Слово многоцінне · “Полохливі рядки туляться один до одного, щоб зігрітися, не загубитися в часопросторі та в читацькій пам’яті”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Василь Стус: “За своєю душею треба стежити…”
Слово Просвіти, №52 за 2023 рік
Прочитав книжку поета від Бога Василя Стуса “Листи до сина” (Харків, Видво “Ранок”, 2019. – 280 с.). “Дорогий читачу! Перед тобою нова редакція книжки Василя Стуса, яку з повним правом можна вважати найуспішнішою з-поміж усіх, які були видані після смерті поета, – так починає представляти цей вагомий твір його син – Дмитро Стус. – В основі цього перевидання те саме бажання поділитися досвідом особистісного спілкування з Василем Стусом, розкіш якого мав я – його син – Дмитро Стус. Щиро кажучи, я укладав цю збірку для своїх синів – Ярослава та Стефана, які нині є самодостатніми й успішними людьми. Не буду твердити, що ця книжка мала вирішальний вплив на їхнє становлення як особистостей. Я так не думаю. Але вона завжди була в них під рукою, а тому при потребі вони могли будь-якої миті звернутися до неї (підкреслю, саме тоді, коли їм це було необхідно)… Батькові листи, які я не надто уважно читав у дитинстві, часто допомагали вслухатися в себе та знайти відповідь… І коли вже зовсім відверто, то спілкування з батьком і його листами й віршами дали мені для розуміння життя й освіти як гігієни значно більше, аніж усі наукові університети й академії. Буду втішений, якщо занурення у творчість Василя Стуса виявиться цікавим, а книга допоможе глибше збагнути себе” (стор. 4-5). І справді, це найголовніше для молоді, передусім читати, щоб значно глибше пізнавати і себе, і Україну, щоб продовжувати гідно творити її в подальшому. Книжка вибудувана відповідно до складної, м’яко кажучи, біографії Поета, “шістдесятника”, бо ж та влада її продовжувала “вибудовувати”: після Києва – Мордовія, Колима, Урал. На закінчення – з листа Василя Стуса до свого сина: “За своєю душею треба стежити так само, як за тілом. Чиста, світла душа – то запорука здоров’я. І завжди приємно було згадати все, що ти зробив доброго. Бо тільки добро вводить нас у коло інших людей, робить їх братами, а не просто сусідами. Так само – дбай про своїх друзів. Вони повинні бути чисті, добрі. Інших друзів не треба. А добрі друзі допомагають рости і ставати кращими” (стор. 208-209). Коли ви прочитаєте Василеві “Листи до сина”, в яких чимало його філософських (і не тільки) віршів, перекладів, а також 12 записів “З таборового зошита”, ви збагатитесь глибшим розумінням постаті видатного сина українського народу, який у всьому прагнув справедливості.
Богдан ЗАЛІЗНЯК, член НСПУ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
