Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №54 за 1998 рік
Слово Просвіти, №54 за 1998 рік
Че ЧИННИКІВ.
«УТРОСВУЯУТЯ» - 130!
ння
НЕ ТАК СТАЛОСЯ, ЯК певенравнсаю
Українці-па "проти шигли ад незалежности Української держави -- це можна тверджувати ()є ізастероемно о
Бо
і Гі росвіт 117
єдиним фронтом, образно кажучи,
Говариство української мови (ГУМ), як правонаступник аало
іІТАмМНнНОКІ М
пПОДОСІ (
старої згодом життя ї Рухові, й їнашим патріотичним
організаціям, шлятетні наміри яких, нка жаль, розбились об дерев'яні булави
оріонокорпоративного гетьманства
овтдси й причини наступнит прорадунківа невдач нашляхгу державотворення.
Тише діючи злагоджено й конс пруктивно, національно-патріотичні сили України
могли 0 знешкодити нин прогресуючі реваншистські на міри комуно-соціалістів.
Ї Ііросвіта» як потужна націєтворча себе
НИСНС
оре аніза ЦІЯ мосла 0) у суспальстві,. Що для цього потрібно? Мабуть, щось більше,
просто воля стіввітчизЗників
узяти на
(20) сснавчу ДОЛЬ
Про це -- роздуми відповідального секретаря Всеукраїнського товариства Іросвіта» амені Т. Шевченка Миколи Нестерчука
(оля усміхнулась українцям у 1991 | пиків України, Український міжна- ПОЦІ С)днак за сім РОКІВ ПОЛІ НІЯК Не роОдиМиИ комітет з питань науки | культури можемо стати на ноги. Чомхп такий го при ІТАНІ У країни за ПІДТРИМКИ УПЦ рьований шлях України? КИІВСЬКОгО Патріархату проводили
Можливо, головною причиною лихої консультації, переговори з лідерами долі був орак лержавцницького мислення демократичних та державницьких органі-га дій у наших провідничаив? Століття зацій України, Благородну справу
благословив Святійший Патріарх Філарет,.
Скільки не говорили, скільки не просили, а на вибори пішли кожний зі своєю партією. Нічого не допомогло. І в результаті -- чергова поразка національно-державницьких сил,
Нашому суспільству ще далеко до західних демократій. Слушно зауважує
Ос 'ІСржавоності наклало важхаєтни віДОИТОК
па їХНЮ свідОомМІСТЬ, У вирішальні мо-
менти не було кому вести народ Другий фактор, що фактично є про- ВІДСУТНІСТЬ В сити твердих патріотичних переко-нань, а тепер кажемо ПОЛІТИЧНОЇ Культури
| третій фактор вплив ЗОВНІШНІХ
Підступні та агресивні сусіди
довженням першого, піс
спритно використовували їх для під- | Арсен Паламар у книзі «Третя руїна», корення та асиміляції українців. | щозасім років ми маємо нині суржикову частенько протягали криваві руки до націю, суржикову державу, суржикову України. На історичній ниві нашої мову, культуру, економіку, суржиковий Батьківщини завжди діяли дві сили уряд і парламент.
українська та антиукраїнська. Успіх був Сьогодні ми кидаємося то в один, то тише ТОДІ, КОЛИ українці діяли разом, в другий бік. Немає чіткої загально-однією об'єднаною силою. Яскравий народної мети, нема стратегії і немає наприклад -- результати референдуму 1991 державному рівні тактики дій, тобто року програми. Говоримо одне, а виходить
Інше. Повсякденним явищем став хаос і розгул кланів. Го хіба це демократія?
Насля всьБого сталося те, що сталося. Замість концентрації народної енергії на розбудову власної держави, наведення
порядку у сроіІй Хаті розпочався хво- Скрізь панує масовий індивідуальний робливий процес створення партій. Усі егоїзм, де кожний сам собі пан. А це веде вони створювалися під лідерів, без народ не до згуртування, а до розбрату.
усталених засад і твердої організаційної Держава як організоване суспільство | груктури Іа бере ІНСВІ вибори до парламіцна доти, доки опирається на міць 1 менту їх налічувалось аж 30. І почалася силу свого народу суцільна колотнеча. Вибухали чвари, Я почав розмову з болючої думки сварки та розколи стосовно єдиних дій українських держав- Всеукраїнське товариство «Просвіта» ницьких сил і саме в один із найвідпоімені Тараса Шевченка твердо й послі- відальніших історичних доленосних довно виступало за єдність національних моментів -- це вибори Президента
сил. «Просвіта», КУїЇн, Спілка письмен- України.
жу
Модель тут проста: ідея - кадри - фінанси.
Інше просто не спрацює. Має бути саме така послідовність. Сьогодні зубожілому, збайдужілому та розчарованому
населенню з цим хаосом, розгулом, деморалізацією, що прикривається демократією, необхідна проста і зрозуміла їідся, Вона повинна нести в собі насамперед надію на перспективу. Те, що було в 1991 році, сьогодні вже себе вичерпало і не спрацює.
Байки про якусь допомогу, сподівання на Валютний фонд, Світовий банк, якогось «дядЮю» за сім років розвіялись, як вранішній туман. Така пропаганда лише шкодить духовним основам українців. Гут потрібна опора тільки на власні сили.
Сподіватися лише на свій розум і велику працю. Повірити в себе і надіятися на себе. Так маємо говорити, тобто нести скрізь і повсякчасно таку ідею людям. Ідсологи, організатори завжди вирішували кожну справу. Саме це одне із найскладніших питань. Хто рсеалізовуватиме оті ідсі, про які говорилося вище? Де взяти отих робітників української справи, які чесно і послідовно, мудро 1 безамбіційно віддадуть усе своє життя реалізації української ідсі? Ноо- Охідно шукати, працювати, форму-вати Із середовища патріотів таких людей.
Дуже шкода, що багато представників національно-державницької еліти не
ДІЙШЛИ до слементарного політичного розуміння, що в суспільно-політичному механізмі всі ланки важливі: і перші, і другі, і треті. Механізм може жити лише у їхній взаємодії.
Коли роздивитися програми блоків партій, то навіть політики не можуть їх розрізнити. А як людям розібратися, взявши у руки довжелезний бюлетень із великим списком претендентів? А ніяк! Отож і більша частина виборців голосує як попало.
По-перше: щоб цього не було, потрібна законодавча сила. При зборі підписів за партію людина може підтримати лише одну партію.
По-друге: встановити законодавчо таку кількість збору підписів, щоб дрібні парти не змогли їх подолати. Необхідно звернути увагу ще на один аспект. Аномальним явищем у суспільно-політичному житті є існування партій з майже однаковою назвою. Як людям розібратись у діяльності партій, скажімо, сошіалдемократичної, демократичної, народно-демократичної, соціал-демократичної (об'єднаної)... А ще ж республіканська християнська, українська республіканська християнська, християнсько-демократична...
Така плутанина тільки шкодить розвиткові суспільно-політичних процесів в Україні, активному долученню до цього людей і підтримці тієї чи іншої ідеї. На превеликий жаль ліві сили хоч і «скубуться», але у вирішальні моменти об'єднуються і діють разом.
Ось такі думки виникають, навіяні нашою реальністю. Буваючи на багатьох конференціях і зборах у різних регіонах У країни, спілкуючись з представниками різних партій національно-державницького спрямування, щоразу переконуюсь, що ідейних розбіжностей між нами немає.
Є прихильники української ідеї ї є її противники. Для досягнення націонал-державниками успіху потрібно лише об'єднатись і порозумітися. Роботи в У країнській державі для реалізації своїх можливостей вистачить усім.
Сподіваюся, що це станеться і оживуть добрі справи, добра слава нашої У країни,
Микола НЕСТЕРЧУК, відповідальний секретар Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка
Чимало подолян-патріотів, які в буремні роки стояли під стягами національновизвольних змагань і не хотіли запишатися
МИ
АСПОРА
під комуністичною червоною Москвою, емігрували закордон. Алеийтам, невтомно служили правдивим словом
мови в Чикаго -- офірувала художні твори и журнали, що видавалися за кордоном У 50--/0-х роках.
працюючи, Україні ії своєму народові. Відомий літературознавець, академік
описує в одному з листів його син Ярослав -- доктор медичних наук, хірург, із Києвана Захід родина вирушила несподівано,
кожен може те збагнути? Волю, Україну по-належному шануймо й бережімо».
В одному Із листів хвора письменниця поділилася спогадами про свого першого чоловіка Вадима Дорошенка -- мовознавця, який загинув на Колимі безневинно як «ворог народу» в 1944 році. «Тужу за
Кам'янцем, завашими звістками...» -- писала
нагально -- так розпорядився батько. Спочатку зупинилися в Польщі, згодом переїхали до Німеччини, а в 1949 році | подалися за океан. Вражаючадеталь: батьки, засвідчує пан Ярослав, постійно, з боязні втрапити до рук більшовиків, носили при собі ампулу з отрутою. інший промовистий факт: мати Марія Нілова -- росіянка, проте досконало володіла українською мовою, перекладала твори західноєвропейських класиків, працювала редактором Держ-
А ось листи з Америки, які особливо хвилюють душу і серце. Короткі, але скупі вельми дорогі для нас спогади синів, чиї! батьки прославили Україну і здивували своїм талантом чужі країни. Архітектор Ярослав Січинський оповідає про Володимира | Січинського -- графіка, доктора філософії із спеціальності «Історія мистецтва та загальна історія», автора популярного нарису «Чужинці про Україну», аще -- архітектора, за проектами якого збудовано Божі храми
"ТАН України Григорій Костюк проживає у США, підтримує зв'язки з подолянами, зокрема і членами обласного правління товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка. З нагоди 90-ліття заснування в нашому кра! ця громадська організація нагородила Похвальною грамотою Григорія Костюка як активного місцевого просвітянина 20-х років. Нещодавно надійшов лист від 96- пітнього вченого. Він щиро дякує за пошанування, занадіслану иому літературу,
з Канади незадовго до смерті Ольга Мак... Двосторонній зв'язок -- радісний І корисний як для просвітян, так | для заокеанських українців. Сповнені теплотою | ! щирістю листи єднають насвіддалених простором, але скутих воєдино духом патріотизму, любов'ю до рідноїотчої землі. Кореспонденція з діаспори цінна не лише для просвітян. Зацікавить вонай дослідників, літературознавців. Тому з ініціативи правління обласного об'єднання «Просвіти»
схвально відгукується про книжку «Шев- | в США, Канаді, Бразилії. видаву України... Перебуваючи за кордо- | більшість листів передано в Інститут
ченко у серці моїм» Віталія Мацька. До А чи багатьом читачам знане ім'я ще | ном, К. Туркало активно виступав у пресі | рукописів Національної бібліотеки України
речі, зВ. Мацьком листуються поет Олекса одного нашого земляка -- Костянтина Тур- | як публіцист, видав документальні книжки імені В. І. Вернадського.
Гай-Головко із Торонто, керівник кала? И не дивно, що невідомий, бо він -- «Тортури», «Спогади». Для Костянтина
птературно-мистецького клубу імені Василя уродженець села Немиринці Городоцького | Тимофійовича та мого вірної! дружини честь
Симоненка Дмитро Нитченко з Сіднея. району -- був членом Центральної Ради | правда, українська ідея і державність були Петро МАЛІШІ, Періодично надсилає релігійну літературу УНР, працював у комісії приГенеральному | святими поняттями. | члем правління
до «Просвіти» Олександр Воронин че секретареві військових справ С. Петлюрі, Любила і згадувала повсякчасно Поділля Хмельницького обласмого
директор видавництва «Воскресіння» Иого Один Із СпідсудниХ лан званої контр- Ольга Мак. П'ять років тому ця зад акта об'єднання
дружина Оксана Вікулп -- уродженка революціїної організації Спілки визволення | "єленовита жінка зпарне за ПІВВІКОВУ Всеукраїнського
Кам'янця-Подільського, відома в США як України, а значить -- націоналіст, ворог| Розлуку провідала рідний край. «Ма-товариства «Просвіта»
автор численних праць із хореографії. Віра | радянської влади. Емігрував учений- "єВвІЗЛьна скрутат-тне біда, - - переконувала імені Т. Шевченка
Боднарук -- голова Товариства української лексикограф закордонна початку війни. Як | кам'янчан. -- Найтяжчі є духовні пута... Чи
ни - е-ю- - -- кни
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
