Український шлях · “Донцов був настільки закоханий, що навіть писав Олені Телізі вірші”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Місце сили
Слово Просвіти, №52 за 2023 рік
Подумалось, а чому б не розпочати з опису естетики та технологій цього видання; воно ж бо наче саме промовляє про це („Рух землі”, антологія патріотичної поезії–6, упорядник Олесь Дяк, Дрогобич, „Коло”, 2023. – 206 с.). Насамперед, обкладинка: формату А5, тверда, шляхетно заламінована та акуратно зафальцьована так, що легко гортатимеш сторінки. Добре: з думкою про читача. Малярські кольори – відкриті, дещо несподівані, як ось ординарний синій чи салатовий перехідний. Врівноважується близьким до гірчичного та бездоганно білим. Формалізується. Наративи: „Упорядник Олесь Дяк” та „Антологія патріотичної поезії–6”, закомпановані вигадливо, на синій стрічці. Усе
Дмитро Донцов і Олена Теліга (1930+ті роки, Варшава)
тя”), Адольфа Гітлера (“Моя боротьба”), Альфреда Розенберга (“Міф двадцятого століття”), а ще раніше – Фрідріха Ніцше (“Так казав Заратустра”, “Антихрист”), Освальда Шпенглера (“Сутінки Європи”)? – Із перелічених вами мислителів і політиків найбільше вплинув на “Націоналізм” Донцова Ніцше, меншою мірою Шпенґлер. Муссоліні впливав не так своїми ідеями, як прикладом харизматичного лідерства. Що стосується Гітлера і Розенберґа, то на час публікації свого “Націоналізму”, тобто в 1926 році, Донцов ще не був знайомий з їхніми ідеями – з тієї простої причини, що перша частина “Моєї боротьби” з’явилася друком лише на кілька місяців раніше, і її тоді мало хто помітив, а “Міф двадцятого століття” надруковано 1930 року. Я припускаю, що Донцов прочитав “Mein Kampf” у 1932 році, і, судячи з низки його статей, книга Гітлера справила на нього сильне враження. У 1936 році він навіть видав під псевдонімом Д. Варнак брошуру “Таємниця орґанізації”, в якій зреферував деякі розділи “Моєї боротьби”. Розенберґа він теж схвально цитував, але в цьому випадку помітного впливу не було. – Яку роль у житті Дмитра
Донцова відіграла Олена Теліга? Чи справді між ними були особливі стосунки, підтверджені на сторінках вашої книги окремими фрагментами з їхньої епістолярної спадщини? – Я поділяю думку Миросла3 ва Шкандрія, що Донцов і Теліга були коханцями. Донцов був настільки закоханий, що навіть пи3 сав Олені Телізі вірші, щоправда, на мій погляд, це не були поетич3 ні шедеври. Їхні стосунки – це дуже цікава історія, але мене во3 ни цікавили передусім у контек3 сті інтелектуальної біографії Донцова та його ідейного впливу на поетесу. – Яку думку ви вкладаєте в поняття “літературний фашизм”, введене в обіг британським політологом Роджером Грифіном, і яке має дотичність до ідеологічних праць Дмитра Донцова? – Термін “літературний фа3 шизм” справді використовував Роджер Ґрифін, а до нього – То3 мас Молнар. Найбільше це яви3 ще дослідив Дейвід Керол на прикладі французького літера3 турного фашизму. Керол розуміє під літературним фашизмом вза3 ємний обмін між фашизмом та літературою і в політичній, і в лі3 тературно-естетичній сферах. “Літературний фашизм” не прос3
творчо-видавничого простору. Його добірка розпочинається віршем „Матері”, що тихцем, без закликів, можна і слід прихилити й до України. Серед тисячі вітрів, серед бурі, серед грому Все ж почую, все ж впізнаю найтихіший голос Ваш. Тут Куйбіда не вдається до якихось монументальних метафор, висічених у граніті чи вилитих у бронзі. Він пошепки звертається до сокровенного, що раз іна все життя; добре знаходить саме своє поетичне втілення. Згодом продовжує, вже в іншій поезії: Ой тане, блякне і щеза… Уже й не видко. Лиш слово чисте, як сльоза, І часу нитка. Знову-таки свідомо фігурально звернуся до поетичної ініціативи авторів антології: Оксани Лозової, Василя Головецького,
видається за результатами літературного конкурсу пам’яті поетеси-упівки Катерини Мандрик- Куйбіди. З присвоєнням лавреата цієї премії. Назву авторів антології: Оксана Лозова, Василь Головецький, Ганна Вівчар, Василь Савчук, Катерина Тихонова, Михайло Жайворон, Василь Куйбіда. Це шоста за ліком книга, що виходить поспіль у „Бібліотеці премії”, тобто і редколегія, і упорядник, і чимало інших людей з року в рік дбають про престиж Премії, промоцію літконкурсу, поширення книги. Справа переросла у тверду традицію та нестиме свій запалений смолоскип і надалі. Щодо змісту. Це добротна, по-справжньому патріотична поезія. Вдамся хоча б до поезії Василя Куйбіди, сина Катерини Мандрик-Куйбіди, відомого політика, державника, письменника, який прилучився до цього
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
