Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №54 за 1998 рік

Слово Просвіти, №54 за 1998 рік

-- - - УПР . паж и ітУНнОСТО --- ри й Ли й -. бі ий фактором, це той обруч, який тримає ці державні клепки Гепер іншим приклад Сполучені Штати Америки свого часу, як нове державне поліетнічне утворення, замішане на ріаних етнічних ферментах, вирішували, якою мовою розмовляти новому суспільству, якою має бути цержавна мова. Стосовно цього тривала зелика полеміка. А «історично так склалося», що Південь США розмовляв латиноамериканською -- іспанською мовою. Чому ж там, після відпПОВІДНИХ дискусій, мовне питання було вирішено раз 1 назавжди? Хоча у США був величезний відсоток німців 1 вони навіть переважали мовно англосаксів. Та тому, що батьки нації -- від Джорджа Вашингтона до Авраама Лінкольна -- розуміли, що державна мова - ес цемент. І там парламент проголосував, хоч із невеликою перевагою, за англійську державну мову. І там ця мова всюди функціонує як єдина державна. Хоча, як асни там кажуть, є запозиченою. Отже, мова консолідує, мова об'єднує, мова цементує, мова формує державу 1 дає напрямок цій державі. Бо мова -- це джерело знань, інформації. Бо мова-- це джерело енергетичне Її коли б Спол учені Штати Америки не вдалися до зазначеного кроку з вирішенням держа вної мови, то мали б дотепер етнічні конфлікти, І досить таки серйозні. Бо, з одного боку, південні Штати домагалися б іспанської мови, частина населення вимагала о німецької, частина -- італійської чи французької, як англійс ької чи китайської ії т.д Американці, вирішивши питання з державною мовою, розв'язали велику проблему державотворення То чому жу нас може ще паралельно російська мова претендувати на звання державної? Серед наших «державників» немає політичного розуміння, наскільки мовне питання загрожує існуванню самої держави України. Бо в нас корпоративні інтереси превалюють над державними. Тобто «моя команда, мої люди, які нехтують українською мовою, виходять тільки з одних критеріїв: користь для вузького кола людей» Отже, коли існує тільки зиск у верхніх ешелонах влади, то це держава безперспективна. Кожен із українців, який мріяв про незалежну Україну, переймається цими болями, йому це болить. Бо звідси наші всі економічні негаразди, звідси наші тупиковість 1 безвихідь. Мовна проблема дуже щільно зав'язана на економіці держави, на 11 перспективі, на розумінні й консолідації нації. А цього не розуміє чи не хоче розуміти дуже багато людей. А той ІЗ «вороженьків», хто це добре розуміє, робить усе зумисно, аби Україна в будьяку мить стала додатком до Росії. Так звана «п'ята колона», або російська колона в Україні, політична сила російська в Україні досить серйозна. Вона добре підживлена фінансово. Тут і видання російської книги, 1 звучання російського слова в ефірії т.д. Цеє невипадкові речі. Все робиться для того, аби при нагоді проголосувати в нашій державі за білоруським варіантом 1 об'єднатися з Росією. Ось що є для нас найнебезпечнішим. Але це небезпека не Тільки загальноукраїнська, а й загальноєвропейська. І тут ми виходимо з головного напряму. Якщо ми хочемо стабільності, то, нерозв'язавши мовної проблеми, цієї стабільності в державі ніколи не досягнемо. Не розвязавши мовного питання, ми не матимемо перспективи Коли вже сьогодні моделюється відповіІДне становище, де нас ігнорують в Інтернеті», як 1 не розвивається відповідна українська технічна термінологя, то невже ми залишимося для історії як народ у шароварах 1 свитках! Була в нас за радянських часів фліосова ситуація, коли художнє слово преваліовало, бо надавалася відпоОвІДНа можливість для реалізації в художній площині, а в з1нших галузях мовного життя весє було скальковано з російської мови Навіть Інститут української мови був покликаний унормувати всі русизми. Всі неологізми були взяті з ростиського словообігу. І так творилися відповідні словники» тощо. ТОДІ розуміли, що це безперспективність для україтнської мови Але й тепер ситуація не краща. Навпаки, вона гірша. Бо художнє слово вилучено, впливу нашого українського енергетичного не має в державі. Тож на яких принципах виховує ї ЬСЯ підростаюче покоління? На яких засадах задіяне наште ВІМ( ько" Якщшов арми иемає укра ІНСЬКОГО слова, пемає патріотизму, віДдДаноОості українській землі, то це не військо, а випадковий набір людей. Отже, або це свіДдОМа політика на капІТУЛЯЦІЮ, її а «1Де "ГУ України ближчим часом, або на За чи, чу 4 ""- чо "У ї -ь й - ме о г й нурчанчючртччм я о ворПЕРИО? ; М і "к і ях ч р з у і І: ї зі й з . "- "є ь ту явні Ж. ч - Ж з Р Ж, і; г - 1 р й ; ч ци. -. " Я Й р з: У УА Ч й РАНО С | . б Йо - ГОРА Р ііі У Моїй ер - у мМ'ї у я - нії Т Ж 3 ЧО Ж ь п 1 У ря І У У -. Р 1 г я з 5 з Ж був. з го Фо і - й д З ійні іні канав ітьннани - кійні-нийни чі. і . - ЧІ 5 анна она пподиннйнно зона реа не нн РР чий я ПРЕ. ен ню ДР ПЕН а й ее ПЕНЯ РР ша си -оо довготривалу перетп октиву,на поступове знищення. Я як людина думаю про перспективу не свою, я вже у достатньо арілому віці, а про своїх дітей, усіх дітей України іпро саму Україну. Якщо тепер не робити нічого, політично не розв'язувати це питання, то матимемо дуже сумну Україну. Але сумна Україна вдавалася завше до останнього силового аргументу -- до Коліївщини! Безперечно, Коливщина оберталася великою бідою для Всієї України. Це був останній засіб самооборони українського народу, і наслідки цього давно відомі в історії України. Отже, вороги українства повинні зрозуміти, що вони провокують українську 50-мільйонну націю, в якій «козацька кров пульсує 1 гуде», на можливі інциденти чи прецеденти. Ці відомі україножери виступають зумисними провокаторами. Той, хто сьогодні русифікує спорт, військо, всі державні структури, всю вищу державну школу, повинен зрозуміти, що своїми зловісними актами він підписує не тільки бажання винищити український народ чи смертний присуд українській мові, а й своєму власному існуванню в Україні. Не всі, як сказав Жириновський, дійдуть до аеропорту. Не всі втечуть чи виїдуть. Це було. Я як людина, яка думає про перспективу, переймаюсь 1 цим. Я моделюю, я хочу бачити розвиток подій на кілька кроків наперед, І саме тому я так гостро реагую на мовну проблему і відстоюю необхідність державного слова, державної мови української. Ще раз наголошую: державної! Іншого варіанту не може бути. В іншому вимірі України не існує. України російськомовної не може бути. Бо це буде щось на зразок Одеси з додатком до Хайфи чи України з додатком до чогось іншого. іншому варіанті, окрім вирішення питання з державною українською мовою, немислимі наші перспективи. Бо тоді нас ніщо не об'єднає: ні ковбаса, ні українське сало. Був такий варіант: «Давайте спочатку народ нагодуємо, а потім говоритимемо про українську мову». Це ми проходили вже за сім років незалежності України. Мовляв, не треба мовне питання збурювати, наразі потрібно інші закони прийняти. А потім, казали, «нагодуємо, відбудуємо, реформи проведемо, перейдемо до мови, до культури». Але тепер побачили, що та сила, яка змітає державність української мови, по суті змітає саму Україну як незалежну державу. Отже, ми виходимо на серйозніші проблеми, аніж гадали. Це стосується отого зловісного вилучення 7-ї статті їз Закону проосвіту. Є сили, які хочуть, щоб Україна ніколи не реалізувалася як держава. Я припускаю, що ці сили є на всіх щаблях влади -- законодавчої, виконавчої і судової. Це антиукраїнці. Якщо їх не поставити на місце, не вивести за дужки, то Україна матиме від того сумні наслідки. Бо ця чужа людина нав'язуватиме з керівного крісла чужу нам мову. Цей українофоб через судові структури нав'язуватиме нам, як маємо жити і мислити на нашій предковічній землі чи в якому Слові реалізовувати себе. Наші історичні права забезпечені нашою історією, нашим родоводом. Я так розлого кажу, бо за будь-якого запитання я виходитиму на масштабніші проблеми. Бо питання про державність української мови не осмислюють серйозно ні політичні лідери, ні Президент України. Певно, за браком часу. Я вже не кажу про тих державокрадців, які є у виконавчій владі Кор. - Ось чому українцям доводиться весьчастротистояти злочини гдет другої державної мови... Пп. М.