. Off (дата звернення 7.10.21).
Чи потрібен нам гендер і секс? 52. ГЕНДЕР 53. СЕКС Соціяльна прелюдія гендеризму Тема гендеру – одна з провідних в українському суспільстві й освітній царині, про що свідчить, наприклад, навчально-методичний матеріял “Реалізація ґендерної політики в управлінні освітою: навчально-методичний посібник” (6) чи навіть “Словник ґендерних термінів”, виданий Центром гендерних досліджень і комунікацій (2016) (8).
Ще на початку 2021 року дружина президента Олена Зеленська заявила про план України розробити Стратегію впровадження гендерної рівности у сфері освіти до 2030 року. Цей план випливає з приєднання України до міжнародної ініціятиви “Партнерство Біарриц” (започаткували лідери країн Групи семи (G7) на саміті в місті Біарріці (Франція) 25 серпня 2019 року під головуванням Президента Франції Е. Макрона), що об’єднує зусилля різних країн втілити в життя рівність соціяльних прав жінок і чоловіків. Суть плану полягає в зменшенні розриву в оплаті праці чоловіків і жінок, у розвитку безбар’єрного та універсального публічного простору, забезпеченні рівних можливостей для декрету батька і матері, протидії домашньому гендерно зумовленому насильству, забезпеченні комплексного інтегрування принципів гендерної рівности в освіті. Дружина президента заявила: “Вважаю, що всі ці кроки – гарний початок руху в напрямку рівності, руйнування стереотипів та створення рівних можливостей для кожного” (1).
Здавалося, що знайти заперечення до слушности цих приписів складно, проте дії міністра освіти Л. Гриневич (2016–2019 рр.) саме в цьому сенсі викликають чималі застереження. Йдеться передусім про останній припис, сформульований як “комплексне інтегрування принципів гендерної рівности в освіті”, що заторкує трактування гендерних ролей самих школярів. Про це показово сигналізує лише один із багатьох фактів запровадження ексміністром освіти Л. Гриневич так званої антидискримінаційної експертизи на підручники для середньої школи (3).
Під прицілом “експертизи”
опинилися винятково ДВІ царини нашого суспільного життя: національна та родинна, тобто потеперішньому гендерна. Приклад дії диктаторського припису Міносвіти розглянемо на окремому “Висновку антидискримінаційної експертизи на електронну версію проекту підручника „Вступ до історії“ для 5 класу закладів загальної середньої освіти”, який здійснила “експертка з антидискримінації в освіті”, аспірантка катедри педагогіки й менеджменту освіти КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти” Л. В. Остапенко.
Перед тим нагадаю, що Міністерство освіти уклало угоду з німецьким ліволіберальним фондом Белля – антиідеологічного, антимілітарного, антиродинного,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
