Сторінка · с. 9сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №54 за 1998 рік
Слово Просвіти, №54 за 1998 рік
Чому намбільше згадую наразі депутатів? Тому що саме 3 парпаментської запи намгопосніше амппескується антмукраїнська злоба, яка через радіо доноситься до всіх куточків України. Тому, що там, вустами депутатів - аничар та відщепенців, систематично паплюжиться, спотворюється г українська національна ідея, ! українська історія. Тому, що в цій запі - головній в Україні - повсякчас принижується, зневажається державна мова. Законодавцями зневажається саме законодавство.
Ще ї ще раз, отже, переконуємося, що мовне питанца - то не просто мовне: хто якою мовою розмовляє, «то якою мовою думає. Для України це питання найвищою мірою політичне. "Чия влада, того й мова" - каже патинська приповідка, увиразнюючи істину, що раз! нин! на переважаючій частині території України продовжують згущатися хмари зросійщення, як-от 1 в інформаційному просторі, що потрапив сьогодні під російську окупацію, то це - ще один доказ того, що патріотичної, повноцінної! української влади ми ще, на жаль, не маємо. Водночас наведену приповідку можна перефразувати и так: "Чия мова, того й держава", з чого випливає: якщо богує мова неукраїнців, то | держава це неукраїнців.
Зк видається мені, недруги України значно глибше розуміють цю аксіому, аніж ми, патріоти. Ми озиваємося, копи вже аж надто припече, більше фіксуємо, констатуємо, жаліємось одне одному - вони ж наполегливо, нахраписто Діють.
Ось у Києві, де нараховується нині 17 російських шкіл, у Києві, який, назагал узявши, І досі не набув українського мовного обличчя, т. зв. "русская община" вже вкотре організовує пікет біля міської ради з протестом "против насильственной украинизации образования". Лишень десяток-два осіб - зате які ж горлянки! | ось чує той істеричний крик якийсь чиновник - і вже певний сумнів його проймає: мовляв, а чи не зарвалися, чи не занадто вже просунулися? Хоча річ зрозуміла: в першу чергу рахуватися слід не з демагогом-шовіністом, якого вже давно пора навчитися ставити на місце, а з самою логікою існування України як незалежної держави, а в цьому випадкові ще зі статусом Києва як столиці України.
Зросійщувач, шовініст добре тямить: чим більше неукраїнської мови, тим менше самої України. Мова для нього - знаряддя антиукраїнської політики. Мова -- зброя,
якою він прагне боронити давні, вже поруийновані, апе ще тривкі імперські бастіони. Ось, як я щомно мовив, Він влаштовує нечестиво-цинічні пікети. Я ж собі думаю: аде - як протидія - пікети наші Наприклад, з вимогою українського викладання у конкретному навчальному закладі або у вищій школі, яка продовжує бути головним засобом зросійщення України в цілому. Або перед установою, з вини якої українськомовний інформаційний простір дійшов межі, далі від якої відступати нікуди. Або перед приміщенням конкретного українофобського видання. | т. д. Запросити 6 для висвітлення подібних акцій представників засобів масової інформації, в тому числі зарубіжних, -- | повірте, що байдужий до українського відродження чиновник мусив би закрутитися, а знахабнілий шовініст відчув би реальну протидію, яку поки що відчуває украй слабо. Нема сумніву, що наша вольовитість, наступальність, непоступливість позначилася б і на політиці держави, в цьому випадкові - стосовно мовної сфери в цілому. Реальність бо сьогодні така, що їх держава чує більше, аніж нас.
Так, мусимо докладати всіх зусиль, аби наша, украінська мова була одним з головних знарядь побудови свого українського дому. Людей, котрі усвідомлюють державо - й націєтворче значення державної мови, є В Україні вже багато. Але от у владних структурах 7 8 багатьох міністерських кабінетах, в адміністрації Президента і т. д. - обмаль. | то шкода, вельми шкода. Нинішній-бо стан з нашою мовою, за якого "'єдинонеделимщик" іде - і то в багатьох випадках успішно - в наступ, лише ослаблює і без того слабку Україну, розхитує нашу неподільність, соборність, заважає перейманню суспільства рятівною національною ідеєю. А все це позначається, не може не позначатися, і на темпах нашого економічного одужання. Мова - культура, мова - політика, мова - економіка - як нам потрібна влада, що була б пройнята розумінням цих істин!
...Згадалося: на зорганізованому Інститутом українознавства Національного університету ім. Т. Шевченка Всеукраїнському фестивалі-конкурсі "Наша земля - Україна", що відбувся у вересні цього року в Артеку (я входив до складу журі), 12-річний Ярослав Кравченко з Ромен Сумської області, до речі, вже автор першої збірочки, знайомив зі своїми віршами. Різної тональності
та творчість - від пейзажних замальовок до історичних та гумористичних сюжетів. Особисто ж мене вразило їнше - ось що, виявляється, найбільше мучить душу цієї дитини:
Не веселі ЛЮДИ
А все більше злі,
Сумно ім живеться
Іа своги зелалі.
"Тяжко Україні,
Де ж отаман, де,
Що засвітить сонце
В/ри у людей:
Або:
Чи повернем славу,
Здобуту з неслави?
Чи втримаєм волю,
Здобуту з неволі?
Подумалося: Боже мій, хлопчиночко!. Та чи з подібними болями, з відчуттям усе тієї ж історичної загнаності українства, належало 6 тобі входити у життя! Яка ж бо це є моторошна ненормальність, що вже и на восьмому році державної незалежності подібні далеко не дитячі настрої тривоги, болю за Україну вселяються навіть в дитячі душі! | якою ж злочинною є політика держави, яка допускає, що подібні сумніви проймають вже й саме її майбутнє - юне покоління!
| в ім'я сучасного, і в ім'я майбутнього мусимо найактивніше діяти, зорганізовуючись у єдино спрямоване та наступальне, ба й агресивне супроти різного роду недругів українство. Зокрема, маємо навчитися чинити тиск на владні структури держави, аби знейтралізувати той, що його небезрезультативно і постійно здійснюють ті, хто цієї держави - як української - не хоче. | нехай хтось закидає мені оперування тут напіввійськовими термінами, -- ситуацію, в якій українство сьогодні опинилося, слід оцінювати реалістично, а саме: живучи вже ніби і в своїй державі, насправді ми усе ще перебуваємо в ситуації необхідності бою - бою за цю державу як українську, бою за українську мову, українську освіту, українську науку, українську культуру. Програти цей бій за Богом дарований привілей бути господарем на власній землі не маємо права.
залі Народного Дому обласного міста влаштувала презентацію книжки «УСЕ», що вилилось у сценічне дійство з гармонійним по-
/ й ернівсцька «Просвіта» у щільно заповненому
єднанням живого дотепного слова, пісні, музики й танию. Весслий настрій учасників вечора поглибив 1 увінчав дружній передзвін чарок, під яким зачарована
успіхом публіка продовжила розмову про є УСЕ».
У читача може виникнути питання: невже про все розповідається у книжці, яку впорядкував г видав на спонсорські кошти Віктор Косяченко, голова буковинської «Просвіти», доцент університсту, давно відомий шанувальникам сатири 1 гумору дослідник цього жанру? Звичайно, ні. УСЕ - абревіатура, а не слово. Розшифровується: Універсальний Словник Епіграм, або Універссп. До Універсепу, як зазначено в
УНІВЕРСЕП
УСМІХНЕНА КНИГА
Відомий критик прикормив Рябка Г вишколив для промислу крутого. Відтоді сам не пише ні рядка -- Пес гавкає за себе І за Нього.
Усміхнена книга закінчується усміхненою післямовою Віктора Косяченка, в якій він, тільки торкнувшись пером паперу, зухвало бере норовистого бика за роги: «Завершуючи роботу над цією збіркою, уявив собі сучасного, розкутого у своїх смоціях, за висловом І. Франка, «доктора Бессервіссера» - кращознавця Із його категоричним запитанням: «Та який там універсальний словник? Адже в ньому із явищ І типів «давніх і нових» немає і того, і сього... А скільки авторів дотепних, гострих, геніальних спіграм у збірці не представлоно...» І з цим не можна с погодитися. Тому
ПЕРА ВН,
анотоціі, першого в історії вітчиИЗнНЯяНОГО КНИГОдрукування словника-антологи українських спіграм, включено оригінальні та перекладні твори Ппостівспіграмістів від давнини до сучасності.
Книжка присвячена 200-м роковинам першого видання посми «Енсіда» Івана Котляревського. Гіс випадково сцена в Народному Домі була прикрашена портретом основоположника НОВОЇ української літератури, на тлі якого виступали дотепні продовжувачі його великої справи. Серед них і я, київський Гість презентації, представлений своїми мінтатюрами ледь не під кожною буквою універсального словника, потужно зарядженого очищаючим дДВохХсСОтЛлІТНІМ СМІХОМ.
Антологія включає 130 авторів, починаючи від Петра Могили до Петра Ребра ї Миколи Сома. А ПОМІЖ НИ-
ми - Іван Багряний, Олекса Влизько, Микола Вороний, Дмитро Загул, Микола Зеров, Анатолій Бортняк, Анатолій Косматенко, Степан Олійник, Василь Симоненко, Василь Юхимович... І коли довелося 6
назвати сміхотворців з-під усіх букв словника, ТОДІ, Не дай Боже, моє повідомлення про веселу ПОДІЮ В книжковому світі видалось би нуднуватим неправдоподібним. І навряд чи повірив би читач, що ія там був, мед, пиво пив, по вусах не текло (бо не ношу вусів - украли в перукарні й перепродали Леоніду Талалаю!), усс мені в рот попадало, але й з рота вискакувало, наприклад.
у відповідь залишається тільки запитати: а хіба в універмагах та універсамах завжди все є? Тож якщо ми все-таки ці «маги» і «сами» називаємо універсальними, то чому б не спробувати відкрити такий собі спеціалізований універсеп їі для популярного жанру сатири 1 гумору?» Смію стверджувати: спроба вдалася! А хто не вірить, нехай почитає сам! Чернівецька «Просвіта» продає усміхнену книгу за доступними цінами, адля людей, які, чого доброго, наділені почуттям гумору, - 3і знижкою. Хто пред явить документ про вроджену глухоту до сатирико-гумористичного жанру, тому буде надано право свої заощадження використати за формулою мого авторства, що вміщена в Універсепі:
Фінансуйте АПеКа
На потреби козака,
Що продав коня й опес / сідЛає мерседес
Словом, у книжці «УСЕ» таки знайдеться і усе, і про усе, амплітуда сягає від рожевого до білого і аж до чорного гумору:
Розвелось багато пересмішників у народі, Хто відкрито регоче, а ХТО НИШКОМ -ТИШКОМ. Чорний гумор найбільше сьогодні В моді, Час такий, що без чорного умору -- кришка.
Пегро ОСАДЧУК
РОСТЕМО Ж МИ, ГЕЙ!
Нині в Україні є більше ста молодіжних організацій різного масштабу і різних напрямків. Однак факт їхнього існування відомий лише вузькому колові членів цих організацій і зацікавленим спостерігачам.
Отож, подаємо інформацію про нашу організацію -- «Молода Просвіта».
Все почалося ще в минулому столітті, коли укроїнська молодь, що не бажала залишатись осторонь просвітницьких процесів Європи, об'єднувалася навколо "Просвіт" ізаймалася найрізноманітнішими справами, несучи добро собі і оточуючим. Звідти вийшли "Пласт", СУМ, "Січ", "Сокіл" та всі інші українські молодіжні оргонізації.
Ніякі утиски і заборони не зупиняли молодих ентузіастів. Разом з відновленням державності у 191 / році молодіжний просвітницький рух набрав шалених обертів: постали "шкільні", "молодіжні" «Просвіти». Але радянська влада ліквідувала ці укроїнські молодіжні організації.
Та захоплену молодь, що активно відстоює свої право, не
може зупинити ніхто і ніколи. У 1997 році відбувся перший з'їзд відновленої "Молодої Просвіти".
"Молода Просвіта" - всеукраїнська незалежна молодіжна організація просвітницького спрямування, що плідно співпрацюєзі Всеукраїнським товариством "Просвіта імені Тараса Шевченка. Організація об'єднує тих, хто займає активну життєву позицію і готовий змінити своє життя на краще, хто розуміє, що майбутнє - за Великою Україною І новою генерацією укроїнської нації.
Повсякчас ми робимо все для:
-- реалізації творчих здібностей кожного з нає; --створення сучасної молодіжної укроїнської культури; -- залучення національно свідомої молоді до активної
(участі у процесі Формування національної, демократичної
правової, незалежної України; - збереження національних традицій України та
загальнолюдських цінностей;
- вивчення, охорони і відновлення пам'яток укроїнської
історії то культури;
-- досягнення успіху в житті!
"Молода Просвіта" бере активну участь у всіх молодіжних акціях, організовує літні табори, різноманітні семінари, конференції та "круглі столи", проводить веселі й неповторні святкування.
Ми співпрацюємо з дитячими та молодіжними організаціями | фондами України та діаспори, які підтримують наші статутні
завдання, маємо вплив на проведення державної молодіжної політики.
Олена ГАЛУШКО, Олександр МАСЛАК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
