Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Наш шлях до політичної, економічної і військової · інтеграції до Європи є поверненням в родину · братніх нам народів”. Читацьке віче · с. 4сторінка оригіналу ↗

Який він – типовий європеєць?

Слово Просвіти, №52 за 2021 рік

Валерій ШВЕЦЬ Один із варіантів біологічної ідентифікації людей – це ідентифікація їх за групами крові. Розглянемо найпопулярнішу систему ідентифікації груп крові за антигенами А і В та резус-фактором. Для першої групи крові характерна відсутність обох антигенів. Для другої характерна наявність на поверхні еритроцита антигену А, третьої – В, четвертої – обох антигенів А і В. З урахуванням наявності або відсутності у кожної групи крові резус-фактора маємо вісім груп крові. Частоти – частки населення з даною групою крові у відсотках, з якими зустрічаються різні групи крові у різних народів, різні. Для споріднених народів ці частки ближчі. Для неспоріднених народів вони відрізняються більше. За цим показником можна з’ясувати ступінь спорідненості різних народів. Нас цікавитиме образ абстрактного європейського народу з усередненими значеннями частот різних груп крові. В якості такого середнього не можна брати середнє арифметичне для кожної з груп крові. Європейські країни суттєво відрізняються за чисельністю, а середнє арифметичне не враховує цю відмінність. Теорія ймовірностей пропонує вирішення проблеми знаходження такого середнього за допомогою формули повної ймовірності [3], де кожна країна дає внесок, пропорційний долі її населення в населенні цілої Європи. Дані щодо частот груп крові серед населення різних країн ми взяли з англійського варіанту Вікіпедії [1]. Від українського варіанту Вікіпедії [2] ці дані відрізняються більшою кількістю країн (125 проти 105). Зокрема, в них присутня Білорусь, відсутня в українському варіанті. Для переважної більшості країн наявні в обох статтях дані щодо частот груп крові збігаються. Для невеликої частини є невеликі відмінності, пов’язані з дещо різною часовою прив’язкою цих даних. Лише для од- Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ, письменник, дипломат, експерт Центру дослідження Росії На першій прес-конференції після об’єднання Німеччини на запитання журналіста, що було найгіршого в тому, що Німеччина була розділена на дві країни, канцлер Гельмут Коль відповів: на Сході ми втратили три покоління німців. А скільки поколінь втратила Україна за понад сім десятиліть совєтської влади, а перед тим – понад два з половиною століття царської? І чи не тому українці по-різному голосують, що панування імперії на Сході тривало набагато довше, ніж на Заході? Щодо деколонізації. Повернення до власної ідентичності, зокрема, в топоніміці – типове явище. Наївно було б думати, що деколонізація полягає лише в заміні географічних назв і поваленні пам’ятників колонізаторам – у нашому випадку комуністичних бовванів. Деколонізація – процес ментальний і, як слушно зауважив Гельмут Коль, це нієї країни ці відмінності суттєві – для Російської Федерації. До квітня 2021 року вони також були ідентичними в обох статтях. Далі в англійському варіанті Вікіпедії вони суттєво змінились, тому ми використовуємо їх старі значення, ідентичні українському варіанту Вікіпедії. На жаль, іншими мовами аналогів цих статей автору знайти не вдалося. Є ще одна обставина, взята автором до уваги. Переважна більшість європейських країн – це мононаціональні країни, хоча приплив емігрантів в останні роки почав цю ситуацію в деяких країнах дещо змінювати. Проте суттєва неоднорідність етнічного складу спостерігається лише удвох великих європейських країнах – це Російська Федерація і Україна. Тому для цих двох країн ми провели розрахунки у двох варіантах. Перший варіант – взяли до уваги все населення країн. Другий варіант – взяли населення України без росіян, що складають 20% населення України, і населення Російської Федерації без українців. Останні, за нашими оцінками, становлять до 15% населення Російської Федерації. Мовна ідентифікація тут ролі не грає. Використання формули повної ймовірності дає нам наступні результати для груп крові середньостатистичної європейської країни – другий рядок таблиці. Такі ж розрахунки, виконані для 125 країн світу містяться у третьому рядку таблиці. Для зручності ми наводимо результати у відсотках. Із порівняння цих даних видно, що для європейців характерне при позитивному резус-факторі суттєве перевищення частки другої групи крові порівняно зі світовим рівнем, суттєво менша частка першої групи крові та майже удвічі менша частки третьої групи. Ще однією характерною рисою європейців є у рази більша частка різних груп крові з негативним резус-фактором. У четвертому рядку таблиці міститься інформація щодо українців. Частки різних груп крові для них мало відрізняються від відповідних часток для середньостатистичної європейської країни. Можна звернути увагу хіба що на помітно більшу частку другої групи крові з позитивним резус-фактором. Значний інтерес становить з’ясування питання: наскільки суттєві відмінності у значеннях часток різних груп крові для різних європейських країн відносно середньоєвропейських даних. Математика дозволяє безпосередньо порівнювати між собою лише дійсні числа. Які дійсні числа – по одному для кожної країни слід взяти до уваги для такого порівняння? Ми пропонуємо розглядати частки, що відповідають восьми групам крові для