-- Російська мова розвивалась у Росії разоміз її державністю, Ростиська мова, це й підтвердять нинишні російські філологи, формувалася у ХУПІ--ХІХ століттях. Наша ж українська значно глибша, набагато давніша, значно насиченіша енергетично, цебто глибинниа, бо є кущовою за структурою у порівнянні з російською мовою. Тому нехтувати українською мовою. зе Це відкидати глибину, можливість плекати красу ТІЄЇ української крони, завдяки чому можна осягати 1 значення свого особливого місця в сім'ї культурних народів, і свого почесного місця в Європі Я припускаю, як може Україна позитивно впливати на Європу. Але це всеможливе, якби ми могли вільно плекати рідне українське слово, Бо ж, приміром, Російська держава закладає шщороку близько двох мільярдів доларів до оюджету на розвиток ростиської мови з 11впливом на «"русскоязичноє населеніє о Серед цього «насєлєнія» й українці, в яких відібрали рідну мову. А що ж дає Українська держава для розвитку української мови, аби той же зрусифікований українець повернувся до батьківської чи прадідівської мови? Хіба наша держава дає тому ще не втраченому українцеві хоч копійчину, щоб він відчув себе причетним до мови й культури великого народу, який дав світові такі славетні імена, як Ярослав Мудрий 1 Сковорода, Шевченко Гоголь, Вернадський і Корольов... Щоб той «рускоязичний» українець самоідентифікувався, щоб були справжніми українцями його сини і внуки, про це повинна дбати Українська держава. В чужому Слові зрусифікований українець не віднайде себе, бо він -- як запозичена людина. І таким його зробила система. Я не заважаю розвиватися російській мові, я ії шаную, як і інші мови світу, але нехай вона розвивається на теренах Росії, а не на території України. Який народ, що більш-менш себе поважає, міг би нині у світі таке дозволити? Але ж на розвиток української мови в нашому бюджеті немає жодної статті. А це вже сумно, бов незалежній державі треба думати про такі речі. Бракує тої політичної сили, яка могла б творити такий бюджет, де була б захищена українська мова й культура. Це дало б змогу позбутися тієї болячки червоної, яка проникає до нас через прозорі кордони з «родіни Октября». Якщо українець прийде до розуміння, що він є українець, він відійде від стереотипу «єдіного Союза» і від необхідності вдаватися до російського слова. Кор. -- Російська верхівка завжди шукала винуватців у всіх їмперськиг бідат тредставників національновизвольних змагань серед інших підневільних народів. Тут іпрокляття Мазепі чи Шамілю, басмачам чи бандерівцям ї т. д. Нині, 7 листопада цього року тід час так званого святкування російськими комуністами великого «октября» генерал Макашов на весь світ заявив, що 6 усіх бідат винуваті євреї ї що найкраще їм місце в могилі. Ця різка заява обійшла всі засоби масової інформації світу 1 породила різні думки. У нас в рані такихгт заяв не було, але нещодавно вийшла книга токійного дисидента Матвія Шестопала «Євреї на Україні». Вона написана понад 20 років тому 1ї весь цей час пролежала у стовку. Матвій Шестотпал наводить разючі факти визиску євреями українців, починаючи від часів Київської держави 1 до новітні г часів. Так, зокрема, євреям їнкримінується сприяння в закритти українського журналу «Основа», що виходив у Петербурзі на початку 60-хг років ХІХ століття, визиску, що був не другорядною тричиною тородження Хмельниччини чи Коліївщинит т. т. Але Матвій Шестопал, які упорядник книги професор Василь Яременко, закликає євреїв до стівпраці з українцями на паритетних есабай адже так було, приміром, за часів Центральної Ради... Що Ви скажете з цього приводу? Пп. М. -- Мене найменше цікавлять російські проблеми або ж польські. Мене цікавить виключно Україна. Я хотів би, щоб українські євреї були справді українськими євреями, а неросійськими в Україні. Хотів би, щоб вони будували Україну разом із нами. Якщо Струве витрактовував єврейський елемент як важливий асиміляторський чинник у Російській імперії, то я небажав би, щоб це означення 1 нині за ними закріпилося. Коли євреї спромоглися вибудувати свою | іт -у - Р - ь ія ї || і модерну державу, через стільки піків відродивши національний дух, зібравши всіх синів своїх, то вони, як ніхто, розуміють цю проблематику і комплекси неповноцінності. Чому ж вони не повинні нам допомагати? Я розраховую на співпрацю з євреями в розбудові України. А не те, щоб вони вдовольняли тут в Україні лише власні економічні інтереси за рахунок українців чи росіян. аціональність мене найменше обходить. Мене цікавить інше; чи це громадянин України, а він повинен ним бути в повному вимірі. А те, що він ходитиме до синагоги чи співатиме єврейських пісень, це для мене теж малоцікаво. Кожен, хто причетний до свого етносу, хай ігорнеться до нього. І тому питання присутності інших етнічних груп вкраїні не є такою невирішеною проблемою. Якщо будуть першт особи зорієнтованіна Україну, на її національні інтереси, то всі інші громадяни, чи то українці, чи росіяни, чи поляки, чи греки і так далі, також будуть зорієнтовані виключно на інтереси України, на інтерес утвердження української мови як державної, А якщо ж «будується» за зразком Роксоляни: «Давай швидше розвалимо цю турецьку державу для того, щоб визволити». Кого визволяти? Така спала на думку аналогія... Ще раз наголошту: ті, що біля керма влади сьогодні в Україні, не розуміють значущості тієї проблеми, про яку ми ведемо розмову. Там не повинні думати, що мовне питання -- це десяте питання. Мовне питання -- це головне питання. І той, хто претендуватиме на найвище місце, маю на увазі недалекі президентські вибори, мусить урахувати це. Не підуть люди за «лівими», непідуть! Хочі подрібнені ми, але за «лівими» не підуть. Вони вже багато за цей час осягли й зрозуміли, хто є хто. Проблема в тому, як нам провадити роботу. Я сподіваюся, що, переживши добу Гриньова- (Табачника --цю добу українського космополітизму, ми вийдемо на шлях необхідності творення національної держави, де національні інтереси будуть домінуючими в усіх сферах, а не в одній економічній. Бо не буває такого, аби справжня держава акцентувала все тільки на економіці. Такого не буває, починаючи від Японії і закінчуючи Британією, цебто від одного острова до іншого. Є загальнонаціональні інтереси, а не часткові. Мовляв: «Дайош економіку!». Ось ми й маємо результати політики, започаткованої після проголошення незалежності України. Все цеї від тієї ж ідеології Кравчука, від ідеології всіх тих, хто йшов на компроміс, бо мовне питання вони посували на десяте місце. Так, приміром, чинив Плющ, Треба зрозуміти, що всі вони винуватці. Тут не слід звинувачувати простих несвідомих людей. Колишні можновладці тепер зрозуміли, що нині активізувалися сили, які можуть змести все і всіх. Це ці можновладці дали можливість відродити КПУ, Чому вонинесудили цю компартію? А її треба було судити, як це вчинили в Литві, Чехії, Польщі, інших посткомуністичних державах. Чому ці так звані державотворці так діяли? Бо вони самі були половинчасті. Сьогодні на теренах України закладають будівництво російських церков, безліч їх відкривається в нашій державі. Хіба незрозуміло, які це конфлікти заміновуються на завтра? Тому політична воля, продиктована загальними національними інтересами, мусить бути в кожного, хто береться за політичну справу. 1 Записав Михайло ЯКУБІВСЬКИЙ ЧИЇ зфио-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин