Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №54 за 1998 рік
Слово Просвіти, №54 за 1998 рік
«БУЛА ЛІКВІДОВАНА УРЯДОМ.»
мови. Крім того, він був завідувачем сільського товариства «Просвіта», яке заснував батько Лесі Українки Петро Антонович Косач у сімдесятих роках минулого століття жив 1 працював у лісництві Новограда-Волинського (Звягеля). Часто з маленькою Ларисою приїздив до Жеоабориці, де містилася контора лісництва.
Довідавшись про масові арешти в Києві 1 Житомирі, дядько покінчив життя самогубством...»
Д.О. Туркевич зі Львова: «Мій прадід Грубич Яким Павлович, який проживав у місті Сахновщині на Полтавщит (тепер Харківська область) і працював бухгалтером млина, був заарештований 1929 року і звинувачений у приналежности до СВУ. Приводом послужила його робота
«Просвіті». За словами моєї покійної бабуні Катерини Якимівни, ії батько, мій прадід, загинув на Соловках, офіційних повідомлень про його долю немає».
Володимир Іванович Косовський, поет, член Спілки письменників України, колишній політв'язень, оповідає, що в його рідному селі Веприку на Фастівщині 1919 року було засновано товариство «Просвіта», яке очолив дяків син, учитель земської двокласної школи Микола . (Тимофій) Йосипович. Мені сталовідомо, Костянтинович Артасевич. При «Про- Юрій ХОРУНЖИЙ, що мій дядько після закінчення світі» діяли драматичний гурток і хор. і письменник, філологічного факультету Київського Щонеділі йшли аматорські вистави: головний редактор часопису університету приїхав до рідного села «Наталка Полтавка», «Сватання на Всеукраїнського товариства Жабориці (нині Заріччя) Баранівського Гончарівці», «Паливода», «За двома політв ео району Житомирської області іпрацював зайцями». Хором опікувався видатний / репресованих «ЗОНА»
викладачем української літератури їі український композитор Кирило Сте-
ГЛИБШЕ ОСМИСЛИТИ ВЛАСНІ ШЛЯХИ
Полиці волинських бібліотек, як 1 бібліотеки крайової «Просвіти», поповнилися трьома новими книжками, що вийшли у світ цього року.
Першою з них були спогади мужньої людини -- Миколи Куделі «Кобзар у моєму житті». Доля автора неймовірна і дивовижно багата на події. Народився він 10 березня 1914 року в селі Буяні Луцького повіту на Волині у сім'ї хліборобів. Рано довелося пізнати злигодні, а тому, закінчивши два класи сільської школи, згодом здобував знання самотужки. Коли в 1927 роців селі було відкрито філію Товариства «Просвіта»,
; Нещодавно в Уксвои ? | | 9 8 ромненському буюний иколеннуделя ставу одним з Ж то
ВА: і динку культури СімнамдіяльніШИх Ії Членів. : радо палко «Просайт : феропольського ра- Сьогодні він чи не єдиний уже свідок ок
йону відбувся ав-| розправи над в'язнями Луцької тюрми 23 (щи торський концерт| червня 1941 року. Переживши лихоліття керченського ком-війни, його, вже скаліченого, за активну
письменства склалася так, що 1930-го його випустили за недоведеністю складу злочину, проте прихопили 1937-го. У протоколі допиту Миколу Чернявського змусили свідчити таке. «Від Лютневої до ЖКовтневої революції на Україні існувала організація «Українська хата», яка являла з себе організацію клубу. Я був головою цієї організації. Після 1917 року і до останнього часу існує антирадянська націоналістична організація, яка існувала раніше під назвою «Просвіта» до 1922 року і була ліквідована урядом, як ворожа радянській владі».
21 листопада 1937 року Чернявського засуджено до розстрілу.
Отож 1922 року «Просвіта» у Херсоні була ліквідована; на жаль, яне здогадався свого часу розпитати в тата подробиці
Уже пізніше я по крихті визбирував відомОСТІ про ті події. Наведу кілька згадок про діяльність «Просвіти» з книжки спогадів свідків «Опера СВУ -- музика ГПУ», яку я упорядкував і видав 1992 року, коли вже тата не було в живих.
Іван Якович Присяжнюк з Рівного: «Серед потерпілих представників інтелігенції у сфабрикованій «справі СВУ» буві мій дядько Присяжнюк Тиміш
Комуністична влада поставилася до української «Просвіти» з упередженням, навіть вороже. Мій батько, Хорунжий Михайло Іванович, ще студентом, навчаючись на словесно-історичному віддІЛІ у Херсонському педагогічному інституті на початку 1920-х років, був членом «Просвіти», брав активну участь у її діяльності, що й було йому згадано під час слідства і суду аж у 1946-му.. У вироку мовилося про те, що він (мовою оригіналу): «в 1929 году органами Советской власти подвергался аресту за принадлежность к организации Украйнских националистов «СВУ», за недоказанностью преступления изпод стражи бьл освобожден» (1 висланий з Херсона як з прикордонної області -- Ю.Х.), он являлся членом антисоветских организазий «Юнацька спілка» и Херсонского товарищества «Просвіта». Крім цього «гріха», батька звинуватили в тім, що 1942 року він знайомився з програмою ОУН і «вел разговор на националистические и антисоветские темьт», йому було вручено десять років концтаборів, які він і відбув у Комі.