конкретної країни, в якості координат точки у восьмивимірному просторі. Тоді кожній країні відповідає одна така точка. Ступінь близькості країн або народів за групами крові можна виміряти як відстань між відповідними точками. Якщо частки груп крові однієї з країн замінити на середньоєвропейські значення цих часток, то ми отримаємо відстань відповідної країни від середньоєвропейського рівня. Розрахунки виконані для всіх європейських країн наведені у наступній таблиці. Одиниці вимірювання відстані можна обрати довільно. Проте, оскільки координатами точки є частки груп крові, виміряні у відсотках, то ми залишили саме це мірило відстані. З таблиці видно, що середньоєвропейські значення часток груп крові не відповідають жодній з 41 європейської країни, що цілком очікувано для невеликої сукупності порівнюваних об’єктів. Проте ступінь близькості часток їх груп крові до зазначених середніх даних часто відрізняється у рази. На першому місті за близькістю до середньоєвропейських стандартів виявились українці. Це не протирічить поширеній ще в 19 сторіччі гіпотезою про те, що колискою індоєвропейських народів була територія України між Дніпром і Доном. На сьогодні так вважає більшість дослідників. Далі йдуть серби, словени і литовці. Зазначимо, що близькість до певного стандарту означає і взаємну близькість. Найдалі від середньоєвропейських значень часток знаходяться Російська Федерація (без українців), Велика Британія, Ісландія і Ірландія. Проте однакова віддаленість від середніх значень не означає взаємну близькість (всі точки сфери знаходяться на однаковій відстані від її центру, проте відстань між ними змінюється в широких межах). У даному разі причинами віддаленості перерахованих країн різні. Мешканці Британських островів найменше зазнали змішування з народами Азії, що сотнями років хвилями накочувались на Європу. Російська Федерація такі впливи зазначала зі значними перевагами через своє відкрите з боку Азії географічне положення. Кількісний аналіз фактора змішування вимагає окремого дослідження на основі аналізу такої фізичної характеристики як ентропія. Другий варіант наших розрахунків стосувався населення Україні, а не лише українців, так само як і всього населення Російської Федерації. Тут Україна відразу віддалилась від початку таблиці на 5 позицій, а Російська Федерація віддалилась від кінця таблиці на 9 позицій. На першу позицію таблиці вийшла Сербія. Проти і у цьому разі Україна залишається серед лідерів близькості до середньоєвропейських значень часток груп крові. До кола європейських народів ми долучили і Туреччину. З таблиць видно, що вона за формулою крові є типовим європейським народом. Основа цієї єдності, очевидно, була закладена ще у часи Римської імперії. Висновки: 1. Наші розрахунки підтверджують гіпотезу про прабатьківщину індоєвропейських народів, локалізовану на території України. 2. Українці і сьогодні в Європі найкраще відповідають середньоєвропейським показникам формули крові. 3. Населення України і на тепер у Європі є одним з найближчих до середньоєвропейських показників формули крові. 4. Наш шлях до політичної, економічної і військової інтеграції до Європи є поверненням в родину братніх нам народів. Література 1. Wikipedia: Blood type distribution by country. 2. Wikipedia: Розподіл популяції за групами крові за країною. 3. В. Т. Швець. Теорія ймовірностей і математична статистика. – ВМВ. – Одеса, 2014. – 200 с. № Країна Відстань 1 Україна 1.892 2 Сербія 2.055 3 Словенія 3.397 4 Литва 3.455 5 Боснія і Герцеговина 3.506 6 Ліхтенштейн 3.819 7 Албанія 3.873 8 Швеція 4.019 9 Австрія 4.509 10 Північна Македонія 4.66 11 Німеччина 4.719 12 Люксембург 4.719 13 Польща 4.736 14 Греція 5.168 15 Білорусь 5.289 16 Данія 5.567 17 Хорватія 5.578 18 Бельгія 5.593 19 Швейцарія 6.218 20 Іспанія 6.331 21 Туреччина 6.401 22 Латвія 6.507 23 Болгарія 6.676 24 Румунія 6.712 25 Фінляндія 6.965 26 Франція 7.353 27 Словаччина 7.411 28 Кіпр 7.420 29 Чеська республіка 7.575 30 Молдова 7.992 31 Італія 8.071 32 Угорщина 8.274 33 Португалія 8.802 34 Нідерланди 8.911 35 Норвегія 9.485 36 Мальта 10.185 37 Естонія 10.228 38 Російська Федерація 12.412 39 Велика Британія 13.700 40 Ісландія 15.988 41 Ірландія 16.665 цери вермахту навіть крокували Красною площею в Москві. І наостанок про назву Первомайськ, за яку чіпляються тамтешні депутати. Виникла вона на мітингу 1 травня 1919 року на честь свята, активно запроваджуваного більшовицькою владою. Так от, особисто кожна людина вирішує, кого і що вона хоче вшановувати. Скажімо, пам’ять видатного українського поета, уродженця Первомайська Миколи Вінграновського чи випускника місцевої школи № 17, колишнього радника-посланника посольства РФ, а водночас резидента ГРУ Всеволода Лоскутова, з яким автору цих рядків доводилося стикатися під час роботи в МЗС України. А питання топоніміки (і в цьому переконує лист секретаря міської ради) повинні вирішуватися на державному рівні. Щоб нам, за висловом німецького канцлера, не втрачати нові покоління. Зрештою, інтереси жителів Первомайська, про які дбає Михайло Медведчук, полягають саме в деколонізації, чи я щось не так розумію?.. 0+ А+ В+ АВ+ 0- А- В- АВ- Європа 33.804 33.888 12.203 4.584 6.292 6.189 2.170 0.862 Світ 37.57 27.154 22.766 6.223 2.678 2.087 1.153 0.366 Україна 33.231 35.231 13.462 4.385 5.031 6.062 1.631 0.969

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин