Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №54 за 1998 рік
Слово Просвіти, №54 за 1998 рік
'. слини не: здій В ний
РА
Ї - з 4 4, " й '| ї у! «й. є о лай с! б
Слово ПРОСВІТИ
бинської, що першою почала діяти за цим принципом.
ши | нії пін, 4 б зі чт
а ще -- скандали, історії та міфи, що постійно підтримують інтерес потенційного
споживача письменницької продукции --
читача. Гепер до всіх цих чинників додалася ПЕРШІ ТОМИ. й ПЕРШІ НЕВДАЧІ
ще й реклама.
| для того, аби критики та вчителі, продавці та літературні агенти, видавці та бізнесмени мали змогу звідкись почерпнути Видавничою спілкою "Просвіта" було потрібну інформацію, існують науково проведено презентацію двох книг першого підготовлені, оперті на фактаж твори так тому. (Суспільство ще було на підИЙОМІ, званих письменників-класиків. На моє ж труднощі вважалися тимчасовими | всі
1994 року у святковій обстанови
: «о «МОЙ | г і
Коли до мене звернулися з проханням написати до ювілею "ГІросвіти" статтю на тему, як підготувати до друку та видати багатотомне видання творів в одній окремо взятій країні, я розгубився. Розгубився, навіть незважаючи на те, що разом з Михайлиною Хомівною Коцюбинською ми, здається, підійшли-таки достатньо близько до того, аби реально бачити закінчення проекту з видання Гворів Василя Стуса".
Про що писати? Про сформульовану 1987 року М. Коцюбинською максиму: "Мусимо видати Василя, бо безповоротно втратимо щось велике 2 Про з якогось там разу прийняте родиною поета запрошення М. Жулинського формувати архів Василя Стуса на базі Відділу рукописів Інституту літератури? Про відчайдушне рішення директора Видавничої спілки "Просвіта" Олександри Коваль: "Будемо видавати"? Про щоденну чорну працю покійного Миколи Гончарука, Галини Бурлаки, Валентини Макарчук, Оксани Дворко, Сергія Гальченка, Михайлини Коцюбинської та мою, що зробили можливим друк розпорошених та часом майже нечитабельних матеріалів?
Все це базові складники процесу наукової підготовки видання, в котрому при випадінні бодай одного чинника вся робота виявиться марною. Отож, як ми готували "Твори Василя Стуса" у чотирьох томах, шести книгах (у процесі підготовки видання розрослося і сьогодні в " Гвори" входять шість томів у дев'яти книгах. Маю надію, що останні дві книги третього тому побачать світ у лютому--березні 1999 року).
ВІРА
Коли на річницю смерті Василя Стуса 4 вересня 1987 року Михайлина Коціобинська за столом у квартирі моїх батьків уперше порушила тему видання творів поета в Україні, я -- студент першого курсу філологічного відділення КДУ -- лише внутрішньо посміхнувся. Ну-ну, дай, Боже, нашому теляті вовка з їсти. Ше такими виразними були спогади про приниження та обшуки, такими непевними перебудовчі" надії, таким міцним скепсис щодо "сміливості" національних культурних діячів, що не надто вірилось у якийсь прогрес у цьому напрямку.
Однак за наступні півроку змінилося дуже багато. Гой, хто хотів щось робити, таку можливість отримав, Головним було мати бажання та відповідну кваліфікацію. Вже на початку 1988 року М. Коцюбинською було підготовлено першу книгу поезій В. Стуса "Дорога болю", відбулися перші вечори поста | в 1989 ро заборону на публікації творів В. Стуса в Україні було прорвано. Спершу пе були нечисленні публікації зі вступами /" генералів від літератури, потім добірки
и
лаврейованих
суб'єктивне переконання, класиком письменник стає лише тоді, коли видає (або це роблять за нього) науково відкоментоване видання своїх творів з грунтовною системою
приміток. Власне, це навіть не треба доводити.
ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ ТАК
У 1990 році, після нетривалих вагань, було прийнято рішення про передачу частини архіву Василя Стуса до Відділу рукописів Інституту літератури. Почалася
вірили у швидке закінчення.
ГІроте постійно додавалися нові матеріали, кількість необхідної праці все більші не відповідала тим злиденним коштам, які вдавалося добути, ї упорядники опинилися перед дилемою: що далі?
На щастя підставив плече Міжнародний фонд "Відродження". Ї певний час мені навіть здавалося, що це єдина установа в Україні, зацікавлена в тому, аби видання не зупинилось.
Вдалося навіть дістати комп'ютери, й уся інша робота велася на сучасному рівні
ЧИ БУВАЮТЬ СКРУТНІ ЧАСИ,
АБО ІСТОРІЯ ПІДГОТОВКИ
ОДНОГО НАУКОВОГО ВИДАННЯ
Василь Стус
готували обізнані з творчістю поета люди, а згодом і будь-хто.
Того року й постало питання про наукове видання творів Василя Стуса.
НАУКОВІ ВИДАННЯ: ТРАТА ГРОШЕЙ, ПАПЕРУ І ЧАСУ ЧИ СУВОРА НЕОБХІДНІСТЬ ПІЗНАННЯ»
А й справді: якого біса видавати оті "непотрібні" цеглинки, більшість з котрих десятиліттями зберігається у цотливій недоторканості від читацьких рук на полицях бібліотек. 3 авторів минулих епох читач обирає лише вершинні досягнення, 1 яка кому справа до тих проблем, що поставали перед автором. Єдина справжня вартість -- досконалий текст
Думка надто слушна ї популярна сьогодні, аби просто відкинути п. Справді, все так. Але щоб назавжди повірити ій, треба знайти відповідь ще на одіе малесеньке прикре питаннячко: " Хто формує популярність творів письменника?
ТГака постаноцпка проблеми не передбачає однозначної відповіді, І Їередусім, певна рім, мтературнш критики та коментатори. Але пе тільки вони. Ра цікавість до творів того чи пишцого письменника пплицає Й історія
його життя, ї його становище в суспіл тлі,
ПРЕ У т ЕЕ Р ша НЕ ж р абаннійцннню РИН -
п) -- і чере тю
підготовча робота. Спершу з розрізнених несистематизованих автографів поета треба було сформувати архів та укласти картотеку бодай поетичних творів. Протягом 1990 -- 1992 років цим займалися Валентина Макарчук і я. Робота просувалася повільно, адже ми обоє ще були студентами КДУ, зі всіма нашими заліками, лекціями, курсовими і т.ін. Вчилися ми на своїх помилках та на порадах досвідчених архівістів.
(Складність цієї праці полягала в тому, що неможливо було працювати одразу зі всіма рукописами поета. Звичка не вірити державним інституціям виявилася надто сильною, аби передати всі автографи до Інституту. Отож, щось і далі зберігалося в архіві родини, щось, частинами, поверталося з КДБ, щось випадково знаходилося. Довелося створити окрему картотеку, де фіксувався кожен твір. Враховуючи, що жодна ліодина до нас не тільки не знала, а навіть ії не уявляла реальних масштабів творчого набутку Василя Стуса та особливостей його творчої манери, ми були приречені на помилки, Скажімо, на початках Формування архівів ми наплодили величезну кількість карток, до яких заносили "нові! твори, які згодом виявлялися початком строфи невідомого на той час вірша.
Все це дуже ускладнювало працю. Проте робота тривала.
НАВЧИТИСЯ СПІВПРАЦІ
1992 року, коли М. Кошюбинська почала працювати у Відділі рукописів, природним чином виникла ситуація, за якої вдалося поєднати зусилля. Вона очолила групу 1 відповідала за творчий бік процесу, мені ж довелося взяти на себе забезпечення, так би мовити, технології. координацію наших ДІЙ з видавцями, забезпечення групи папером, організацію реставрації рукописів (кошти на це держава не виділяє вже котре десятиліття) і т. д. і т. ін.
Але такий розподіл можливий тільки на папері. У реальності постійно виникають якісь проблеми, розв язання котрих кожний бачить по-своєму Дуже складно, але всі, ХТО праціовап над пиИданням, насамперед училися переконувати пішого в доцільності спос; Точки ЧОрУу, 1 Ммдучупвалися Щити за
ПоОнимипоОм У екачзацп | яко тут не зга РИМІ
терпіння М ихайлини Хомівпни Копю
Однак у той час, коли ми підійшли до найвідповідальнішої та майже недослідженої ділянки -- до листів та віршів періоду ув язнення, на нас впало безгрошів'я.
ПРАЦЯ У ВІЛЬНИЙ ВІД РОБОТИ ЧАС -- НЕ НАЙКРАШИЙ СПОСІБ ГОТУВАТИ НАУКОВЕ ВИДАННЯ
Отак і працювали протягом останніх трьох років. Десь заробляли гроші, а у відділі сиділи тільки тому, що видання стало справою принципу. А ще це, що не менш важливо, дозволяло рости.
У цей період особливо важко довелося Оксані Дворко, що взяла на сєбе левову частку праці з підготовки текстів до друку та розшифровки рукописів -- найбільш трудомісткий 1 невдячний процес. А що вона ще й комп'ютерний технік, то ми щасливо уникнули звичної для багатьох вичитки з чужого набору
Єдине, на чому позначилися фінансові негаразди, -- на якості та кількості приміток. РЇе маючи постійних коштів, знайти якісь фінанси ще й на відрядження та на дослідницьку роботу в архівах ми не могли Тому "ие віІДКОМСНТОВАаНО багато ПОДІЙ ї єї постатей у листах, не досліджено обставини та умови написання багатьох віршів Бо комжиа примітка --- о ВСЛИКа праця, а наша мітературна традиція завжди ігнорувала цю сферу, вважаючи п допоміжною
Отак закінчуємо видання Во разом 1 кожен зокрема, доводячи самим Собі ЩО не буває поганих часів Га закінчення хочу подякувати Міжнародному ронду "Відродження", Благодійному приватному фонлу "Кальміує га безпосередньо 1 М Ма? вшєнку за сприяння у фінансуван ви таних | Їриємно, що хоч комусь в У країні Ше зпидання здалося потрібним ь що держава азяюмоіи зобов язання профінансувати видання бодай трьох томів, як першочерговий захід у плані святкування 60- річчя з диня народження Василя С. гуса, пе виділи м зидавництву жодної! гривні, - СПревея зпична Общятиму, та грошей пе дам Хв обирайте: хочете працюйте, а ні чеманих
"імЗіН
УЇк гут не згадати слова ОДНОГО З '1Ч|
1
позгукраїнськи?
- ВІ
ми гро С / УС
щи г
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