Тато згадував, що 1929--30 роках він сидів у Херсонському «допрі» в одній камері з Миколою Федоровичем Чернявським, відомим письменником, якого знав ї раніше, бо той викладав у Херсонському педінституті українську літературу. Тато на все життя зберіг повагу до Чернявського, пригадую в наппи оселі на видному місці його вибрані твори. А доля окраси українського
Чи -
М б аю
ценко, який на той час мешкав у Веприку і працював сільським священиком, там-таки помері похований (нині в селі діє меморіальний музей Кирила Стеценка) Так ось. коли розпочалися в селі арешти, пов'язані зі «справою СВУ», першим забрали Миколу Артасевича..
СПАДКОЄМНІСТЬ ПОЛУМ'Я І БОЛЮ
Відомого правозахисника, невтомного б » просвітянина й талановитого поета "У Олексу Різниченка вітаємо з виходом книжки поезій «Наодинці з Богом». Презентація її відбулася 1 грудня в Одеському обласному Центрі української культури. Ставлячи питання: б Чию верстаю далі долю із тридцять сьомого, того? поет зболено відповідає: Спадковість полум'я ї болю
народу іхнього-мого...
Га
' 3
ПРОСВІТЯНСЬКИЙ КОМПОЗИТОР
| о. Кіцера, пос. Власовський, Є Петриківський еоловоїи О. Ковалевський (заступник голови) та | є "Бондар к
1! я Р Я ц МА ск У Р ) - 5 бана ню кд 4 -
Українки, що відбувся 15-- 16 серпня 1998 осторонь тих процесів, що відбувались
ориства «Просвіта»
Захарія Ковалюка. На вечір прийшло чимало шанувальників
української патріотичної пісні. Вони із задоволенням слухали чудове авторське виконання пісень, створених на слова Володимира Сосюри, Данила Кононенка, Володимира Лося, Миколи Бакая, інших українських поетів та на слова самого виконавця.
Особливе враження на присутніх справила пісня на слова Данила Кононенка «Слово до кримських українців». Гарно, від усієї душі місцеві активісти прикрасили сцену українськими рушниками, квітами, зробили виставку українських книжок | періодичних видань. Вдячні слухачі щиро аплодували співакові, дарували йому квіти.
Анаголій САИЙЧУК, с. Укромне
Ї
проніс юнацьке захоплення творчістю Шевченка. За кожною сторінкою його спогадів -- Тарас Шевченко. Микола Куделя-- відомий збирач Шевченкіани, організатор музею-світлиці Кобзаря у своєму селі.
За подвижницьку працю у справі збереження духовних цінностей 1994 року Волинське обласне відділення Українського фонду культури удостоїло Миколу Куделю званням лауреата премії «Одержимість». А 1997 року -- в Каневі, на Чернечій горі йому було урочисто вручено Диплом пауреата премії Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду імені Т. Шевченка.
Гідним доповненням до книжки М. Куделі є збірник спогадів гімназистів, що вийшов
друком удень ЇЇ з їзду учнів та випускників Луцько! Української Гімназії імені Лесі
написане колишніми гімназистами, яких час
розкидав по світу: Австралії, Америці, Європі. Луцька гімназія -- посестра Луцької
«Просвіти», крім того, що створенівони у 1918 році, майже всі викладачі гімназії бупи просвітянами -- Ї. Власовський, Р. Шкляр, О. Левчанівська, М. Левицький та інші Довгий час концесіонером Луцької УкраіІнсько! Гімназії був голова «Просвіти» Євген Петриківський. «Просвіта» як могла допомагапатсамій гімназії, і малозабезпеченим, апе здібним гімназистам. Тому здебільшого ії випускники ставали членами Товариства. | 'мназистові Семену Говдію випала сумна доля бути членом ліквідаційної КОМІСІЇ «Просвіти» у 1932 році, іхоча мому сьогодні 93 роки, але пам'ять ще береже все те знане м дороге
Товариство «| Тросаїта» ніколи не стоапо
позитора співака, громадську ДІЯЛЬНІСТЬ відправляють на 10 року. навколо православної церкви, атому багатьох голови Керченської років на Колиму. Проте незважаючи на Книга «Луцька Українська Гіллназія-- 80 зацікавить доробок моподого науковця організації Товамуки та страждання, через усе своє життя років» -- це живе слово про власні ДОЛІ, голови управи Кіаукового товариства ІААеміІ
Митрополита Полікарпа Воподимира
Борщевича.
На противагу багатьом працям, що здебільшого мають декларативним харак" тер, мого монографія «Автономна церкез
спроба сермозного
на Волині» -- це осмислення історії православної церкви. Га основі численних архівних та опублікованими» джерел показано амкористання автом»" міІЗму як знаряддя боротьои ворожит Україні сипо з національно-церке увмиєм відродженням у краї! та роль вопимс ьких просвітян у процесі українізації церкем )
20--30-х роках.
ч
Маю надію, шановні прос віІТЯм що м екромні книжечки допоможуть вам більш дізнатися про маловідомі епізоди и ютТог СУСПІЛЬНО-ПОПІТИиЧНОГО Та просвіт ямої м
миття Нопині і Ріс хі|)е ль кача Пі Ті М и Ам
мацшонально-визвольного руху в Укр?
М мі РОС лава ФІЛ! ПОВИ
ці -
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
